Міністру
внутрішніх справ України
Луценку
Ю. В.
01024, м.
Київ, вул. Богомольця, 10
потерпілого по кримінальній
справі № 07-160111:
С К А Р
ГА
на
безвідповідальне ставлення до своїх службових обов’язків
начальника Новоград-Волинського МРВ УМВС
України в
Житомирській області Прилипко Віктора
Володимировича
Вимушений
до Вас звернутися як до керівника контролюючої
інстанції в органах внутрішніх справ України, так як не маю реальної можливості
самостійно боротися з несправедливістю, яка панує в Новоград-Волинському МРВ
УМВС України в Житомирські області де мені та моїй сім’ї загрожує небезпека та
фізична розправа.
На даний час в провадженні
Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області знаходиться
кримінальна справа № 07-160111 у якій я визнаний потерпілим та яка порушена
відносно Арендарчука Віталія Миколайовича за ч.4 ст.296, ч.1ст.122, ст.386, ч.1
ст.125 КК України та Корсуна Олега Олеговича за ч.4 ст.296, ч.1ст.122 КК
України.
Обставина даної справи наступні, 24.03.2007
року я разом зі своїми знайомими Воятом Ю. Л. та Щуруком А. А. знаходився в
барі «Сан-Санич» куди десь о 23-00 ввірвалася група молодих людей, приблизно
вісім чоловік і двоє із них почали в мене стріляти з вогнепальної зброї, інші
наносили удари металевими предметами в область голови, серед них був Каришев С.,
він був озброєний ножем і наніс мені декілька колото-різаних ран в різних
областях мого тіла, включаючи область шиї. Коли я знепритомнів Каришев С.
наказав Арендарчуку В. мене кінчати і той молотом наніс мені декілька ударів по
ногам та голові і все це відбувалося,
коли у барі було багато відвідувачів. Я прийшов до свідомості тільки через декілька
днів у реанімаційному відділенні ТМО м. Новоград-Волинського Житомирської
області. Серед нападавших я особисто впізнав Каришева С., Корсуна О., Арендарчука
Віталія, Петрука Р. та інших. Я дізнався, що крім мене у даному барі нападники проломили
череп Вояту Ю., та підрізали Щурука А.
В матеріалах справи все
відображається приблизно так: мешканець м. Новоград-Волинський Житомирської
області Арендарчук В. М. знаходячись у м. Новоград-Волинський, з метою вчинення
хуліганства із застосуванням предметів, спеціально пристосованих та заздалегідь
заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, вступив в злочинну змову з
Корсуном О.О., Каришевим С.В., Петруком Р.А. та іншими невстановленими в ході
слідства особами, кримінальна справа стосовно яких виділена в окреме
провадження.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в цей же день
Арендарчук В.М., близько 23 години, діючи спільно, в групі осіб з Корсуном
О.О., Каришевим С.В., Петруком Р.А. та іншими невстановленими в ході слідства
особами, маючи при собі спеціально пристосовані та заздалегідь заготовленні
предмети для нанесення тілесних ушкоджень: пристрій для відстрілу гумових куль,
металевий прут, а також невстановлені в ході слідства предмети схожі на:
дерев’яні кийки-біти, гумові кийки, молот, арматуру, ножі, прибули до бару
“Сан-Санич”, що розташований по вул. Шевченка, 17 в м. Новоград – Волинський і
який належить Ющенко Г.М.
Увірвавшись до приміщення вказаного бару, Арендарчук В.М.
діючи спільно, умисно із Корсуном О.О., Каришевим С.В., Петруком Р.А. та іншими
невстановленими в ході слідства особами, грубо порушуючи громадський порядок з
мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою
зухвалістю, тимчасово припинили роботу вищевказаного закладу, чим порушили відпочинок
громадян, які там знаходилися. Після цього Каришев С.В. підбіг до мене і
застосував предмети, спеціально пристосовані та заздалегідь заготовлені для
нанесення тілесних ушкоджень, а саме з пристрою для відстрілу гумових куль,
умисно здійснив п’ять пострілів в область мого тулуба, а потім умисно наніс
йому три удари гострим предметом, схожим на ніж, в область шиї, спини та плеча,
спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: 1 колото-різаної рани на
шиї зліва, 1 колото-різаної рани на лівому плечовому суглобі, 1 колото-різаної
рани в лівій підлопатковій ділянці, осаднення на спині, які відносяться до
умисного легкого тілесного ушкодження, з
короткочасним розладом здоров’я .
Діючи спільно, групою осіб
до мене підбігли Арендарчук В.М., Корсун О.О., Петрук Р.А. та інші
невстановлені в ході слідства особи, які вчиняючи хуліганство, тобто грубо
порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що
супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилася в тому, що вони стали
наносити потерпілому численні удари по різним частинам тіла, предметами
спеціально пристосованими та заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних
ушкоджень.
Так, Арендарчук В.М., предметом схожим на молот, умисно
наніс численні удари в область мого тулуба та ногам від яких я впав на
підлогу. Корсун О.О. діючи спільно, з
хуліганських спонукань, групою осіб, металевим прутом умисно наніс декілька
ударів в область ніг та по спині, коли я лежав на підлозі. Петрук Р.А. діючи
спільно, групою осіб, з хуліганських спонукань, гострим предметом, схожим на
ніж та предметом, схожим на арматуру умисно наніс декілька ударів в область моїх
ніг та по спині.
Внаслідок хуліганських дій вчинених Арендарчуком В.М.,
Корсуном О.О., Петруком Р.А., в групі з невстановленими особами, із
застосуванням предметів спеціально пристосованих та заздалегідь заготовлених
для нанесення тілесних ушкоджень мені були спричиненні тілесні ушкодження у
вигляді: 3-х поверхневих різаних ран на лівому стегні, осаднення на спині,
закритої черепно-мозкової травми, у вигляді 2-х забійних ран на волосистій
частині голови, струсу головного мозку, які відносяться до легкого тілесного
ушкодження, з короткочасним розладом здоров’я, гематоми та осаднення в лівій
підколінній ділянці із тромбозом лівої підколінної артерії та надривом їх
внутрішньої оболонки, які відносяться до тілесного ушкодження середнього
ступеня тяжкості за ознакою довготривалого порушення функції лівої нижньої
кінцівки ; закритого перелому малогомілкової кістки правої гомілки в нижній
третині, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за
ознакою довготривалого порушення функції правої нижньої кінцівки, після чого
вони з місця вчинення злочину зникли.
В наслідок незаконних дій
вказаних осіб мені спричинено моральну та фізичну шкоду.
В результаті завданих
тілесних ушкоджень я вимушений був близько року проходити лікування в різних
медичних закладах України, переніс безліч операцій на обох ногах: одна нога
була поламана, друга і поламана і перебито сухожилля. На даний час я признаний
інвалідом третьої групи та вкотре вимушений проходити курс реабілітації.
Під час проведення
досудового слідства у зв’язку з постійними погрозами позбавити мене життя я був
вимушений прохати у правоохоронних органів вжити до мене всі необхідні заходи
безпеки в порядку ст. 52-1 КПК України, що в подальшому було здійснено слідчим
управлінням УМВС України в Житомирській області
(л. с. 118).
Так, що ж відбувається в
м. Новоград-Волинський? Я займався спортом більше десяти років аж до останніх
подій, які відбулися 24.03.2008 року. Декілька років тому назад я та мої друзі
по спорту організували спортивну організацію — боксерський клуб «Євро бокс»,
зняли в оренду спортивний зал, відремонтували його, закупили спортивний
інвентар та почали тренувати молодь та й було де самим займатися спортом. Водночас
від бувшого мера міста Іванюка М. О.
було запропоновано взяти в оренду кінотеатр ім. Щорса, так як останній
потребував ремонту і був у плачевному стані, щоб ми могли організувати дозвілля
молоді нашого міста. Я погодився і все офіційно оформили. Коли я із друзями,
після кропіткої роботи, все ж запустили
центр дозвілля у кінотеатрі, до мене стали навідуватися люди з
кримінальним минулим і почали погрожувати, що якщо я буду заважати їхньому
бізнесу, а саме розповсюдженню наркотиків на дискотеці і т. д., то в мене
будуть неприємності. За всім цим стояв кримінальний авторитет — Тартачний Василь Анатолієвич (прізвисько
Торт). Стійкими членами банди Тартачного є його брат Олег (прізвисько Пультік),
Каришев С. (прізвисько Кара), Корсун О., Арендарчук В., Петрук Р., та багато
інших, які були серед нападників на мене 24.03.2007 року. Я відкрито виступив проти наркотиків і в мене
дійсно почалися проблеми, то мене перестрічали і питалися побити, то закинули
гранату у вікно де я мешкаю і ось останні події, коли у барі мене просто
убивали перед усіма відвідувачами. Тартачний Василь є кумом Іванченка Сергія
(прізвисько Буля) а Іванченко С. (діючий член ОЗУ Тартачного та
фактично є її фінансистом) в свою чергу
є кумом начальника Новоград-Волинської міліції Прилипко Віктора Володимировича. Все наше місто про це знає їх бачать разом у банях, ресторанах «Торнадо»,
«Новий-Град» та інших розважальних закладах.
Після подій 24.03.2007 року, начальник міліції Прилипко В. В. особисто взяв під контроль
розслідування даної кримінальної справи. Серед нападників був Тартачний Олег,
але брат Василь (в кримінальному мирі — смотрящий по м. Новоград-Волинський)
зробив йому алібі, вони разом були опитані в кабінеті Прилипка В. В. і під
копірку (з однаковим текстом показів і навіть однаковими абзацами і граматичними
помилками) їх опитали (л. с. 59 та 60), хоча були свідки, серед яких Лавренюк
А. С. та Тузовська К. Г., які стверджують, що Тартачний Олег був під час нападу
у барі (лист справи 31-34, 44-45). Як тільки свідок Тузовська К. Г. 25.03.2007
р. дала покази і впізнала нападників, 26 березня біля 21-ої години по вул.
Ушакова в м. Новоград-Волинський на її нападають біля будинку де вона мешкає, нападники — все той же
Каришев С. та Арендарчук В., яких ймовірно треба було міліції шукати за
вчинення тяжкого злочину, та починають їй наносити тілесні ушкодження та намагаються зґвалтувати. Всі дії вони
робили з одною метою – щоб заставити її відмовилася від раніше даних слідству показів.
Тузовська К. Г. звернулася до міліції із заявою про вчинення відносно неї
злочину упізнаними в кримінальній справі нападниками (л.с. 71-74 ). Свідка — Бондарчука
О. М., який працював охоронцем у барі і який
був присутній під час вчинення злочину опитали в якості свідка 25.03.07, він упізнав нападників у барі (л. с 52), та вже
ввечері цього ж дня Бондарчука О. М. перестріли біля стадіону «Авангард» в м.
Новоград-Волинський все ті-ж Каришев С.,
Петрук Р. та Арендарчук В., завдали останньому тілесних ушкоджень і
порізали ножем руки, попередили, щоб він про все, що відбувалося в барі
«Сан-Санич» 24.03.2007 року забув. Бондарчук О. М. звернувся до міліції із відповідною заявою про
вчинення відносно нього злочину (л. с. 53-54), але міліція не вжила ніяких
заходів. Після неодноразових погроз Бондарчуку О. та членам його сім’ї , останній прийшов до
слідчого Кабернюка В. М. та 27.03.07 р. відмовився від раніше даних показів (л.
с. 69-70). Так, свідку Лавренюк А. С. після того, як вона офіційно впізнала
нападників, почалися погрози і вона була змушена виїхати з м.
Новоград-Волинський. Коли через деякий час вона повернулася до міста її 20 жовтня 2007 року зловив Тартачний Олег неподалік
ресторану «Марсель» та наніс тяжкі тілесні ушкодження, останній повідомив, що
це тільки початок, якщо вона не змінить покази. Лавренюк А. С. звернулася до
міліції із заявою про вчинення відносно неї злочину Тартачним О. А.(заяву
зареєстрували), але начальник міліції Прилипко В. В., під погрозами, заставив
її написати зустрічну заяву, що злочину не було
і вона була змушена змінити місце
проживання і переїхати жити до м. Києва до родичів. Висновок один: тільки будь
хто із свідків злочину впізнають нападників, зразу з ними починають працювати
нападники (члени ОЗУ Тартачного В. А.), якщо це не можливо, то із свідками
працює начальник міліції Прилипко В. В., і таких фактів безліч. Люди бояться
свідчити по кримінальній справі, бояться розправ: свідки Сверчук А. О.,
Прохорчук О. А. (л.с. 68), потерпілі від злочинних дій 24.03.07 року — Щурук А.
А. (л. с. 87-90) та Воят Ю. Л. (л. с. 92-94) і таких безліч. Прилипко В. В.
повністю співпрацює з братами Тартачними та Іванченком С. В., у них є спільний
бізнес вони є неофіційними власниками декількох
підприємств, серед яких завод ЗАТ «Сільхозтехніка», акціонерами якого стали
підставні люди, а також Тартачний Олег. Прилипко В. В. допомагає вирішувати
питання бізнес структурам Тартачного В. з всіма контролюючими органами.
Як мені стало відомо від
моїх знайомих, які мешкають в Новоград-Волинську Житомирської області, що 25.
07. 2008 року у денний час невідомий чоловік знаходячись біля території мийки,
що по вул. Ушакова в м. Новоград-Волинський розстріляв з мисливської
рушниці Кучера Ю. М., внаслідок чого
останній помер на місті. За даним фактом порушено кримінальну справу. Кучер Ю.
М. був моїм другом і в нього неодноразово були конфлікти з братами Тартачними.
Він неодноразово звертався до міліції із заявами, що йому загрожують вбивством:
в нього неодноразово стріляли, йому закинули гранату у вікно його оселі де він
проживав із дружиною та дітьми. За декілька місяців до трагічних подій, йому
спалили власний автомобіль «Мерседес-Бенц». Він неодноразово говорив мені, що
Прилипко В. В. «рекомендував» йому залишити дане місто та знайти собі інше
місце проживання. На момент вбивства у Кучера Юри залишився син шести років, його
дружина була вагітна на восьмому місяці за другою дитиною, а йому було тільки більше 30-ти років…
Я не можу повернутися до
свого місця проживання, мені загрожує небезпека, я навіть не можу дати покази,
як потерпілий у суді. Прилипко В. В. передає мені через моїх знайомих, що якщо
я повернуся до м. Новограда-Волинського, то він обов’язково знайде за що мене
посадити. Я впевнений, що у суді кримінальну справу просто розвалять, хоча я
писав до прокуратури Житомирської області і просив, щоб дану кримінальну справу № 07-160111 для всебічного та неупередженого розгляду
розглядали у іншому місті або Житомирської, або Київської області, але мені
було відмовлено і ось результат суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської
області Кузьменко Л. В., за поданням
клопотання адвоката, при тому, що прокурор та представники потерпілого були
категорично проти, суддя виносить постанову
про зміну запобіжного заходу та відпускає під заставу у 17000 гривень Арендарчука
В. М., який особисто наносив удари молотом та ламав мені ноги, наносив тілесні
ушкодження та гвалтував Тузовську К. Г.- свідку по даній кримінальній справі.
Арендарчука з під варти у залі суду звільнили … .
Крім цього, у Новоград-Волинському
міськрайонному суді Житомирської області розглядається кримінальна справа
відносно Арендарчука В. М. за фактом вимагання грошових коштів групою осіб,
серед яких був Тартачний Василь та Тартачний Олег. При затриманні працівниками
міліції на гарячому, під час здійснення злочину, Тартачний В. був озброєний
вогнепальною зброєю. Але на досудовому слідстві за поданням начальника відділу
СУ УМВС України в Житомирській області та за підтримкою прокурора Чуприни А. В.
все той же суддя Кузьменко Л. В. 07.09.2007
року виносить рішення про закриття кримінальної справи відносно Тартачного В.
та Тартачного О. в зв’язку з тим, що до останніх було примінено акт амністії,
так як у обвинувачених є малолітні діти, а статті кримінального кодексу не такі
вже й тяжкі (з вимагання перейшли на примушення до виконання цивільно-правових
зобов’язань з погрозами насильства над потерпілими та близькими родичами,
вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб) та звільнили з під варти.
І це при цьому, що:
Тартачний
ВасильАнатолійович – неодноразово судимий, востаннє 28.03.1995 року
Новоград-Волинським міським судом Житомирської області за ст. 144 ч. 3 Кримінального
Кодексу України (вимагання грошових коштів групою осіб з вчиненням насильства
до потерпілих) до 6-ти років позбавлення волі.
Тартачний Олег Анатолієвич – раніше судимого 16.03.1993 р.
Новоград-Волинським міським судом за ст. 206
ч. 2, ст. 46-1 КК України (нанесення
тілесних ушкоджень з хуліганських спонукань) до 3-х років позбавлення волі з
відстрочкою на 2-ва роки, востаннє 28.03.1995 р. Новоград-Волинським міським
судом Житомирської області за ст. 144 ч.
3 КК України (вимагання грошових коштів групою осіб з вчиненням насильства до
потерпілих) до 6-ти років позбавлення волі.
Надаю копію
вищенаведеного рішення суду:
Іванченко Сергій (прізвисько Буля),
відзвітував перед Новоград-Волинською братвою, що за закриття кримінальної
справи та вихід братів Тартачних на волю Прилипку В. В. було передано 60 тисяч
доларів США (общак, за гроші повинні відповідати).
Ось вам і самий гуманний
суд … і ніякої корупції у міліції,
прокуратурі та суді! Впевнений, що постанову судді Новоград-Волинського
міськрайонного суду Кузьменко Л. В. від 23.10.2008 року про зміну запобіжного заходу Арендарчуку В. М. з —
тримання під вартою, на — підписку про не виїзд під заставу у 17000 гривень,
прокуратура оскаржувати не буде (пропустять строки подачі апеляційної скарги).
Нагадаю, прокурор був категорично проти
зміни запобіжного заходу.
Повернемось до вересня
2007 року, коли брати Тартачні вийшли із залу суду по амністії на волю. Всі
мешканці м. Новоград-Волинського прочуствовали все це на собі п’янки, гулянки,
салюти, стрілянина, драки. Відмічали вихід більше місяця, поки Тартачний Василь
поблизу м. Житомир не здійснив наїзд власним автомобілем марки «БМВ» в стані
сильного алкогольного сп’яніння на
дитину, яка від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці ДТП. А Тартачний
з місця дорожньо-транспортної пригоди
втік, зловили поблизу Червоноармійська, навіть просидів декілька днів на
підвалі. В результаті зробили, що за кермом автомобіля сидів старший син
Тартачного В – Максим, якій до кримінальної відповідальності раніше не
притягувався, добре характеризується і т. д. Через начальника міліції Прилипко
В. В. вийшли на прокурора Житомирської області та за 20 тисяч доларів США та
власний автомобіль Тартачного (комусь дістався у подарунок) вирішили всі
питання, відрапортував перед братвою Іванченко Сергій (прізвисько Буля), який є
фінансистом ОЗУ Тартачного та під патронатом
Прилипко В. В. вхожий у всі
органи влади, включаючи мера міста Боровця М. П.
А що далі? А далі —
08.11.2008 року у ресторані «Марсель» м.
Новоград-Волинського Тартачний Василь та Кізяк Ігор (активний член ОЗУ
Тартачного) нанесли тілесні ушкодження гр. Гнітецькій Т. М., після чого затягли
у автомобіль Тартачного та вивезли її за місто та згвалтували, причиною стало
те, що чоловік Гнітецької декілька років працює на заробітках у Чехії і весь
цей час не платить на общак. Остання звернулася із заявою про вчинення злочину
відносно неї до міліції. Заяву за
вказівкою Прилипко В. В. прийняли, але
не зареєстрували. Після цього Гнітецьку Т. М. біля помешкання перестріли
невідомі особи, після чого вона попадає до реанімації ТМО з діагнозом – передозування наркотиків (заміжня
жінка, яка чекає на народження дитини). Виникає запитання до Прилипко В. В.: —
скільки буде коштувати згвалтування?
Враховуючи такі жахливі
події, які відбуваються в місті районного значення, у мене складається
враження, що начальник Новоград-Волинського міліції взагалі не вживає ніяких
заходів щодо забезпечення безпеки громадян, які мешкають у вказаному місті, я
вже не говорю про проведення профілактичних заходів з метою попередження
вчинення злочинів.
Невже ми ще живемо в 90 –
х роках минулого століття, коли на кожному кроці відбувалася стрілянина, та
розподіл сфер впливу?
Шановний
Юрій Віталійович, звертаюся до Вас, як до людини з високим авторитетом
державного службовця і прошу вжити всіх необхідних заходів для проведення
перевірки у Новоград-Волинському МРВ УМВС України в Житомирській області щодо
встановлення відповідності своїй займаній посаді начальника вищевказаного
підрозділу МВС.
Додаток:
1. Копія клопотання про визначення підсудності
направлену Прокурору Житомирської області від 28.02.2008 року на одному аркуші.
2. Копія постанови в. о. голови Апеляційного суду
Житомирської області Крижанівського винесеною 17.03.2008 року на двох аркушах.
3. Копія постанови від 07.09.2007 р. винесеною
суддею Новоград-Волинського міськрайонного суду Кузьменко Л. В., про примінення
акту амністії до Тартачного В. А. та Тартачного О. А. на двох аркушах.
4. Копія постанови від 07.09.2008 р.
винесеною суддею Новограда-Волинського міськрайонного суду Кузьменко Л. В., про
зміну запобіжного заходу обвинуваченому Арендарчуку В. М. на двох аркушах.
__________________ (потерпілий по кримінальній справі № 07-160111)
«_____» _____________2008
року.
