Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Руслан Вахітов уник дисциплінарної відповідальності за зрив розслідування у справі про хабар судді на $100 тис., тоді як дисциплінарну догану отримав прокурор Богдан Власенко. Комісія КДКП вирішила, що дії Вахітова були технічною помилкою без наслідків, хоча саме він підписував ключові постанови, що затягнули передачу справи до ДБР на понад сім місяців.
Про це повідомляє детективне бюро Absolution.
Заступник керівника прокуратури Дніпропетровської області Руслан Вахітов уникнув покарання у гучній справі щодо зриву досудового розслідування хабаря в $100 тис., переклавши провину на підлеглого — прокурора Богдана Власенка, якому Комісія з дисциплінарної відповідальності прокурорів (КДКП) оголосила догану.
Йдеться про кримінальне провадження за ч. 4 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди у великих розмірах), розпочате 24 травня 2021 року за фактом можливої передачі хабара судді. За даними СБУ і НАБУ, розмір хабаря становив $100 тис.
Розслідування мало низку процедурних порушень: неправильне визначення підслідності, затримка у передачі матеріалів до ДБР, відсутність слідчих дій. У грудні 2022 року тимчасовий виконувач обов’язків директора НАБУ Гізо Углава подав до КДКП дисциплінарні скарги на Вахітова та Власенка.
Хто і що зіпсував у справі
У травні 2021 року Вахітов, будучи членом групи прокурорів, помилково визначив підслідність справи за поліцією, попри те, що у ЄРДР вона була правильно закріплена за ДБР у Полтаві. Цей крок призвів до затягування провадження на понад 7 місяців.
Пізніше він вийшов із групи, але знову долучився до неї в жовтні, вже як старший прокурор. Проте вже через 5 днів його знову замінив Власенко. Лише 20 грудня 2021 року матеріали нарешті передали до ДБР. А вже 31 травня 2022 року слідчий ДБР закрив справу — без результату. Це рішення було скасовано в.о. генпрокурора у вересні 2022 року, з вимогою передати провадження НАБУ.
Комісія КДКП визнала дії Власенка дисциплінарним проступком: він, як старший прокурор, не забезпечив належного процесуального керівництва, не ініціював необхідні слідчі дії та не відреагував на бездіяльність слідчих.
Натомість Руслан Вахітов уникнув будь-якого покарання. Комісія задовольнилася його поясненнями, що помилка у визначенні підслідності була «технічною», мовляв, вона виникла через великий обсяг документообігу. Також не врахували, що саме Вахітов подавав клопотання до суду про тимчасовий доступ до документів, яке суд відхилив через недостатність доказів.
У підсумку — відповідальність за розвал резонансної справи поклали лише на одного прокурора, тоді як заступник керівника обласної прокуратури, який брав участь у ключових рішеннях, залишився безкарним.
Нагадаємо, перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури Ярослав Голинський та його дружина задекларували доходи на понад 6 мільйонів гривень, з яких 4,89 мільйона — у вигляді подарунків від родичів. У власності та користуванні родини — нерухомість у кількох областях, кілька авто, а також значні суми готівки, що викликає запитання щодо прозорості статків високопосадовця.