Плоды отравленного дерева от горе-садоводов из САП

Історія справи «Квіти України», яку докладно висвітлює «Ракурс», поповнюється все новими і новими підтвердженнями того, що йдеться про активне підбурювання до скоєння злочину з боку правоохоронних структур та їхніх посібників.

Таємно від співрозмовниці з власної знову ж ініціативи записує бесіду на диктофон і вже наступного дня (3 серпня 2023 року) звертається до НАБУ із заявою про вчинення злочину. Підлегла у розмові не висловлювала жодних пропозицій щодо надання будь-кому неправомірної вигоди. Заявник не наводить жодного висловлювання співрозмовниці,  яке підтверджувало би факт висловлювання нею такої пропозиції. Водночас заявник неодноразово наполегливо «виводить» колегу на міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України О. Кубракова. Мовляв, той уповноважений вирішувати відповідне питання – щодо укладеного держпідприємством договору.

Подальший розгляд справи у Вищому антикорупційному суді на кожному засіданні підтверджує – свідчень того, що закидають обвинуваченій (пропонування неправомірної вигоди), на записах немає.

Завзяте реагування на заяву про «ні про що»

Але детективи НАБУ та прокурори САП були невгамовні у своєму пориві здолати топ-корупцію –  вони відразу запустили процес кримінального переслідування тих, хто з певним прицілом потрапив у сферу їхніх інтересів, хоча нічого нікому не пропонував.

Детектив НАБУ Р. Догойда на підставі вказаної заяви невідкладно розпочинає кримінальне провадження за фактом пропонування «особі, яка займає особливо відповідальне становище» (міністру Кубракову) неправомірної вигоди. При цьому так поспішає, що проводить слідчі дії ще до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань – хоча закон категорично забороняє це робити.

Із завидним завзяттям до процесу долучається прокурор САП Є. Дроботова, яка вирішує невідкладно розпочати проведення негласних слідчих (розшукових) дій. З цією метою вона 4 серпня 2023 року виносить постанову

«Про проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину» (реєстр. № 28/3-2073т). Документом передбачено провести негласну слідчу (розшукову) дію – контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Мета – перевірити дійсність намірів директора ДП «Укркомунобслуговування» Алли Сушон, підприємця Сергія Копистири та інших осіб, в інтересах яких пропонується і надається неправомірна вигода віце-прем’єр-міністру з відновлення України, міністру розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександру Кубракову.

Ця Постанова стала предметом дослідження у Вищому антикорупційному суду під час судового розгляду справи № 991/9167/24 (головуюча суддя В. Михайленко на певному етапі вирішила не проводили онлайн трансляції засідань у цій справі, що є окремою цікавою темою для висвітлення).

Незаконна Постанова

Аналіз змісту Постанови дав змогу стороні захисту аргументовано стверджувати, що вона була винесена за відсутності законних підстав, а обставини її появи на світ, форма та зміст вказують на високу вірогідність здійснення щодо обвинувачених провокації підкупу під виглядом контролю за вчиненням злочину.

За законом (ст. 271 КПК) контроль за вчиненням злочину може здійснюватися, коли є достатні підстави вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

Отже, такий вид НСРД як контроль за вчиненням злочину може бути проведено лише стосовно злочину, вчинення якого перебуває на стадії його підготовки або замаху – незакінченого злочину. Тобто, злочину, вчинення якому ще можна запобігти чи припинити його. Але у жодному разі не стосовно злочину, який вже вчинено.

Діяльність, яка згідно із законом може бути поставлена за допомогою цього НСРД під контроль правоохоронного органу, визначена у законі за допомогою дієслів, що виражають незавершену дію – злочин, що готується, або злочин, який вчиняється.

З матеріалів справи випливає, що у прокуратури не було достатніх підстав, по-перше, стверджувати у Постанові про вчинення («висловлену пропозицію») такого тяжкого злочину як пропонування неправомірної вигоди віце-прем’єр-міністру О. Кубракову. По-друге, не було достатніх підстав для прийняття рішення про проведення такого НСРД як контроль за вчиненням злочину.

У Постанові вказано: «обставинами, що дають підстави підозрювати зазначених осіб у вчиненні кримінального правопорушення є заява про вчинення злочину Доценка О.А., показання як свідка заявника, інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності».

Постанову прокурор винесла наступного ж дня після подання заяви Доценком та фіксації відповідних відомостей  до ЄРДР. Тобто  на момент винесення постанови кримінальне провадження здійснювалося протягом однієї доби!

З матеріалів, які, за твердженням прокурора, давали підстави підозрювати Сушон та Копистиру у вчиненні злочину, в  розпорядженні прокурора були лише заява Доценка і протокол його допиту! Навіть заяви так невдало зваблюваного зловмисниками  Кубракова ще не було.

Виходячи з матеріалів справи, не було жодних підстав  вважати, що обвинувачені запропонували надання неправомірної вигоди міністру Кубракову. Так само в матеріалах кримінального провадження немає жодного доказу того,  що представники ТОВ «Сітігазсервіс» запропонували міністру Кубракову неправомірну вигоду. Але для прокуратури це виявилося дрібницями, не вартими уваги.

Контроль за вчиненням злочину чи провокація його вчинення?

У постанові про проведення НСРД – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту  стверджується, ніби «у процесі досудового розслідування встановлено, що «представники (бенефіціари) ТОВ «Сітігазсервіс» пропонують  через директора ДП «Укркомунобслуговування» Сушон Аллу Іванівну передати віце-прем’єр-міністру з відновлення України, міністру розвитку громад, територій та інфраструктури України Кубракову О.М. неправомірну вигоду».

Як зазначають адвокати обвинувачених, і з ними важко не погодитися, таке твердження не відповідає дійсності. Принаймні, підтверджень його в  матеріалах досудового розслідування немає. Можна припустити, що у Постанову було внесено неправдиві відомості з метою створити ілюзію наявності достатніх підстав для проведення НСРД.

Це підтверджується і  протоколом за результатами проведення на підставі Постанови негласної слідчої (розшукової) дії, складеного старшим детективом НАБУ Р. Догойдою 22 вересня 2023 року. Цей протокол було складено за результатами проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту, проведеного 10, 16 та 23 серпня 2023 року. Ці результати згодом були покладені в основу підозри Копистирі, Сушон та Татаренку і обвинувального акту, а також використані для застосування стосовно них запобіжних заходів, арешту майна тощо.

І ще один важливий момент, на який сторона захисту звернула увагу суду: про те, що на момент винесення прокурором САП постанови не було достатніх підстав для проведення вказаного НСРД, а, отже, й для винесення Постанови свідчить формулювання мети проведення НСРД. Бо, як це констатується у протоколі, вказана НСРД здійснювалася лише «з метою перевірки заяви громадянина Доценка». Водночас закон не передбачає такої мети для проведення НСРД, які пов’язані з істотним обмеженням прав людини та втручанням у приватне життя.

Крім того, у протоколі вказується, що «в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії отримано фактичні дані, що можуть бути використані у кримінальному судочинстві та виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке розслідується в даному кримінальному провадженні».

Отже, відповідно до протоколу, результатом проведення цього НСРД стало «виявлення ознак кримінального правопорушення, яке розслідується в даному кримінальному провадженні». Це є підтвердженням того, що на момент винесення прокурором постанови ознак вказаного кримінального правопорушення виявлено ще не було. Відтак, у прокурора САП не було й достатніх підстав для винесення постанови, а значить, це було зроблено незаконно. Власне, як і не було підстав у детектива НАБУ розпочинати досудове розслідування за юридично беззмістовною заявою Доценка, у якій, до речі, жодним словом не згадано про підприємця Копистиру. Але це не завадило прокурору відразу «запустити» щодо останнього повний комплекс НСРД.

Про відсутність законних підстав для винесення прокурором постанови про проведення НСРД – контролю за вчиненням злочину, а також про вірогідну провокацію злочину стосовно А. Сушон та С. Копистири свідчить той факт, що на момент винесення постанови прокурор офіційно  констатувала факт причетності Сушон та Копистири до закінченого злочину – висловленої пропозиції надання міністру Кубракову неправомірної вигоди.

За змістом Постанови та інших матеріалів випливає, що на момент винесення Постанови детективами НАБУ та прокурором САП начебто було встановлено та юридично зафіксовано факт пропонування Сушон і Копистирою неправомірної вигоди міністру Кубракову.  Але ж контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

Згідно із матеріалами кримінального провадження та позицією сторони обвинувачення вчинення інкримінованого Сушон  та Копистирі злочину було закінчено. За версією сторони обвинувачення,  станом на момент винесення Постанови Кубракову уже було запропоновано неправомірну вигоду. А значить, не було законних підстав проводити негласну слідчу дію у вигляді контролю за злочином, оскільки вчинення злочину, про який йдеться у Постанові, уже було завершено. Водночас ст. 271 КПК України не допускає проведення контролю за вчиненням завершеного злочину і це зрозуміло, оскільки при закінченому злочині просто-на-просто немає чого контролювати.

Постанова наперед

Увагу суду звернули також на те, що за багатьма ознаками Постанова була виготовлена не 4 серпня 2023 року, а заздалегідь (не виключено, що ще навіть до початку офіційного розслідування). І уже в заздалегідь виготовлену та видрукувану на принтері заготовку потім від руки вносились відомості, для яких спеціально було залишено місце. Тобто остаточний зміст Постанови «підганявся» під ті факти та обставини, які мали місце 3–4 серпня 2023 року. Йдеться, зокрема, про вписані від руки дату винесення Постанови,  відомості, які Доценко повідомив на допиті 3 серпня, відомості, які стали підставою для підозри Сушон та Копистирі, відомості про тих, хто начебто запропонував неправомірну вигоду Кубракову.

На те, що ця Постанова була підготовлена свідчить той факт, що у надрукованому тексті Постанови йдеться про «здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі заяви Доценка О.А., складеної та поданої до правоохоронних органів». Натомість за матеріалами цього кримінального провадження Доценко не складав і не подавав заяву до правоохоронних органів. Вочевидь, так планувалося, що Доценко складе (напише, надрукує) потрібну заяву та подасть її до НАБУ. Однак на практиці склалося інакше – Доценко усно заявив старшому детективу НАБУ Р. Догойді про нібито виловлену пропозицію неправомірної вигоди його керівнику міністру Кубракову, про що детектив склав протокол. Але, мабуть, у поспіху прокурор не відкоригувала свою заздалегідь підготовлену Постанову відповідно до фактичних обставин, у результаті чого вийшла така нестиковка змісту Постанови з реальним станом речей.

Сторона захисту вважає: можна обґрунтовано припустити, що весь процес спілкування Доценка із Сушон контролювався, спрямовувався та модерувався детективами НАБУ та прокурорами САП ще до винесення цієї постанови (до 4 серпня 2023 року) і метою цього контролю/керування було штучне створення ситуації щодо пропонування неправомірної вигоди міністру Кубракову.

Вказані факти та обставини дали підстави представникам сторони захисту офіційно заявити у суді про те, що Постанова є вочевидь незаконною, а проведення НСРД мало на меті штучне створення ситуації з надання неправомірної вигоди міністру Кубракову для того, щоби потім викрити того, хто надав неправомірну вигоду.

Простіше кажучи, Постанова слугувала юридичним підґрунтям та прикриттям здійснення провокації – з використанням сил та засобів НАБУ і САП за допомогою залучених до конфіденційного співробітництва Доценка та Кубракова цілеспрямовано спонукати потенційних підозрюваних до надання вказаному міністру неправомірної вигоди з паралельним негласним документуванням таких дій. А у подальшому викриття таких дій та повідомлення широкому загалу про виявлення резонансного факту корупції –  як відомий забудовник намагався підкупити непідкупного міністра. Власне, так і відбулося за кілька місяців після винесення Постанови, коли 21 листопада 2023 року після успішного здійснення «контролю за вчиненням злочину» затримали Сушон та Копистиру та повідомили їм про підозру.

«Провокативний» доказ – не доказ

Сторона захисту завила клопотання про визнання результатів цього НСРД недостовірними та виключення їх з числа доказів у цій справі з підстав їх незаконності та недостовірності. Така вимога ґрунтується, з-поміж іншого, на принципі «плодів отруйного дерева», який застосовують ЄСПЛ та Верховний суд.

У постанові Великої палати Верховного суду у справі №107/07 від 13 листопада 2019 року вказано, що «відповідно до сформованої практики ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них.

Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом».

Відтак, докази, отримані у результатів проведення НСРД на підставі постанови прокурора САП вочевидь є «плодами отруєного дерева» – результатами цієї незаконної Постанови, за відсутності якої вони не з’явилися би на світ.

Правова доктрина заборони використання «плодів отруйного дерева» знайшла своє втілення у ч. 1 ст. 87 КПК. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, а також будь-які інші докази, здобуті з істотним порушенням прав та свобод людини.

У цій справі під обґрунтований сумнів поставлена доказова база вини обвинувачених, що фактично може зруйнувати основу усього обвинувачення.

Крім того, гостро постає питання про здійснення НАБУ і САП провокації під виглядом «контролю за вчиненням злочину» з усіма наслідками, які з цього випливають.

Варто зазначити, що даючи дозвіл на проведення НСРД стосовно зазначених у Постанові осіб, слідчий суддя ВАКС Я. Шкодін в ухвалі звернув увагу детективів НАБУ «на несприйняття ЄСПЛ будь-якої творчої діяльності та категоричну заборону на провокацію злочину, а з урахуванням обставин цієї справи – заборони на створення умисної «пастки» для фігурантів провадження». Вочевидь слідчий суддя неспроста зробив таке застереження для НАБУ саме «з урахуванням обставин цієї справи», з яких уже на самому початку розслідування, певно, не виключав саме такого розвитку подій.

Ситуація потребує правового вирішення, яке має враховувати вимоги КПК України щодо визнання «провокативних» доказів недопустимими, а також правові стандарти Європейського Суду: якщо під час судового розгляду сторона захисту стверджує про провокацію, на сторону обвинувачення перекладається тягар доведення відсутності провокації; якщо сторона обвинувачення не спростує наявність провокації або у суду залишаться сумніви, то докази, отримані внаслідок проведення відповідних слідчих дій, визнаються недопустимими.

А це вже кардинально змінює суть усієї цієї справи. Питання лише у тому, чи спрацюють у даному випадку закон і стандарти ЄС з огляду на існуючу корпоративність національних антикорупційних структур та очевидні бізнес-політичні інтереси у цій справі.

«Ракурс»