Через це співбесіди, заплановані на неділю — 8 червня 2025 року — були скасовані. Але цього разу ненадовго. Тому що в цій конкурсній комісії вирішальний голос мають міжнародні члени. І згідно із законом їхній голос набуває чинності через 24 годин після того, як комісія не змогла ухвалити рішення більшістю голосів. Тому співбесіди з кандидатами на голову БЕБ перенесено лише на два дні.

Однак члени комісії від міжнародних партнерів проти навіть такого перенесення, а не те що чекати пояснень від СБУ, яка надіслала листа. На чому, до речі, наполягали українські представники комісії. Коли вони будуть, невідомо, а строки домовленостей із міжнародниками закінчуються.

Є ще проблема кворуму в комісії. У регламенті комісії зазначено, що для кворуму потрібно чотири члени комісії. Тобто для того щоб комісія працювала й ухвалювала рішення, обов’язково має бути один представник уряду. І якщо він проігнорує засідання, конкурс буде зірвано. До останнього хотілося вірити, що влада не піде на настільки цинічний і очевидний (зокрема міжнародним партнерам) крок, щоб зірвати конкурс. Але!

Сьогодні троє українських членів комісії не з’явилися на засідання, зірвавши його через відсутність кворуму. Формально рішення про продовження співбесід, за яке виступили міжнародні експерти, набуло чинності. Але фактично воно нічого не змінює — без нового голосування про перенесення дат співбесід процес не може рухатися далі.

Таке рішення можливе лише за умови, що українські члени комісії повернуться до роботи й забезпечать кворум. Утім, наразі все виглядає так, що їхня позиція повністю залежить від політичної волі офісу президента — і без неї конкурс навряд чи буде продовжено.

Цей інструмент Банкова вже використовувала. Добре заплативши за послугу. Пам’ятаєте Катерину Коваль — ту саму, яка свого часу дискредитувала конкурс на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, перетворивши його на фарс? Сьогодні вона знову при посаді: її призначено заступницею голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП). А це орган, що не лише відбирає кандидатів до прокуратури, а й вирішує, кого з прокурорів карати або звільняти. Тобто тепер Коваль та її колеги зможуть «прибирати» тих, хто не влаштовує владу і систему.

Та все ж таки у конкурсу на керівника БЕБ ще є шанс відбутися, тому що його у прямому сенсі прямо зараз рятують антикорупційні громадські організації, апелюючи до міжнародних партнерів, та міжнародні експерти. А от коли їх не буде (чого домагається влада, мотивуючи це тем, що Україна вже сама може чесно обирати керівників антикорупційних органів), шанс буде виключно у подібних схем. Що, на жаль, у нашому випадку блискуче продемонструвала СБУ.

Останнім часом ми не раз висловлювали захоплення операціями відомства Василя Малюка. І «Павутина», і низка професійних дій служби під час війни — це справді вражає. Але водночас ми чудово розуміємо: у цій структурі є місце як для тих, хто захищає державу, так і для тих, хто її обкрадає. І жодна «Павутина» цього факту не змінює, бо це зовсім різні люди служби з абсолютно різними цілями. А БЕБ у руках Банкової — це фільтраційний табір не лише для українського бізнесу, а й для української корупції та тіньових оборотів грошей, які влада хоче контролювати. Недарма до того «татаровці» зайшли на Фінмон и податкову. А тепер ще заблокували конкурс на посаду голови митниці.

Зараз ми не знаємо, що може статися за ці два дні, і можемо тільки здогадуватися, по кому з кандидатів може в результаті вдарити СБУ. Хоча ми знаємо, що серед фаворитів (не називатимемо їхніх прізвищ з огляду на етичні моменти) є і ставленики Банкової, і ті, кого підтримують антикорупційні громадські організації та деякі міжнародні організації.

Безумовно, жоден конкурс, навіть за участі міжнародних експертів, не гарантує стовідсоткового потрапляння (ексголову Верховного суду Князєва теж перевіряли), але він точно зменшує ризики потрапляння на посаду недоброчесного та непрофесійного керівника, а головне — залежного від влади керівника. Тому що Банковій потрібен «ручник». У той час як Україні потрібно інтегруватися в ЄС і виконувати поставлені умови та реформи.

Отже,

Лист, що важить більше за докази

25 травня Служба безпеки України надіслала до конкурсної комісії документ. У ньому не було конкретних обвинувачень щодо учасників конкурсу, лише прохання «додаткового часу на відпрацювання кандидатів» на предмет можливих зв’язків із державою-агресоркою. Без імен. Без фактів. Без строків. І цей лист чомусь надійшов до комісії лише 6 червня — за два дні до старту конкурсу.

Антикорупційний центр «Межа»

І це прямий сигнал Банкової через провладних членів комісії: «зупиніть конкурс». Очевидно, що влада шукає варіанти, як вивести з гри кандидатів, яких вона не контролює, але які за умови вирішального голосу міжнародників можуть очолити БЕБ. Другого НАБУ (навіть з наявними всередині бюро проблемами і витоками) Банкова допустити не може.

Коли інсайдери ефективніші за спецслужбу

На засіданні комісії її голова Лаура Штефан нагадала, що ще 22 квітня комісія надсилала до СБУ запит на перевірку кандидатів і 27 квітня отримала відповідь: застережень немає.

Однак член комісії Юрій Пономаренко уточнив, що команда, яка супроводжує комісію, ще раніше самостійно через відкриті джерела знайшла інформацію про можливі зв’язки із РФ щонайменше трьох кандидатів. І це зробили громадські аналітики, а не інституція з мільярдним бюджетом.

Однак тут питання не тільки в тому, як працює служба, а в тому що, найшвидше, новий інструмент зупинки конкурсу придумали вже після офіційної відповіді СБУ, яка не мала жодних претензій до кандидатів.

Ба більше, показово, що, за словами того ж Юрія Пономаренка, лист СБУ, датований 24 травня, дійшов до комісії лише 6 червня. Чому? І коли тепер чекати на фінальну відповідь СБУ?

Коментуючи ситуацію, інший член комісії Олег Гиляка заявив: «СБУ зайнята, тому надасть відповідь, коли зможе». Формально дуже ввічливо. По суті — демонстрація сили. Служба, яка одночасно «все перевірила», але й «ще досліджує», перетворилася на інструмент затягування. Посилання на «Павутину» — хороше прикриття, але не аргумент у прозорому конкурсі. Сумно, коли чудову та небезпечну роботу одних використовують брудні рученята інших.

Рівняння впливу

Формула схеми проста: СБУ підпорядковується президенту + лист без доказів від СБУ потрапляє в комісію + міжнародні експерти змушені зважати, бо це національна безпека + кандидат опиняється за бортом, навіть без підозри, лише через натяк.

Потім доводити свою невинність — справа років, а рішення вже буде прийнято. І по кому з кандидатів вдарить СБУ, ми дізнаємося буквально сьогодні-завтра.

І це не просто схема, це нова модель усунення небажаних. Без рішення суду, без права на захист. Один лист — і ти прокажений. Вітаю в 30 роках минулого століття, коли один рапорт чекіста міг відправити всю сім’ю на десять років до Сибіру. Ми за це воюємо, за це гинуть люди на фронті?

Це вже не про БЕБ, а про щось зовсім інше.

Ризики для інших конкурсів

Уявімо наступний конкурс, наприклад, до НАБУ. Ви подаєтесь, і вас вважають фаворитом. Але за кілька днів до призначення з’являється папірець: «Має зв’язки з РФ». Ні обґрунтування, ні доказів. Просто «лист».

І що ви будете робити? Судитися п’ять років, доводячи, що ви не агент? Увесь цей час посада буде вже зайнята. А ярлик залишиться. Це не демократія. Це рецидив 30-х. Це той самий «рапорт чекіста», який без суду вирішував, хто вільний, а хто засланець.

Звісно, комусь може пощастити, як, наприклад, нинішньому заступнику голови СБУ Сергію Наумюку. Він брав участь у конкурсі на директора НАБУ, будучи керівником одного з підрозділів бюро, і навіть відкрита інформація про батьків, які проживали якийсь час на окупованих територіях, кинула тінь на його кандидатство. Але Василь Малюк узяв його до себе заступником. Може тому, що Наумюк є вихідцем із СБУ, а може тому, що голова СБУ врахував реальні факти і не знайшов приводу побоюватися за долю держави.

Як, власне, і Верховний головнокомандувач президент Володимир Зеленський, який призначив Головнокомандувачем ЗСУ Олександра Сирського. А де живуть батьки Сирського? У Росії.

Тож чим керується СБУ у випадку з конкурсом на директора БЕБ, відкрите питання. Яке вже зараз наштовхує на дуже нехороші відповіді.

Фактор влади

Мета ОП зробити так, щоб незалежні кандидати просто не подавалися на конкурси (все одно виб’ють «чужих»), а міжнародники (якщо вони ще залишаться) обирали із тих, хто підконтрольний. Незалежні кандидати теж люди. За те, щоб спробувати, ти стаєш «агентом» і прокаженим, — така собі винагорода за бажання змін.

«Але ми не в тоталітарній державі!» — скажете ви. Ви досі в цьому впевнені?

Комісія з призначення директора БЕБ — перший прецедент. Але якщо цей механізм спрацює, його обов’язково повторять. І не один раз. Бо це зручно. Бо це не потребує доказів. Бо це дає змогу уникнути відкритих конфліктів — усе тихо, все в рамках процедури. Але саме цей лист без доказів — найбільша загроза. Бо він знищує довіру. Бо він робить будь-який конкурс фікцією.

Цілком очевидно, що СБУ — це інструмент. Чому інструмент? Бо БЕБ — це фактично колишня податкова міліція. Це місце, де ховають усі економічні справи. Газ, нафта, сигарети, дорожнє будівництво, контрафакт, митниця, податки, ігорка — усе, що стосується податкових правопорушень. Усі ці справи — на столі голови БЕБ. Місця, де справи не розслідуються, а зникають. Коли ви востаннє чули, щоб БЕБ справді довело гучну справу до завершення?

Якщо БЕБ очолить незалежний керівник, то справа того ж Коломойського просто розвалиться. Бо БЕБ — це структура, яка працює в ручному режимі. Там вирішують, кого потрібно притиснути, яку справу поховати, а яку — розкрутити. Це повністю керована ззовні система. Її мають тримати «під дахом». Саме тому БЕБ таке важливе — не для СБУ, а для Банкової.

Тим більше що, за законом, «конкурсна комісія подає на розгляд прем’єр-міністру України не більше двох відібраних з числа учасників конкурсу кандидатур на посаду директора Бюро економічної безпеки України. Кабінет міністрів України протягом 10 днів з дня отримання подання конкурсної комісії з інформацією про відібраних за результатами конкурсу кандидатів (кандидата) призначає директора Бюро економічної безпеки України, який вважається переможцем конкурсу».

Тобто може й одного кандидата подати рішенням міжнародних експертів, якщо відчує тиск влади та непрозорість з боку українських колег (якщо хоча б один представник уряду забезпечить комісії кворум і перейде на бік світла). От влада і не може цього страху проковтнути.

Лідерство, якого не можна відкласти

Зараз ми переживаємо етап, коли чоловіки — занадто проста мішень. Війна забирає їх фізично або стискає в кулак: мовчи, бо фронт. Говориш — зрадник. Не говориш — співучасник. Тому сьогодні на авансцену мають вийти жінки. Не як цифра у звітах, не як квота, а як голос і цінність. У реформах. У контролі. У спротиві. Бо прапор випав. Його мають підняти ті, хто ще може — і мусить. Час зупинити цю гру.

Тому що це все про право жити в державі, де:

• на звинувачення є докази;
• на винятки — рішення;
• на участь — рівне право.

Якщо ми зараз дозволимо перетворити лист без доказів на вирок, завтра не буде кому сперечатися. Не кажучи вже про вступ до ЄС.

В тему:

«Головні кандидати»

Окремо варто відзначити декількох кандидатів, які активно позиціонують себе в ЗМІ як «головні» та «топ» кандидати, майбутні переможці тощо. На це вже звернули увагу журналісти «Радіо Свобода».

Руслан Пахомов, ФОП та директор «Форсего Україна». Згідно декларації найзаможніший з кандидатів – заробив за 2024 рік понад 21 млн грн. Колишній менеджер медіа-бізнесу СКМ Ріната Ахметова. Медійну активність різко збільшив напередодні конкурсу та продовжив вже під час його проведення: інтерв’ю та компліментарні новини постійно з’являються на всеукраїнських ресурсах. Напередодні призначення конкурсу також була створена сторінка у Вікіпедії, де, як і в новинах про Пахомова, зазначається про досвід «роботи» у ФБР. Фактично ж це просто стажування по обміну з МВС в той час, коли Пахомов працював у міліції. Тож натягнуті «факти» та шалена медійна активність точно викличе додаткові питання на співбесіді. Однак при цьому на тестуванні загальних навичок Пахомов набрав найбільший бал серед кандидатів.

Ігор Шепетін, полковник СБУ, який боронив Бахмут. Саме так позиціонують цього кандидата у ЗМІ та телеграм-каналах, де роз’яснюють чому «ветеран та герой війни Шепетін» вирішив очолити Бюро й називають його топ-претендентом на посаду директора. Шепетін гарно виглядає на фото у військовому однострої та входить до десятки кандидатів з найбільшими балами у першому тестуванні. Однак з 2017 по 2021,  тобто до ліквідації служби, він працював у ДФС України. Тоді як очистка рядів БЕБ від колишніх податківців була однією з головних вимог нардепів під час проведення нового конкурсу та подальшої переатестації персоналу.

Атілла Ковчі, прокурор Офісу генерального прокурора, екскандидат на директора БЕБ у 2021 році. З липня 2020 року обіймає посаду прокурора в Офісі генпрокурора. У  2016-2020-му був заввідділу правового забезпечення Українського інституту експертизи сортів рослин. Медійна активність Ковчі співпала з початком конкурсу на Директора БЕБ. За цей час він взяв участь у декількох зустрічах з бізнес-спільнотами, опублікував десятки дописів щодо майбутнього БЕБ та економічної безпеки, дав інтерв’ю провідним та регіональним ресурсам. Ковчі позиціонує себе як фахівець у сфері боротьби з економічною злочинністю, максимально відкритий для бізнесу і громадськості керівник та прихильник кримінального аналізу.

Кандидати-антикорупціонери

Кандидатів з антикорупційної вертикалі – НАБУ та САП – серед претендентів залишилося найбільше і це передбачувано. Конкурс – калька з конкурсу на посаду директора НАБУ. Адже за задумом ідеологів «перезавантаження», БЕБ повинно стати чимось подібним до Національного антикорупційного бюро – структурою з обмеженим на неї впливом влади.

Олександр Цивінський, керівник підрозділу детективів НАБУ. Відомий свіжим розслідуванням справи Комарницького щодо махінацій зі столичною землею – операція «Чисте місто». Ця справа стала чи не найбільшим ударом по столичній владі, підозри отримали заступник Віталія Кличка та депутати Київради, низка топ-чиновників КМДА були звільнені зі свої посад.

Раніше Цивінський брав участь у багатьох конкурсах на керівні посади в НАБУ, зокрема й на директора, але не пройшов.

Роман Яроменок, старший детектив НАБУ. У травні минулого року брав участь у конкурсі на суддю Конституційного суду України, а ще раніше змагався за посаду голови САП. Журналісти звинувачували Яроменка у причетності до «зливу» матеріалів кримінального провадження.

Михайло Буртовий, старший детектив НАБУ. Працює на цій посаді з липня 2019 року. До цього був заступником начальника відділу поліції №2 Шевченківського управління поліції ГУНП у Києві. Брав участь у конкурсі на директора НАБУ, де йому ставили багато питань щодо набуття майна, зокрема щодо отримання 58 земельних ділянок його матір’ю.

Максим Ворвуль, заступник керівника Третього підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів НАБУ, брав участь у конкурсі на директора НАБУ, де також отримав питання щодо набуття у власність земельної ділянки в районі, прокурором якого він був на той час. Остання декларація – про суттєві зміни майнового стану, Ворвуль отримав зарплатню у 154 тисячі гривень.

Олександр Скомаров, керівник Другого Головного підрозділу детективів НАБУ. Раніше брав участь у конкурсі на голову НАЗК, де йому питання ставила та сама Лаура Штефан, яка зараз очолює комісію з добору директора БЕБ. Питання стосувалися конфлікту інтересів, бо Скомаров поручився за сестру, яка проходила як підозрювана у кримінальному провадженні НАБУ щодо підсанкційного «короля контрабанди» Альперіна. Під особисту поруку жінку тоді не відпустили та обрали домашній арешт. Згодом справа була закрита. У минулому році Скомаров в середньому отримував майже 200 тис. грн зарплати на місяць, тож як і попередній кандидат, може сильно втратити у доходах у разі перемоги у конкурсі.

Руслан Даменцов, заступник керівника Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів НАБУ. Раніше приймав участь у конкурсі на директора НАБУ. У відкритих джерелах інформації про цього кандидата, крім повідомлень про участь у конкурсі, майже немає. Розпочинав свою кар’єру на Одещині як міліціонер. Декларація у публічному доступі відсутня.

Олександр Ситников, начальник відділу внутрішнього контролю САП. Згадок про Ситникова у ЗМІ також майже немає, крім інформації, що він прокурор Офісу генерального прокурора. Але з нещодавно поданої декларації стало відомо, що Ситников працює у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі начальником відділу внутрішнього контролю – підрозділу, який слідкує за дотриманням прокурорами законодавства, перевіряє їх на доброчесність та проводить службові розслідування.

Вихідці з прокуратури, БЕБ та ДФС

Олег Борисенко, керівник Територіального управління БЕБ у Чернівецькій області.  Єдиний з 4 чинних співробітників Бюро економічної безпеки, який дістався до етапу співбесід. Раніше він працював старшим детективом НАБУ,  брав участь у конкурсі на директора НАБУ та на голову САП. Свого часу Борисенко фігурував в журналістському розслідуванні проєкту «Бігус інфо» у «справі Свинарчуків» про зловживання під час оборонних закупівель. Згідно з оприлюдненими журналістами даними, у 2017 році він погодив і підписав відповідь НАБУ на адресу ДК «Укроборонпром» з недостовірною інформацією.

Аміл Азад огли Омаров, керівник Шевченківської окружної прокуратури Харкова. Особа непублічна, незважаючи на посаду. Згадок у ЗМІ, крім участі у конкурсі, немає. Декларація майже порожня – квартира та машина у користуванні та маленький будиночок у власності. Заробітна плата за рік майже 1,5 млн грн.

Роман Татарінов. Ще один виходець з фіскалів – у 2021 році він обіймав посаду заступника начальника Головного управління – начальника управління Головного слідчого управління Державної фіскальної служби.

Податківці та держслужбовці

Віктор Дубовик, генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента. До цього очолював Офіс протидії рейдерству Мін’юсту. Тривалий час активно опікується питаннями юстиції та правопорядку, багато зустрічається з інститутами громадянського суспільства та медіа. Журналісти вказують на заангажованість кандидата адже його батько працював першим заступником міністра внутрішніх справ Захарченка. Сам Дубовик стверджує, що не спілкується з батьком понад 15 років і цей зв’язок вже перевірявся під час конкурсу на посаду очільника АРМА, в якому він також брав участь.

Сергій Маштабей, головний спеціаліст відділу з питань цифрового розвитку на транспорті у Мінінфраструктури. У 2021 році брав участь у конкурсі на голову БЕБ, на посаду директора державного підприємства «ІСС» та на директора НАБУ, куди не був допущений.

Руслан Рачинський, ексзаступник начальника ГУ ДПС у Київській області. Працював у  податковій до 2024 року, раніше брав участь у конкурсах НАБУ, але безрезультатно. Зараз кандидату закидають використання в дисертації 2019 року посилань на законодавство рф.