Шевченківський райуправління поліції Києва розслідує можливе шахрайське заволодіння нерухомістю покійного екснардепа Давида Жванії.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 4 червня.
Ще на початку 2022 року Жванія і його дружина дізналися, що їхня квартира була відчужена у позасудовому порядку ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс», а подальшому зареєстрована на праві власності за іншою громадянкою України.
Наразі у судах розглядаються позови щодо пʼяти квартир і двох нежитлових приміщень.
Перший позов про витребування квартири Давид Жванія подав до Шевченківського райсуду Києва у січні 2022 року. Але вже 9 травня 2022-го він трагічно загинув під час артилерійського обстрілу так званої «сірої зони» поблизу блокпосту біля села Новопокровка, Пологівського району, Запорізької області.
Кримінальне провадження щодо шахрайського заволодіння майном зареєстроване 26 березня 2025 року за заявою дочки Жванії.
Адвокат родини зʼясував, що у 2016 році році «Діамантбанк», співвласником якого був Жванія, нібито видав кредит Лідії Аксенич. При цьому Жванія у забезпечення виконання зобовʼязання за кредитом Аксенич, начебто, передав банку в іпотеку майно своє і дружини.
У 2018 році банк,нібито, відступив право вимоги за вищевказаними договорами іпотеки компанії «Фактор поюс», яка стягнула обʼєкти нерухомості і оформила собі у власність.
Подружжя Жванія заперечувало, що передавало в іпотеку майно і йшлося про те, підписи в документах від їх імені, ймовірно, підроблені.
У жовтні 2022 року, тобто після загибелі Жванії, деяка Чмир Олена Василівна звернулася із позовом про стягнення із загиблого понад 2 мільйонів доларів, які вона, нібито, позичила йому в 2019-му.
У 2023-му Аксенич попросила суд визнати, що померлий Жванія був батьком двох її дітей і вони є його спадкоємцями. Жінка стверджувала, що вони підтримувала відносини з 2009 року, але за життя Жванія як публічний політик і бізнесмен, будучи одруженим, не хотів афішувати ці стосунки. Аксенич повідомила, що покійний утримував дітей і брав участь у їх вихованні та надала численні спільні фото і нотаріально посвідчені заяви трьох свідків.
У 2024 році громадянка Чмир подала позов на 2 мільйони доларів до спадкоємців Жванії. Аксенич як представник своїх дітей від імені спадкоємців визнала вимоги Чмир. Наразі у справі призначено почеркознавчу експертизу договору позики.
У березні 2025-го суд скасував рішення про батьківство Жванії щодо дітей Аксенич. Підставою послужило те, що до розгляду справи як заінтересовані особи не були залучені дружина загиблого і діти, народжені у шлюбі.
У рамках кримінального провадження суд дав дозвіл слідчому поліції на доступ до інформації про доходи громадянок Чмир і Аксенич, щоб зʼясувати, чи могла одна дати Жванії грошей у борг, а інша — отримати кредит і погасити його.
Про звʼязок Аксенич і Жванії ЗМІ писали ще у 2017 році.
«Народилася вона в Южно-Сахалінську в Росії. Згодом вивчала юриспроденцію в Москві. Але у Києві вона співає. А спонсором цих мистецьких потуг виступає (чи скоріше виступав) Жванія. Пік творчості Аксенич припав на 2014-2015 рр. У неї навіть була презентація концертної програми і пісня, яка стала саундтреком до українського еротичного фільму. Потім у спонсора, як подейкують, закінчилися гроші, а з ними і співоча кар’єра Лідії (…) Проте знайомі пари кажуть, що у Жванії та Аксенич все серйозно. Вони живуть разом, а два роки тому у них народилася дитина», — йшлося у статті.
У 2018 році журналісти повідомили, що кабріолет Жванії продають за борги перед банком. Тоді ситуацію чомусь коментувала Аксеніч, яка представилась близькою подругою сімʼї і сказала, що автомобіль належить дружині Жванії і ніяких боргів насправді немає.
Нагадаємо, що Давид Жванія був народним депутатом України 4-7 скликань. У 2004-му він брав активну участь у Помаранчевій революції, у 2005 році працював міністром із надзвичайних ситуацій в уряді Юлії Тимошенко. 27 квітня 2010-го Жванія голосував за ратифікацію за продовження перебування Чорноморського флоту РФ на території України до 2042 року.
Події Революції гідності у 2013 році Жванія зустрів у фракції Партії регіонів, з якої вийшов у ніч із 29 на 30 листопада, після силового розгону мирного мітингу на Майдані Незалежності.
