Протягом останніх п’яти років Україні наносяться значні збитки через функціонування у зоні діяльності регіональних митних органів спеціалізованих підприємств — приватних вантажно-митних комплексів (ВМК).
Прорахунки при вирішенні питання про створення у 2003 році ВМК у зоні діяльності регіональних митниць створили підгрунття для корупції та зловживань. Зокрема, відповідно до статті 71 Митного кодексу України питання про місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, повинно визначатися Кабіне¬том Міністрів України. В той же час, Державною Митною службою України листом від 08.01.2003р. за №11/4-09-162-ЕП виняткове право прийняття рішень щодо необхідності відкриття та функціонування ВМК було надано начальникам регіональних підрозділів.
Відтак, у зоні діяльності Полтавської митниці з використанням фіктивного по суті тендеру з початку 2003 року під назвою вантажно-митного комплексу діє приватна фірма “КМ” (“КМ”, “КМ-2” та “КМ-3”), яка знаходиться на єдиному податку. У порушення Закону України “Про за¬купівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”, тендер був проведений через 10 (а не 45) діб після оголошення у га¬зеті “Село полтавське”, яка розповсюджується переважно у сільській місцевості. Участь у ньому взяли згадана фірма “KM” та ТОВ “Укрекологія”, котре не мало відповідних документів на право відкриття і експлуатації митно¬го ліцензійного складу. За результатами проведеного таким чином “тендеру”, керівництвом митниці укладено угоду з фірмою “KM”, яка, крім того, не є власником складських приміщень, а орендує нерухомість у іншої комерційної структури.
В той же час, одночасно за рішенням керівництва Полтавської митниці було припинено діяльність митних ліцензійних складів відкритого типу, зокрема “Полтавазовнішмагістраль” та “Бурат”, що лікві¬дувало конкуренцію між митними ліцензійними складами.
Інспекторський склад митниці, задіяний в оформленні зовнішньоекономічної діяльності, з 2003 року переведений і працює на митному ліцензійному складі “КМ”. При цьому тарифи зросли зі 120 до 230 грн. Митний збір за виклик інспектора та виконання його роботи увійшов у платні послу¬ги зазначеної комерційної структури. При оформленні експертної вантажно-митної декла¬рації за 1-2 години плата на “KM” стягується з підприємства, як за цілу добу, без погодження з підприємством. Як стверджують учасники ЗЕД, непоодинокі випадки безпідставного затримання митного оформлення товару, чим забезпечується прибуток комерційній структурі. Водночас, ймовірно припустити, що власник фірми “КМ” у будь-який час може скористатися правом розірвання договору (наприклад, з метою переорієнтації бізнесу), що залишить митницю без зони митного контролю.
Щорічно Полтавською митницею оформляється понад 41375 вантажно-митних декларацій. З урахуванням тарифу за утримання автотранспорту з товаром на складі тимчасового зберігання комерційної структури за першу добу у сумі 230 грн., ВМК отримує за рік прибуток у сумі 9516250 грн. Разом з прибутком за знаходження товару на митному ліцензійному складі при імпорті товару, ВМК (комерційна структура зі спрощеною системою оподаткування) має понад 12 млн. грн. за рік.
Слід також при цьому відзначити, що надвисокі тарифи за декларування та митні послуги сприяють збагаченню митних брокерських контор, які виконують посередницькі функції. Зокрема, встановлено, що ними впродовж року оформлено 60% ВМД (за перший аркуш ВМД — 50 EUR, за кожний додатковий — 35 EUR), що принесло прибуток понад 8 млн. грн.
Таким чином за рахунок тільки Полтавської митниці комерційні структури області,які займаються оформленням ЗЕД, щорічно отримують понад 20 млн. грн. За ці кошти можна побудувати державний автотермінал, який би відповідав сучасним європейським вимогам, а кошти від його функціонування поповнювали б Державний бюджет України. У той же час, збудоване в 2000 році нове приміщення Полтавської митниці, на будівництво якого витраче¬но декілька мільйонів державних коштів, використовується не для оперативних підрозділів митниці. Всупереч Закону, робочі місця держслужбовців митниці розміщені у комерційній структурі.
В цілому, по Україні, у разі створення державних ВМК при всіх митницях, до держбюджету додатково можливо перераховувати понад 1 млрд грн. Проте Державна митна служба України в цьому не зацікавлена, а навпаки, прикриває і лобіює приватні комерційні структури – “паразити” на її тілі.
Державна форма власності ВМК має ряд суттєвих переваг, зокрема:
— збільшення надходжень до Державного бюджету;
— сприяння посиленню контролю за митним оформленням, що мінімізує можливість зловживань;
— створення можливості організації роботи митних органів та інших державних установ, які уповноважені на здійснення передбачених законодавством видів контролю (екологічного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарного та фітосанітарного), за принципом “єдиного офісу”;
— створення нових робочих місць;
— ліквідація монополії комерційних структур у важливій для держави
сфері діяльності тощо.
Пропозицію щодо посилення конкурентних засад на ринку вантажно-митних послуг шляхом створення спеціалізованих державних ВМК підтримують Міністерство економіки України, Держкомітет з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерство транспорту та зв’язку, Антимонопольний комітет України. За висновками Міністерства юстиції України, для реалізації вказаного проекту є необхідні законодавчі та нормативні акти.
Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 11.03.2006 року за №46421/7/1-05 та листа Міністерства фінансів України, регіональні митні органи повинні здійснити розрахунки щодо створення ВМК у зоні своєї діяльності та своєчасно подати їх в проект Держбюджету ще на 2007 рік. Проте керівництво Полтавської ухиляється від виконання доручення КМУ та листа Мінфіну, затягуючи термін прийняття відповідного рішення, тим самим продовжуючи лобіювання комерційної структури “KM” (не важко здогадатися з якої причини), якою монополізовано ринок митного оформлення у м. Полтаві. Вказані посадові особи активно сприяли створенню “карманного“ ВМК и зараз його прикривають.
За часи перебуання на посаді Голови ОДА Бульби С.С., один раз збиралась координаційна рада, яка обговорювала вказане питання та після переходу Бульби С.С. до Верховної Ради, виконання вказаного доручення було призупинене. Під час засідання координаційної ради керівництво митниці намагалося поставити питання, щодо будівництва ВМК виключно в м. Кременчуці і ніяким шляхом не в місті Полтаві. В Кременчуці існує 3 (три) приватних ВМК, між якими існує конкуренція в наданні послуг, хоча керівництво міста не відмовляється від будівництва і державного ВМК для митного поста “Кременчук”.
Отже, законодавча норма щодо надання права вибору у використанні державної і недержавної форм власності ВМК себе не виправдала. Більш того, за інформацією Держмитслужби, на території України функціонує 11 ВМК, які належать суб’єктам господарювання на праві приватної власності, і жодного ВМК – державної. Тому ця норма потребує термінового перегляду, адже вона зашкоджує державі залучити до Державного бюджету значні кошти.
Для створення державного ВМК необхідне вольове рішення щодо виділення земельної ділянки (бажано, для зручності вздовж траси, біля міста Полтави) і будівництва на цій ділянці відповідних приміщень і кошти від митного оформлення будуть надходити до державного бюджету України, а не в кармани корумпованого керівництва Полтавської митниці.
В європейських країнах при митницях створені брокерські відділи, які займаються декларуванням товарів і тим самим поповнюють держбюджет.
В порівнянні з контрабандою на кордонах України, приватні ВМК, яких 15 одиниць по Україні, також суттєво недораховують коштів до бюджету.
Після створення державних ВМК, начальникам митниць необхідно ввести в щоквартальну звітність до Держмитслужби позицію щодо відрахування до держбюджету коштів саме від функціонування ВМК та брокерських відділів регіональних митниць. В іншому випадку корумповане керівництво регіональних митниць буде лобіювати залучення клієнтів (учасників зовнішньоекономічної діяльності) до приватних брокерських контор, з метою отримання від останніх “откатів” за надання їм ліцензій на здійснення брокерської діяльності та за залучення клієнтів.
Член “ОРД”, “Гоголь”
