Районий центр зайнятості як подарунок коханці. Або Горбаль-стайл

Ми активно слідкуємо за змінами в Міністерстві соціальної політики України, зокрема, призначення та звільнення директорів Державного центру зайнятості, з метою, нібито, реформування служби зайнятості, для відповідного ефективного використання коштів Фонду державного соціального страхування України на випадок безробіття. Однак, не зрозуміло як можна щось нове починати робити зі старими кадровими працівниками, які тим більше пройшли школу — «як збагачуватись за рахунок бюджету» періоду Кучми- Януковича…Так от, не зрозуміло, як керівництво Державної служби зайнятості хоче щось зробити, якщо прислухається до порад директорів обласних центрів зайнятості, «заляпаних» минулим режимом «Януковича», і які були у вертикалі даної служби та брали активну участь у розкраданні коштів Фонду, за допомогою створених відповідних схем. А для громадськості нагадуємо, що хабарниками це не тільки ті, які вимагають хабаря, але і ті, які за допомогою створених штучно схем, розкрадають державний бюджет України.

Сьогодні поговоримо про директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості Горбаля Григорія Михайловича , який є керівником даного центру з 1993 року. Досить цікава особистість, хоча б тим, що від початку своєї кар’єри в службі зайнятості (1991р.) зумів переконувати своїх вищих керівників у тому, що він потрібен центру зайнятості як ніхто інший, навіть після «революції гідності» (таракани завидували б йому). А в тодішні часи без переконливих «грошей» чи схем, які б приносили гроші, не можна було утриматись на таких посадах.

А тепер коротко з відкритих джерел про Горбаля Г.М.:
Народився 29 травня 1960 року с.Горожанка Монастириського району Тернопільської області.
Трудову діяльність в службі зайнятості розпочав з червня 1991 року.
З листопада 1993 року очолює Івано-Франківський обласний центр зайнятості
Одружений, має двох синів.
2000 рік – нагороджений Почесною грамотою Міністерства праці та соціальної політики України з врученням пам’ятного знака „За сумлінну працю”.
2001 рік – нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
19 вересня 2008 року в рамках Міжнародного академічного рейтингу популярності “Золота фортуна” нагороджений Почесною відзнакою «За благодійність».

За сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, вагомий особистий внесок у вирішення питань соціального захисту населення та з нагоди відзначення Дня працівника соціальної сфери в жовтні 2008 року нагороджений Подякою Прем’єр-міністра України.
За особисті заслуги в справі соціального захисту населення, високий професіоналізм та з нагоди Дня працівника соціальної сфери в жовтні 2008 року присвоєно почесне звання „Заслужений працівник соціальної сфери України”.
2009 рік – нагороджений Подякою голови Городенківської районної ради за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток району, активну громадську позицію та сумлінне служіння громаді району.
2010 рік – нагороджений Подякою Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за вагомі досягнення у праці, високий професіоналізм.
2010 рік – нагороджений медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям» за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток Івано-Франківської області.
2010 рік – нагороджений відзнакою Державного центру зайнятості «За бездоганну службу» за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у виконання завдань, пов’язаних з реалізацією державної політики зайнятості в Україні.
2011 рік – нагороджений Почесною Грамотою Івано-Франківської обласної державної адміністрації за зайняте ІІ місце у номінації «Територіальні органи центральних органів виконавчої влади» третього Всеукраїнського конкурсу «Приязна адміністрація» в Івано-Франківській області.
За досягнення найкращих результатів роботи у 2012 році, вагомий особистий внесок у виконання завдань, пов’язаних з реалізацією державної політики зайнятості в Україні, соціального захисту населення від безробіття в 2013 році нагороджений Почесною грамотою Державного центру зайнятості з врученням нагрудного знака „Почесна грамота Державного центру зайнятості”.
2013 рік — нагороджений нагрудним знаком Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за значний внесок у розвиток системи загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з нагоди Дня працівника соціальної сфери й 23-ї річниці утворення державної служби зайнятості.

Ознайомившись з короткими характеристиками всіх директорів обласних центрів зайнятості України, дійшли висновки, що Держаний центр зайнятості не скупиться на нагороди. Все ж здавалось б, що Горбаль Г.М. ідеальний керівник, і в Києві гладять і в області (доречі, зверніть увагу, хвалили його до «революції гідності», тобто «попєрєднікі»), та проведемо паралель, а саме: колишній директор Державного центру зайнятості України Володимир Галицький (про померлих поганого не говорять, але без цього прикладу ніяк), той самий, чия дочка – Маргарита Смілянська-Галицька, перебуваючи в Монте-Карло, не впоралася з керуванням і на своєму «Бентлі» врізалася в чотири автомобілі: AstonMartin, Mercedes, Ferrari і Porsche. Так от, Володимир Галицький очолював Держслужбу зайнятості з травня 2003 по квітень 2005 і з серпня 2006 до 25 листопада 2011року (день арешту В.Галицького). Паралельно з керівництвом Державним центром зайнятості Володимир Галицький був керівником виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування України з безробіття. Бюджет Фонду в 2010 році становив 7.3 млрд. грн. (в цьому ж році – Горбаль Г.М. відзначився — нагороджений Подякою Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за вагомі досягнення у праці, високий професіоналізм (ще би, не відзначитись)). Як було відомо, під час арешту В.Галицького та під час обшуків у кількох банківських скриньках, які належали затриманим (ще були пару «пійманих»), були виявлені валютні цінності на загальну суму в $7,5 млн., велика кількість золотих годинників і дорогоцінних каменів. Так де ж можна заробити таке багатство у бідній Україні? Відповідь — з Фонду державного соціального страхування України на випадок безробіття, який поповнюється із наших зарплат. А щоб уміло викрасти кошти з фонду існували своєрідні схеми, і без участі директорів обласних центрів зайнятості це практично не можливо, так як треба пояснити куди треба акумулювати кошти і на які потреби.. А потреби були різні, наприклад сумнозвісні дотації роботодавцям на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення. Роботодавці, які мали справу з відповідними дотаціями, знали про так званий «відкат» 15-20 відсотків від суми. Так і не обходилось без нашого персонажу Горбаля Г.М. , який був у ланцюжку тодішньої влади, і який допомагав складати копійку до копійки, що а ж наскладали на 7,5 млн. доларів США (це тільки ті, які засвітились). Розкрадання Фонду також здійснювались через тотальне придбання основних засобів, вартість яких була завищена в рази. І відповідні закупки проводились під контролем директорів обласних центрів зайнятості, в тому числі Горбаля. Не зрозуміло, чому фінансова інспекція України не проведе якісну перевірку використання коштів Фонду, хоч би за часів «Януковича». Чи громада України має чемно і тихо пробачити горе-керівникам розкрадання бюджетних коштів?

Враховуючи те, що люди від довготривалої влади дістають слабість (Путін –«рускім міром» захворів), то хотіли дізнатись чим заслаб наш сьогоднішній герой. І виявилось, що крім малювання схем відкатів, його слабке місце –це жінки, особливо 25-30 років, а найособливіше, це блондинки. Ніби нічого поганого не має, однак замість подарунків (духи, квіти, чи коштовності), він дарує роботу в своєму «царстві» — центрі зайнятості, з відповідним просуванням по кар’єрній сходинці, навіть не сходинки , а швидкісний ліфт.

Так, в одному з районних центрів зайнятості керувала, на той час, пасія Горбаля Г.М., яка за незначний час, заручившись безмежною підтримкою обласного директора (не за просто так) та використовуючи різного роду схеми, починаючи від «відкатів» по дотаціях роботодавцям і закінчуючи одноразовими виплатами для започаткування власного бізнесу, спромоглась перейти із взятої у найм квартири до власного елітного житла та придбанням не менш єлітної машини. До інформації — інших легальних доходів, а ніж заробітна плата, у даної особи не було (бізнесу не мала, батьки — службовці не високого рівня, чоловіка на той час не було).

А на сьогоднішній день, пан Горбаль опікується наступною особою, яку було прийнято на роботу в обласний центр зайнятості, так звана Тетяна Василівна Плесканка, доречі, з того ж району, що і героїня вище написаного абзацу, однак, повноваженнями вона наділена більшими. Пані Тетяна Василівна, поки що задовольняє своє «Я», доводячи своїх колег по роботі до сліз, принижень, а окремих випадках понижень у посадах і звільнень з роботи. Допуск до людей, з благословення Горбаля, має як в обласному так і районних центрах зайнятості. А щоб попасти у немилість пані Плесканки Т.В., достатньо, як кажуть, «не так подивитись» чи обмовитись не тим словом. При вирішенні будь якого кадрового рішення фахові здібності працівників центрів зайнятості та норми трудового законодавства не враховуються Горбалем Г.М., однак, приймається виключно особиста думка Тетяни Василівни. А за останній рік роботи даної особи, одні з кращих працівників центрів зайнятості, можна сказати, масово звільняються з роботи, так як не витримують психологічного тиску як Горбаля Г.М. так і Плесканки Т.В..

Хотіли ближче познайомитись з Тетяною Василівною, дізнатись про її феноменальні розумові здібності у сфері служби зайнятості, так як за 2 роки роботи дана особа вже встигла займати посаду заступника начальника відділу обласного центру зайнятості, а тепер уже начальником одного з відділів та в. о. директора Яремчанського РЦЗ, але вона не вловима і на роботі застати не реально. Крім того, за даними одного з філій вищого закладу України, який заочно закінчила Тетяна Василівна, основна оцінка знань складала «задовільно», що складно співставити з таким кар’єрним зростом. Швидше всього, володіє знаннями чи навиками, які до вподоби Горбалю.

Як стало відомо, директор центру зайнятості, де на даний час працює Плесканка Т.В. звільнився за власним бажанням після переводу її у згаданий центр зайнятості. На рішення бувшого районного директора був реальний тиск директора обласного центру зайнятості Горбаля Г.М.. Складається думка, що Горбаль Г.М. має на меті подарувати сьогодні Тетяні Василівній районний центр зайнятості, а в подальшому більш вагому посаду в структурі, та надати можливість працювати не менш активно як попередня його пасія. І чи не проглядаються ознаки корупційних дій Горбаля Г.М., який призначає Плесканку Т.В. на посаду в. о. директора районного центру зайнятості де працює її рідна сестра.
А тепер запитання до Міністра Соцполітики та керівництва Державного центру зайнятості, чи можна реформувати дану службу до європейського рівня, якщо після «революції гідності» і до сьогодні, такі значні посади займають пережитки минулого, зі своєю заангажованістю і відсутністю будь яких моральних принципів, як директор обласного центру зайнятості Горбаль Г.М..

Далі буде….

Петро Якимчук, для ”ОРД”