Минуло більше півроку після призначення на посаду голови Чернівецької обласної військової адміністрації екс-генерала поліції Руслана Осипенка, який раніше очолював Національну поліцію в прифронтовій Донецькій області. З самого початку його призначення викликало запитання, адже він став головою однієї з найспокійніших областей України, а його «досвід» тут зовсім не потрібен. Чернівецька область – це не Донеччина: тут немає активних бойових дій. Однак саме досвід роботи в умовах війни став ключовим аргументом його призначення на заміну знятому з посади Руслану Запаранюку, який раніше був викритий у корупції.
Однак дива не сталося, а прийшовши Осипенко, освоївшись, почав ще більше розкрадати місцевий бюджет… Про це свідчать різні проблеми в регіоні – немає фінансів для підготовки до опалювального періоду та ремонту інженерних мереж. Або ремонт здійснюється, але якимись фіктивними організаціями, які вдають, нібито виконують роботи, а насправді – це лише ширма. Відомо, що в регіон було виділено не менше 200 млн гривень на реалізацію підготовки до зими, але кудись ці гроші зникли… Осипенко налагодив хороші кримінальні зв’язки з директорами деяких будівельних компаній, через яких він і відмиває бюджетні кошти. Наприклад, «Чернівецький Домобудівний комбінат», «Чернівецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління по газифікації», «Інтергал-Буд» та інші фірми беруть участь у тендерах на виконання робіт. Осипенко ж, за попередньою домовленістю, допомагає цим фірмам забирати найвигідніші та найбільші контракти на ремонтно-відновлювальні роботи. А там далі все дуже просто – це використання дешевих матеріалів, неякісний ремонт тощо, а різниця залишається в його кишені та всіх тих, хто брав участь у цій схемі.
Крім того, Осипенко, використовуючи своє службове становище, допомагає за гроші влаштувати когось із близьких родичів або друзів на хороші й високооплачувані місця у фірмах Чернівецької області. За таку послугу він бере від однієї тисячі доларів.
Але не можна не відзначити той факт, що обстановка всередині адміністрації стала набагато складнішою. Деякі співробітники почали підозрювати Осипенка в подвійній грі, однак нічого з цим зробити не можуть. Соціально-психологічний клімат у колективі залишає бажати кращого, та й загалом, адміністрація більше працює на умовну «демонстрацію» роботи, тоді як чогось реального й корисного за пів року правління Осипенка не сталося. Крім того, Осипенко примушує своїх підлеглих працювати на його кишеню – десь брати хабарі, а потім передавати йому, десь шукати нові лазівки для нелегального заробітку.
Стало відомо, що його співробітники через підзвітні гуманітарні організації збирають з населення допомогу для відправки на фронт, однак більша частина зібраних коштів, у тому числі нових речей, дизельних генераторів та обладнання, продається співробітниками адміністрації на чорному ринку України, а виручені гроші йдуть у кишеню Осипенка…
Є в нього хороші друзі з місцевої поліції, які із задоволенням допомагають йому покривати різні злочини. Серед них є Сергій Ратушенко – заступник начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області – начальник кримінальної поліції. Він також перебуває в частці й отримує хороший відсоток від Осипенка та його махінацій. Одним словом, гроші все вирішують!
Що вже казати про його майно – там десятки, сотні тисяч доларів, які він зберігає в іноземних офшорах. Осипенко надає перевагу пересуванню на автомобілях преміум-класу, на кшталт BMW, любить дорогі годинники та модні девайси… Поки одні віддають своє життя на фронті, хтось набиває свої кишені мільйонами…