Віталій Кулик: «Потрапила на очі новина – Група компаній «Гранова» і порт «Чорноморськ» підписали меморандум про співпрацю, в межах якого планується обробити понад 1 млн. т. зернових вантажів упродовж 2025-2026 маркетингового року. Директор ДП МТП «Чорноморськ» В’ячеслав
Безрук зробив кілька гучних заяв з цього приводу: мовляв, порт готовий забезпечити всі необхідні потужності для безперебійної перевалки запланованих обсягів, включно з модернізованою портовою інфраструктурою та гнучкими логістичними рішеннями. Але пан Безрук чомусь пропустив важливу деталь: якою є розмір ставки перевалки для ГК «Гранова»? Також цікаво було б дізнатися, яким чином в якості партнера було відібрано саме цю компанію, чи передувала укладанню меморандуму тендерна процедура, як саме було оформлено співпрацю?
Я давно намагаюся тримати у фокусі уваги експорт зернових, бо він є маркером становища економіки України. Тому трохи перебуваю в матерії процесів.
Як свідчить українська практика, така таємничість з відбором компаній для перевалки свідчить про те, що тут щось нечисто. І це підтверджують джерела на ринку, які стверджують, що для ГК «Гранова» передбачена напрочуд пільгова ставка на перевалку – вчетверо менша за ринкову. Тобто, якщо такі компанії, як Рісойл, ТБТ и ІЗТ перевалюють вантажі за ставкою 10 доларів за тонну, то «Гранова» має унікальні умови – 2,5 долари за тонну. Та ще й з перспективою зниження тарифу.
Особливе здивування такий підхід викликає ще й тому, що сама компанія є абсолютним ноунеймом на ринку. Про неї дуже мало відомо, а інформація, доступна у відкритих джерелах, викликає обґрунтовані підозри. Зокрема, як повідомляють ЗМІ, ГК «Гранова» володіє родина Коваленків, яка заробила чималий капітал на торгівлі російським вугіллям, з російськими ж компаніями.
Медіа зазначають, що попри повномасштабне вторгнення росії, Коваленко продовжував закуповувати вугілля у російських компаній щонайменше до серпня 2022 року. Швейцарська Adelon AG, якою він володіє, лише у «МелТЭК» придбала російського вугілля на понад 87 мільйонів доларів, а загалом — на понад 100 мільйонів.
Розслідувачі стверджують, що у 2023 році гроші, не виключено, що зароблені на співпраці з росіянами, Коваленко спрямував на купівлю кількох агропідприємств, які він об’єднав під брендом «Гранова». При цьому формальним власником став його син Даниїл, а сама структура зареєстрована через кіпрську компанію. Сьогодні «Гранова» отримує мільярдні прибутки, а головним партнером залишається вже знайома з вугільних схем компанія Adelon AG.
Цікаво виходить, що компанія торгує через схематоз з росіянами вугіллям і раптом різко міняє вектор свого інтересу та стає крупним партнером порту Чорноморську, причому напублічно не озвучених (і, судячи з усього, дуже невигідних для держави) умовах.
До речі, для «Чорноморська» подібні історії не нові, тут вже прокручувалися такі схеми. Так, попередній керівник порту став фігурантом розслідування НАБУ та САП у зв’язку зі спробою взяти хабар у 12 млн грн. Причому за тією ж схемою: певна компанія намагалася підкупити керівника та добитися від нього «унікальних» умов. Цю справу вже передано до суду.
Схоже, історія повторюється. В’ячеслав Безрук на своїй посаді зовсім недавно – призначений лише у березні цього року, але, схоже, збирається наслідувати ті ж самі методи, що й попередник?
А як інакше пояснити, що нікому не відома компанія отримує безпрецедентно вигідні для себе і так само безпрецедентно шкідливі для держави умови? І все це урочисто прописується у меморандумі.
Гадаю, цей документ має стати предметом прискіпливої уваги НАБУ та САП. Адже все це скидається на зухвалий грабіж держави під час війни.
Йдеться про мільярди гривень, які недоотримає український бюджет. Ті мільярди, яких так критично бракує нашим військовим і яких вони не отримають – у вигляді фінансування, зброї та обладнання.
Загалом я б рекомендував спецслужбам прискіпливо дивитися на компанії та їх власників, які вели бізнес з російськими фірмами до 2022 р. Бо те що виглядає як корупційний схематоз може виявитися значно вагомішим злочином в контексті економічної війни росії против України. Відомо чимало випадків, коли російські спецслужби вербують українських бізнесменів, що співпрацюють з крупним російським бізнесом, та змушують виконувати їхні вказівки.
Звичайно я можу помилятися і дмухати на холодну воду, ала ризики занадто великі щоб їх ігнорувати. Тому НАБУ та СБУ мали б принаймні проявити інтерес до меморандуму та дослідити схеми поставок та бенефіціарів компаній.»
