В Донецке стреляли в последователей Хомутынника

В Донецке в прошедшие выходные под покровом тьмы из дробовика расстреляли частный дом, в котором находились женщина с пятилетним сыном. Пули, вдребезги разнеся стекла, просвистели прямо над кроваткой ребенка, но, слава Богу, никто не пострадал.

«Охрану мне милиция, к сожалению, не предложила, — говорит «Вестям» Кристина Григоренко, по дому которой открыли огонь, – Но у меня есть тревожная кнопка, наш дом подключен к частной охранной фирме. Дело в том, что, когда стреляли, я на кнопочку нажала, и они приехали в течение буквально двух минут. Причем они пересеклись с той самой машиной, которая выезжала с нашей улицы».

По словам Кристины, быстро прибывшие охранники не обратили на автомобиль особого внимания, ведь их цель – охрана дома, а вот соседка семьи Григоренко утверждает, что стреляли по дому из бардовой «девятки».

ДОЛГИЙ СУД НАД БАНДОЙ

Кристина связывает ЧП с громким уголовным делом, по которому проходит ее муж – Сергей Григоренко. УБОПОвцы взяли членов группировки, которую назвали «бандой Григоренко-Тавберидзе» по именам ее лидеров, еще в 2009 году.

Восемь членов ОПГ обвиняются в совершении 84 (!) незаконных завладений автотранспортом – они угоняли дорогие иномарки («БМВ», «Лексусы», «Хонды») и перегоняли их заграницу, используя связи с МРЭО и таможенниками. Сергей Григоренко проходит по ч.3 ст. 289 УК, по этой статье он может сесть на 12 лет с конфискацией имущества.

Кстати, в 2009 году членов банды посадили за решетку, но судья Киевского райсуда Виктор Попревич, который до сих пор рассматривает это дело и не вынес решения, отпустил фигурнатов этого дела, в том числе и Григоренко, на подписку о невыезде. К слову, и сам судья Попревич фигура в Донецке довольно известная. Виктор Михайлович вел ряд громких дел, в том числе и с участием силовиков, и журналистов. Кроме того, он известен тем, что возле ворот своего дома несколько лет назад установил бюсты Ленина и Сталина.

«НЕ МОГУ ПОНЯТЬ, КТО МОГ СТРЕЛЯТЬ?!»

Кристина Григоренко не верит, что ее муж причастен к этой свермасштабной схеме угонов. По ее словам, уже многие проходившие по делу в качестве потерпевших написали, что претензий к обвиняемым не имеют. «Да это дело длится уже почти пять лет, — делится с «Вестями» супруга Сергея. – У нас еще не было даже приговора первой инстанции. То свидетелей нет, то «потерпевшие» не являются… «Потерпевшие» я говорю в кавычках, потому что мой муж не имеет отношения к этим «потерпевшим». Вообще многие из них написали заявления, что не имеют к нам претензий, чтобы их не дергали».

Сергей Григоренко бывает в доме «наездами», сейчас он прячется, так как, по словам его жены, боится за свою жизнь. «Он – адвокат, а с 2000 года он работал в юридической фирме, а когда начался суд, он потерял право заниматься адвокатской деятельностью, — жалуется «Вестям» Кристина. – Сама я – частный предприниматель, честно плачу налоги, сдаю в аренду жилье. Это ответ на вопрос, за что мы сейчас живем, я достаточно нормально зарабатываю».

Супруга Сергея считает, что стрельбой по ее дому хотят скомпрометировать ее мужа. «Я не могу понять, кто мог стрелять по нашему дому. Единственное, что мы предполагаем – скомпрометировать моего мужа перед глазами общественности и суда. Но тут уж они переборщили с «показухой». Как это понимать? Где-то угонят машину, а ко мне будут приезжать, и стрелять по окнам?» – возмущена Кристина.

НЕУЛОВИМЫЕ УГОНЩИКИ

В то же время, как рассказали «Вестям» источники в милиции, банда Григоренко-Тавберидзе, членов которой выпустил Виктор Попревич, продолжает свой воровской промысел и во время судебного процесса над ними! Они работают по особой схеме: угоняют дорогие черные «бумеры» и белые «Лексусы» у состоятельных дончан, а потом связываются с ними и предлагают заплатить серьезный выкуп за авто. Почти все соглашаются выкупить автомобль. После получения денег автомобили возвращаются владельцам, а потерпевшие забирают заявления из милиции, потому силовики никак не могут поймать хитрых угонщиков. «Григоренко и так уже скомпрометировал себя. Не исключено, за ружье начали браться владельцы дорогих авто, возмущенные действиями угонщиков», — говорят в милиции.

Что же касается стрельбы по дому Григоренко, то, как рассказали в пресс-службе ГУМВД Донецка, милиция открыла уголовное производство по ч. 1 ст. 129 – угроза убийством. Таинственным стрелкам, подозреваемым в угрозе жизни семьи Григоренко, грозит два года тюрьмы.

“Вести”

В тему: 

 Как Хомутынник «Бентли» воровал

25 января 2008 года, утром, у гражданки Юлии Колесниковой был угнан автомобиль марки «Бентли-Континенталь», госномер АА9086АХ черного цвета с зеленым отливом. Стоял автомобиль возле дома… и вдруг исчез. Следует заметить, что угнать такую машину не так то просто. Для этого нужно снять копию с ключа, а еще лучше – завладеть программатором. Итак, автомобиль угнал кто-то, кто имел возможность снять копию с ключа. Пока Юлия Колесникова думала над тем, кто же мог это сделать – раздался звонок мобильного телефона. Звонили приятели – Саша Коваленко и Юрий Хомутынник, младший брат народного депутата Виталия Хомутынника. С Хомутынником и его другом Сашей Юля познакомилась на дискотеке. Приятные молодые люди шутили, умело поддерживали разговор и как-то быстро втерлись к девушке в доверие. Итак, позвонили Саша и Юра. Юля хотела рассказать им об угоне машины, но, неожиданно Саша сказал, что они с Юрой знают, что у нее угнали автомобиль и подробно рассказал где и когда это было сделано. Кроме того, Саша заявил, что им с Юрой стало известно, кто именно угнал автомобиль и, что похитители готовы за 125 тысяч долларов его вернуть. Юля пообещала подумать. И, естественно, заподозрила неладное. С одной стороны, удивляла осведомленность Юры и Саши, с другой, Юля понимала, что именно эти люди имели возможность сделать копию с ключа от автомашины. И она обратилась в Киевский УБОП. В УБОПе у Колесниковой приняли заявление и решили провести оперативную комбинацию с целью задержания на «горячем» мошенников и, возможно, автоворов. Потому что в тот момент еще не было ясно, являются ли Хомутынник и Коваленко просто мошенниками, решившими поживиться на беде своей знакомой или же они – члены банды автоворов. И начались телефонные переговоры. 

В конце концов, Хомутынник и Коваленко потребовали, чтобы Юля привезла деньги в ресторан «Мураками», они передадут их похитителям и через полчаса Юля сможет забрать свой автомобиль. По просьбе сотрудников УБОП Колесникова уговорила Хомутынника и Коваленко перенести встречу в ночной клуб «Ривер Палас». Затем сотрудники милиции проинструктировали девушку и она направилась на встречу. Было три часа дня 26 января 2008 года. Требования были таковы, что Юлия привозит деньги в определенное место и через полчаса едет забирает автомобиль. Через полчаса Юля уже была в «Ривер Паласе», где ее ждали Хомутынник и Коваленко. Оперативниками во время встречи велась аудио и видео-запись. Неожиданно Хомутынник и Коваленко изменили условия, на которых должен был состояться обмен денег на автомобиль. Они потребовали у Юлии три ключа от автомобиля, включая программатор, а также хотели силой заставить ее поехать с ними на встречу с людьми, укравшими машину. Вполне вероятно, что целью злоумышленников было не только похищение автомобиля и денег, но и убийство Юлии, как нежелательного свидетеля. Увидев, что ситуация изменилась, сотрудники УБОП задержали Хомутынника и Коваленко.

При задержании у них были изъяты деньги в сумме 580тыс.грн. На допросе оба дали признательные показания в том что они имеют отношение к угону автомобиля, а Хомутынник сказал, что он сейчас наберет номер телефона человека, которому он должен был передать деньги, и он якобы должен пригнать машину в определенное место, куда Хомутынник укажет. Под контролем сотрудников УБОП Хомутынник совершил звонок и договорился о месте встречи. И вот здесь начались странности. Руководство киевского УБОПа, несмотря на серьезность ситуации, почему то выделило для проведения операции всего лишь двух сотрудников. На место встречи, в ресторан «Разгуляево» сотрудники поехали вместе и Хомутынником на его автомобиле. В «Разгуляево» к автомобилю Хомутынника подъехал неизвестный автомобиль, Хомутынник просто сел в него и уехал в неизвестном направлении. Оперативники даже не успели за ним погнаться, потому что были в чужом автомобиле. Подобную ошибку сложно списать на тупоумие сотрудников УБОП, куда более очевидной кажется материальная заинтересованность. В итоге Юрий Хомутынник объявлен в розыск, в котором находится и по сей день, украденный автомобиль остался у преступников, а Коваленко был задержан как подозреваемый в угоне автомобиля и мошенничестве. При обыске на квартире Хомутынника на улице Срибнокильской было найдено удостоверение народного депутата Верховной Рады Украины пятого созыва под номером 53 на имя Хомутынника Виталия Юрьевича. Интересное применение удостоверения нардепа, не правда ли? Не менее интересно, есть ли такое же удостоверение у самого нардепа Виталия Хомутынника? Или же это подделка для братца? Кстати, Юрий Хомутынник тоже депутат. Только не Верховной рады, а почему-то горсовета Вышгорода. Ну чисто два брата- акробата.

А затем начались еще более странные вещи. Через день некие неизвестные люди, предложили мужу Колесниковой Виталию найти автомобиль в обмен на то, что его жена заберет заявление из милиции. Но Колесниковы пошли на принцип и от сделки отказались. На следующий день Колесникову позвонил народный депутат Виталий Хомутынник и предложил встретиться. В это же время за Колесниковыми начала следить служба безопасности Хомутынника. На встрече Хомутынник предложил забрать заявление из милиции в обмен на денежную компенсацию. Колесников отказался и тогда Хомутынник весьма нагло заявил о том, что он подключит все свои возможности и Колесников ничего не добьется. Кстати, буквально в день преступления народный депутат Геннадий Москаль заявил о том, что родственники многих народных депутатов представляют опасность для граждан и рассказал о преступлении, совершенном Юрием Хомутынником.В ответ его брат Виталий на сайте «Партии регионов» заявил о том, что все это ложь и провокация. Цитируем: « «Заявление Геннадия Москаля о том, что мой 24-летний брат, студент ВУЗа, является лидером преступной группировки, меня, мягко говоря, шокировало. 

Виталий Хомутынник отметил, что «сегодня в Украине, согласно Конституции, степень виновности определяют суды, а не политики с определенной политической окраской. Ведь такие некорректные заявления сравнимы разве что с анекдотом про «базарных бабок», которые говорят, что у тебя дочь легкого поведения, а ты иди и оправдывайся, что у тебя и дочери нет».

Также народный депутат Хомутынник предупредил родственников своих коллег о том, что в ближайшее время не исключены провокации в их адрес с целью поставить в зависимость народных депутатов, которые могут голосовать за отставку Министра внутренних дел.

Пресс-служба Союза молодёжи регионов Украины»

Ключевыми словами в заявлении Хомутынника являются слова о том, что « сегодня в Украине, согласно Конституции, степень виновности определяют суды». Как показали дальнейшие события, Виталий Хомутынник имел ввиду, что сегодняшние украинские суды определяют степень виновности отнюдь не «согласно Конституции», а в соответствии с суммой, которую платят за «решение вопроса». И Хомутынник начал «решать вопросы» с судом. По всей видимости также, как он «решил» их раньше с УБОПом, фактически отпустившим его братца из под стражи. 

И «решать» эти вопросы Виталий Хомутынник решил следующим простым способом. А именно, убедив вескими вечнозелеными аргументами печально известный своей продажностью Суд Голосеевского района Киева в том, что необходимо: во-первых, выпустить Коваленко из под стражи, во-вторых отменить постановление о возбуждении уголовного дела против Юрия Хомутынника и Александра Коваленко, в третьих – отменить постановление о возбуждении уголовного дела по факту покушения на незаконное присвоение чужого имещества путем обманак и злоупотребления доверием граждан, по предварительному сговору группой лиц, в особо крупных размерах. И Голосеевский суд послушно исполняет любые прихоти нардепа Хомутынника. 14 февраля Голосеевский районный суд отменяет постановление о возбуждении уголовного дела относительно Александра Коваленко. В апелляционной жалобе на это постановление суда адвокат потерпевшей Юлии Колесниковой со всей очевидностью доказывает неправомерность судебного решения. Цитируем текст апелляционной жалобы: 

До Апеляційного суду м. Києва

м. Київ, вул. Володимирська, 15

Представника потерпілої 

Колеснікової Юлії Олексіївни

м.Київ

адвоката Тамашева Г.А.

А П Е Л Я Ц І Я

на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2008 року про скасування постанови про порушення кримінальної справи відносно Коваленка О. С. за ч.2 ст. 15, 

ч.4 ст. 190 КК України

29 січня 2008 року, слідчим в особливо важливих справах слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві Бартошем М.Л., порушено кримінальну справу відносно Коваленка О.С. та Хомутинніка Ю.Ю. за ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України за замах на незаконне заволодіння шляхом обману та зловживання довірою майном Колеснікової Ю.О. на суму 580.000 гривень.

Коваленком О.С., та його захисником Лисак О.П., на цю постанову 01.02.2008р. до Голосіївського районного суду м.Києва в порядку ст.ст. 236-7 та 236-8 КПК України подано скаргу, в якій вони вказують на безпідставність та незаконність порушення кримінальної справи, просять скасувати постанову від 29 січня 2008р., відмовити в порушені кримінальної справи.

14.02.2008р. постановою Голосіївського районного суду м.Києва, скарга Коваленка О.С. та його захисника Лисак О.П., на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві Бартоша М.Л., в частині порушення кримінальної справи відносно Коваленка О.С. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України – задоволена. Постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві Бартоша М.Л., про порушення кримінальної справи відносно Коваленка О.С. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України – скасовано. В порушені кримінальної справи відносно Коваленка О.С., за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України – відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину.

Вважаю, що вищезазначена постанова підлягає скасуванню як незаконна, в зв’язку з припущеною однобічністю та неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у постанові фактичним обставинам справи, істотних порушень вимог ст. 236-8 КПК України, щодо порядку розгляду судом скарги на постанову про порушення справи.

Так, в порушення вимог ст. 236-8 КПК України, суд, при винесені постанови про відкриття провадження у справі від 04.02.2008р., не повідомив про це потерпілу і її представників, та не направив копію цієї постанови на їх адресу.

В постанові про скасування постанови про порушення кримінальної справи суд зазначив, що за погодженням всіх учасників процесу розгляд справи проведено без участі скаржника Коваленка О.С. Але це не відповідає дійсності. Потерпілою, та її представниками неодноразово заявлялись клопотання про визнання суддею обов’язковою явки Коваленка О.С., та закриття провадження з розгляду скарги в зв’язку з неявкою Коваленка О.С. без поважних причин у судове засідання, які залишились без задоволення.

В судовому засіданні 08.02.2008р., захисником скаржника Коваленко О.С., адвокатом Лисак О.П., оголошена скарга Коваленка О.С., на постанову про порушення кримінальної справи № 18/00340 слідчого в ОВС ГУ МВС України в м. Києві відносно Коваленка О.С. та його затримання в порядку ст.115 КПК України. Після роз’яснення суду щодо неможливості розгляду в одному проваджені зазначених питань, захисниками скаржника адвокатом Лисак О.П. та адвокатом Петруненко В.Г., було заявлено клопотання про закриття провадження в частині оскарження затримання в порядку ст. 115 КПК України. При ознайомлені з матеріалами провадження потерпілою та її представниками було встановлено, що в матеріалах знаходиться ще одна скарга, в якій вже оскаржується тільки постанова про порушення кримінальної справи.

Судом, при винесенні постанови, вирішено питання про задоволення скарги тільки в частині скасування постанови про порушення справи. Якісь інші процесуальні рішення щодо розгляду скарги в частині затримання Коваленка О.С. судом не приймались.

І в одній, і в другій скарзі Коваленко О.С. та його захисник, адвокат Лисак О.П., просять суд скасувати постанову про порушення кримінальної справи відносно Коваленко О.С. за ознаками злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, ст. 190 ч.4 КК України. Але як встановлено в процесі судового розгляду, зазначена справа порушена відносно Хомутинніка Ю.Ю. та Коваленка О.С. за фактом замаху на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою громадян, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, ст. 190 ч.4 КК України.

Тобто, окремої справи, порушеної тільки відносно Коваленка О.С., не існує. Але і суд в резолютивній частині постанови вказує:

“Постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУ МВС України в м.Києві Бартоша М.Л. про порушення кримінальної справи відносно Коваленка О.С. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України – скасувати”. Не зрозуміло, чи скасовує суд постанову про порушення справи тільки в частині її порушення відносно Коваленка О.С., тому що це не зазначено, чи всю постанову в цілому, що виходить за межи компетенції суду в рамках зазначеного провадження. 

В судовому засіданні 08.02.2008р. судом були перевірені повноваження представників потерпілої адвокатів Тамашева Г.А. (в постанові суду вказано як Ромашов Г.А.) та Вовк В.В.. Питання про наявність повноважень захисників скаржника судом не з’ясовувалось. При ознайомлені з матеріалами провадження по скарзі 11.02.2008р. в справі були відсутні документи, які б підтверджували повноваження захисників скаржника.

Тобто, в судовому розгляді приймали участь не уповноважені на то особи.

В судовому засіданні 08.02.2008р., суд, прийняв рішення про необхідність обов’язкової явки потерпілої, що суперечить ст. 236-8 КПК України, згідно з вимогами якої “ суд заслуховує пояснення потерпілого або особи, за заявою якої порушено справу, якщо вони з’явились у судове засідання ”.

Як зазначив суд в своєї постанові: “В судовому засіданні слідчий пояснив, що при прийнятті рішення про порушення кримінальної справи ним, як привід для її порушення, приймалась заява потерпілої Колеснікової Ю.О. (а.с. 5,6). Вивчивши зміст цього документу, суд дійшов до висновку, що ця заява не може бути приводом для порушення кримінальної справи, оскільки, по перше: заява про злочин не відповідає вимогам ст. 95 КПК України. Зокрема, заявниця при звернені до правоохоронних органів не була попереджена про відповідальність за неправдивий донос, відмітка про це в протоколі відсутня. Слідчий допитуючи потерпілу, всупереч ч.2 ст. 95 КПК України, також не попередив її, як заявника, про відповідальність за неправдивий донос. Підписка про це від неї не відібрана”. 

По друге: як на думку суду, зі змісту заяви потерпілої неможливо зрозуміти яке кримінально-каране діяння готується чи скоєно щодо неї.

Вказаний висновок суду є помилковим, довід суду про те, що слідчий вважав приводом для порушення справи тільки заяву потерпілої не відповідає матеріалам справи, тому, що слідчий в своїх поясненнях довів, що при прийнятті законного рішення він оцінював всі матеріали в сукупності.

Відповідно до ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є:

заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;

повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;

явка з повинною;

повідомлення, опубліковані в пресі;

безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Згідно вимог ст. 95 КПК України заяви або повідомлення окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Тобто Колеснікова Ю.О., фактично звернулась до УБОЗ з повідомленням про злочин, яке повинно було бути обов’язково прийнятим, та по якому обов’язково повинна була бути здійснена перевірка. Той факт, що при звернені до УБОЗ, потерпілу не повідомили про відповідальність за неправдивий донос, відповідно до ст. 99 КПК України, не є підставою для відмови в порушені кримінальної справи.

Таким чином, висновок суду, що “заява Колеснікової Ю.О. не може бути приводом для порушення кримінальної справи” не відповідає кримінально-процесуальному закону, суперечить вимогам ст.ст. 94,95,97,99 КПК України.

В процесі розгляду скарги судом досліджено матеріали, зібрані співробітниками УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві. Так, суд, пославшись на рапорт ст.о/у Матвійчука від 28.01.2008р., а саме на те, що за його змістом “співробітниками УБОЗ 26.01.2008р. при скоєні.

Таким чином, висновок суду, що “заява Колеснікової Ю.О. не може бути приводом для порушення кримінальної справи” не відповідає кримінально-процесуальному закону, суперечить вимогам ст.ст. 94,95,97,99 КПК України.

В процесі розгляду скарги судом досліджено матеріали, зібрані співробітниками УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві. Так, суд, пославшись на рапорт ст.о/у Матвійчука від 28.01.2008р., а саме на те, що за його змістом “співробітниками УБОЗ 26.01.2008р. при скоєні шахрайських дій виявлено та затримано Хомутинніка Ю.Ю. та Коваленка О.С., які шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами Колеснікової Ю.О. на загальну суму 580 тис. гривень. Грошові кошти у останніх вилучено”, помилково дійшов до висновку, що “оперативними працівниками були проведені певні процесуальні дії, зокрема затримання громадян та вилучення у них предметів”. 

Далі суд стверджує, що “у справі відсутні належним чином і в установленому порядку оформлені процесуальні документи: протоколи затримання Коваленко О.С. та Хомутинніка Ю.Ю., протокол огляду та виїмки у Коваленка О.С.”, в зв’язку з чим “докази, отримані в результаті цих заходів, є такими, що отримані незаконним шляхом і не можуть оцінюватись судом як належні та допустимі докази у кримінальному процесі.

Зазначені судом обставини не є, як підставами для скасування постанови про порушення справи, так і підставами для відмови в порушені справи. Застосування оперативним працівником УБОЗ в своєму рапорті терміну “затримання” в період проведення дослідчої перевірки не означає, що мале місце процесуальне затримання, з додержанням вимог КПК України. Крім того, працівники міліції керуються в своїх діях Законом України “Про міліцію” у випадках припинення дій правопорушника.

Не зрозуміло яким чином дані, отримані в ході перевірки, не можуть оцінюватись судом, та ще, як на думку суду, “як докази” в зв’язку з рапортом ст. о/у Матвійчика, який к тому ж було складено 28.01.2008р.. До речі Коваленко О.С. на цей час, як зазначено в однієї із скарг, відбував адміністративне покарання в вигляді арешту.

Крім того, суд посилається на “протокол огляду та виїмки у Коваленка О.С.”, але в матеріалах справи такий протокол відсутній і в судовому засіданні не досліджувався. 

В постанові суду зазначено: “Суд також зауважує, що в матеріалах, зібраних працівниками УБОЗ, про вчинення Коваленком О.С. та Хомутинніком Ю.Ю. злочину стверджується лише самими співробітниками міліції, інші об’єктивні матеріали відсутні”.

Але це не відповідає дійсності та матеріалам справи в якої є пояснення Коваленка О.С., пояснення потерпілої Колеснікової Ю.О., протокол вилучення диска з записами телефонних розмов між Колесніковою Ю.О. та Коваленко О.С., протокол огляду та вилучення телефону Коваленко О.С., протокол огляду та вилучення сумки з грошима, які і є “іншими об’єктивними матеріалами про обставини вчинення Коваленко О.С. та Хомутинніком Ю.Ю. злочину.

Крім того, суд необґрунтовано відмовив в задоволені клопотання представників потерпілої про необхідність дослідження аудіозапису телефонних переговорів між Колесніковою Ю.О. та Коваленком О.С., який було вилучено в ході дослідчої перевірки, а протокол з цього приводу надано слідчим до суду в матеріалах справи.

Суд помилково вважає, що при порушені кримінальної справи, порушені вимоги ст. 97 КПК України якою встановлено, що заяви або повідомлення про злочин можуть бути перевірені шляхом оперативно-розшукової діяльності, а також слідчим на протязі не більш десяти днів, шляхом відібрання пояснень від окремих громадян, витребування документів. При прийнятті рішення суд прийшов до висновку, що зазначені положення закону не виконані, а рішення про порушення кримінальної справи прийнято передчасно. 

На вимоги ст. 97 КПК України, по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:

1. порушити кримінальну справу;

2. відмовити в порушенні кримінальної справи;

3. направити заяву або повідомлення за належністю.

Колеснікова Ю.О. звернулась до правоохоронних органів 26.01.2008р. 

28.01.2008р., слідчим в ОВС ГУ МВС України в м.Києві Бартошем М.Л., на підставі матеріалів, зібраних співробітниками УБОЗ ГУ МВС України в м.Києві було порушено кримінальну справу № 18-00340 за фактом замаху на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою громадян за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України.

Кримінальна справа відносно Коваленка О.С. та Хомутинніка Ю.Ю. порушена 29.01.2008р. на підставі матеріалів кримінальної справи № 18-00340.

Таким чином, твердження суду, що слідчий повинен був відбирати ще якісь пояснення безпідставно, тому-що по справі вже проводились допити та інші слідчі дії.

Стосовно передчасності прийнятого рішення, то ст. 97 КПК України передбачено що рішення по заяві або повідомленню приймається в триденний строк. При необхідності перевірки, не пізніше 10-денного строку. Але ж закон не встановлює обмеження щодо мінімального терміну перевірки в тих, чи інших випадках.

Тобто суд, застосовує термін “передчасність” який не встановлено законом, і в своєму висновку не посилається на норми процесуального права. 

Суд, вважає, що зазначені в постанові про порушення справи обставини, стосовно того, що Колеснікова Ю.О. погодилась сплатити грошові кошти, будучи введеною в оману, сподіваючись на повернення викраденого автомобіля, не відповідають дослідженим матеріалам.

Суд дійшов до зазначеного помилкового висновку на підставі наступного:

— з протоколу допиту потерпілої від 28.01.2008р. вбачається, що Колеснікова Ю.О. розповіла про телефоні розмови з Коваленком О.С. начальнику охорони чоловіка, який рекомендував їй погодитись з умовами Коваленко О.С.;

— про обставини розмов з Коваленком О.С. потерпіла повідомила чоловіка;

— чоловік передав потерпілій гроші для Коваленка О.С. та Хомутинніка Ю.Ю.;

— потерпіла нічого не розповіла Коваленко О.С. та Хомутинніку Ю.Ю. про розмови з чоловіком;

— 26.01.2008р. потерпіла звернулась до УБОЗ з заявою;

— дійсного наміру передавати гроші у потерпілої не було, оскільки ці дії проводились під оперативним контролем органу міліції та відомчої охорони.

Але ж зазначені судом обставини не є підставами до такого висновку.

Відповідно до ст. 97 КПК України орган дізнання по заяві або повідомленню про злочин, зобов’язаний вжити одночасно з прийняттям рішення або перевіркою всі можливі заходи, щоб запобігти злочинові, або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров’ю особи, яка повідомила про злочин, вжити необхідних заходів для збереження безпеки заявника, а також членів його сім’ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника.

Таким чином, твердження суду про той факт, що потерпіла передавала гроші злочинцям під контролем працівників міліції, свідчить про те що вона не була введена в оману є помилковим. Потерпіла та працівники УБОЗ діяли відповідно закону. До того ж, аналіз внутрішнього ставлення до дій злочинців потерпілої, це питання яке суд не вправі з’ясовувати, розглядаючи скаргу Коваленка О.С, тому що воно повинно бути з’ясовано при розгляді справи по суті, що також порушує вимоги ст. 236-8 КПК України.

На думку суду, деякі висновки слідчого суперечать матеріалам справи.

Суд дійшов висновку, що Хомутиннік Ю.Ю. та Коваленко О.С. були все ж такі обізнані про місце знаходження викраденого автомобіля, посилаючись на те, що співробітниками УБОЗ за участю Хомутинніка Ю.Ю. проводилась якась “оперативна комбінація” про яку в “наданих матеріалах відсутні будь-які дані” щодо їх ходу та результатів.

Але ж в матеріалах справи нема жодного документу який би підтверджував висновок, щодо обізнаності Коваленка О.С. та Хомутинніка Ю.Ю. про місце знаходження викраденого автомобіля. Більш того, Коваленко О.С. сам в своїх поясненнях (а.с. 13-16; 17-24) вказує, що особисто він про місце знаходження автомобіля нічого не знав, контакту з особами які б мали можливість повернути автомобіль не мав, про то яким чином, хто і коли поверне автомобіль у нього також інформації не було.

Тобто висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи.

Однією з підстав скасування постанови про порушення справи суд вважає відсутність в матеріалах жодних свідчень Хомутинніка Ю.Ю., його зникнення в ході “комбінації”, відсутність даних про обставини його зникнення та місце знаходження.

Яким чином зникнення Хомутинніка Ю.Ю., та відсутність про це в матеріалах провадження даних, впливають на висновки суду по скарзі Коваленка О.С. не зрозуміло.

При винесенні рішення суд посилається на пояснення Коваленка О.С., даних ним в ході дослідчої перевірки з яких вбачається що “ 25 та 26 січня 2008р. він разом з Хомутинніком Ю.Ю. на прохання Колеснікової Ю.О. вживав заходи по розшуку та поверненню викраденого у неї автомобіля марки “Бентлі”. При цьому він і Хомутиннік Ю.Ю. мали контакти з особами, які заявляли, що за 125 тис. доларів США повернуть викрадений у Колеснікової Ю.О. автомобіль марки “Бентлі”. Грошей від Колеснікової Ю.О., Коваленко О.С. не отримував і заволодіти коштами, які вона приготувала для викупу автомобіля, він наміру не мав”.

Ці пояснення, на думку суду, матеріалами справи не спростовуються.

Суд, незважаючи, що в матеріалах провадження за скаргою знаходиться два пояснення Коваленко О.С., і одне суперечить другому, не вказує в постанові на яке саме він посилається. 

В своєму рішенні суд вказує “в постанові слідчого від 29.01.2008р. про порушення кримінальної справи не міститься жодних посилань чи обґрунтувань твердження про незаконність та спрямованість дій Коваленка О.С. на незаконне заволодіння майном Колеснікової Ю.О.”.

Висновок суду не відповідає фактичним матеріалам справи.

Постанова про порушення справи винесена слідчим з додержанням вимог ст.ст. 94,98 КПК України.

Стосовно відсутності, на думку суду, “посилань чи обґрунтувань” то не зрозуміло, які саме посилання та обґрунтування суд мав на увазі, якою статтею КПК України це передбачено, враховуючи те, що постанова слідчого вмотивована з посиланням на приводи і підстави до порушення, з зазначенням статті кримінального закону, а також подальшого її спрямування.

Суд вважає, що: “досліджені судом матеріали кримінальної справи не містять ніяких даних про умисел Коваленка О.С. і Хомутинніка Ю.Ю. на незаконне заволодіння грошима Колеснікової Ю.О.. З її пояснень та показань вбачається, що затримання Коваленка О.С. і Хомутинніка Ю.Ю. в приміщенні розважального центру “Рівер Пелес” працівники міліції здійснили після того, як вона повідомила, що Коваленко О.С. і Хомутиннік Ю.Ю. не приймають у неї грошей, а пропонують їй їхати разом із ними”.

Висновки суду не відповідають фактичним матеріалам справи. З пояснень Колеснікової Ю.О. вбачається, що гроші вона все ж таки передала, а зателефонувала працівникам міліції вже після того, як Хомутиннік Ю.Ю. та Коваленко О.С. не “пропонували”, а вимагали від неї їхати з ними і вона турбувалась за своє життя.

Звертаю увагу на те, що Коваленко О.С. надавав непослідовні, суперечливі пояснення. Так, в частині безпосереднього отримання коштів від потерпілої, він то дає пояснення що в кафе “Рівер Пелес” вони з Хомутинніком Ю.Ю. навіть про кошти не розмовляли, а рекомендували потерпілій звернутися за допомогою до чоловіка (а.с. 13-16), то дає пояснення що кошти отримав Хомутиннік Ю.Ю., він же нібито проводив переговори з особою яка повинна була повернути автомобіль (а.с. 17-24). Але в матеріалах справи жодного підтвердження здійснення Коваленко О.С. конкретних дій, спрямованих до повернення автомобілю немає. В матеріалах дослідчої перевірки зібрано достатньо даних які вказують на то, що Коваленко О.С. шляхом обману та зловживання довірою застосував як цілеспрямовану дезінформацію з метою отримання коштів потерпілої, так і не повідомив відомі йому факти, знання яких суттєво могло б вплинути на позицію, яка була б явно не на його користь.

Коваленко О.С. та Хомутиннік Ю.Ю. усвідомлювали протиправний характер своїх дій, вжили всі дії, які вважали за необхідне для доведення злочину до кінця, але не довели злочин до кінця по незалежним від них причинам. Про це, зокрема, свідчать пояснення Коваленка О.С. і Колеснікової Ю.О., що останній пропонували покласти сумку із грошима в багажник автомобілю Хомутинніка Ю.Ю., в зв’язку з тим, що вони бояться свого затримання працівниками міліції. На цей випадок вони (Хомутиннік, Коваленко) будуть казати, що Колеснікова Ю.О. випадково залишила гроші в автомобілі.

Крім того в матеріалах, наданих слідчим до суду, знаходиться протокол огляду та вилучення у Хомутинніка Ю.Ю. сумки з грошима, в якому зазначені його пояснення: “Данную сумку привезла девушка Юля в обмен на информацию об её угнанном автомобиле”.

Звертаю увагу на те, що Хомутиннік Ю.Ю. дає в присутності понятих пояснення, що гроші він отримав не за повернення автомобілю, а “в обмен на информацию”. 

В будь якому разі, дії, спрямовані на неправомірне отримання грошових коштів від потерпілої за викрадений автомобіль містять в собі ознаки злочину.

Обставини, які підлягають доказуванню згідно зі ст. 64 КПК України встановлюються не одночасно. Деякі з них можуть бути встановлені задовго до закінчення розслідування, інші – лише наприкінці.

Але наявність достатності фактів, які мають ознаку злочину на момент порушення оскарженої постанови, беззаперечно.

Вважаю, що кримінальна справа відносно Коваленка О.С. і Хомутинніка Ю.Ю. порушена з додержанням вимог закону, тому, що:

— рішення про порушення кримінальної справи прийняла компетентна особа;

— порядок, встановлений законом для цієї процедури додержано;

— особа, яка порушила справу мала достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину;

— джерела отримання даних про злочин законні, приводи і підстави для винесення зазначеної постанови наявні. 

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 94,95,97,98,99, 236-8, 347,348,367 КПК України ,-

П Р О Ш У :

Постановити Ухвалу, якою скасувати повністю постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 14.02.2008 року про скасування постанови про порушення кримінальної справи відносно Коваленка О.С. за ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України та відмову в порушені кримінальної справи відносно Коваленка О.С., та залишити без задоволення скаргу Коваленка О.С. та його захисника Лисак О.П. про скасування постанови про порушення кримінальної справи відносно Коваленка О.С. за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України.

Представник потерпілої Колеснікової Ю.О.

Адвокат: Г.А. Тамашев»

Тем не менее, несмотря на очевидное «заказное» и незаконное решение Голосеевского суда, Апелляционный суд Киева оставляет его в силе и Коваленко выпускают из под стражи. И подтверждает правильность решения об отмене постановления о возбуждении уголовного дела против Коваленко. То есть, несмотря на первоначальные признания Коваленко и Хомутынника, несмотря на вещественные доказательства и показания свидетелей, оказывается, что Коваленко и Хомутынник вовсе не совершали мошеннических действий, а просто «помогали потерпевшей в розыске ее автомобиля». 

А чуть позже, 11 марта 2008 года судья Голосеевского районного суда Киева Бойко отменяет и постановление о возбуждении уголовного дела относительно Юрия Хомутынника и постановление о возбуждении уголовного дела по факту мошенничества. Ну просто гениально! Действительно, Голосеевский суд Киева – самый гуманный в мире суд. Особенно, если судит брата народного депутата. И освобождает его, несмотря на очевидные доказательства того, что он является в лучшем случае мошенником и вымогателем, а в худшем – лидером банды автоворов – мошенников. Интересно, что в суде интересы Хомутынника и Коваленко представляет адвокат Виктор Петруненко, известный тем, что представлял интересы бывшего зампреда СБУ Владимира Сацюка, подавшего иск к Президенту Украины и подозреваемого в его отравлении. 

(продолжение следует)
 

“Хомут” и его команда (часть третья)

Пожалуй, лучше всего о мошеннической деятельности Хомутынника и Коваленко свидетельствуют телефонные разговоры, которые они вели с потерпевшей, вымогая у нее деньги. Эти записи суд почему-то не принял во внимание, отпуская Коваленко на свободу. Как, впрочем и не «обратил внимания» на другие доказательства и свидетельские показания, изобличающие мошенников. Приводим текст аудиозаписи телефонных переговоров между Юлией Колесниковой (Ю) и Александром Коваленко (М).

Запись 000.

Ю. Алло! Да!

М. Слушай, смотри, получается, понимаешь как, вот мы искали-искали там все что могли, ну того поднимали, никто не нашел, потом обратились к этому, я его видел только два раза в жизни вот когда машину разбирали… 

Ю. Ну.

М. И все. Он сказал, что может быть найду, может быть нет, потом он перезвонил через двадцать минут и сказал, что наша машина в Ростове на границе стоит… 

Ю. Ну.

М. И прежде чем забрать _ __ была десять тысяч

Ю. м-г

М.И все. Мы передали деньги, нам через два часа перезвонили и сказали на какой стоянке стоит наша заведенная машина.

Ю. Ну подожди, я чуть-чуть не въеду, как можно мне свою машину, допустим, забирать и не я лично буду передавать деньги. Как это так может быть?

М.Это просто, я ж тебе говорю, требования вот, ну разговаривают там где-то, ну… у себя на верху.. .где кто, кто там будет решать этот вопрос, там человек все поймет.

Просто, обычно когда машину воруют, её потом, я ж тебе говорю, что есть шанс, что её потом могут предлагать назад, вот допустим как мой человек вышел на тех людей, вроде бы как была машина, не вроде, а сто процентов, твоя машина вернется даже сегодня…

понимаешь даже … там уже все сразу ну как бы то есть он перезвонил он все узнал. Я так понял у них все схвачено.

Ю. Я понимаю, но знаешь, мне такая машина твоя за сто двадцать тысяч и не нужна. Я поеду спецом в Москву, куплю себе ярко красного цвета за 100 тысяч и все, и буду ездить, правильно?

М. Да вообще не вопрос. Я тебе чего позвонил…

Ю. Я.. .у меня, я поняла, у меня наоборот, как бы понимаешь, желание уловить этих преступников, как говорится, ну и не передавать этих денег, что за смысл такой…

М. Я тебя прекрасно понимаю. Ты короче подумай …

Ю. Ну хорошо..

М. Какие там как, если что, тогда уже ну как то звони, где-то увидимся, будем разговаривать.

Ю. Ну, слава Богу, меня хоть чуть-чуть успокоило то, что она все таки в Украине и так как все хода уже перекрыты, как говорится…

М.Да-да…

Ю. То значит она в любом случае никуда уже из Киева не денется и я этих преступников найду и без денег.

М. Да не вопрос, если что — звони.

Запись 001

М.Да!

Ю. Слушай, ну я вот сижу думаю, мне может, слушай я просто не знаю как мне эти деньги найти, а у меня есть время найти вообще, те люди вот чтоб смогли подождать.

М. Ну я не знаю, хотите сегодня забирать, хотите завтра, понимаешь.

Ю. Я хочу сегодня, ну так подожди, если деньги я найду по позже, так как, кому передавать? Тебе передавать или кому?

М. Ну…тогда понимаешь мне с Юрой.

Ю. Тебе с Юрой, да?

М. Мы приедем да.

Ю. А где мы с тобой встретимся тогда?

М. Юль, ну где хочешь, мы вот сейчас полтора часа занимаемся и все балдеем, кушаем и… ну не знаю мы уже отработали.

Ю. Ну я поняла. Ну дайте мне часа два-три и перезвоните тем людям, скажите, что где-то я к такому времени найду, я выйду, обязательно.

М. Хорошо, Юль, наберешь.

Ю. Я передам вам деньги, да хорошо.

М. Давай, ага.

Запись 002

Ю. Алло, Саш!

М.Да!

Ю. Слушай, ну я вообще в полном замешательстве, я наверно так до утра буду эти деньги искать, короче…подожди.. .мне…

М. что можешь — подготовь…

Ю. Я поняла, да я хочу все это по раньше, потому что я не хочу что б мне там машину убили, может на ней там ездят или еще что-то. Я хочу знать точно, что если я отдаю эти деньги, я хочу сразу при передаче этих денег видеть машину.

М. Я тебя понимаю. Ну я думаю, что так оно и будет, не то что я думаю, а так оно и будет.

Ю. Ну хорошо, я отдам…

М. По другому быть не может, ну ты сама понимаешь, Юль.. .ну а как…

Ю. да я понимаю, я сижу просто и у меня понимаешь, тут просто нервный этот, потому что и деньги и еще это раз, а во-вторых, я просто не могу понимаешь вот отдам я деньги, да, и где я буду стоять ждать эту машину, я хочу видеть её целой и невредимой, понимаешь? В тот момент когда я отдам деньги, а потом, я не знаю, отдам деньги, блин, а потом я не знаю, мне привезут машину битую или чё мне должны её везти, если я хочу сама на ней за рулем ехать. Мало того, что её кто-то дернул.

М. Нет, так оно так и будет, просто я не знаю в каком месте, понимаешь, этого еще никто не знает в каком месте ты её заберешь.

Ю. Мало того, что её уже, блин, я её вообще никому не давала за рулем ездить, за то что уже кто-то за рулем ездил, я уже просто в шоке. Поэтому, я хочу сама ехать на ней назад когда я отдам эти деньги.

М. Понимаешь, как, я сделаю все что, ну как бы все что можно. Вот так вот. Никто, да я тебе говорю, такого нет, ну я не знаю, я такого не слышал, что б так было, допустим, знаешь, что отдавали там ударенную машину или еще что-то. Такого ну как…

Ю. Я понимаю, ну я говорю, мне надо ее обсмотреть будет все, потому что я так не успокоюсь. И пп, ну я уже заикаться начала. 125 тысяч — это не малые деньги, согласись.

М. Я согласен.

Ю. Что бы отдать 125 тысяч, а потом с кого мне спрашивать что у меня будет или ударенная машина, или что-то там с нее стянуто или еще что-то.

М. Это уже сама понимаешь, тут уже спрашивать не с кого.

Ю. Ну так отож.

М. Дали нам вот единственное, что в ходе раз это — это только замок. Замок. Купил новый замок за 600 рублей и поставил себе новый замок. Ну я не знаю как, видишь, твою машину заводили.

Ю. Ну да.

М. Понимаешь, ну они стекла уже не бьют, ну что ж они, не то время…

Ю. Ну я понимаю, что не то время, ну.. .Ну в общем можно к тебе звонить в любое время и ночью даже если у меня деньги появятся.

М. Ну вроде бы как да.

Ю. Хорошо, спасибо.

М. Звони, если созвонится, звони, правильно.

Ю. Хорошо, Саш, спасибо. Я позвоню. Давай.

М. Давай.

Запись 003 М.Да!

Ю. Алло, Саш, М. Да, Юль.

Ю. Привет, Слушай, я нашла деньги, мне нужна машина… 

М. Что-что?

Ю. Я говорю, я нашла деньги, мне нужна машина. 

М. То есть, мне можно звонить и говорить, что все уже готово. 

Ю. Да но только передай тем людям, пожалуйста, что я хочу сразу видеть машину. 

М. Юль, та-а так оно и будет, я думаю, мне вчера тоже так говорили, что так оно и будет, ты думаешь этих машин от туда катают…

Ю. Саш, но просто я хочу вот отдавать деньги, отдавать деньги и сразу сесть в машину, понимаешь, сразу.

М. Не, ну я понимаю тебя, ты так говоришь как будто она знаешь у меня стоит, и я тебе, блин, ее не отдам. Ну короче, что мне звонить, да? 

Ю. Звони. 

М. Все. 

Ю. Давай.

Запись 004

Ю. Алло, да!

М. Слышишь, ну минут через 30 на колеса, да?

Ю. Ну… у меня нет колес, потому что я на такси подъеду.

М. На такси подъедешь?

Ю. Ну, у меня ж на ВМW летняя резина, поэтому я без машины вообще сейчас…

М. Я понял.. .Ну что ты вообще минут через 30 на мураками нам нужно, в районе «Мураками» встретится…

Ю. Ну а там, что будет машина на «Мураками»

М. Да нет, машины не будет, там возьмем деньги, отвезем этому человеку, он свяжется с ними и они перезвонят, ну как.. .мы вот так нам перезвонили через 20 минут потом мы ее забрали со стоянки.

Ю. Ну смотри.. .смотри я на такси буду, я подъеду на такси и поеду за вами

М. Юль, ты просто понимаешь в чем дело…этот человек, который это все помогает, ну как бы мы не можем просто вот так взять сделать, это нахальность, это мы ему не надо, он просто помогает, потому что мы сказали, что у знакомых украли, знаешь… Там его вообще ничего нет.

Ю. Саш, ну я все понимаю, но смотри

М. Ты понимаешь…

Ю. Нет вот смотри у меня большая сумма денег 125 тысяч долларов, правильно?

М. Конечно…

Ю. И мне нужна машина, понимаешь, я же тоже не хочу рисковать своими деньгами, как говорится, и не увидеть потом машину. Я просто переживаю за то, что, знаешь, у меня вот такая мысль, думаю тебя там могут обмануть, все, но я ж тоже могу боятся за эти деньги.

М. Да конечно, конечно, я тебя понимаю, у меня бы мыслей было бы столько, что.. .я не знаю. Мне самому, понимаешь, то есть и тебе помогаю и вот это вот брать, перевозить, тоже как бы волнение тоже есть не маленькая сумма.

Ю. Хорошо. Давай может как то по-другому, я не знаю, поступим. Пусть они назовут адрес, я тогда вообще не знаю к такси, может как то там подойду бежком, не знаю.

М. Я тоже не могу эти условия диктовать, понимаешь…

Ю. Хорошо, подожди, что они диктуют? Я должна подъехать к Мураками, да?

М. Да. Нет. Это я тебе говорю, мы тебе говорим, вот подъедешь к Мураками, мы с Юрой заберем у тебя деньги…

Ю. не, ну, Саш, я так не могу. Я не могу отдать деньги, ну как бы, я хоть вам и доверяю, но не могу отдать деньги и сидеть ждать, а потом откуда вы мне пригоните эту машину, или еще что-то, тем более я вчера говорила, что я хочу сама ехать на ней за рулем.

М. Юль, но ты поедешь на ней за рулем. Но ты понимаешь я ж не уверен, что мы ее завтра заберем.. .и поедем на твоей машине.

Ю. Хорошо, смотри, ты у меня забираешь деньги, куда-то вы везёте эти деньги, правильно, а потом, а потом…

М. Они сразу, сразу, перезвонят понятно данный вопрос ваша машина стоит там-то и она стоит и никого нет, и все понимаешь, Она не будет на обочине, кто хочет брать машину.

Ю. Так я не верю им, я им не верю.

М. Ну тогда я не знаю как быть, тут понимаешь так не получается, что бы отдать ну, блин,я не знаю.

Запись 005

Ю. Там, как говорится это, отдавать машину не будут, я буду вся на иголках, зачем мне это тоже такое надо.

М. А ну подожди сейчас я тебе перезвоню.

Ю. Давай.

Запись 006

М. Алло, Юль.

Ю. Да, Саш.

М. Слышишь, ну смотри, короче вот единственный вариант как можно это все сделать,это вот допустим, что б ты там не ехала на такси допустим, я могу заехать за тобой…

Ю.Ну.

М. Или ты куда-то подъедешь, мы увидимся с Юрой, Юра заберет лично один я тоже лично присутствовать там не буду, Юра лично заберет деньги, мы останемся с тобой со мной, и через 20 минут он позвонит, говорит вы поедите и Юля сама сядет за руль и поедет куда уже захочет.

Ю. Ой, Саш, я ж тебе говорю, я конечно вам доверяю, но с другой стороны, смотри, вы меня куда-то завезете к этой машине, правильно, а потом, блин, заберете у меня деньги и машину не отдадут мне.

М. Не, Юль, там человек решает, там не будет, даже мыслей таких нет, я тебе говорю.

Ю.Саш, слушай, а где ты сейчас, потому что я сейчас у мамы в больнице, как бы, поэтому 

М. Я сейчас еду с левого берега на мосту Патона

Ю. Ну а машина где стоит?

М .А я откуда знаю, Юля, если б я знал, ну ты конечно даешь!

Ю. Та я уже не знаю чего мне давать, не давать, как ты говоришь, ну ты и даешь

М. Не ну ты говоришь о машине, Юль, откуда я знаю где стоит твоя машина, вчера сама меня одарила своей новостью, ты видишь так получилось, что я как бы помогаю тебе ее разрешить. А ты говоришь где стоит машина. Ну если б я знал, можно было бы конечно ничего на давать.

Ю. А ну подожди сейчас к маме врач зашел, сейчас, подожди секунду я перезвоню тебе.

Запись 007

М. Алло!

Ю. Алло, Саш!

М. Да, Юль.

Ю. Слушай, ну сейчас у меня не получится, потому, что мама после операции тут, я сейчас тут в больнице каждый день торчу, а сейчас без машины так вообще… Это в 15.30 у тебя получится встретится там на набережной напротив ресторана.

М. Ну да.

Ю. Тогда подъезжай в Ривер Палац я буду где-то в 15.30 там и если что увидимся, только, Саш, я хочу чуть-чуть тоже условие свое поставить. Мы отдаем Юре деньги, а я с тобой сижу пью кофе, правильно?

М. Ну конечно, да!

Ю. Что бы я просто была уверенна

М. Если он сам попадает в нелепую ситуацию, будем думать доверять или не доверять и он взялся помогать, знаем друг друга мало, я тебя прекрасно понимаю. Понимаешь, я сам сижу волнуюсь как бы…

Ю. А потом все, смотри Юра передает деньги, правильно, тот человек получает деньги мы с тобой садимся в твою машину, да и я спокойно еду забираю свою машину.

М.Да.Да.

Ю. Хорошо, Саш, тогда я в пол четвертого…

М. В Ривер Палаце да?

Ю. Да, потому что я у мамы в больнице, да я пока доберусь тоже. Ну все давай до завтра

М. Давай хорошо. Ага.