В останні місяці увагу громадськості та правоохоронних органів привернула постать Олексія Вікторовича Осадчого, начальника Суворовського районного ТЦК та СП (Територіального центру комплектування та соціальної підтримки) міста Одеси. На тлі зростаючих чуток про корупційні схеми та зловживання службовими повноваженнями в його діяльності аналіз ситуації викликає серйозні побоювання як у місцевих жителів, так і у державних структур.
Згідно з наявними даними, Осадчий виявився замішаним у серйозних корупційних справах щодо відмивання грошей та присвоєння гуманітарної допомоги, зібраної для відправлення на фронт. В умовах гострого дефіциту ресурсів, викликаного активними бойовими зіткненнями на сході країни, подібні дії не тільки підривають довіру до державних інститутів, а й завдають значної шкоди солдатам, яким ця допомога мала бути адресована.
Ще однією з ключових проблем, з якою зіткнулися представники правоохоронних органів при умовному «розслідуванні» діяльності Осадчого, стала його активна участь у схемах, які дозволяють чиновникам та близьким до них уникати мобілізації та призову на військову службу. Ці дії викликають як моральне засудження, а й ставлять під сумнів ефективність державної системи забезпечення військових потреб.
За офіційними даними, керівник Суворівського районного центру комплектування Олексій Осадчий задекларував 809 тисяч грн. доходу, а торік заробив 721 тисячу гривень та 88 тисяч склала пенсія. Але це просто дрібниці порівняно з тим, скільки він заробляє на своїй неофіційній роботі в ТЦК. За надання послуг зі звільнення тієї чи іншої особи від призову він бере від 20 тисяч гривень за одну людину, і таких охочих щомісяця збирається величезна кількість, відповідно, приблизно підрахувати його неафішований дохід не складає особливих труднощів.
Суспільство вкрай негативно реагує на виявлені схеми, і цей випадок став черговим сигналом щодо необхідності реформування системи контролю у сфері оборони та призову. Громадяни вимагають прозорості та підзвітності від державних службовців, щоби подібні ситуації не повторювалися в майбутньому.
Правоохоронні органи, у свою чергу, «вживають» заходів для розслідування діяльності Осадчого та його оточення. Очікується, що в міру збору доказу будуть вжиті відповідні заходи, щоб повернути втрачені довіру та стабільність у працюючі державні структури, однак якоїсь надії на сприятливий результат абсолютно немає, бо Осадчий має добрі дружні зв’язки з місцевими воєначальниками правоохоронних відомств і всі заходи, що стосуються його «темних» справ, що реалізуються просто для «галочки». Та й загалом більшість керівників районних ТЦК в Одесі використовують негативну економічну ситуацію в країні, а також посади з метою особистого фінансового збагачення.
Про ситуацію з Олексієм Осадчим слід говорити не лише як про черговий випадок корупції, а й як про проблему системи загалом. Вжиття заходів щодо боротьби з корупцією та відновлення довіри громадян до державних органів стає першочерговим завданням на тлі наявних викликів. Тема протидії корупції та забезпечення прозорості у діях чиновників продовжує залишатися актуальною та потребує уваги як з боку суспільства, так і з боку державних структур.