ЧАСТЬ ПЕРША, а будуть ще
«Поліна Йосипівна. Ви нє чіталі статтю Ганцмахера “На порогє разума”?
Пєрєц Моісєєвіч. Я шо-то слишал, ето про пріручену акулу, она єст з рюмочкі яйца. Кстаті, господа, ви знаєте -до сіх пор ніхто не знає, хто в акули мужчіна, а хто женщіна.
Ельза Піздаускас. Навєрно, я б опредєліла по запаху. Га-га-га…
Ельза Піздаускас неприємно регоче, давлячись солоним помідором.
Поліна Йосипівна. Прєдставьтє, нє вгадалі, ето про обізяну. Обізяна впєрвиє заговоріла…
Вєнєдікт Абрамовіч. Ха… І что же, мєня інтєрєсуєт, ваша обізяна могла б такоє сказать?
Поліна Йосипівна. Прєдставьтє, всєго одну фразу. Она сказала: “Шо, піздюкі, доігралісь?”.
«Сноби», Лесь Подервянський
Украiна велика за мiрками Европи територия,що займае 1/3 схiдноi ii частини.Природа подарувала Украiнi унiкальнi клiматичнi умови.Тут не бувае катастрофiчних природних явищ,- нi потопiв, нi землетрусiв, нi цунамi ,нi буревiiв. Зате територiя Украiни покрита чорноземом з дуже високим вмiстом гумусу. Мало мiсть, де е суглинок чи супiсок.В мiру лiсу,в мiру степовои територii, рiки з добре розвинутими водними басейнами,вiдмiнний помiрках Европи артезанський масив водних ресурсiв. Багатi мiнеральнi поклади ,особливо залiзноi руди,марганцю,якi ,як в придачу доданi, до цiеi благословенноi землi для ii якiсного обробiтку. Навiть є горы, i тi з давно загаслими тектонiчними процесами.
Природно-климатичнi умови безумовно зiграли вирiшальну роль в формуваннi поведiнки,характеру и етнiчних особливостей людей, котрi проживають на цiй територii.
Тут людина у всi часи впевнена, що вона завжди буде сита,вдягнута и матиме житло.Додамо ще й те,що густота населення на територii Украiни завжди була значно меншою нiж по всiй Европi.
Так от,- тикни в землю зернятко,кущик,деревце и ,обовязково,отримаеш iжу, одяг i житло.
Де ще,крiм як на Украiнi,росте така буйна пшениця,конопля,мак,садовi, листянi и хвойнi дерева.
Таке буйство природних сил формувало негативнi риси характеру людей,що населяли цю територiю.Тому украiнець чiтко розумiв и розумiе,що у нього у власностi обовязково повинна бути земля,i чим бiльше ii тим краще.Чому? Та тому,що йому навiть в голову не приходила думка про ii ефективне використання,- бiльше землi, бiльше натикае зерен i до збору урожаю на свое поле ходити особливоi потреби немае.До того всього вмiло пiдiбрати сiвозмiну культур на полi i бурян не треба полоти.Не виживе,падлюка,сам завяне.Немае чого бiгати з сапкою на поле.
Росте культура,прибавляе колос! А так, для колориту,пiти на лужок покосити багаторiчну траву, та щоб сорочка змокрiла вiд поту,а потiм присiсти та випити чарку,та з”сти вареникiв, щоб сметана по вусах потекла.О це так! Ось и зовнiшний вигляд склався,- велике черево та засалена пика.Тому i богатирiв в украiнськiй iсторii не спостерiгаеться. Це вам i не вiрмени. Iм ,щоб виростити виноградник, треба в гори землi i води натаскати “немерено”.И сам вiн, вiрменин,вiд цього худий та маленький. А тупому нiмцю таких треба придумати мiнеральних добрив и потратитись на мелiорацию,щоб отримати нормальний урожай,що голова обертом йде.
Того украiнцю думати немае особливоi потреби. Є земля -є достаток. Крiм земли його бiльше нiчого не хвилюе i суспiльне життя в тому числi. Пiде вiн на збори сiльськоi общини ,чи не пiде вiд цього його достаток не змiнюеться.В украiнському селi навiть немае такого поняття, як сiльська община. Це придумали “що на майданi бiля церкви революцiя iде”.
Ось и складаеться,що лiнивий народ,хоч и талановитий,бо на красивiй земли зрiс i фiзичними навантаженнями не забитий.
Але не приведи господи посягнути на святая святих-землю.”За межу- сокирою зарубаю”.А так,що не торкаеться “межi”,то селiться хто хочете.”Менi хоч чорт за брата”.Ось и iнтернацiоналiзм.Правда пiсля Киiвскоi Русi iнтернацiоналiзм почав свою трансформацiю. Монголо-татари,Рiчь-Посполита,Московська держава,Австро-Венгрiя скористалися безмозглiстю украiнського населення,його зацикленнiстю на своiй межi i “розiрвали” Украiну, кожний у свiй час.Вiдiбрали земельку,а до сусiда не пiду об”еднуватись,щоб ii вiдвоювати.Вчора йому ж голову проломував за межу.Немае общини!То поiду в Канаду,Аргентину,Парагвай.Там кажуть е вiльна земелька.А потiм ще Сталiн добавив з колективiзациею,та Хрущов, шляк би його трафив з його цiлиною,та Брежнев,бережи його боже з БАМом,та поцiлуй мене в дупу, Кравчук з незалежнiстью.
Так що украiнцi стали авангардом iнтернацiоналiстiв. Всюди наших вдосталь.По свiту мiльйонiв 25 бродить.Схоже вони там думати почали. Нiби серед злиднiв не спостерiгаються.
Так оком кинути багато вихiдцив з Украiни i пости важливi займали i займають ,i в Москвi,i в Вашингтонi,i в Торонто i ще де: Росiя,Канада,США,Аргентина,Парагвай Португалiя,Испанiя
,Италiя,Нiмеччина,Англiя,Польша,Чехiя,Словакiя. Ну де iх ще немае?
Тепер вони зi своiх далеких краiн i заробленних достаткiв кричать нам,-працюйте ж,думайте,борiться.А ми смикнулись на Майданi,а нашi керманичi взяли i все заплутали.Нi економiки ,нi полiтики.Замiсть iнтернацiоналiзму,- багатовекторнiсть. А та,шлячок,багатовекторнiсть не що iнше як плин за течiею — “куди занесе-дiдько його знае”
«Гаврюша Обізянов. По нашим даним, якщо будівництво не наєбнеться зараз — воно обов’язково наєбнеться в наступному кварталі.
Степан Срака (налякано). І шо тогда будєт, Гаврюша?
Гаврюша Обізянов (спльовує). Тюрма на хуй!»
TOGJE CHAST KAKAJA-TO…..
«Степан Срака (пошепки). От дє кайф ловлять!
Гаврюша Обізянов (до Люди). Хто там у тебе ?
Люда. Митці.
Гаврюша Обізянов. Які митці?
Люда. Разні. Один з бородою, один бритий, ще два з вусами, а один очкарик — пацан єщьо.
Степан Срака. І шо вони роблять?
Люда. А макарони їдять! У суботу і неділю замість компота — кохве, горілку по святах.
Гаврюша Обізянов. А бацила?
Люда. Бацилу раньше давали, щас ні.»
«Піздец», Лесь Подервянський
Що таке український інтернаціоналізм? Ніщо інше,лиш тільки вигода! Людину,що родилася і виросла на теренах сьогоднішньої України, крім землі, нічого більше не цікавить. Якщо я отримав кусок поля на законних підставах, то хай бог боронить комусь зазіхнути на цей клапоть землі! Хай поряд з моїм полем отримав землю хоч антихрест, але якщо він не перетнув мою межу, то він мені “брат”. Правда треба шукати моменту, щоб його загнобити. Так було завжди, бо ця земля благословенна!
Подивимося на історичні факти.Чи десь істий українець виліз самотужки на самостійну, освідомлену ним самим , стезю? Ніколи. Весь час комусь допомагав, або ж свідомо штовхав когось на новий шлях. Фактів безліч.
Починаємо від Данила Галицького. Ото був інтернаціоналіст. Весь час направляв східних словян на боротьбу з монголо-татарами, бо знав,-чим більше вони переб”ють один одного ,тим менше їх буде претендувати на благословенну землю.
Хмельницький проявив інтернаціоналізм вкрай ризикований. Смертельно ненавидячи московітів і підданих Речі Посполитої, таки пішов на союз з Москвою, щоб в дальнійшому показати і полякам, і татарам, що український інтернаціоналізм не має меж. Ті природньо, швидко не зорієнтувалися.
А в цей час вже виросли і змужніли нові інтернаціоналісти,- Мазепа, Кочубей, Виговський. А як вони поставили український інтернаціоналізм? Розширили його. Тут тобі і цар Петро,і король Карл, і купа Кримських ханів, та щей нейтралітет Речі Посполитої. Чорт голову зломить. А все за одно. Робіть на Україні, що хочете, але не чіпайте земельки! Навчилися і полковники козацькі на ній хазяйнувати.
Дальше, — більше. Знаходять на Україні нафту ,газ, великі родовища залізної руди,марганцю,кам”яного вугілля. Ну той що? Інтернаціоналізм українців не має меж. Хоч один хтось із них тим богатством зацікавився? Та де там! Попливли на Україну по інтернаціональній рознарядці німці, росіяни, австрійці. Хто експлуатував родовища нафти в Бориславі, газу в Дашаві, Богородчанах, Долині? Українці. Бо працювали їхні діди і батьки в копальнях, травилися нафтою і газом, збирали по крупицях досвід розробки і писали свої звіти, що переросли у вчені диссертації їхніх синів.А хто почав систематично вчитися і заснував Івано-Франківский інститут нафти і газу? Німці, росіяни і австрійці! І купа їх вивчилась і захистила дипломи і вчені степені в Івано-Франківському інституті нафти і газу.
Хай покажуть нинішні керівники російського “Газпрому” свої дипломи. Половина буде інституту нафти і газу ім.Губкіна, а друга половина з Івано-Франківського інституту нафти і газу. Вони захищені на українському інтернаціоналізмі. Тикніть пальцем у яку захочете точку розробки нафти і газу на території бувшого СРСР ,- чи в Середню Азію, чи в Азербайджан, чи в Заполярне коло, чи на “матушку” Волгу, чи в Середньо-Східній Сибір,- всюди знайдуться люди, що на оклик “Слава Україні” відгукнуться у відповідь “Героям слава”, бо вчилися і сформувалися в Івано-Франківську.
Тут же Вам питання. Назвіть,будь-ласка, знаменитого нафтовика, чи газовика.Скільки душа забажає, але в тому переліку не буде ні одного українця. Хіба що декілька професорів та доцентів. От Вам і український інтернаціоналізм!
Багато вигоди від нього,- особистої. Хай ті молодці дерзають, а в мене дача під Стриєм, чи під Стебником. А там гарна хата, садочок, невеличка пасіка,так на вуликів п”ятдесять. Одне слово,-земелька!
Про Криворіжжя і Донбас писати немає сенсу. Все одне й те саме.
«Голос Магарича. Діду, закрутіть дрота [на хуй], бо дме [сквозить дуже]!
Дід мовчки закручує вагона на дріт і починає кувалдою методично вибивати утюги, завдяки котрим вагон стоїть на місці.
Голос Харитона Уйобищенки. Дєдушка пацаватий, ото воно йому надо отак їбошить!
Магарич. Амбальний дідусь. Мабуть і хуй ще стоїть! Стоїть хуй, діду?
Дід (продовжує роботу). Стоїть, синку, — дай тобі боже щоб в тебе так стояло!
Омелян Косопизд. Ого, ні хуя сєбє, дєдушка борзєєт! А як звать тєбя?
Дід (продовжує роботу). Як звать? А Самуїлом.
Харитон Уйобищенко. Тоже жид, значить. Жидів розвелось, я їбу!
Самуїл (продовжує роботу). Да, багато жидів.
Омелян Косопизд. У нас тут тоже єсть.
Назар Сивуха. Ги! Самуїл. Може ти пророк Самуїл?
Самуїл (просто). Да, я — пророк Самуїл.
Альфред Юхимович. Ха! Ото нєхуйово! А ну пророки шо з нами буде!
Пророк Самуїл. А шо буде? Нічого не буде — Піздєц буде!!!
З цими словами Самуїл вибиває останній утюг, вагон зривається з місця і швидко зникає з очей. Входить Люда. В руках у неї пуломиски з макаронами і компотом. Люда завмирає на місці.
Люда. А де ж вагон? Де хлопці?
Пророк Самуїл. Гдє, гдє — в піздє! Смотрєть надо!
У цю ж мить з того боку, куди уїхав вагон, роздається страшний вибух. Люда роняє пуломиски та застигає на місці.
Пророк Самуїл. Какая ви нєрвная — я єбу!
Завіса»
«Піздец», Лесь Подервянський
