Свято міліцейського інтелекту

Стаття «Суданетинебудет.ua», передрукована «ОРД» з дніпропетровської газети «Ліца», викликала жваве обговорення в коментарях. Ще б пак: у публікації йшлося про приголомшливе міліцейське хамство, причому з боку навіть не рядового «мусора», а начальника відділу ДАІ Дніпропетровського міськуправління Сергія Волчкова. Стаття оповідала, як пан підполковник страшенно образився на таксиста Шевченка С.В., який, припаркувавшись біля Індустріального райсуду, посмів не впізнати в обличчя начальника міської Державтоінспекції. Спочатку таксист був затриманий міліцією та оштрафований судом. Але цього ДАІ-шникам здалося замало й штраф був замінений на 15 діб арешту.

Невдовзі під статтею з’явився коментар під ніком «Волчков С.А.», у якому викладалась міліцейська версія того, що трапилось з таксистом.

/2012/02/09/sudanetinebudetua/?page=3&lpage=1

Погодьмося, не кожен день доля-злодійка радує читачів «ОРД» творами аж цілого підполковника міліції з описом трудових буднів Державтоінспекції. Тож після виправлення незліченної кількості граматичних помилок вміщуємо крик душі начальника ДАІ м.Дніпропетровська з нашим коментарем.

15.12.11 я, подполковник милиции Волчков Сергей Анатольевич, начальник Госавтоинспекции города Днепропетровска, выходя за территорию Индустриального суда увидел, что въезд в суд, остановившись под запрещающим знаком, перекрыл автомобиль ВАЗ 21099 г.н. АЕ 9182 АА, как в дальнейшем выяснилось принадлежащий ТОВ “Приват Такси”. С целью прекратить нарушение ПДД, я, выполняя свои функциональные обязанности профилактики и предупреждения совершения правонарушений гражданами, проходя мимо сделал замечание водителю, предполагая, что он уберёт после этого машину. Следует отметить, я был в форме и водителю было видно, что замечание ему делает сотрудник милиции. На моё обращение водитель Шевченко С.В. отреагировал возмущенно, заявив мне повышенным тоном буквально следующее: Я приехал на вызов, поэтому где хочу там и стою! И буду стоять столько, сколько мне будет надо!».

Получив такой ответ, я представился водителю автомобиля, с указанием занимаемой должности, звания и фамилии, имени, отчества; а также довёл до сведения водителя, что он нарушил. После этого, согласно требованиям ПДД, предложил ему предъявить его водительское удостоверение и свидетельство о регистрации на автомобиль. На что, опять же, в грубой и неуважительной форме, услышал в ответ: «Ты не имеешь права ничего от меня требовать, ничего и никому, я, показывать не буду!».

Однако, Шевченко С.В. понимая, что ситуация обостряется, вдруг выскочил из автомобиля и стал привлекать внимание прохожих, искусственно создавая конфликтную ситуацию, после чего, сев в автомобіль, стал по рации вызывать группу поддержки в лице работников своего предприятия. Мною для оказания помощи был вызван ближайший наряд ДПС ГАИ, который прибыл на место инцидента через 5-7 минут, и я показал инспекторам водителя такси и указал на правонарушение, которое он совершил.

Инспектор ДПС ГАИ г. Днепропетровска Андреев Ю.П., подойдя к нему, отрекомендовался (притом, что они были на патрульном автомобиле, в форменном обмундировании и с нагрудными значками) и попросил, дублируя ранее озвученное мною предложение, предъявить все соответствующие документы на ознакомление. Но Шевченко С.В. не стал никого удивлять, был предсказуем, и на вполне законное требование – отреагировал категорическим отказом, продолжая нарушать Правила дорожного движения. И, не желая продолжать общение с сотрудниками милиции, пытался немедленно покинуть место нарушения ПДД. Но стараниями сотрудников ГАИ ему не удалось это сделать. Что его возмутило ещё больше, и он заявил, что пока на место конфликта не приедет юрист предприятия никому ничего давать он не будет.

В этот момент к суду подъехал автомобиль, так называемый «Автозак», перевозящий задержанных, который не имел возможности, из-за автомобиля Шевченко С.В., попасть на территорию суда. На предложение убрать автомобиль Шевченко С.В. не отреагировал, и сотрудники ГАИ были вынуждены вызвать эвакуатор, чтобы освободить проезд. Так вот, что было дальше…. На протяжении следующих 20 минут, гражданин Шевченко С.В., издеваясь над инспекторами ГАИ, не передавал требуемые документы. Манипулируя разными статьями Законов Украины, их частями и пунктами, при этом совершенно не связанными между собой, и не имеющих друг к другу никакого отношения, он пытался доказать инспекторам и собравшимся вокруг людям, что он ничего не нарушал и к нему просто придираются.

Так продолжалось до тех пор, пока к нему не подъехали 4 автомобиля этой же службы «Приват Такси», в одном из которых и прибыл юрист этой же организации. Вот только тогда, Шевченко С.В., отдал документы на автомобиль, водительское удостоверение и путевой лист, прошу заметить, не сотрудникам ГАИ, а прибывшему юристу. Который, в свою очередь, передал их инспекторам ДПС ГАИ. На водителя Шевченко С.В. был составлен административный протокол по ст. 122, ч. 1 КУпАП, за нарушение пункта 15.9 «и» Правил дорожного движения. В графе «объяснение правонарушения» его рукой написано: «зупинився у невстановленому місці».

Естественно, после 40 минут «обхаживания «драгоценного» водителя», после «песен и плясок» вокруг него в исполнении сотрудников Государственной автомобильной инспекции города Днепропетровска, Шевченко С.В. был доставлен в районное отделение по месту совершения. За неуважение к представителям органа правопорядка, и невыполнение требований сотрудников ДПС ГАИ при исполнении, на него был собран весь необходимый материал для передачи в суд.

На судебном разбирательстве, за подобное поведение, оскорбляющее сотрудников милиции и всех представителей государственной власти в целом, которое сопровождалось абсолютной уверенностью в безнаказанности, хамской ухмылкой на лице и подколками в адрес «предвзятых милиционеров», судья Грищенко вынес решение о наложении на гр. Шевченко С.В. штрафа в размере 170 гривен.

Через несколько дней после случившегося Шевченко С.В. пришёл ко мне на личный приём и заявил: его увольняют с работы из-за случившегося конфликта и он считает, что это делается по моему указанию. В беседе с ним я объяснил, что я не давал никаких указаний его руководству, не направлял никаких писем и т. п. и не имею к его увольнению никакого отношения и вообще он сам поставил в известность руководство своего предприятия, вызвав на место конфликта юриста и остальных работников. После общения с Шевченко С.В. я пригласил юриста предприятия и попросил объяснить почему увольняют Шевченко, юрист пояснил что с Шевченко С.В. был заключен пробный контракт на один месяц и поскольку за этот месяц у него были неоднократно конфликты как на предприятии с работниками, так и за его пределами, руководством было принято решение не продлять с ним контракт.

Спустя некоторое время нам сообщили с апелляционного суда, что меня и инспектора, составившего протокол, приглашают на рассмотрение протеста прокурора Индустриального района на решение судьи Грищенко в отношении Шевченко С.В. Придя в суд в назначенное время, мы увидели, что Шевченко не явился в суд, судья, начав заседание, опросил нас, посмотрел видео конфликта, которое мы приобщили к материалам дела, и перенёс заседание на другой день, и уже спустя 40 минут пришла мать Шевченко и сообщила, что он не смог явится в суд, ей сказали дату следующего заседания и мы ушли. О том, что Шевченко С.В. в результате апелляционного рассмотрения получил 15 суток административного ареста, я узнал из газеты. Я считаю это логическим завершением того, что у человека нет ни «тормозов» ни границ, в общения с органами правопорядка, которые, между прочим, потратили уйму времени на «укрощение» этого персонажа. А должны были нести службу на маршруте патрулирования, которая заключается в профилактике аварий на дорогах посредством предупреждения нарушений ПДД водителями, участниками дорожного движения.

Так почему все должны выполнять требования Правил дорожного движения, которые являются общими для всех, а гражданин Шевченко С.В. – нет? Ещё и высмеивать тех, кто должен следить за соблюдением вышеупомянутых правил. А давайте на секундочку представим, что же будет, если мы все, да хотя бы через одного, перестанем выполнять требования ПДД? На дороге настанет настоящий хаос. И в завершении, хочу акцентировать ваше внимание на том, что у начальника отдела ГАИ г. Днепропетровска Волчкова С.А. – никаких визиток нет, и НИКОГДА не было, тем более с личной подписью. О чём регулярно доводится личному составу на инструктажах. Хочу также добавить что всё сказанное мной подтверждается видеозаписью происшествия, а вот чем подтверждается статья клеветническая в газете мне неизвестно!

С уважением Волчков С.А.

Почитавши отаке, я спочатку був подумав, що це якийсь негідник прикривається світлим іменем підполковника Волчкова С.А. Урешті-решт, для того, щоби розмістити коментар на «ОРД» паспорт показувати не треба. Підписуйся хоч Сергієм Волчковим, хоч Віталієм Захарченком, хоч Карлом Марксом. Але кількість граматичних помилок і, головне, впевненість автора тексту в безкарності співробітників ДАІ переконували: писав явно міліціонер. І, мабуть таки, сам Волчков С.А.

Оцінювати факти, викладені в статті дніпропетровських журналістів, не буду – матеріалом не володію, документів не бачив, з учасниками подій не розмовляв. Але втриматись від коментування опусу підполковника Волчкова С.А. не можу.

Оповідання начальника Державтоінспекції Дніпропетровська про те, як він, побачивши на вулиці неправильно припарковий автомобіль, став сперечатись з водієм і «предложил … предъявить его водительское удостоверение и свидетельство о регистрации на автомобиль» — це штука, сильніша від «Фауста» Ґьоте. Цікаво, чи знає підполковник міліції Волчков С.А., що представники влади (на відміну від таксистів), взагалі-то, мають діяти виключно в межах повноважень і в спосіб, встановлений Конституцією та законами України? І що перевіряти документи в учасників дорожнього руху мають право виключно спеціально уповноважені на це співробітники ДАІ? Сподіваємось, Сергій Анатолійович розуміє, що йому ніхто не доручав швендятись біля Індустріального райсуду та припиняти адміністративні правопорушення. А якщо не розуміє – то пояснюємо, що таксист вчинив абсолютно правильно, пославши подалі людину в міліцейській формі, яка, не маючи на це жодних повноважень, вимагала надати документи.

Ми, звісно, розуміємо, що з інтелектуальним рівнем пана Волчкова йому належить не міським відділом ДАІ керувати, а, хіба, махати смугастою паличкою на перехресті. Через що він не усвідомлює, чим саме має займатись начальник Державтоінспекції мільйонного міста в робочий час. Тому радимо Сергію Анатолійовичу на майбутнє кожного разу перед виходом на вулицю запасатись бляхою з номерним знаком і маршрутним листом із зазначенням, де саме він має нести чергування. Бо інакше водії його будуть посилати в те місце, яким він думає, причому – на абсолютно законних підставах.

А ще радимо Сергію Анатолійовичу, якщо він не може стримати свої адміністративні позиви, возити з собою в машині цивільний костюм. І перед тим, як починати розбірки з таксистами на вулиці – перевдягатись. Щоби не ганьбити мундир.

Цікаво, а за яким дияволом начальник Дніпропетровського міського відділу ДАІ вимагав у таксиста документи? Навіщо вони йому знадобились? Невже Сергій Анатолійович збирався скласти на правопорушника протокол і винести постанову про накладання адміністративного стягнення за зупинку в невстановленому місці? Так може в нього з собою й бланки протоколів були? – А якщо ні, то навіщо він куражився?

Якщо міліцейська Служба внутрішньої безпеки впіймає співробітника дорожньо-патрульної служби, який на власний розсуд, без затвердженого маршруту патрулювання, та ще й без нагрудного знака перевіряв документи у водіїв, то вилетить горопашний з роботи впродовж 72 годин. Але те, що категорично заборонено сержанту, дозволяється підполковнику, який навіть розписує свої службові подвиги в коментарях на «ОРД».

«Естественно, — пише далі начальник ДАІ Дніпропетровська, — после 40 минут «обхаживания «драгоценного» водителя», после «песен и плясок» вокруг него в исполнении сотрудников Государственной автомобильной инспекции города Днепропетровска, Шевченко С.В. был доставлен в районное отделение по месту совершения».

Те, що «естественно» для підполковника міліції, виглядає як збочення для людей з більш стійкою психікою. Оскільки «пєсні і пляскі» придуркуватих міліціонерів не є підставою для затримання громадян.

Цікаво, а в якості кого й у зв’язку з чим був доставлений громадянин Шевченко в райвідділ? – Пан Волчков може пояснити? Пункт 5 частини 1 статті 11 Закону України «Про міліцію» містить вичерпний перелік випадків, коли людина може бути примусово доставлена в околоток. «Пєсні і пляскі» до таких випадків явно не належать як і те, що, за твердженням міліціонерів, таксист Шевченко С.В. порушив Правила дорожнього руху. Оскільки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, можна доставляти у відділок міліції лише для складання протоколу або розгляду справи по суті й виключно в разі, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці. А жодних перепон для з’ясування формальностей на місце пригоди, як бачимо, не було.

Не могла бути підставою для затримання Шевченка С.В. і так звана «непокора», оскільки примусово доставити в райвідділ можна лише особу, яка виявила непокору законній вимозі працівника міліції, а вимоги підполковника Волчкова С.В. були явно незаконними.

Ще раз кажу: я не знаю, що відбулось біля Індустріального райсуду Дніпропетровська насправді, бо з очевидцями пригоди не розмовляв, матеріалів справи про адміністративне правопорушення не читав і про цю подію довідався з публікації в газеті «Ліца». Але я точно знаю, що би вчинив осудний начальник міськвідділу ДАІ, який, на відміну від Волчкова С.А., має пару клепок у голові. Він би не став на вулиці з’ясовувати відносини з таксистом – не царське це діло. Натомість зателефонував би черговому Дніпропетровської роти полку патрульно-постової служби ДАІ, доручив би розібратись і поїхав по своїх справах далі. Тим більше, що начальник міськвідділу ДАІ не наділений повноваженнями перевіряти документи в учасників дорожнього руху чи здійснювати провадження по справах про адміністративні правопорушення. А тому подальше затримання Шевченка С.В. – це явний і очевидний злочин, скоєний Волчковим С.А.

Ну, скажіть, люди добрі, хіба розумна людина, наділена погонами та посадою, може таке написати: «Манипулируя разными статьями Законов Украины, их частями и пунктами, при этом совершенно не связанными между собой, и не имеющих друг к другу никакого отношения, он пытался доказать инспекторам и собравшимся вокруг людям, что он ничего не нарушал и к нему просто придираются»? Або: «После общения с Шевченко С.В. я пригласил юриста предприятия и попросил объяснить почему увольняют Шевченко…»? Думаю – ні. Оскільки ані оцінка правових знань громадян (тим більше – зневажлива оцінка), ані спілкування з юрисконсультами підприємств з приводу працевлаштування учасників дорожнього руху до функціональних обов’язків начальника ДАІ Дніпропетровська явно не належить.

Також я не на секунду не сумніваюсь, що суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Сенченко І.М., який скасував постанову судді першої інстанції й розпорядився арештувати таксиста, діяв виключно на прохання Волчкова С.А. Як і прокурор Індустріального району Лисенко, що вніс протест. Сподіваємось, пан підполковник не стане запевняти, що він до цього непричетний – це вже буде просто клоунадою з його боку.

Але в такому разі Сенченка та Лисенка також треба гнати з посади туалетним віником, як і Волчкова. Ні, не за кричуще беззаконня. За таке в Україні не карають. А за те, що зв’язались з дурнем. Бо тепер кожний міліцейський собака знає, що суддя Сенченко виносить завідомо неправосудні рішення на прохання міліцейських чинів.

Ми розуміємо, що більшість міліціонерів – і підполковник Волчков С.А. не виняток – головою користуються лише в двох випадках: вони на ній носять кашкет і нею їдять. Тому начальникові ДАІ Дніпропетровська було б варто перед тим, як вміщувати свій допис на «ОРД», поцікавитись у розумних людей, чи можна писати про суддю Сенченко І.М. те, що він видав. Відповідаємо: ні. Бо тепер проти його честі треба порушувати дисциплінарне провадження.

Я розумію, що Сенченко такий же бовдур, як і Волчков і не знає, що провадження за статтею 185 КУпАП (як і інших статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, санкція яких передбачає адміністративний арешт) має проводитись відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу. Це – категорична вимога Європейського суду з прав людини, рішення якого є в Україні джерелом права і обов’язкові до застосування всіма судами. Тепер одкровення дніпропетровського ДАІ-шника можна направляти до Вищої ради юстиції на доказ того, що суддя Сенченко брутально порушив присягу.

Тому радимо Сергію Анатолійовичу на майбутнє не смішити читачів «ОРД» своїми дописами. І, взагалі, спочатку думати, а вже потім робити. Якщо, звісно, є чим думати.

Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»