За версією обвинувачення, чоловік намагався вербувати в інтересах «ДНР» Дмитра Пономаренка, який представлявся співробітником головного управління розвідки Міноборони України.
Під приводом поїздки до родичів Когут, нібито, зустрічався у Донецьку з колишнім співробітником СБУ в Донецькій області Сергієм Чуковим, який обійняв одну з керівних посад у Центральному республіканському банку «ДНР», де відповідав за фінансування служби спеціальних операцій «МГБ ДНР». Також йому приписують контакти із колишнім начальником СБУ в Луганській області Олександром Третяком, який перейшов на бік терористичних організацій.
Когут не визнає вину і в останньому засіданні 1 травня розповів власну версію подій.
«Вони такі погані, зірвали Захарченка»
До 2008 року він жив у Донецьку, а потім переїхав в Бахмут (на той час — Артемівськ), а потім — до Києва і був на громадських засадах помічником народного депутата двох скликань Євгенія Суслова. Працював директором на Сквирському вентиляторному заводі Суслова. З часом Когут поставив у Житомирі власний цех для виробництва пелетів і співпрацював з Олегом та Володимиром Грибанами (батьком і сином). Але бізнес не пішов і Когут вирішив його продати
В один прекрасний момент Грибани повідомили, що є чоловік із Києва, який би купив пелетний цех. При цьому підкреслювалося, що покупець має багато знайомих, у тому числі серед заможних людей. І йшлося, за словами Когута, про агента СБУ Дмитра Пономаренка, відомого участю в багатьох спецопераціях. У подальшому Пономаренко стане ключовим свідком і справи проти Когута.
Влітку 2020-го Грибани влаштували Когуту спільну зустріч із Пономаренком на автозаправці біля Житомира. Пономаренко приїхав не один, а зі своїм другом Валерієм із Броварів.
Чоловіки сіли, випили кави і спілкувалися про пелетний цех. Пономаренка зацікавило донецьке минуле співрозмовника. Він запитав, як давно Когут бував у Донецьку. Когут відповів, що там проживає його донька з сімʼєю, а сам він востаннє їздив туди у 2013-му, коли закінчував в університеті магістратуру з економіки. Як запевняє Когут, учасником буремних подій 2014 року на Донбасі він не був і його родичі також.
В обвинувальному акті написано, що Когут із 2014 до 2020 року неодноразово їздив у Донецьк. Але він це заперечує і показує інформацію від прикордонної служби, яка не фіксувала його виїздів.
Тоді при першій зустрічі на автозаправці Пономаренко заговорив про підрив у 2018 році першого ватажка ДНР Олександра Захарченка. І саме в цьому контексті Пономаренко, нібито, сказав про тодішніх посадовців Служби безпеки України — керівника Департаменту контррозвідки Олександра Поклада, замголови СБУ Анатолія Сандурського і начальника 5-го управління Департаменту контррозвідки СБУ Романа Червінського.
— Прозвучали эти три фамилии. До этого я никогда их не слышал. Он мне говорит, что эти люди причастны к гибели Захарченко… Они такие плохие, взорвали Захарченко…
Когут запевняє, що відмовився це обговорювати, бо нікого з цих осіб не знав. Пізніше один із учасників зустрічі Валерій, начебто, подзвонив Когуту і сказав, що Пономаренко почав його «писати». Когут висловив Пономаренку претензію, але той все заперечував.
— Навіщо вам спілкуватися з особою, яка провокує вас з першої зустрічі? — запитав прокурор Євген Полозюк.
— Я был заинтересован, чтоб продать пеллетный цех. И он мне постоянно говорил, что с Броваров там у Валеры брат лесник и туда можно будет этот цех перенести. Ми чисто по бизнесу разговаривали.
— Анатолій Федорович, ми слухали тривалий час всі ці розмови і про пелети там 1%…
— Ну мы не именно пеллеты… Мы говорили о цехе. Продали дробилку, это было. Это линия. Там дробилка, сушилка, пресс и все остальное…
— Вам відомі такі особи, як Чуков Сергій Олексійович і Третяк Олексій Леонідович?
— Третяк не знакомый вообще. Чуков был знаком. Но он сильно болел и уже его нету в живых.
— Якісь стосунки підтримували?
— С Чуковым было там, разговаривали.
— А що вас повʼязувало?
— Простая дружба, не связанная с его предыдущей работой. Чисто знакомый и все. Позвонил, когда ездил, он сильно болел и попросил лекарство привезти. Я отсюда с Украини привез ему лекарство. Он сильно болел и его уже не стало.
— А звідки вам відомо, що він помер?
— Да голубь сейчас прилетел… Вы разве мне не говорили?
— Та я про нього і не знаю, — відповів прокурор.
— Значит Максим Владимирович говорил, — сказав Когут, маючи на увазі слідчого СБУ. — Я не помню. У меня ж возраст. В тюрьме за три года может и здоровый человек с ума сойти, молодой, а не в таком возрасте, как я.
Обвинувачений запевняє, що нічого не знав про те, що Чуков працював у «Республіканському банку ДНР» і взагалі сумнівається, що це правда. Для нього Чуков це тяжко хвора людина, яка не могла грати ніякої ролі.
Одного разу Когут у присутності Пономаренка вийшов на відеозвʼязок із Чуковим. Нібито, для того, щоб підтвердити, що привезе йому ліки.
Третяка він взагалі не знає, але коли він гостював у дочки в Донецьку, Пономаренко чомусь надіслав йому фото Третяка.
Когут запевняє, що спілкувався про бізнес, а не про тероризм, хоча Пономаренко постійно намагався його спровокувати, зробити якийсь «вкид».
Когут підтвердив, що Пономаренко називався йому працівником Головного управління розвідки Міноборони України. Одного разу він запитав у нього посвідчення, але Пономаренко тільки віджартувався і не показав.
«Ставраса вигадав Пономаренко»
Одного разу Пономаренко запитав, чи не хотів би Когут поїхати в Донецьк. А той відповів, що не має матеріальної можливості. Після цього Пономаренко дав гроші на поїздку. Когут долучив у суді роздруківки з карти дружини, на яку прийшли кошти.
На окуповану територію Когут їздив через КПВВ «Станиця Луганська», оформивши дозвіл в СБУ. Метою поїздки було відвідання родичів. Перший раз — із 24 вересня до 14 жовтня 2020 року. Друга поїздка тривала з 27 листопада по 5 грудня 2020-го.
Щоразу в Донецьку Когут бував у готелі «Вікторія» (просп. Миру, 14А). За версією обвинувачення, там він зустрічався із представником так званої «Служби спеціальних операцій МГБ ДНР» із позивним «Ставрас».
Когут, нібито, розповів «Ставрасу» про своє знайомство з Пономаренком, який має тісні звʼязки в ГУР Міноборони України і міг би співпрацювати в інтересах «ДНР».
Через тиждень у готелі «Вікторія» «Ставрас» сказав Когуту, що Пономаренко російську сторону зацікавив і вони готові залучити його. А саме для пошуку інформації стосовно колишніх та діючих співробітників СБУ, ГУР МОУ, інших правоохоронних органів України, для викрадення таких співробітників, їх катування та переправлення на непідконтрольну українській владі територію Донецької області. «Ставрас» сказав Когуту, що Пономаренко повинен зустрітися із представниками ФСБ РФ на території Росії і передав листок паперу із завданням для Пономаренка.
Під час наступної поїздки Когут знову заходив у готель «Вікторія», де нібито передав флешку від Пономаренка з зібраною інформацією. А також отримав від «Ставраса» флешку для передачі Пономаренку.
Когут усе це заперечує і каже, що в Донецьку лише бачився із рідними та друзями. І в готель «Вікторія» водив онука в басейн. Каже, що дочка записала дитину туди на плавання. У басейні рибки плавали і поряд був гарний парк. Він не бачив онука з народження, тому це були такі звичайні радощі їх спілкування.
— Вам відомо, хто такий «Ставрас»? — запитав прокурор.
— Его выдумал Пономаренко Дмитрий Валерьевич. Я дал документы, что у моей второй жены, от которой дочка в Донецке, фамилия Ставрова. И я Диме предложил на продажу книгу старинную, где упоминается именно «Ставрас». Если есть возможность, дайте мне мой телефон, вы увидите эту книгу в моем телефоне. Ми начали обговаривать: «Глянь, «Ставрас» и у меня у жены фамилия Ставрова».
Прокурор вважає, що в матеріалах НСРД не йде мова про якісь книги. «Ставрас» згадується як особа, яка є працівником відповідних органів.
Пономаренко: Я не понял, кто такой Ставрас? Фээсбешник или грушник?
Когут: Он, короче, надсмотрщик за всеми… Он все смотрит, это самое…
Перевезення флешки з секретною інформацією Когут також заперечує. Мовляв, у такому разі СБУ краще було арештувати його на кордоні і вилучили цю флешку. За матеріалами справи, паролем до флешки, яку він привіз Пономаренку, було слово «віолончель». Але обвинувачений каже, що Пономаренко вкотре все перебрахав. Насправді він просто розповідав про свого сина, який ходив у музикальну школу.
— Я не знаю, как это правильно назвать, когда подстроено все либо это совпадение, — розводить руками Когут.
Він запевняє, що не сприймав провокації Пономаренка серйозно, тому до правоохоронних органів не звертався. Але сьогодні Когут хоче притягнути колишнього знайомого до відповідальності за неправдиві свідчення.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
