На днях Министром внутренних дел Арсеном Аваковым был объявлен конкурс на отбор кандидатов на замещение должностей руководителей ГУМВД, УМВД Украины в Киевской, Львовской, Волынской и Тернопольской областях. В комиссии обратилось 33 кандидата.
Учитывая общественную необходимость обсуждения этих кандидатур и обеспечение прозрачности и контроля со стороны граждан, предлагаем список лиц, которые изъявили желание принять участие в конкурсе.
Обращаемся к неравнодушным гражданам с просьбой принять участие в обсуждении их. Предложения присылать на электронный адрес[email protected].
СПИСОК
лиц, которые изъявили желание принять участие в конкурсе на замещение вакантных должностей руководителей территориальных органов
На должность начальника УМВД Украины в Волынской области:
генерал-майор милиции Быстрый Виктор Васильевич
полковник милиции Коваль Василий Дмитриевич
полковник милиции Шпига Петр Петрович
Лебедь Михаил Адамович
На должность начальника ГУМВД Украины в Киевской области:
полковник милиции Гринцевич Игорь Петрович
полковник милиции Закорко Иван Павлович
полковник милиции Маралев Юрий Васильевич
подполковник милиции Роман Михаил Михайлович
Горбонос Николай Николаевич
Сологуб Сергей Витальевич
Яскевич Игорь Николаевич
На должность начальника ГУМВД Украины во Львовской области:
генерал-майор внутренней службы Ильницкий Василий Яковлевич
полковник милиции Ващишин Ярослав Васильевич
полковник милиции Дитюк Владимир Зиновьевич
подполковник милиции Богомол Александр Николаевич
Броневицкий Станислав Романович
Загария Дмитрий Дмитриевич
Зинько Михаил Зиновьевич
Казимов Рустам Баламирза Оглы
Казак Назарий Степанович
Кундик Василий Васильевич
Курочка Михаил Иванович
Родинюк Любомир Владимирович
Максимов Виталий Викторович
Торопчин Алексей Дмитриевич
Вольский Александр Александрович
На должность начальника УМВД Украины в Тернопольской области:
полковник милиции Гиль Валерий Борисович
полковник милиции Левицкий Василий Васильевич
полковник милиции Матрифайло Андрей Васильевич
полковник милиции Облещук Василий Корнелиевич
Галунько Валентин Васильевич
Максимов Виталий Викторович
Черный Михаил Ярославович
Шуманский Василий Петрович
ДКО МВД Украины
115 ответов
Хочу отдать свой голос за кандидата на должность начальника ГУ МВС в Киевской области Маралева Юрия Васильевича.
Человек в высшей степени порядочный, настоящий профессионал. Во время подготовки к чемпионату Европы по футболу 2012 года,
во многом благодаря работе Юрия Васильевича удалось обеспечить максимальный уровень безопасности чемпионата.
Я считаю, что Юрий Васильевич как никто подходит на должность руководителя милиции Киевской области.
Друковане видання Іменем Закону
Розділ Служба
02/08/2012 17:12
Чемпіони міліцейської справи
Справді щасливим у професії можна вважати того, хто, поставши перед сакраментальним запитанням: «Для чого я прийшов у цей світ?», зміг знайти на нього відповідь. Та ще більше щастя, а разом із тим і гордість відчуває той, хто допоміг відповісти на нього дітям. І зробив це далеко не нав’язу¬ван¬ням власного бачення життя та вкладанням у голови сина чи доньки вже готових алгоритмів, а куди переконливішим способом – своїм прикладом. Серед таких щасливчиків наш сьогоднішній герой – Юрій Маральов – як мовиться, міцне коріння, започаткованої ним династії правоохоронців.
Вірний син своїх батьків
Власне, у самого «голови» династії відповідь на «сакраментальне» питання була готова чи не з малоліття. Батько Василь Миколайович – звичайний трудар у колгоспі – бажав синові кращої долі, тому з перших кроків виховував його як справжнього чоловіка: привчав до праці, прищеплював любов до спорту, а ще – завжди наголошував, що справжня сила – у знаннях. Від мами Любові Лаврентіївни хлопцеві передалося найголовніше – добре серце.
Вийшовши з-за шкільної парти, Юрій подався здобувати подальшу освіту, і не абикуди, а до Рязанського вищого повітряно-десант¬ного училища, куди конкурс за тих часів був захмарним. З фізичної підготовки – дякуючи татові – Маральов «переплюнув» багатьох своїх ровесників із різних куточків Союзу, а ось знань, які на той час могла дати звичайна сільська школа, виявилось замало, щоб отримати омріяний «курсантський квиток».
Не добравши кілька балів, Юрій провалив вступні іспити і змушений був повертатись додому ні з чим. Будь-хто інший на його місці міг би «зламатися», опустити руки, та це не в правилах нашого героя. Навпаки, зціпивши зуби, тієї миті він пообіцяв собі, що мрії – носити офіцерські погони – обов’язково досягне, і прогалини в науці заповнить, ще й із «лишком». А поки що на життєвому горизонті Юрія Маральова маячіла солдатчина в лавах Радянської армії.
Ще під час строкової Маральова не раз «сватали» до КДБ, та все марно – для нього питання було вирішене. Відтак, перший запис у його «міліцейській» трудовій – міліціонер мотовзводу роти ППСМ. За півроку він отримав «путівку» на навчання до Дніпропетровської спеціальної середньої школи міліції МВС СРСР. Там «рельєфного» хлопця відразу запримітили спортивні тренери і, чи не з «порога», запросили до збірної зі службового багатоборства. Так і тривали роки навчання в поєднанні, в уявленні багатьох, непоєднуваного – науки та спорту.
Життя йшло своєю звичною чергою, доки в липні 1988-го, не зробило «крутий віраж». На Юрія Маральова чекало справжнє чоловіче випробування – місія в Сумгаїті, а згодом, у листопаді того ж року, – в Баку.
«Нас підняли за сигналом тривоги о 5-й ранку, – згадує ті події Юрій Васильович. – О 9-й, із пов¬ним боєкомплектом, прибули в аеропорт, а ополудні приземлилися на азербайджанській землі, роз’ятреній масовими заворушеннями. Новоприбулих розсадили в автобуси й доправили до місць дислокації. Страху не було, адже піддатися йому – означало б розписатись у власній неспроможності захищати людські життя».
Провівши в місії близько півроку, Маральов повернувся додому, у рідний край, на Кіровоградщину. І хоч його вабила робота детектива, вільних «столів» у карному розшуку на той час не знайшлося. Отож із сищицької справи довелося переорієнтовуватись на «педагогічну» – в інспекції у справах неповнолітніх. Спробувавши й цього хліба, він усе ж таки потрапив до омріяного розшуку. Здавалося б, та купа роботи, що звалилася на нього, не залишить ані сил, ані бажання на будь-що інше. Та й у цих умовах «спресованого» часу, Юрієві Маральову вдалося знайти «лазівку» й подати документи на вступ до Київської вищої школи міліції. Він добре пам’ятав обіцянку, що дав самому собі: батьки обов’язково пишатимуться ним…
Поклавши до кишені ще один диплом, Маральов продовжив служити у розшуку. І тут варто зробити невеликий відступ, зазначивши, що то були «лихі 90-ті».
«Працювалось тоді ой як непросто, – веде далі наш співрозмовник. – Людське життя не коштувало нічого. Непотрібну «перепону» на шляху до реалізації власних бізнесових планів можна було прибрати всього за 200–300 доларів».
Тоді, як зізнається полковник, йому довелося сповна «нюхнути» міліцейського пороху. Небезпечні затримання, стрілянина, ризик… Перед кожною операцією Маральов намагався передбачити хід подій, ретельно проробляв кожну деталь. Однак того злощасного дня понадіявся на удачу.
Друге народження
…Діставши оперативну інформацію про те, що банда викрадачів автомобілів, на яку полювали вже кілька місяців, готується до свого чергового «форсажу», Юрій Маральов зірвався з місця й помчав за вказаними «координатами». Там у поле його зору відразу потрапив один зі зловмисників. Не втрачаючи цінних секунд, Маральов кинувся на нього. Кремезному правоохоронцеві не знадобилось особливих зусиль, щоб скрутити негідника «в баранячий ріг». Та саме цієї миті він відчув холодну сталь ножа, що ковзнула його шиєю – свого поплічника підстрахували бандити.
«Що відбувалося потім, пам’я¬таю уривками, – розповідає полковник. – Першу допомогу мені надали люди, що опинились поряд. На операційний стіл прийшов своїми ногами. Операція тривала чотири години й робилась без анестезії – лікар розмовляв зі мною, щоб бачити голосові зв’язки, і так «латав» їх. Як потім мені сказали: я народився в сорочці, адже поранення було дуже глибоке, та, дякувати Богові, лезо не зачепило сонної артерії».
Відтоді в липні Юрій Маральов святкує свій другий день народження, з якого почалося його нове життя. Йому довелося знову опановувати чимало елементарних речей, зокрема й навчатися говорити. Стало очевидним, що найближчим часом про службу в «органах» можна забути. Однак перетворитись на безпомічного хворого й відлежувати боки – сценарій не для нього. Саме в цей час, щоб «розходитись», він вирішив вступити до ад’юнктури в Національну академію внутрішніх справ. У здібному студентові швидко розгледіли природжений педагогічний талант і запропонували залишитись викладати на кафедрі конституційного права. Маральов погодився, мовляв, поки остаточно не стане на ноги. Та правду кажуть, немає нічого постійнішого, ніж тимчасове. У НАВС Юрій Васильович пропрацював два роки, а потому перейшов працювати до Юридичного ліцею при академії, де провів ще чотири роки свого життя.
Зрештою, на початку двотисячних Маральов повернувся до служби – йому запропонували посаду заступника командира бригади з громадської безпеки УПТрК ВВ. І тут, не пориваючи з роботою, наш герой встиг повчитися – пройшов курси підвищення кваліфікації офіцерського складу при Військовому інституті внутрішніх військ, підготовку на базі Поліцейської академії в м. Каїр за програмою охорони громадського порядку під час масових заходів і боротьби з тероризмом.
2008 року, як розповідає сам Маральов, ретельно підготувавшись до відповідальної роботи, був призначений старшим інспектором з особливих доручень з питань Євро-2012
«Я був залучений до підготовки європейської першості з футболу від її першого й до останнього дня. До слова, я один із небагатьох, хто «дійшов до фінішу», – напівжартома каже Юрій Маральов. – Тож історію чемпіонату мені вдалося побачити, як мовиться, зсередини».
Нині ж полковник Маральов працює в Головному штабі, у відділі поточного та стратегічного планування. Здавалося б: ну що йому ще треба? Дитяча мрія збулась – уже все доведено й батькам, і собі – час розслабитись і спочивати на лаврах. Та ні, у Юрія Васильовича ще вистачає амбітних планів. На часі – захист дисертації кандидата юридичних наук. Цілеспрямованість Маральова не дає підстав сумніватися, що й цю високу планку він подолає.
Єдина справа – єдині цінності
Нехай читач вибачить таку довгу «передмову», та саме вона якнайкраще ілюструє, чому двоє дітей Юрія Маральова – син Василь і донька Тетяна – ані миті не вагалися у виборі майбутньої професії.
«Коли Василь сказав, що хоче піти моїм шляхом, відверто кажучи, спершу почав його відмовляти. Адже не з чуток знаю, що робота – не з легких і «меду тут не нап’єшся», – розповідає Мара¬льов-старший. – Та своїми розповідями ніяк його не розчарував, навпаки почув: „Батьку, я усе для себе вирішив. Тож можеш або допомогти слушною порадою, або просто відійди вбік”».
Попри авторитет, що дістався Маральову-молодшому в спадок від батька, він вирішив самостійно підійматися щаблями «кар’єр¬ної драбини», щоб ніхто не міг дорікнути: мовляв, полковник пристроїв свого сина на «тепле місце». Спершу служив у внутрішніх військах, у спецбатальйоні почесної варти, де набув необхідного вишколу. Потому, за порадою батька, «спустився на землю» – у патрульну службу, щоб на власному досвіді відчути всі труднощі служби. І лише згодом, здобувши міцний професійний гарт, приєднався до лав спецпризначенців «Беркуту». Нині Василь Маральов відслужив в «органах» лише четверту частину батькової вислуги – шість літ. Та в нього ще все попереду. Адже, як стверджує Юрій Васильович, діти обов’язково мають перевершити батьків.
Майже за таким самим сценарієм – відмовлянням – щоправда, з ще більшою силою, почалась розмова Юрія Маральова з донькою, яка теж заявила: хочу служити в міліції. Можливо, це дивний вибір для сучасної дівчини, розумниці, відмінниці, якби не одне «але»… Тетяна – справжня таткова донька, звісно, у найкращому розумінні цього слова. Ще п’ятирічною дівчинкою вона прийшла на тренування з кікбоксингу разом із татусем і… «прописалася» там на довгі роки. Друзі Маральова тоді ще жартували, мовляв, ти б краще дівчинку навчив грати на скрипці, а він відмовляв: «Якби вмів – навчив би, а так навчаю тому, що вмію найкраще». Так, у тринадцять років Тетяна Маральова стала чемпіонкою світу з кікбоксингу. Відтоді її особиста «скарбниця» постійно поповнювалась «золотом». Нині ж випускниця НАВС – до слова, виш дівчина закінчила з відзнакою і диплом отримала особисто з рук ректора, чим невимовно пишається ¬– служить у Солом’янському РУ ГУМВС у м. Києві. Та й зрештою, на який ще вибір можна було очікувати, коли Тетяна фактично «виросла» на роботі в батьків, які обоє носять погони.
Наталя Маральова – берегиня родини – теж продовжувач міліцейської династії, і це, зауважте, усе завдяки коханому чоловіку. Попри те, що вона в юності мріяла про «нежіночий», з погляду більшості, фах – правоохоронця, втілити мрію в життя так і не наважилась. Замість форменого однострою одягла білий халат. Коли ж Юрій дізнався про дівоче бажання своєї дружини, розгорнув справжню «спецоперацію» з навертання у «правоохоронну віру». Так, завдяки чоловікові, Наталя Михайлівна наважилась розпочати життя з чистого аркуша: вступила до Національної академії внутрішніх справ. Нині ж вона абсолютно щаслива з того, що здобула диплом провідного міліцейського вишу і що служить у військах правопорядку.
Маральов-наймолодший – шестирічний Даниіл, на переконання тата, перевершить усіх разом узятих Маральових. Ще рік тому він упевнено заявив, що буде міліціонером, тож і готується до цього з усією відповідальністю: день у день затримує злочинців, щоправда, уявних і з іграшковими атрибутами маленького правоохоронця. Та гра грою, а розпорядок дня в дошкільняти розписаний за годинником: плавання, кікбоксинг, англійська, і найголовніше – підготовка до школи. Восени Маральов-наймолод¬ший піде в перший клас. Радує маленький і першими «чемпіонськими здобуткам軬 – нещодавно посів третє місце в столичних змаганнях із плавання. Одним словом, у династії підростає гідна зміна.
…Попри те, що родина Маральових живе під одним дахом, зібратись усім разом вдається нечасто – служба забирає левову частку часу. Та коли трапляються такі щасливі дні – одне одного розуміють із півслова, адже всіх об’єднують причетність до однієї справи, єдині життєві цінності.
Марія САЛЬНІК, «ІЗ»
http://www.imzak.org.ua/articles/article/id/2370
Подивився минулої п”ятниці програму “люстрація” на телеканалі зік, де проводили відбір на посаду начальника Львівської міліції. Серед трьох кандидатів найбільшу огиду викликав Максимов. Його у Львові памятають як наглого,зарвашогося мента,який думає що вхопив бога за ноги.Тут дехто пише,що він боровся з корупцією.Ха-ха. Він її очолював в міліці і знову рветься до корита. Неозброєним оком видно йохо психічний неврівноважений стан,бурхливі емоційні сплески на незручні запитання,зверхнє ставлення до співбесідників. Сміх викликають його заяви,що він не впливав на рішення житлово-побутової комісії,коли роздавали квартири його приближеним в Львові та й думаю в інших областя,де він працював. Особливо цинічно виглядає заява про його піклування українською міліцією. Всі його 29 років роботи в міліції супроводжувались скандалами та всім чим завгодно тільки не піклуванням про міліцію. Треба бути взагалі неадекватнив, щоб його призначити на посаду.
Передвиборча гонка на посаду начальника Тернопільської обласної міліції виходить на фінішну пряму. Поки що кандидати пройшли люстрацію по інтернету, попереду ще міністерська комісія. І багатьом з них в мережі-і на орд,і на місцевих сайтах, влаштували спражнє пекло. Напевне, що і не безпідставно,як кажуть диму без вогню не буває. Навіть, якщо припустити, що половина написаного банальний наклеп,а решта правда- то окремим кандидатам не то що висуватись в начальники треба, а навпаки- збирати торби і сушити сухарі.
Якщо ж проаналізувати кількість відгуків та баланс негативу та позитиву по окремих людях, то найбільш позитивною кандидатурою є Василь Левицький. По перше аполітичний, жодна політична партія його не лобіює, в той же час користується підтримкою громадських організацій, самооборони майдану, ветеранів овс. Тому вразі призначення на посаду не буде виконувати нічиї партійні вказівки. Щодо професійної придатності тут взагалі питань немає- все життя на оперативній роботі,досвіду предостатньо.Шанує підлеглих,особливо хороших оперів,не високомірний, якщо і комусь дає прочуханки- то по справі,а не від “фонаря”,але і не злопамятний. І найголовніше-за ним не тягнеться шлейф скандалів, негативних чуток з корупційним присмаком , хоч пропрацював він в 4-х областях на керівних посадах і міг собі позволити дати якусь слабинку. Погодьтеся, що в наш час,коли влада міняється кожні 4-5 років,постійно проходять якісь революційні процеси ,трема вміти зберегти лице перед громадськістю та честь офіцера, як би пафосно зараз це не прозвучало. Я відношу Левицького до таких людей.
Повністю погоджуюсь з “офіцером” в крайньому випадку Левицький, Облещук та Гіль не ходять по Тернополю з простягнутою рукою і не збирають гроші на посаду а надіються на прядність і прозорість МВС. А злодій Матрифайло не перймається брати гроші навіть у затятих бандитів. Андрію яким же це чином будеш їх відробляти??? А якщо і береш роби це хоч так щоб це не обговорювало все місто!
Головний лікар туберкульозноі лікарні робить з міліціянтів і кебістів туберкульозних! Як вони можуть служити, хворі і немічні!? А на посади рвуться, щоб серед здорових людей сіяти сухоти! За грати Рака !
Если не хотите коррупции и несправедливости в органах внутренних дел города Киева и области нужно назначить человека который не запятнал себя НЕ КАКИМИ ГРЯЗНЫМИ ДЕЛАМИ А ПОМОГАЛ ЛЮДЯМ И ПРОДОЛЖАЕТ ПОМАГАТЬ! Выполняя свой долг без всякой для себя выгоды!!!! На сегодняшний день из всего списка это Маралёв Юрий Васильевич!!!!!!
МАРАЛЁВ ЮРИЙ ВАСИЛЬЕВИЧ ЭТО ТОТ ЧЕЛОВЕК КОТОРЫЙ ДОЛЖЕН ЗАНЯТЬ ДОЖНОСТЬ НАЧАЛЬНИКА ГУМВД УКРАИНЫ КИЕВСКОЙ ОБЛАСТИ. Можно многое говорить многое писать , аглавное нужно доказывать делом как это доказывает а главное делает Юрий Васильевич. ЕГО ПОМОЩЬ ОБЫЧНЫМ ЛЮДЯМ , СОСЛУЖИВЦАМ ПРОСТО НЕ ОЦЕНИМА. ЭТО ТОТ ЧЕЛОВЕК КОТОРЫЙ ВСЕГДА ПРИЙДЁТ НА ПОМОЩЬ И СПРОВЕДЛИВО ОЦЕНИТ СИТУАЦИЮ. ЭТО ПРОФЕССИОНАЛ СВОЕГО ДЕЛА КОТОРЫЙ ДЕЙСТВИТЕЛЬНО ВЫПОЛНЯЕТ СВОЮ РОБОТУ С ЧЕСТЬЮ!!!!ЮРИЙ ВАСИЛЬЕВИЧ ДАЙ БОГ ВАМ СИЛ И ЗДОРОВЬЯ И ОСТАВАЙТЕСЬ ВСЕГДА ТАКИМ КАК ВЫ ЕСТЬ ПРОСТЫМ,ОТЗЫВЧИВЫМ ДЛЯ ОБЫЧНЫХ ЛЮДЕЙ ЧЕЛОВЕКОМ!!!!
СлівінськомуВ.Р. А не здається Вам щодо Левицького що хвалить його одна і таж людина? А за весь кримінальний блок не треба підписуватись з його приходом ряд керівників пішли на пенсію з кримінального блоку Чому? А тому що створив кримінальний сіндікат під керуванням Мовчана прокурора області з яким працював раніше в Чернівцях і обложив хабарями хто не погодився платити пресінг і порушення кримінальних справ. Що розкрив цей опер? Нехай дякуе Яцуху. Де поділись квартири в Чернівцях Львові які йому дала держава а скільки раз його приймала Тернопільська область і чому? Знову хоче подякувати Фірташу. Невже не можна поставити порядку людину а не циганів чернівецьких. Якщо цікаво е дуже багато на цього святого інформації і по Львову і по Чернівцях і вже по Тернополю.
Мое мнение такого что во власть нужно пускать новых не закатаных людей! До вчерашнего дня я не знал кто такой Маральов, но вчера вичитал сдесь что когдато про него писали статью, не поленился и нашол ее, так вот мое мнение такое что Маральов не самая плохая кандидатура,с виду нормальный крепкий мужик и судя потому что он воспитывает троих детей -он мужик ответственый. Хотелось бы конечно что бы наши министры читали различные форумы на подобе это и прислушивались к мнению народа,а не делили места согласно родственным связям!!!!Я за МАРАЛЬОВА!!!!!
Я поддерживаю Мралева Юрия Васильевича,мне он нравиться как человек.Я думаю что он самый достойный из кандидатов!
Левицький, досить хвалити себе,бо вже верне.
АВАКОВУ АРСЕНУ БОРИСОВИЧУ
м.Київ
вул. Академіка Богомольця, 10
ЛУЦЕНКУ ЮРІЮ ВІТАЛІЙОВИЧУ
м. Київ
Інформаційне агентство ЗІК
м.Львів
вул. Вороного, 3
Слід зазначити, що ситуація із призначенням керівника міліції Львівської області на сьогоднішній день затягнулася на невизначений термін і набрала широкого розголосу громадськості Львівщини. Висвітлений на сайті МВС список із числа 15 кандидатів на посаду начальника ГУМВС у Львівській області викликав певні протиріччя між діючими працівниками міліції, ветеранами ОВС, громадскістю та місцевими політичними діячами. В політичних колах, серед представників політичних сил регіону йде майже війна, боротьба за призначення кишенькового начальника міліції набирає обертів. І видається, що усі очільники міста і області попри це забули про особовий склад міліції, які на сьогоднішній день вже близько двох місяців працюють фактично без керівництва.
Незважаючи на складну політичну обстановку в Державі, бандитське захоплення території АР Крим, скупчення багатотисяного війська руських окупантів біля південно-східних кордонів України, фактичне захоплення інформаційного простору в південно-східних областях руськими спецслужбами, Львівською міліцією на сьогоднішній день продовжують керувати усі кому не лінь. А попри це, керувати міліцією залишені ці негідники, які виконували злочинні накази Захарченка в період 2011-2014 років. Ці красені-полковники-професіонали за наказом Захарченка були скеровані на Львівщину разом із Рудяком для дестабілізації криміногенної ситуації в регіоні, викачування коштів із регіону для забезпечення потреб Захарченка і сім»ї, здійснення контролю за контрабандними потоками, і на кінець виконання злочинних наказів, «провокацій», злочинної бездіяльності, що підтверджується в ніч з 19 на 20 лютого 2014 року.
Рудяк у своєму інтерв»ю вказує, що його колишній заступник начальника ГУМВСУ у Львівській області — начальник кримінальної міліції полковник міліції Дмитро Неклюдов це високопрофесійна людина. На даний чес цей професіонал призначений заступником міністра внутрішніх справ окупованого Росією Криму. А він після відставки Рудяка ще майже півтора місяця перебував на посаді в ГУМВСУ у Львівській області, мав найвищу форму допуску до державної і службової таємниці, усі допуски та можливісь роботи з агентурним апаратом МВС області і України, тісні зв»язки із іншими правоохоронними органами області, доступ до мобілізаційних документів. Можливо політичному бомонду Львівщини разом із спецслужбами необхідно було більш детальніше вивчити ЦЮ кандидатуру, і запропонувати ЙОМУ очолити Львівську міліцію. Можливо ЦЕЙ професіонал «тогда бЫ не обИдился на львовян» і не втік би замміністром окупованого Криму.
Але все це іще не пізно поправити : в Львівській міліції продовжують керувати його «брати по зброї», земляки, ті хто служили Рудяку із ним разом в Криму. Це ВИСОКОДОСТОЙНІ офіцери, підполковник Зюбаненко С.В. — начальник Львівського управління міліції. Це він керуючи шести райвідділами м.Львова героїчно захищав громадський порядок в «ніч гніву» у м.Львові. Навіть чемно представив для патрулювання «громадськості» свій скромний власний автомобіль Акура, який пізніше невідомі п»яні молодики розбили на вул. Кн.Романа. Однак необхідно запитати у цього керівника, який зараз маскується під добропорядного львів»янина, а також одним одіозним діячем Львова навіть висувається як претиндент на керівну посаду в ГУМВС Львівщини. Чим цей громадянин спільно із Неклюдовим займався під час своєї служби в підрозділах по боротьбі із незаконним обігом наркотиків в Криму? Чи був він фігурантом порушених кримінальних справ? Чи виконував він злочинні накази Захарченка-Рудяка протягом жовтня 2013 та січня-лютого 2014 року. Чому із підпорядкованих йому підрозділів міліції Львова (двома із яких керували його полтавські друзі-земляки Таран — Личаківський, Молотов — Галичцький) пропала зброя. І накінець хто цю зброю зараз підкидує в різних місцях Львова. Чому не здіснюється оперативний супровід по кримінальних справах порушених прокуратурою з цього приводу, чому не встановлені так звані «викрадачі-підкидачі». Ну і запитати прямо — скільки коштів із місцевого бюджету було вкрадено ним особисто під час втілення в життя «проекту-мрії» всіх міліціонерів м.Львова (будівництва на околиці Львова, біля іподрому, «прозорого» приміщення Львівського міського управління).
Хто із керівництва Львівської міліції чи МВС України може надачи вичерпні відповіді, чому на сьогоднішній день іще працюють вісім керівників ключових підрозділів Львівської області, які приїхали до Львова разом із Рудяком і були призначені на посади Захарченком. А це не прості міліціонери, це посадові особи які впливають на криміногенну і політичну ситуацію в області, мають доступ до різного характеру документації та володіють відповідною інформацією. Це тимчасово виконуючий обов»язки начальника кримінальної міліції області Душейко О.М., начальник карного розшуку області Чергега Є.А., начальник відділу по боротьбі із торгівлею людьми області Матяш С.А., начальник Личаківського РВ м.Львова Таран А.М., начальник Сихівського РВ м.Львова Тонконог А.А.
Це вони повинні організовувати і проводити оперативно-розшукові заходи по затриманню Пшонки, Захарченка, Клименка та інших фігурантів — членів сім»ї, які втекли закордон ?
Чому на даний час залишились керувати прикордонними райвідділами Львівської області земляки Рудяка і друзі замміністра окупованого Росією Криму Неклюдова. А це Мостиський район — начальник райвідділу міліції Драчевський В.О. (молодий пацан-драпокур, який не соромлячись курить травку в службовому кабінеті райвідділу), Жовківський район — начальник райвідділу міліції Овчаренко В.С. (60-річний маразматик, який два рази вже був на пенсії). Можливо ці безцінні професіонали потрібні для координації роботи прикордонних районів Львівщини, контролю за найбільшими митними перепускними пунктами «Шегині» і «Рава Руська», звичайно тільки на благо України.
Чи на своєму місці керівник кадрової служби ГУМВСУ області Зарічний А.О., який повинен був вже давно ініціювати такі важливі кадрові питання перед керівництвом МВС України і громадськістю Львівщини, а не продовжувати тихенько у всіх за плечима збирати гроші за переатестацію сотні працівників ДАІ. Однак така витримана в часі кадрова політика пояснюється тим, що Рудяку після усіх подій вистарчило нахабства поїхати до Києва, до високоповажного посадовця із КМУ, просити у нього лобіювати своє питання в МВС щодо повернення начальником ГУМВСУ у Львівській області.
Шановний пане Міністре, шановні депутати Львівської обласної та міської Рад, небайдужа громадськість Львівщини, прошу звернути вашу увагу на роботу Львівської міліції, «не ділити шкіру невбитого медведя», а вжити вичерпних заходів на негайне очищення підрозділів міліції Львівської області, призначення високопорядного керівника міліції Львівщини, який не працював при злочинній владі Захарченка, щоб особовий склад міліції Львівської області зміг спрямувати свою роботу на виконання покладених службових завдань і дотримання Присяги Народу України.
До редакції ЗІК — просимо опублікувати листа в ЗМІ.
З повагою,
Ветерани і пенсіонери внутрішніх справ
ГУМВСУ у Львівській області
03 квітня 2014 року.
Ну не человек этот Маралев Юрий Васильевич, а просто ангел во плоти. Кристально честный милиционер. Хватит друзьям и кумовьям его расхваливат.
Богдан полностью поддерживаю Вас, Маралёв Ю. это не человек ,а мент,но его проблема лишь в том что он честный мент . Я обшарил весь интернет и не нашол на него никакого компромата, а то что о нём пишут люди которые его знают это их личное мнение. Лично я считаю что конкурс организован не верно, на комиссию которая проходила в МВД в закрытом режиме не было журналистов и участников обсуждения , неизвестно какие отзывы пришли на сайт МВД неизвестна позиция внутренней безопасности и инспекции по личному составу МВД по отношению к каждому кандидату. Не опубликована информация об отношении общественных организаций к участникам обсуждения. Молчит губернатор и председатель областного совета области, поэтому считаю необходимым продлить обсуждение кандидатов еще на неделю . Пригласить их на заседание сессии облсовета Киевской области с привлечением журналистов, пусть они ответят за свои грехи в прошлом и расскажут свои планы на будущее пусть люди посмотрят им в лицо и только тогда общественность примет решение по каждому кандидату!!!
БІЛОЦЕРКІВСЬКА РАЙОННА ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СПІЛКИ ВЕТЕРАНІВ АФГАНІСТАНУ
(воїнів – інтернаціоналістів)
091161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Жовтнева, 16/1, тел.32-11-55;
вул. Ворошилова, 16, пов.2, к.9 тел. (263) 32-10-92
«04» квітня 2014 року № 3/14
Міністру внутрішніх справ України
АВАКОВУ А.Б.
Шановний пане Міністр!
Громадська організація «Білоцерківська районна організація Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів» вивчила кандидатів на посаду начальника ГУМВС України в Київській області та рекомендує призначити на цю відповідальну ділянку роботи полковника міліції Маральова Юрія Васильовича.
Маральов Ю.В. пройшов посади в органах внутрішніх справ починаючи з простого міліціонера до працівника центрального апарату МВС. Має досві роботи за спеціальністю практично під час бойових дій — у липні-серпні 1988 року виконував спеціальне завдання МВС СРСР з охорони громадського порядку під час масових заворушень у м. Сумгаїті Азербайджанської РСР, а з листопада 1988 року по лютий 1989 року – у м. Баку.
З врахуванням високої професійної підготовки, досвіду роботи в різних підрозділах МВС України, працелюбність та особисті якості громадська організація «Білоцерківська районна організація Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів» рекомендує призначити на посаду начальника ГУМВС України в Київській області.
З повагою,
Голова Білоцерківської районної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
С.М. Нагайцев ї
INTERNATIONAL POLICE MOTOR CORPORATION
Advisor to the IPMC Prezidium Borys Shapovalov
Vadima Getmana 6
Kiev, 03057 UKRAINE
tel +38(044)4567744
tel.mob +38(068)7379074
e-mail. [email protected]
вих. № 14
від. 30.03.2014
Міністру внутрішніх справ України
Авакову А. Б.
Шановний Арсене Борисовичу!
Уважне вивчення кандидатів на посаду начальника ГУМВС України в Київській області дозволяє зробити висновок, що найбільш достойною кандидатурою є полковник міліції Маральов Юрій Васильович.
Маральов Ю.В. розпочав службу в органах внутрішніх справ у 1987 році та має досвід роботи в підрозділах кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, внутрішніх військах, навчальних закладах системи МВС України. Багато років служив на керівних посадах. Підрозділи, в керівництві яких служив полковник міліції Маральов Ю.В. постійно досягали високих результатів у службовій діяльності.
У всіх підрозділах, де служив Ю.В. Маральов, він приділяв увагу вихованню правоохоронців, прагнучи зробити з них професіоналів, які стоять на захисті прав людей. Так, в юридичному ліцеї завдяки зусиллям Маральова була організована секція самооборони, а у 25-ї спеціальнії моторизованії бригаді міліції внутрішніх військ МВС України систематично проводилися спільні тренування військовослужбовців та членів національної збірної України з кікбоксінгу.
Рідкісне поєднання в особі Маральова Ю.В. рис вченого, спортсмена, правоохоронця та настояний бойовий офіцерських дух дозволили йому служити з честю. Часто служба Юрія Васильовича проходила в екстремальних умовах: у липні-серпні 1988 року він виконував спеціальне завдання МВС СРСР з охорони громадського порядку під час масових заворушень у м. Сумгаїті Азербайджанської РСР, а з листопада 1988 року по лютий 1989 року – у м. Баку. У липні 1995 року при виконанні службових обов’язків отримав тяжке поранення. Проте служби в органах внутрішніх справ не покинув, а вступив до ад’юнктури Національної академії внутрішніх справ України.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що полковник міліції Маральов Ю.В. є взірцем для молодих правоохоронців, вважаємо, що він може бути рекомендований для призначення на посаду начальника ГУМВС України в Київській області.
З повагою,
Радник Президії Міжнародної поліцейської
Автомобільної корпорації (IPMC), помічник
Президента МПАК Б.Б. Шаповалов
INTERNATIONAL POLICE MOTOR CORPORATION
Advisor to the IPMC Prezidium Borys Shapovalov
Vadima Getmana 6
Kiev, 03057 UKRAINE
tel +38(044)4567744
tel.mob +38(068)7379074
e-mail. [email protected]
вих. № 14
від. 30.03.2014
Міністру внутрішніх справ України
Авакову А. Б.
Шановний Арсене Борисовичу!
Уважне вивчення кандидатів на посаду начальника ГУМВС України в Київській області дозволяє зробити висновок, що найбільш достойною кандидатурою є полковник міліції Маральов Юрій Васильович.
Маральов Ю.В. розпочав службу в органах внутрішніх справ у 1987 році та має досвід роботи в підрозділах кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, внутрішніх військах, навчальних закладах системи МВС України. Багато років служив на керівних посадах. Підрозділи, в керівництві яких служив полковник міліції Маральов Ю.В. постійно досягали високих результатів у службовій діяльності.
У всіх підрозділах, де служив Ю.В. Маральов, він приділяв увагу вихованню правоохоронців, прагнучи зробити з них професіоналів, які стоять на захисті прав людей. Так, в юридичному ліцеї завдяки зусиллям Маральова була організована секція самооборони, а у 25-ї спеціальнії моторизованії бригаді міліції внутрішніх військ МВС України систематично проводилися спільні тренування військовослужбовців та членів національної збірної України з кікбоксінгу.
Рідкісне поєднання в особі Маральова Ю.В. рис вченого, спортсмена, правоохоронця та настояний бойовий офіцерських дух дозволили йому служити з честю. Часто служба Юрія Васильовича проходила в екстремальних умовах: у липні-серпні 1988 року він виконував спеціальне завдання МВС СРСР з охорони громадського порядку під час масових заворушень у м. Сумгаїті Азербайджанської РСР, а з листопада 1988 року по лютий 1989 року – у м. Баку. У липні 1995 року при виконанні службових обов’язків отримав тяжке поранення. Проте служби в органах внутрішніх справ не покинув, а вступив до ад’юнктури Національної академії внутрішніх справ України.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що полковник міліції Маральов Ю.В. є взірцем для молодих правоохоронців, вважаємо, що він може бути рекомендований для призначення на посаду начальника ГУМВС України в Київській області.
З повагою,
Радник Президії Міжнародної поліцейської
Автомобільної корпорації (IPMC), помічник
Президента МПАК Б.Б. Шаповалов
INTERNATIONAL POLICE MOTOR CORPORATION
Advisor to the IPMC Prezidium Borys Shapovalov
Vadima Getmana 6
Kiev, 03057 UKRAINE
tel +38(044)4567744
tel.mob +38(068)7379074
e-mail. [email protected]
вих. № 14
від. 30.03.2014
Міністру внутрішніх справ України
Авакову А. Б.
Шановний Арсене Борисовичу!
Уважне вивчення кандидатів на посаду начальника ГУМВС України в Київській області дозволяє зробити висновок, що найбільш достойною кандидатурою є полковник міліції Маральов Юрій Васильович.
Маральов Ю.В. розпочав службу в органах внутрішніх справ у 1987 році та має досвід роботи в підрозділах кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, внутрішніх військах, навчальних закладах системи МВС України. Багато років служив на керівних посадах. Підрозділи, в керівництві яких служив полковник міліції Маральов Ю.В. постійно досягали високих результатів у службовій діяльності.
У всіх підрозділах, де служив Ю.В. Маральов, він приділяв увагу вихованню правоохоронців, прагнучи зробити з них професіоналів, які стоять на захисті прав людей. Так, в юридичному ліцеї завдяки зусиллям Маральова була організована секція самооборони, а у 25-ї спеціальнії моторизованії бригаді міліції внутрішніх військ МВС України систематично проводилися спільні тренування військовослужбовців та членів національної збірної України з кікбоксінгу.
Рідкісне поєднання в особі Маральова Ю.В. рис вченого, спортсмена, правоохоронця та настояний бойовий офіцерських дух дозволили йому служити з честю. Часто служба Юрія Васильовича проходила в екстремальних умовах: у липні-серпні 1988 року він виконував спеціальне завдання МВС СРСР з охорони громадського порядку під час масових заворушень у м. Сумгаїті Азербайджанської РСР, а з листопада 1988 року по лютий 1989 року – у м. Баку. У липні 1995 року при виконанні службових обов’язків отримав тяжке поранення. Проте служби в органах внутрішніх справ не покинув, а вступив до ад’юнктури Національної академії внутрішніх справ України.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що полковник міліції Маральов Ю.В. є взірцем для молодих правоохоронців, вважаємо, що він може бути рекомендований для призначення на посаду начальника ГУМВС України в Київській області.
З повагою,
Радник Президії Міжнародної поліцейської
Автомобільної корпорації (IPMC), помічник
Президента МПАК Б.Б. Шаповалов
Міністру внутрішніх справ України
АВАКОВУ А.Б.
Шановний пане Міністр!
Інформую Вас що громадська організація «Поліцейський центр бойових мистецтв «Закон і порядок» вивчила кандидатів на посаду начальника ГУМВС України в Київській області та рекомендує призначити на цю відповідальну ділянку роботи полковника міліції Маральова Юрія Васильовича.
Колектив нашої громадської організації, яка організувала та провела понад 20 науково-практичних семінарів з проблем виживання працівників правоохоронних органів знає полковника міліції Маральова Ю.В. як грамотного, професійного офіцера — правоохооронця, чуйну та добру людину.
З 2001 року Маральов Ю.В. у вільний від служби час активно співпрацює з низкою спортивних федерацій та клубів, що розвивають бойові мистецтва. Активно сприяв успішним виступам спортсменів Українського Союзу Кікбоксінгу та Всеукраїнської федерації бойового мистецтва «Спас», серед яких слід назвати чемпіонів світу Тетяна Радзивило та Ярослава Плахотнюк. Безпосередньо готував до змагань 13-разового чемпіону світу Деніса Балдіна, 7-разового чемпіона світу Дмитра Полосенка, 5-ти разового чемпіона світу Бориса Шаповалова.
Враховуючи високу професійну підготовку, досвід роботи в різних підрозділах МВС України (патрульно-постовій службі, службі у справах неповнолітніх, карному розшуку, внутрішніх військах, Національній академії внутрішніх справ, підрозділах Державтоінспекції), працелюбність та особистісні якості громадська організація «Поліцейський центр бойових мистецтв «Закон і порядок» рекомендує призначити на посаду начальника ГУМВС України в Київській області.
З повагою,
Президент Центру А.В. Літаврін
Торопчин — кримінальний злочинець. Його пияцтво за кермом — дитячий садок, в порівнянні із з тими злочинами, які він вчинив: хабарі, фальсифікація справ, побиття і грабіж затриманих.
Львову тільки такого головного міліціонера бракувало.
КРАСИЛІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Україна.07451.Київська область. Броварський район, с. Красилівка, вул. Сергія Басова.№43 тел.742-33.74-4-06.74-2-99
07.04.2014/253
Міністру внутрішніх справ України АВАКОВУ А.Б.
Шаноннин пане Міністр!
Красилівська сільська рада Броварського району Київської області вивчила кандидатів на посаду начальника ГУМВС України в Київській області та рекомендує призначити на цю відповідальну ділянку роботи полковника міліції Маральова Юрія Васильовича.
Маральова Юрия Васильовича знаємо його як чесну, порядну людину. Довгий час він працював в органах внутрішніх справ починаючи з простого міліціонера до працівника центрального апарату МВС.
Красилівська сільська рада рекомендує призначити Маральова Ю.В. на посаду начальника ГУМВС України в Київській області так як він має великий досвід роботи, високу професійну підготовку в органах внутрішніх справ.
З повагою
Р.Л.НагібІна
увага!!! начальником ГУМВС в Київській області призначений той,що не приймав участі в конкурсі ,але достойний ГОЛОМША!!!!!
Да який макс, це кончаний ублюдок
полковник Маральов Юрій Васильович, як на мене дуже хороша і чесна людина, і справжній офіцер!!!!