Недопалки Київської міліції в попільничці на ісламському Корані — підстава для міждержавного конфлікту між Україною та Ісламським світом.
Працівник Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Лига О. під час незаконного обшуку постійно промовляв, я історик, а чеченці під час Великої Вітчизняної Війни воювали за німців. Своїми промовами і діями працівники міліції під час виконання своїх службових обов’язків з метою психологічного тиску, принизили нашу національну честь та гідність як чеченців, та в наших особах честь та гідність всього чеченського народу. Їх дії були умисно спрямовані на розпалювання національної та релігійної ворожнечі і ненависті.
Президенту України
Янковичу В.Ф.
Генеральному прокуророві України державному раднику юстиції
Пшонці В.П
Голові Духовного Управління мусульман України Муфтію України шейху
Ахмед Тамиму
Голові Чеченської діаспори України
Данилу Гончарову
Ісмаілової Таїсії Хасімбеківни , 25.04.1970 р.н., мешкає за адресою : 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. 6-го грудня, буд. 140 «А», кв. 71,
т. 0931375243
С К А Р Г А
05.06.2011 в другій половині дня я, мої сусіди Абдулаєва Раїса Аліївна, Абдулаєва Зарена Аліївна та неповнолітні діти готувалися до релігійного свята Курбан-байрам, вхідні двері квартири, розташованої за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. 6-го грудня, буд. 140 «А», кв. 71, в якій я мешкаю з неповнолітнім дітьми, на замок запертими не були. Біля 19-00 у вхідні двері пролунав дзвінок, я гучно спитала, хто там? У відповідь промовили, що я затоплюю сусідів з низу. Я знала, що ніяких сусідів з низу не має, в квартирі нічого не протікає, відповідно ніякого затоплення бути не могло, тому відповіла, що двері відчинені.
Одразу ж в приміщення квартири увірвалися незнайомі особи в кількості 25 осіб, в масках, з автоматичною бойовою зброєю, та з погрозливими криками почали бігати по всіх кімнатах. Діти знаходилися в дальній кімнаті, почали кричати бо дуже перелякалися, адже і дітям і дорослим дула автоматів були направлені прямо в обличчя. Дорослих чоловіків в квартирі не було, знаходилися тільки жінки та діти.
Я почала кричати, що ви робите, пред’явіть документи, на що почула у відповідь «Будут тебе документы, рот закрой, а то сожжем как в Одессе, и скажем, что вы террористы». Так ніхто з міліціянтів нічого мені не пояснив, і ніяких документів на будь-які слідчі дії не пред’явив. Тобто на мої законні вимоги щодо правових документів, документів що посвідчують особи та пояснень, я отримала грубе, брутальне поводження з погрозами знищення мене та моїх дітей.
Я стала вимагати присутності адвоката, за що мене затягли на кухню, приставили до скроні пістолет, повідомили, що я чеченка, торгую зброєю, і не буде мені ніякого адвоката, та щоб я замовкла. Я почала намагатися зателефонувати по мобільному телефону в міліцію, щоб вияснити, що за особи прибули до мого помешкання, але один з чоловіків (в подальшому вияснилось, що це був Бажан С.П.) викрутив силоміць мою руку і забрав телефон.
Мені стало зле, у зв’язку з чим, мені викликали швидку допомогу, але працівники міліції навмисно не допускали до мене медичних працівників, і лише коли моє самопочуття значно погіршилася і моєму здоров’ю виникла реальна загроза, а син почав кричати у вікно, що мама помирає, лікар змог мене оглянути, надати першу медичну допомогу та запропонував негайну госпіталізацію. Через деякий час швидка медична допомого викликалася для мене ще один раз.
Обшук проводився протягом шести годин з 19-00 години 05.11.2011 до 01-00 години 06.11.2011, хоча в протоколі обшуку час вказаний інший, «з 23-30 до 23-50» . Через декілька годин після початку активних дій групи осіб, що увірвалася до квартири де я мешкаю, мій неповнолітній син, віком 12 років, запитав в керівників дій, що стояли посеред кімнати, один в кепці, другий лисий високого зросту, з золотим паском на шиї товщиною з палець, віком 40-45 років, «Дяденьки, а вы не бандиты?», на що особа в кепці ткнула в обличчя дитині посвідчення працівника міліції. Цим працівником оказався Лига Олександр. Як вияснилося пізніше, особою з золотим паском на шиї та лисою головою був заступник Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Бажан С.П., які перебуваючи в квартирі постійно надівав на голову капюшон куртки і намагався уникнути прямого обзору.
Через деякий час прийшли батьки неповнолітніх дітей, і працівники міліції замість того щоб відпустити їх до родичів, почали знову їх лякати тим, що було в Одесі. Лига О. і Бажан С.П., не дотримуючись ніякої професійної етики і не враховуючі національний аспект, протягом тривалого часу цинічно смакуючи обговорювали подробиці подій, які мали місце при вбивстві особи чеченської національності Дикаєва, під час його ліквідації в місті Одеса. Вони це робили демонстративно, із задоволенням, з посмішками, намагаючись зачепити за національну гідність та вивести нас з рівноваги. Це їм вдавалося, адже вони постійно держали всіх присутніх чеченців від мала до велика в стресі. Що в подальшому відбилося на здоров’ї неповнолітніх дітей, яким наступного ранку прийшлося надавати медичну допомогу.
Лига О. постійно промовляв, я історик, а чеченці під час Великої Вітчизняної Війни воювали за німців. Своїми промовами і діями працівники міліції під час виконання своїх службових обов’язків з метою психологічного тиску, принизили нашу національну честь та гідність як чеченців, та в наших особах честь та гідність всього чеченського народу. Їх дії були умисно спрямовані на розпалювання національної та релігійної ворожнечі і ненависті.
Я, члени моєї родини та мої родичі протягом останніх сімох років проживаємо на Україні, ведемо невеличкий бізнес, достатній для існування, а останні п’ять років мешкаємо в м. Олександрія Кіровоградської області і ведемо стабільний образ життя. Діти ходять в українську школу, знають українську мову та вивчають Тараса Шевченка. На всілякі прохання про допомогу, в т.ч. і фінансову ми нікому ніколи не відмовляли, ні державним установам, ні релігійним православним організаціям, ні всіляким фондам підтримки та розвитку. Найбільша допомога була надана інваліду Великої Вітчизняної Війни в придбанні легкового автомобіля в честь свята Перемоги, по проханню райдержадміністрації. Намагаємося жити та існувати згідно Законів держави, на території якої мешкаємо. Тому не розумію, чому влада так ворожнече ставиться до нас чеченців, як до терористів.
Коли я почала активно протестувати проти беззаконних дій працівників міліції Лига О. дав команду своїм підлеглим « В этой квартире ничего не брать!», Тобто, якби я не сперечалася, то в мене винесли б все особисте майно. Також виникає питання, а чи була постанова судді на обшук моєї квартири, чи в ній провели незаконний обшук під видом банального огляду квартири, на протязі шести годин.
Під час незаконних дій, що проводили працівники міліції, ніяких предметів, заборонених законом, знарядь зламу, будь-яких розписок, інших речових доказів, що вказували б на злочинну діяльність чи мали відношення до якоїсь кримінальної справи, знайдено та вилучено не було. Зате були вилучені три мобільні телефони, що належать мені, неповнолітнім дітям та сусідам. Якщо міліціонери нічого протизаконного в моєму помешканні не знайшли не знайшли, то вони повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності згідно чинного законодавства.
Обшук проводився з психологічним та фізичним тиском, з наставленою на нас автоматичною бойовою зброєю і іншими грубими порушеннями Кримінально-процесуального Кодексу, без складання протоколу. Лише після моїх наполегливих вимог протокол таки було складено слідчим Нечипоруком П.Д. в самому кінці незаконної слідчої дії.
В протоколі слідчий вказав, що «запропонував видати речі означені постанові боргової записки, знаряддя зламу, документи та предмети які мають значення» Абдулаєвій Раїсі Алієвні, і вказав що саме вона не заперечує проведенню обшуку житла, хоча вона до зазначеного помешкання будь – якого відношення не має. Також із всіх присутніх осіб, що чинили беззаконня, слідчий вписав в протокол тільки себе.
Особи в масках не знаходилися постійно на одному місці а вільно пересувалися по двох квартирах одночасно, адже зазначена група міліціянтів одночасно і паралельно проводила обшук в сусідній квартирі № 70, де мешкає мій родич Долатов А.А.
В подальшому було встановлено, що обшуки квартир проводилися працівниками Подільського РУ ГУ УМВС України в м. Києві в складі: слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенанта міліції Нечипорука П.Д., оперуповноваженого карного розшуку капітана міліції Шамрай Віктора Георгійовича, заступника начальника Подільського РУ Бажана С.П., працівника того ж міліцейського підрозділу (посада невідома) Лига Олександра, та інших працівників міліції (всього 25 осіб).
Проводячи обшук в квартирі, де мешкає мій родич Долатов А.А., яку я знімаю для нього за власний кошт, що розташована за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. 6-го грудня, буд. 140 «А», кв. 70, працівники Подільського РУ ГУ УМВС України в м. Києві провели його незаконно, без оголошення постанови суду або змісту інших процесуальних документів, без пред’явлення будь – яких документів що посвідчують особу.
На моє прохання, щодо особистої присутності при обшуку, як особи, що орендує цю квартиру, та залучення до слідчої дії адвоката, з боку працівників міліції була категорична відмова. Обшук проводився також протягом шести годин з 19-00 години 05.11.2011 до 01-00 години 06.11.2011, під час якого міліціонери в квартирі палили цигарки, пили каву та приймали їжу на кухні з запасів мешканців, без дозволу.
На момент обшуку в зазначеній квартирі знаходився лише мій племінник Долатов А.А., який спокійно без будь-якого остраху та опору відчинив двері квартири, та був одразу ж збитий з ніг і покладений на підлогу обличчям до низу з закладеними руками за голову.
Обшук проводився з психологічним та фізичним тиском, з наставленою на нього автоматичною зброєю і іншими грубими порушеннями Кримінально-процесуального Кодексу, без складання протоколу. Під час обшуку міліціянти постійно погрожували племіннику фізичною розправою та кримінальною відповідальністю за зберігання наркотичних засобів. Слід зазначити, що мій племінник є особою релігійною, не палить і алкоголь не вживає взагалі, займається фізичною культурою. Я особисто проводжу регулярне прибирання цієї квартири, і ніколи не знаходила нічого забороненого.
Під час незаконних дій, що проводили працівники міліції, ніяких предметів, заборонених законом, зброї, боєприпасів, знарядь зламу, будь-яких розписок, інших речових доказів, що вказували б на злочинну діяльність чи мали відношення до якоїсь кримінальної справи, знайдено та вилучено не було. Потім, зненацька на видному місці було виявлено невеличкий поліетиленовий пакетик з рослинною речовиною зеленого кольору. Спеціаліст-криміналіст до обшуку не залучався, відбитки пальців рук не виявлялися і не фіксувалися, що вказує на навмисні дії правоохоронців, щодо підкидання заборонених предметів та фальсифікації речових доказів.
Проводячи одночасно 2 обшуки в двох, розташованих по сусідству квартирах, всі 25 осіб постійно пересувалися по території обох квартир та по під’їзду. Проконтролювати понятим та мешканцям квартир, хто з працівників міліції підкинув мішечок з сумішшю було неможливо, адже вони нікого з мешканців квартир та сусідів нікуди не випускали.
В кінці обшуку особи, що проводили обшук незаконно вилучили без запису в протокол,гроші в сумі -5000 грн., комп’ютер – 2584 грн., телевізор – 2000 грн., цифрову камеру – 1300 грн., парфуми та інші речі. На моє запитання біля ліфту, куди несете телевізор, почула у відповідь, що це не телевізор, а комп’ютер, хоча телевізора на місці після обшуку не опинилось.
На момент обшуку в зазначеній квартирі знаходився лише мій племінник Долатов А.А., який не мешкає за даною адресою, не має до цієї квартири ніякого відношення, який спокійно без будь-якого остраху та опору відчинив двері квартири, та був одразу ж збитий з ніг і покладений на підлогу обличчям до низу з закладеними руками за голову.
Обшук знову ж таки проводився з психологічним та фізичним тиском, з наставленою на нього автоматичною зброєю і іншими грубими порушеннями Кримінально-процесуального Кодексу, без складання протоколу. Під час обшуку міліціянти постійно, на національному та релігійному грунті, погрожували племіннику фізичною розправою та кримінальною відповідальністю за зберігання наркотичних засобів. Слід зазначити, що мій племінник є особою релігійною, не палить і алкоголь не вживає взагалі, займається фізичною культурою.
В квартирі знаходилася релігійна література (книги, журнали), придбана в мечеті м.Києва, яка була розкладена на столі на видному місці. Працівники міліції принижуючи національну честь та гідність, релігійність чеченського народу, під час виконання ними службових обов’язків з метою приниження та тиску, демонстративно та цинічно гасили недопалки сигарет в попільничці прямо на книзі молитов, яка є релігійною святинею для нашої родини і всього чеченського народу (додаток фото), що є навмисними діями спрямованими на розпалювання національної та релігійної ворожнечі і ненависті.
В кінці всіх подій, коли працівники міліції покидали приміщення квартир я почала вимагати, щоб вони опечатали та описали квартиру № 70, на що отримала відповідь «А какая разница». В свою чергу працівники міліції намагалися всіляким способом віддати мені ключі від квартири, але я наполягала, щоб вони опечатали квартиру, але квартиру вони так і не опечатали.
Слідчий Нечипорук П.Д. змушений був повернутися до мого помешкання, де він забув свій органайзер (барсетку) в якій стирчали листки аркушів з мастичними відбитками печаток, якими і повинна була опечатуватись квартира № 70. Висновок – навмисно не захотів дотриматись процесуальних норм.
Потрапивши пізніше до квартири я була дуже обурена побаченим — грудою недопалків, які залишили за собою міліціонери в попільничці на книзі з молитвами, та писаннями з Корану, що є одним з найстрашніших гріхів нашої релігії.
На підставі викладеного, від свого імені, імені своїх рідних та близьких, представників нашого народу прошу захисту від свавілля Української міліції, захисту роти потурання прав і свобод представників нашого народу на Україні,
захисту від навмисних дій міліції Подільського району м. Києва, спрямованих на розпалювання національної та релігійної ворожнечі і ненависті.
З повагою,
29.12.2011. Т.Х. Ісмаілова
Д О Д А Т О К
Фото №1.
Фото №2.
Фото №3.
Фото 4.
459 ответов
Холоксот-страшная трагедия-в огне газовых камер тогда сгорело 6 млн евреев-прекрасных людей…
Помни о холокосте, когда у тебя начинает крышу срывать от наглости.
евреев погибло не более 500 000 за всю войну,какие 6млн.? Это сионистская пропаганда.
Я украинец из Александрии. Живу с чеченцами бок о бок . Работаю с чеченцами. Благороднее людей не встречал. Вы тут их поливаете грязью как можете. Вы к примеру знаете потерпевшую? Нет. Она к сведению грязьльющих порядочный и добрый человек,и живет соблюдая закон государства в котором живет.И ментам ее оскорбившим и ограбившим не делает чести. Потому что мы то Александрийцы знаем что это со стороны ментов было банальное ограбление,с а не борьба с преступностью.
евреев погибло не более 500 000 за всю войну,какие 6млн.? Это сионистская пропаганда.
Воры из Подольского РОВД должны сидеть в тюрьме!
затримали п`ятьох членів злочинної групи, що викрали київського бізнесмена та вимагали за нього викуп.
Суму грошей, яку вимагали викрадачі за повернення бізнесмена, становила 1,2 млн гривень. До угрупування увійшли четверо громадян, вихідців із Чечні, та один громадянин України.
Як встановили міліціонери, 44-річний українець був замовником викрадення. Чоловік був добре знайомий з особливостями бізнесу постраждалого, і зазіхнув на його гроші.
Бізнесмена викрали, завезли до лісу в Київській області і змусили його написати боргову розписку на 1,2 млн гривень. Коли зловмисники поставили вимогу негайно виплатити їм гроші, бізнесменові вдалось переконати взяти під заставу автомобіль Mercedes, який був його власністю, мотивуючи це тим, що таку суму йому необхідно підзбирати за деякий час.
Пі час санкціонованого обшуку в членів угрупування вилучено докази їх причетності до злочину.
Наразі проти затриманих викрадачів порушено кримінальну справу, проводяться необхідні слідчі дії.
Київська міліція затримала злочинців, які викрали бізнесмена і вимагали викуп (7)
Новинар 2011.11.14 19:16
Reuters Проти затриманих порушено кримінальну справу Працівники столичної міліції затримали п’ятьох членів організованої злочинної групи, які викрали київського бізнесмена, і вимагали за його звільнення 1,2 мільйона гривень. Як повідомили в МВС, до складу групи входили четверо громадян Росії, вихідців із Чечні, та один громадянин України. У другій декаді серпня вони викрали підприємця в Подільському районі Києва
Київська міліція затримала злочинців, які викрали бізнесмена і вимагали викуп (7)
Новинар 2011.11.14 19:16
Reuters Проти затриманих порушено кримінальну справу Працівники столичної міліції затримали п’ятьох членів організованої злочинної групи, які викрали київського бізнесмена, і вимагали за його звільнення 1,2 мільйона гривень. Як повідомили в МВС, до складу групи входили четверо громадян Росії, вихідців із Чечні, та один громадянин України. У другій декаді серпня вони викрали підприємця в Подільському районі Києва
Ну да если бы мне Попов(заказчик этого дела тоесть потерпевший) заплатил мне 30000 долларов как Подольским ментам . я бы этим чеченцем еще почище преступлений навесил бы. При возможнястях ментов это и не сложно. А на Мерсике чеченов менты по Киеву рассекают. Интересно -насколько это законно.Ездить на авто задержанных. Главное задержали пятого инфу сбросили пятнадцатого.Наверное хотели еще и с чеченов состричь. В каком страшном мире мы живем. К стати Попов в Александрии должен людям почти полмиллиона долларов. Так что ментам невспаханное поле деятельности Попов им подкинет еще работенку 30000 долларов раза три. Легче ментам дать 30000 тысяч чем отдать долг 250000 тысяч. Так и живем- хорошо хоть чечены еще в Украине есть будет на кого все свалить. Попов заявил что Мерс у него забрали 20августа.А я помню чечены его купили еще в начале июня. Так что брешут все менты.А вот менты чеченов обокрали конкретно. Да еще чуть женщин и детей не сожгли. Все ментам террористы мерещились. Но бог не фраер как говорится все видит.
Обыск как погром. Как милиция в Украине проводит обыски. ФОТО
21.12.2011 08:48
На примере «работы» милиции Подольского района Киева, которая осуществила удачный для себя налет в провинциальной Александрии. Чисто банда!
«Своє оповідання хочу розпочати з того, що жили собі два товариша, в них були теплі, дружні взаємини, навіть дружили родинами, кожен окремо займався своїм бізнесом, все йшло своєю чергою. Один в другого позичав гроші, потім віддавав. І ось одного разу одному з товаришів знадобилася дуже велика сума грошей. Де ж її взяти, як не в товариша? Який, не відчуваючи підвоху, позичив гроші без зайвих питань. І ось що з цього вийшло.
Міністру внутрішніх справ України
Захарченку В.Ю.
Андріяненка Станіслава Олександровича,
28.03.1967 р.н., Кіровоградська обл.
т. 05235-7-45-67
СКАРГА
Шановний Віталіє Юрійовичу!
В ніч з 05.11.2011 на 06.11.2011 (00-00 годин) працівниками міліції Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві провели погром в приміщенні, де я мешкаю з жінкою Андріяненко Оленою Петрівною.
Спочатку, в 23-00 група працівників міліції, озброєна автоматичною зброєю, прибула до кафе «Мисливській дім», що розташоване по вул. Героїв Сталінграда в м. Олександрії, в якому святкували ювілей моєї знайомої, де почала проводити моє силове захоплення. 8-10 чоловік міцної статури в формі чорного кольору, в масках, без будь-якого попередження, не представившись, збили мене з ніг, повалили обличчям до землі та приставили до голови дуло автомату.
Один з працівників міліції наніс удар автоматом по голові мого товариша — Шпак Юрія Миколайовича, збив з ніг і повалив обличчям до землі. В результаті удару Шпак Ю.М. отримав травму у вигляді кровоточащої рани та забію голови. В подальшому він змушений був звернутися в медичний заклад за допомогою. Постраждала абсолютно стороння, невинна людина не зрозуміло за що.
Ні я, ні мій товариш Шпак Ю.М. будь-якого супротиву чи непокори не проявляли, тому застосування до нас грубої фізичної сили є не правомірним.
Потім, мене посадили в мікроавтобус моделі «Фольксваген» держ. Номер ВН7964АА і привезли до помешкання де я проживаю.
Перед входом в під’їзд мені повідомили, що в помешканні де я проживаю, будуть робити обшук. Я пояснив, що ключі від квартири в жінки, і запропонував їй подзвонити, щоб вона їх принесла, але для міліціянтів це було зайвим, адже вони заздалегідь запаслися ломами та ковадлом (див. додаток фото 4).
Обшук нагадував не слідчу дію передбачену законом, а типовий погром (див. додаток фото 1-3), адже в ньому приймали участь навіть працівники силової підтримки, які повинні були тільки охороняти місце обшуку і ні в якому разі не втручатися в дії самостійно.
Під час обшуку старшим слідчим Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві старшим лейтенантом міліції Ткаченко О.С., оперуповноваженим ВКР Черевиком, оперуповноваженим ВКР Яценко, заступником начальника РУ Бажан С.П., спеціалістом Топчій (перелік взято з протоколу обшуку) та іншими працівниками міліції, в кількості біля 15 осіб, було незаконно вилучено та не вписано в протокол обшуку наступні цінності: 600000 гривень, 78000 доларів США, 435000 російських рублів, 5300 євро, золоті сережки в кількості 10 шт, золоті коронки в кількості 100 грамів, золоті обручки в кількості 45 шт., жіночі парфуми «Діор» — 2 шт., чоловічі парфуми «Гермес» — 3 шт., «Гуччі» — 4 шт, «Армані» — 5 шт., «Шанель» — 3 шт, твердих дезодорантів — 10 шт., взуття в коробках в кількості 4 пари, коньяк «Хеннесі» — 15 пляшок, віскі «Чівіс Регал» 12-річної витримки — 1 шт. Одна пляшка віскі «Чівіс Регал» була випита працівниками міліції на місці обшуку, разом з цукерками, які були знайдені в помешканні.
Про те, що в помешканні моєї родини знаходилися цінності, а також про місця їх зберігання міг знати тільки Попов О.В., який був вхожий до помешкання моєї родини, винен мені значну суму грошей, і намагається вжити всіляких заходів для його неповернення.
Обшук в помешканні моєї родини проводився з порушенням вимог чинного законодавства. Розпочато його було після 00-00 годин, вхідні двері були виламані не зважаючи на те, що жінка з ключами була неподалеку. Слідчим, що проводив обшук, було заборонено знаходитись на місці обшуку адвокату та моїй жінці, яка є власником цієї квартири. Цими діями порушені вимоги статей КПК України:
— № 180. Час проведення обшуку і виїмки. Згідно якої «Обшуки і виїмки, крім невідкладних випадків, повинні провадитись удень»;
— № 181. Особи, в присутності яких провадяться обшук і виїмка. Згідно якої «Обшук і виїмка проводяться в присутності двох понятих і особи, яка займає дане приміщення»;
— 183. Порядок проведення обшуку і виїмки. Згідно якої «Перед обшуком … У разі відмови виконати його вимоги слідчий проводить обшук або виїмку в примусовому порядку…»;
— 186. Вилучення предметів і документів. Згідно якої «Всі документи і предмети, які підлягають вилученню, слідчий повинен пред’явити понятим та іншим присутнім особам і перелічити в протоколі обшуку або виїмки чи в доданому до нього опису з зазначенням їх назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак».
В кінці обшуку, біля 05-00 ранку заступник начальника Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві Бажан С.П. почав зі мною торгуватися: «Давай ми тобі частину (саму меншу) оставимо, частину (середню) впишемо в протокол, а іншу частину (саму більшу), вказувати ніде не будемо. Нам теж треба годувати своє начальство, теж треба їм платити, а то не будемо працювати». На що я не погодився, і він пішов до інших учасників обшуку для переговорів, з метою повернути частину грошей, але ніхто нічого мені не повернув. В підсумку, частину матеріальних та грошових цінностей (перерахованих вище) мені не повернули і в протоколі обшуку не вказали.
Квартира, в якій було проведено обшук, а також сусідські квартири були обладнані камерами відео спостереження, які повністю зафіксували всі дії працівників міліції (див. фото в додатку). Але виявивши камери спостереження, працівники міліції їх знищили, а пристрій, на якому зберігалася відеоінформація, вилучили. Вважаю, що ними будуть вжиті всі заходи, щоб знищити відео файли з їх незаконними діями.
Всі ці дії стали наслідком злочинного зговору громадянина Попова О.В. з працівниками міліції Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Мета Попова О.В. — вступивши в злочинний зговір з працівниками міліції, використати їх для правового тиску на мене, аж до порушення відносно мене кримінальної справи, з метою неповернення боргу.
На підстав викладеного прошу:
— провести по даних фактах перевірку, винних притягнути до відповідальності згідно чинного законодавства;
— повернути речі, що належать моїй родині і знаходяться в працівників Подільського РУ ГУ МВС України.
З повагою,
19.12.2011 С.В.Андріяненко
ДОДАТОК
до пояснення
Фото № 1.
Фото № 2.
Фото № 3. Зображення погрому та виламаних під час обшуку сейфів, розташованих за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Червоноармійська 38, кВ.10.
Фото № 4.
Фото № 5.
Фото № 6
Фото № 7.
Зображення працівників міліції, які постійно під час обшуку виносили пакети з майном особи, в якої проводився обшук.
На фото № 4 в центрі фото стоїть міліціонер з ломами, що вказує на обізнаність щодо наявності сейфів.
Те, що працівники міліції дозволяють собі під час виконання своїх професійних обов’язків хильнути чарку, другу спиртного, це вже норма служби (коли потерпілі щиро самі пропонують, це ще зрозуміло). Але коли цинічно, нагло, без дозволу власників, самостійно, по принципу «війна все спише» допастися до шарового віскі «Чівіс Регал», та ще й заїдати господарськими цукерками, це вже виходить за рамки елементарної порядності та принциповості. Чи може Київській міліції так мало платять, що вони, бідні, змушені побиратися на роботі? Чи невже їхня заробітна платня менше чим місцевого шахтаря?
Підводячи сумний підсумок цієї публікації, автор, як громадянин України, також хоче звернутися до міністра внутрішніх справ і запитати.
Шановний Віталіє Юрійовичу!
Коли Ви вже закінчите чистку в свої рядах? Коли вже позбавитесь оборотнів в погонах, хапуг, корупціонерів і непрофесіоналів?
Коли вже міліція перестане виконувати замовлення тих, хто може та хоче з меркантильних міркувань усунути конкурента чи не повернути борг?
Працівники міліції завжди були «на передовій», постійно контактують з людьми, а тепер замість надання допомоги — банально їх грабують.
Через10 місяців вибори, хто ж буде голосувати за таку Владу?
Станіслав Андріяненко, читач «УК»Обыск как погром. Как милиция в Украине проводит обыски. ФОТО
21.12.2011 08:48
На примере «работы» милиции Подольского района Киева, которая осуществила удачный для себя налет в провинциальной Александрии. Чисто банда!
«Своє оповідання хочу розпочати з того, що жили собі два товариша, в них були теплі, дружні взаємини, навіть дружили родинами, кожен окремо займався своїм бізнесом, все йшло своєю чергою. Один в другого позичав гроші, потім віддавав. І ось одного разу одному з товаришів знадобилася дуже велика сума грошей. Де ж її взяти, як не в товариша? Який, не відчуваючи підвоху, позичив гроші без зайвих питань. І ось що з цього вийшло.
Міністру внутрішніх справ України
Захарченку В.Ю.
Андріяненка Станіслава Олександровича,
28.03.1967 р.н., Кіровоградська обл.
т. 05235-7-45-67
СКАРГА
Шановний Віталіє Юрійовичу!
В ніч з 05.11.2011 на 06.11.2011 (00-00 годин) працівниками міліції Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві провели погром в приміщенні, де я мешкаю з жінкою Андріяненко Оленою Петрівною.
Спочатку, в 23-00 група працівників міліції, озброєна автоматичною зброєю, прибула до кафе «Мисливській дім», що розташоване по вул. Героїв Сталінграда в м. Олександрії, в якому святкували ювілей моєї знайомої, де почала проводити моє силове захоплення. 8-10 чоловік міцної статури в формі чорного кольору, в масках, без будь-якого попередження, не представившись, збили мене з ніг, повалили обличчям до землі та приставили до голови дуло автомату.
Один з працівників міліції наніс удар автоматом по голові мого товариша — Шпак Юрія Миколайовича, збив з ніг і повалив обличчям до землі. В результаті удару Шпак Ю.М. отримав травму у вигляді кровоточащої рани та забію голови. В подальшому він змушений був звернутися в медичний заклад за допомогою. Постраждала абсолютно стороння, невинна людина не зрозуміло за що.
Ні я, ні мій товариш Шпак Ю.М. будь-якого супротиву чи непокори не проявляли, тому застосування до нас грубої фізичної сили є не правомірним.
Потім, мене посадили в мікроавтобус моделі «Фольксваген» держ. Номер ВН7964АА і привезли до помешкання де я проживаю.
Перед входом в під’їзд мені повідомили, що в помешканні де я проживаю, будуть робити обшук. Я пояснив, що ключі від квартири в жінки, і запропонував їй подзвонити, щоб вона їх принесла, але для міліціянтів це було зайвим, адже вони заздалегідь запаслися ломами та ковадлом (див. додаток фото 4).
Обшук нагадував не слідчу дію передбачену законом, а типовий погром (див. додаток фото 1-3), адже в ньому приймали участь навіть працівники силової підтримки, які повинні були тільки охороняти місце обшуку і ні в якому разі не втручатися в дії самостійно.
Під час обшуку старшим слідчим Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві старшим лейтенантом міліції Ткаченко О.С., оперуповноваженим ВКР Черевиком, оперуповноваженим ВКР Яценко, заступником начальника РУ Бажан С.П., спеціалістом Топчій (перелік взято з протоколу обшуку) та іншими працівниками міліції, в кількості біля 15 осіб, було незаконно вилучено та не вписано в протокол обшуку наступні цінності: 600000 гривень, 78000 доларів США, 435000 російських рублів, 5300 євро, золоті сережки в кількості 10 шт, золоті коронки в кількості 100 грамів, золоті обручки в кількості 45 шт., жіночі парфуми «Діор» — 2 шт., чоловічі парфуми «Гермес» — 3 шт., «Гуччі» — 4 шт, «Армані» — 5 шт., «Шанель» — 3 шт, твердих дезодорантів — 10 шт., взуття в коробках в кількості 4 пари, коньяк «Хеннесі» — 15 пляшок, віскі «Чівіс Регал» 12-річної витримки — 1 шт. Одна пляшка віскі «Чівіс Регал» була випита працівниками міліції на місці обшуку, разом з цукерками, які були знайдені в помешканні.
Про те, що в помешканні моєї родини знаходилися цінності, а також про місця їх зберігання міг знати тільки Попов О.В., який був вхожий до помешкання моєї родини, винен мені значну суму грошей, і намагається вжити всіляких заходів для його неповернення.
Обшук в помешканні моєї родини проводився з порушенням вимог чинного законодавства. Розпочато його було після 00-00 годин, вхідні двері були виламані не зважаючи на те, що жінка з ключами була неподалеку. Слідчим, що проводив обшук, було заборонено знаходитись на місці обшуку адвокату та моїй жінці, яка є власником цієї квартири. Цими діями порушені вимоги статей КПК України:
— № 180. Час проведення обшуку і виїмки. Згідно якої «Обшуки і виїмки, крім невідкладних випадків, повинні провадитись удень»;
— № 181. Особи, в присутності яких провадяться обшук і виїмка. Згідно якої «Обшук і виїмка проводяться в присутності двох понятих і особи, яка займає дане приміщення»;
— 183. Порядок проведення обшуку і виїмки. Згідно якої «Перед обшуком … У разі відмови виконати його вимоги слідчий проводить обшук або виїмку в примусовому порядку…»;
— 186. Вилучення предметів і документів. Згідно якої «Всі документи і предмети, які підлягають вилученню, слідчий повинен пред’явити понятим та іншим присутнім особам і перелічити в протоколі обшуку або виїмки чи в доданому до нього опису з зазначенням їх назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак».
В кінці обшуку, біля 05-00 ранку заступник начальника Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві Бажан С.П. почав зі мною торгуватися: «Давай ми тобі частину (саму меншу) оставимо, частину (середню) впишемо в протокол, а іншу частину (саму більшу), вказувати ніде не будемо. Нам теж треба годувати своє начальство, теж треба їм платити, а то не будемо працювати». На що я не погодився, і він пішов до інших учасників обшуку для переговорів, з метою повернути частину грошей, але ніхто нічого мені не повернув. В підсумку, частину матеріальних та грошових цінностей (перерахованих вище) мені не повернули і в протоколі обшуку не вказали.
Квартира, в якій було проведено обшук, а також сусідські квартири були обладнані камерами відео спостереження, які повністю зафіксували всі дії працівників міліції (див. фото в додатку). Але виявивши камери спостереження, працівники міліції їх знищили, а пристрій, на якому зберігалася відеоінформація, вилучили. Вважаю, що ними будуть вжиті всі заходи, щоб знищити відео файли з їх незаконними діями.
Всі ці дії стали наслідком злочинного зговору громадянина Попова О.В. з працівниками міліції Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Мета Попова О.В. — вступивши в злочинний зговір з працівниками міліції, використати їх для правового тиску на мене, аж до порушення відносно мене кримінальної справи, з метою неповернення боргу.
На підстав викладеного прошу:
— провести по даних фактах перевірку, винних притягнути до відповідальності згідно чинного законодавства;
— повернути речі, що належать моїй родині і знаходяться в працівників Подільського РУ ГУ МВС України.
З повагою,
19.12.2011 С.В.Андріяненко
ДОДАТОК
до пояснення
Фото № 1.
Фото № 2.
Фото № 3. Зображення погрому та виламаних під час обшуку сейфів, розташованих за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Червоноармійська 38, кВ.10.
Фото № 4.
Фото № 5.
Фото № 6
Фото № 7.
Зображення працівників міліції, які постійно під час обшуку виносили пакети з майном особи, в якої проводився обшук.
На фото № 4 в центрі фото стоїть міліціонер з ломами, що вказує на обізнаність щодо наявності сейфів.
Те, що працівники міліції дозволяють собі під час виконання своїх професійних обов’язків хильнути чарку, другу спиртного, це вже норма служби (коли потерпілі щиро самі пропонують, це ще зрозуміло). Але коли цинічно, нагло, без дозволу власників, самостійно, по принципу «війна все спише» допастися до шарового віскі «Чівіс Регал», та ще й заїдати господарськими цукерками, це вже виходить за рамки елементарної порядності та принциповості. Чи може Київській міліції так мало платять, що вони, бідні, змушені побиратися на роботі? Чи невже їхня заробітна платня менше чим місцевого шахтаря?
Підводячи сумний підсумок цієї публікації, автор, як громадянин України, також хоче звернутися до міністра внутрішніх справ і запитати.
Шановний Віталіє Юрійовичу!
Коли Ви вже закінчите чистку в свої рядах? Коли вже позбавитесь оборотнів в погонах, хапуг, корупціонерів і непрофесіоналів?
Коли вже міліція перестане виконувати замовлення тих, хто може та хоче з меркантильних міркувань усунути конкурента чи не повернути борг?
Працівники міліції завжди були «на передовій», постійно контактують з людьми, а тепер замість надання допомоги — банально їх грабують.
Через10 місяців вибори, хто ж буде голосувати за таку Владу?
Станіслав Андріяненко, читач «УК»
Это интересно
Нашли орфографическую ошибку? Выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter
Редакция «УК» поможет отстоять ваши права и восстановить справедливость!
Пишите нам по адресу [email protected]
Читайте также в рубрике «Скандалы»
Минкульт: сборище «мажоров» советского периода
Это интересно
Нашли орфографическую ошибку? Выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter
Редакция «УК» поможет отстоять ваши права и восстановить справедливость!
Пишите нам по адресу [email protected]
Читайте также в рубрике «Скандалы»
Минкульт: сборище «мажоров» советского периода
Били доти, доки не написав боргової розписки
http://www.golos.com.ua/pdf_file/azeyvnbz.4qd.pdf
Били доти, доки не написав боргової розписки
Криміналізація суспільства й тотальна юридична непередбачуваність супроводжують українців останнім часом скрізь. І не треба бути експертом у галузі справедливост і чи проводити соціальні дослідження на тему: «Як часто вам доводилося сумніватися у верховенстві права в окремо взятому місті чи державі в цілому?», щоб з’явилися підстави для розчарувань. Суспільство давно вже зневірене, налякане і дещо зачерствіле від тих доз беззаконня, що вливаються повсякчас і всюди. Кожному, якщо не самому, то якось опосередковано через сумний досвід родичів, друзів, знайомих, доводилося стикатися з безкарністю тих, хто зазіхнув на чиєсь майно, здоров’я чи навіть життя, але не поніс за те покарання. Тож запозичена десь колись приказка «З дужим не борись, із багатим не судись» давно вже адаптувалася до української ментальності і нікого не вражає власною абсурдністю.
Щоб сказане вище не скидалося на звичайне бурчання невдоволеної чимось людини, наводжу конкретний приклад того, як легко правда може загрузти в беззаконні. До нас у редакцію звернулися люди з купою підтверджувальних документів, що свідчили про незрозумілі речі навколо конкретного випадку з кримінальним відтінком. Із наданих паперів вималювалася вся картина. 20 серпня нинішнього року близько першої години ночі невідомі (на той час) особи примушували киянина О. В. Попова написати розписку, що він винен громадянину А. (ім’я в інтересах слідства не розголошується) ні мало ні багато — 150 тисяч доларів США. Оскільки чоловік ніколи ні в кого такої суми не позичав, відповідно, й зізнаватися ні в чому не бажав.
Візитери вивезли його до Вишгородського району і, виявивши неабияку наполегливість (яку згодом засвідчили медексперти і яку без сліз на очах не можуть згадувати рідні постраждалого), переконали чоловіка в «доцільності» написання боргової розписки.
Найперше, що зробив постраждалий після примусово ї «прогулянки» нічним Києвом, — написав відповідну заяву до СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де виклав усю інформацію про побиття його кількома «в масках», про їхні вимоги й написання ним боргової розписки.
Після цього там порушили кримінальну справу й О. В. Попова визнали потерпілим. Правоохоронці спрацювали миттєво, швидко вийшли на слід підозрюваних і після проведення низки оперативних заходів 6 листопада затримали організатора злочину, громадянина А.
Зважаючи на те, що злочин, у вчиненні якого обвинувачуються нічні візитери разом з їхнім організатором, є тяжким, пов’язаним із застосуванням насильства до особи та незаконним позбавленням волі, покарання за який передбачено законом на термін від п’яти до десяти років, слідчий підготував подання про обрання керівнику злочинного угрупування запобіжного заходу у вигляд і взяття під варту. Однак прокурор Подільського району, не зважаючи на фактичні обставини справи, не враховуючи тяжкості злочину, те, що є реальна загроза правам і свободам потерпілого, що підозрюваний у подальшому може чинити тиск на свідків, перешкоджати встановленню істини у справі, вирішив не брати А. під варту, обравши запобіжний захід у вигляді застави.
Як мінімум, дивним видається те, що інші четверо учасників нападу й вимагання розписки, котрі були безпосередніми виконавцями, таки перебувають під вартою (значить, вони — небезпечні для суспільства).
Родина О. В. Попова живе в стані постійного страху й тривоги.
Ще до нападу протягом декількох місяців їм надходили постійні погрози.
У постанові про порушення кримінальної справи та прийняття її до провадження, виданій старшим слідчим СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітаном міліції А. В. Вишневським, зокрема, йдеться: «Приводом до порушення є заява Попова О. В., а підставою — достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ст. 189 КК України». З огляду на вчинок, на який А. зважився заради легкої наживи, важко назвати його адекватним, а дії прокурора зрозумілими… Адже не відомо, на що здатен А., перебуваючи нині поряд із тим, на чиє здоров’я та майно зазіхав. І продовжує зазіхати. Днями стало відомо, що підсудний А. за борговою розпискою, яку отримав незаконним шляхом, подав позов до одного з Олександрійських судів, що в Кіровоградській області, про притягнення до відповідальності свого «боржника» та накладення арешту на все його майно. 18 листопада вже й перше судове засідання відбулося. Щоправда відповідача О. В. Попова на ньому не було, оскільки він і про позов, і про суд дізнався постфактум і не від судових приставів, а з засобів масової інформації, й тому туди зміг з’явитися лише його адвокат.
Цікаво, розписку — по суті, основний речовий доказ — позивачеві А. теж видали «під заставу»? Словом, у цій справі, як у справжньому детективі, багато заплутаного й незрозумілого. Скажімо, на чиєму боці у даному випадку прокуратура, що покликана наглядати за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних із обмеженням особисто ї свободи громадян? Чому різні запобіжні заходи обрано для людей, які вчиняли одні й ті само дії? Як проводиться судове слідство у цій справі, якщо підсудний нині перебуває за 350 кілометрів від Києва? І останнє — найістотніше — чи були б прокурори такими поблажливими, коли б напали не на добродія Попова, а на когось із їхніх близьких?
Звісно, крапку в цій справі поставить суд (уточнюю, тепер уже — суди), і не виключено, що ті, хто порушив закон, понесуть покарання, а родина потерпілого, як мінімум, зітхне із полегшенням. Однак поки що пересічні громадяни, котрі чули про цю справу, лише махають рукою, мовляв, чи ви не знаєте наше правосуддя…
ГОЛОС УКРАЇНИ №235 (5235) від 13.12.11
Так ясно дело!!!!!
Чеченцев подставили!!!! и подставил тот, кто заказал
То что пишет господин Андрияненко не вяжется. По тому что написано на форуме и в комментариях видно хронологию, было нападение на Попова, потом было задержание чеченцев и Андрияненко. Но Андрияненко наверно похитрее, смог откупится чтобы не сидеть, а чеченцы теперь за него отдуваются.
Не СТОИТ ЗАЩИЩАТЬ ПОПОВА О.В., это гнида еще та! Он стольких людей “накидал” что и сам не знает откуда ноги растут его, яко бы похищения. На нем не только кидалово висит, у него руки в крови по локоть.
И кто нанял каких чеченцев, непонятно? Экспертиза может четко показать, в каком состоянии писалась расписка, есть ли признаки необычности исполнения и т.д.
В предыдущем комментарии четко прослеживается почерк и стилистика милиционеров Подольского РУ, но делать им что то надо, ведь по отношении к ним возбуждено уголовное дело, и то что сидеть они будут в тюрьме, это железно! Удивлен, почему они еще на воле , а не под стражей.
И последний эпизод для кое кого станет последним беспредельным моментом в погонах. На гражданке такой беспредел будет расцениваться как бандитизм и орг. преступная группа.
А прогноз прост, события набирают разворот, скоро руководители беспредельщиков под новую волну Министра по борьбе с оборотнями в погонах, откараскаются от них, и парни превратятся в простых смертных. А весь награбленный запас уйдет на подкуп судей и погашение ущерба. И в итоге конец сказки про золотую рыбку — разбитое корыто.
А использование такого мощного информационного рупора как газета “голос Украины” конечно нужный ход, но весьма запоздавший. Это говорит о том, что могущественные связи у милиционеров еще остались и они пытаются как то досадить человеку, которого наказали на серьезные суммы. Ну почитает начальство следователя статью, поцокает языком, лишний раз заглянет в дело, возьмет на контроль, и будет ждать сроков окончания. Все.
А вот по вашему делу товарищи милиционеры Подольского РУ совсем другая ситуация, и вас быстрее осудят чем, чеченцев.
Стаття “Били доти, доки не написав боргової розписки” в газеты “Голос України” дуже слабенька в порівннянні зі статтею “Недопалки Київської міліції в попільничці на ісламському Корані — підстава для міждержавного конфлікту між Україною та Ісламським світом”.
Гірше те, що київська міліція більше смахує у даних випадках на замовну, та ту, що виступає на стороні реальних шахраїв, а саме Попова О.В.
И КОГДА ЭТО ГНИЛОЙ И ДРЯХЛЫЙ ПОУШИ ЗАВЯШШИЙ В ДОЛГАХ.ПОВЕСИВШИ СВОЮ ЖЕНУ В ДОЧКИНОЙ КИЕВСКОЙ КВАРТИРЕ,КУПЛЕНУУ НА ЧУЖИЕ ДЕНЬГИ ЧТОБЫ НЕ ОТДАТЬ НИКОМУ ДОЛГИ ПОПОВ ДВАЖДЫ СИДЕВШИЙ В ТЮРЬМЕ ЗА РАЗБОЙ АЛЕКСАНДРИЙСКИЙ БАШМАЧНИКСТАЛ КИЕВСКИМ БИЗНЕСМЕНОМИ СБЕЖАВШИ КАК ПРОКЛЯТАЯ СОБАКА С АЛЕКСАНДРИИ В КИЕВ ПОСЛЕ СОБСТВЕННОРУЧНОГО УБИЙСТВА ЖЕНЫ И КЛЕВЕТЫ НА ПОРЯДОЧНЫХ ЛЮДЕЙ.ПРИЕЖАЕТ НОЧЬЮ ТАЙКОМ КАК ВОНЮЧИЙ СКУНС ЗАБРАТЬ НАЛИЧКУС МАГАЗИНА ЧТОБЫ ОПЛАТИТЬ СЛЕДУЮЩУЮ ГРЯЗЬ НА А,БРАЛ ЧУЖИЕ ДЕНЬГИ А
ОТДАВАТЬ НАДО СВОИ.ТАК БУДЬ ЖЕ МУЖИКОМ А НЕ ГНИДОЙ.ПРИЕДЬ БАШМАЧНИК В РОДНОЙ ГОРОД.ПРОЙДИСЬ.ПОСМОТРИ В ГЛАЗА ЛЮДЯМ КОТОРЫЕ ДАЛИ ДЕНЕГ СТАТЬ НА НОГИ ОТДАЙ ДОЛГИ И ЖИВИ СПОКОЙНО А НА ЧУЖИЕ ДЕНЬГИ И ДУРАК МОЖЕТ САЖАТЬ НЕВИННЫХ ЛЮДЕЙ.ЗАКАЗЫВАТЬ ГЛУПЫЕ СТАТЬИ.ПЛАТИТЬ ОБОРОТНЯМ В ПАГОНАХ.ДЕЛАТЬ ВСЯКИЕ ГАДОСТИ.НАГОВАРИВАТЬ РОДИТЕЛЯМ НА ИХНЮЮ ДОЧЬ.ЧТОБЫ ЗАБРАТЬ И ИХНЮЮ КВАРТИРУ.СКОРО И ИХ ОТРАВИШРОДИТЕЛЕЙ НО ЗНАЙ НАД НАМИ ЕСТЬ ВЫШШИЕ СИЛЫ И ТЫ ПОПОВ А.В.ЗНАЕШ ВСЮ ПРАВДУ И ТЕБЕ В СВОЕЙ ДРЯХЛОЙ ДУШОНКЕ ЖИТЬ И МУЧИТЬСЯ В СТРАШНОМ АДУ.ЗА ЖЕНУ.ЗА ЕЕ СЕСТРУ.ЗА РОДИТЕЛЕЙ.ЗА ДРУЗЕЙ КОТОРЫХ ТЫ ПРЕДАЛ.ЖИВЕШ КАК ШАКАЛ СБЕЖАВШИЙ С МЕСТА ПРЕСТУПЛЕНИЯ ЗАМЕТЬ С ГОРОДА СБЕЖАЛ ТОЛЬКО ТЫ.ЗНАЧИТ РЫЛО В ПУХУ!!!!!!!
А давайте депортируем всех из Украины к е..ни матери! Россиян в Россию, чеченцев в Чечню, евреев в Израиль, украинцев по регионам, кто и где родился… Восстановим Киевскую Русь в качестве города-государства, ну примерно, как Люксембург. Тогда товарищи “миграционная служба” и им подобные будут наслаждаться своим донецким паханом, а киевляне перестанут это дерьмо расхлебывать! И тех самых “сотрудников” Подольского райотдела отправить обратно в село, из которого они родом. И х..й с ними всеми! Только вот украинцы, как показала история, народ ленивый, сам по себе не проживет. А в столичной мусарке работает сплошное быдло из сел и мелких городишек, которое сюда на заработки приехало. И дали этому быдлу ксиву, которой он машет направо и налево, дубинку, форму на него напялили, а некоторым даже и пистолеты выдают, так вот оно и зарабатывает, как может. Только чему вас, господа милицианты, в учебке полгода учат? Протокол составить без четкой диктовки в состоянии еденицы. Да составить так, чтоб дело имело развитие в интересах справедливости (хотя вам это слово не знакомо, его значение ищите в толковом словаре), так такого вообще быть не может! Все делается только “в интересах следствия”, т.е. так, чтоб следователь мог прикрыть свою жопу, если наплужил! Так а не пошли бы вы на***?!
Мне интересно, с какого х..я Подольские мусора делали в Кировоградской области? Где причина для ОРД? Или “линейка” у нас не в состоянии принять дело? И с какого перепуга Подольским заводить дело на жителей области, на которых их компетенция не распространяется. У нас в стране дело передают по месту происшествия и местные уже его решают. Ну живут себе чеченцы, так и хрен с ними. Передали дело “линейке”, поставили на контроль и точка. Или Подольские у нас уже в областных переквалифицировались? Так нахрена в таком случае нам содержать полчища дегенератов МВД?! Давайте оставим Могилева и Подольских, а остальных разогнать нах… все равно толку от них никакого!
А лично мое мнение, так мне плевать, чеченцы, украинцы, евреи, живут достойно, других не трогают, уважение к окружающим имеют, так пусть живут! Захотят уехать, я их отговаривать тоже не стану. Вот такие, граждане, комментарии!
Что творилось в ночь на 5 ноября в подъезде где живет потерпевшая слышал весь дом. Жильцов дома не пускали в подъезд шесть часов. Скорая приезжала несколько раз.А два месяца в нашем дворе околачивался какой то посторонний тип- теперь понятно что это нанятый Поповым мент.Семья чеченцев живет в нашем доме два года. Очень приветливые и уважительные люди.Соседка с площадки рассказывала что уговаривала ментов выпустить детей с квартиры потерпевшей. Но менты послали ее подальше.Попову все мало человеческих слез. Гнида. Мало ему Татьяны,еще крови захотелось. Татьянина сестры жаловалась, что он пытался ее зарезать.И пачками писала жалобы на него в милицию и ни кто второй год не реагирует на ее жалобы. За то Подольские почувствовали вкус денег сразу. 350 км с Киева до Александрии для них не расстояние-вопрос денег и славы оправдал себя(“чеченский след” найти нынче модно)после операции наверняка на повышении рассчитывали. А у чеченцев с квартиры выносили мешки все видели. Трофеи.
«Меня три дня физически истязали милиционеры Гребеножко, Носовец, Романенко и еще трое, не давая прийти в чувства в ИВС-1 на пр. Правды. Пытались заставить подписать под их диктовку показания против себя. После чего отвезли в Подольский РОВД г. Киева. Я был сильно избит, терял сознание и просил вызвать скорую помощь, но мне отказали. Лицо отекло от гематом, в ушах и на губах запеклась кровь, тело было синее, сильные боли в позвоночнике, ребрах, печени, почках не давали спать. Нос был сломан, дышать невозможно. Наручники сдавили онемевшие руки до синевы. Они били меня железным прутом, обмотанным изолентой, сбивали с ног, наносили удары с разбега. Затем поволокли по полу на первый этаж, выкручивая руки в наручниках. Я кричал, просил не бить, но они не реагировали, мне сломали руку. Рука болталась на коже, от невыносимой боли я терял сознание, несколько раз отливали водой… » — пишет находящийся в Лукьяновском СИЗО 35-летний обвиняемый Вадим Главатый.
1 сентября 2006 года он попал в руки столичных милиционеров. В тот роковой день началась «новая жизнь» теперь уже инвалида Вадима Главатого. У него доблестные правоохранители при помощи внештатных «сотрудниц» сомнительного поведения, по всей видимости, решили забрать двухкомнатную квартиру в г. Киеве на ул. Вышгородской. Не зря ведь жилплощадь Вадима заинтересовала уборщиц и массажисток, работающих по вызову, и, вероятно, тесно сотрудничающих со стражами порядка.
Квартиру семьи Главатых по ул. Вышгородской посетили одна за другой четыре гражданки: Тома, Фелинская, Величко и Билык. Впоследствии они обратились в милицию с заявлениями, в которых обвиняли Вадима в грабеже и изнасиловании. К несчастью милиционеров и «пострадавших», вернее, подельниц, они не знали, что, во-первых, Главатый был болен хроническим простатитом в тяжелой форме. А во-вторых, квадратные метры принадлежат не только ему, но и его маме. Это существенно осложнило планы «группировки» по возможному завладению жилплощадью.
Расчет был на то, что молодой мужчина не выдержит побоев и «сознается», то есть согласится на условие оборотней: в обмен на подпись прекратить пытки и издевательства. После чего, по всей вероятности, подставные «изнасилованные и ограбленные» должны были отсудить через карманный суд несуществующий материальный и моральный ущерб в размере стоимости квартиры Главатого. Жилье, как обычно в таких случаях, арестовывается, продается и все члены преступной команды получают свою долю.Но Вадим сорвал операцию своей несговорчивостью.
В результате превышения названными работниками подольской милиции должностных полномочий, сопровождавшегося насилием, причинившим потерпевшему физическую и душевную боль, обвиняемый потерял здоровье. Естественно, мужчина долгое время лечился, и те, кто сделал его инвалидом, понимали — рано или поздно придется отвечать. Поэтому все усилия направили на то, чтобы основные заключения медицинских экспертов были сфальсифицированы или содержали общие формулировки. И специалисты, которые вошли в положение оборотней, нашлись. Как и судьи, закрывшие глаза на явный беспредел.
Уголовное дело против Вадима было возбуждено 5 октября 2008 года по заявлениям названных девиц от 25.04 2005 и 25.05.2006-го!На что «справедливый и незаинтересованный» суд даже не обратил внимания. А ведь это явные процессуальные нарушения со стороны и досудебного, и судебного следствия. Не говоря уже о том, что в материалах нет ни одного, предусмотренного законом доказательства, подтверждающего факт грабежа или изнасилования.
По данному делу в марте 2009 года уже был вынесен приговор, но его отменил Апелляционный суд и указал: «Уголовное дело направить на новое рассмотрение в Подольский районный суд г. Киева в новом составе суда». Это означает, что и прокурор, поддерживающий обвинение, должен был поменяться. Но обвинитель был тот же. То есть определение апелляционной инстанции исполнить никто не потрудился. В результате 25 октября 2011-го очередным вердиктом Подольского районного суда г. Киева фактически потерпевшего от милицейских оборотней 35-летнего инвалида Вадима Главатого приговорили к десяти годам лишения свободы и возмещению материального ущерба в размере 58 тысяч гривен за грабеж и изнасилование трех гражданок. При этом каждое из вменяемых ему преступлений опровергается заключениями судебно-медицинских экспертов и другими материалами явно сфабрикованного дела. Обвинительный приговор основан на предположениях и не соответствующих действительности выводах суда.
Обвиняемый считает, что таким вердиктом суд прикрывает преступную группировку, состоящую из работников милиции, «девочек на подхвате» и экспертов психиатрической больницы, зарабатывающих на продаже квартир граждан, попавших в особое поле зрения правоохранителей. Судья, очевидно, забыл об элементарных задачах криминального судопроизводства, суть которых состоит в соблюдении прав и законных интересов всех участников процесса, раскрытии преступлений и установлении виновных лиц. Законодательство гласит: невиновный не может и не должен быть наказан. В данном случае все наоборот.
Конечно, более мягкий или оправдательный приговор, несомненно, повлек бы за собой возбуждение уголовных дел в отношении нескольких работников милиции, заявительниц и экспертов, упорно не желающих подтвердить прямую связь между травмами, полученными Вадимом Главатым в подольской милиции, и его нынешним состоянием здоровья.
Но разве могут судьи при существующем негласном сотрудничестве (круговой поруке) правоохранительных органов, надзорных инстанций и судов поступить по закону вопреки коррупционным договоренностям? И какое им дело до того, что, не выдержав несправедливости, в прошлом году умер отец Вадима, а мать прозябает в нищете и рискует остаться без крыши над головой. То есть без квартиры, из-за которой ее сына фактически вычеркнули из жизни.К сожалению, получить комментарии от работников милиции Подольского РОВД г. Киева не удалось.
Илона ОБДАР
“Вечерние Вести”
По материалам: Вечерние вести
еще один “ШЕДЕВР” Подольских оборотней в погонах.
Самые страшные бандиты это менты!!! Жалко потерпевшую. Где в какие времена мент имел право врываться в чужую квартиру и запугивать детей и женщин. Еще и обокрали. Этих ментов нужно судить показательным судом.Что бы вся Украина знала своих “героев” в лицо.Подонки.
Я так и не понял-эти чурбаны граждане?
Если нет-выкинуть это отродье за шкирку, пусть воняют там, где они имеют законное право находиться.
Реальности. Выкинуть нужно таких как ты и подольских оборотней в погонах.И чем ты не чурбан?Тем что расист? Ничего близок конец нечисти типа тебя и твоих подольских героев воромилиционеров!В ТЮРЬМУ ВАС ВОРОВ И НАСИЛЬНИКОВ С ПОДОЛЬСКОГО РОВД!!!
Нfстя, Вы н него не обарщйте внимния. Это ота реальность, что тему про отмену пенсий поднял(о), сейчас ещё рассистскими выкидшми здесь манипулирует.
То есть, вы призываете выгнать из страны законопослушного гражданина-меня?
На каких основаниях.
И на каком основании эти незаконные мигранты-преступники не должны понести наказание?
Надеюсь, что вас и ваших родственников ваши подзащитные и зарежут-такие случаи в соседней рф часты.
По поводу пенсий-да-это действительно так-нигде нет такого количства 40 летних пенсионеров, как в украине-это совершенный бред.
Приезжий из Азербайджана исполосовал лицо инспектору СК РФ
САНКТ-ПЕТЕРБУРГ, 17 февраля. В Красносельском районе от рук хулигана серьезно пострадал инспектор следственного отдела СК РФ по СЗФО.
Как сообщил источник в правоохранительных органах, со слов потерпевшего, накануне около 03:00 у дома №53 по ул. Комсомольской, где он проживает, он поссорился с неработающим гражданином Азербайджана 1988 года рождения. Ссора возникла на почве неприязненных отношений: 40-летний инспектор, видимо, воспользовался услугами азербайджанца в качестве такси. В машине мужчины что-то не поделили, и гость из солнечной республики несколько раз поранил петербуржца ножом в лицо, после чего высадил его и уехал.
Никакого фашизма-обычные будни.
Я желаю вам-защитникам кавказских фашистов такого.
сами мусорки паспортов напродавали муфтикам, а теперь жалуетесь.
Уважаемые форумчане советую вам сначала посмотреть фильм Проклятие Турции на ютубе, а потом возвращайтесь к этой теме и комментируйте себе на здоровье.
Реальности. Ну и пожелания у вас.Желаю того же вам и вашим родственникам. Ві наверное такой же “пострадавший” как в єтой истории. Зная Попова скажу он другого не заслуживает.Говорят же говно не тонет.Теперь он при помощи своих купленніх ментов насілает на свидетелей єтого дела налоговую. Будь прокляті менті продавшиеся за деньги Попову.
Реальности. Ну и пожелания у вас.Желаю того же вам и вашим родственникам. Ві наверное такой же “пострадавший” как в єтой истории. Зная Попова скажу он другого не заслуживает.Говорят же говно не тонет.Теперь он при помощи своих купленніх ментов насілает на свидетелей єтого дела налоговую. Будь прокляті менті продавшиеся за деньги Попову.
На днях показывали как в киевском сизо уже 4 года сидит парень-в 16 лет его посадили за то, что он якобы убил черную обезьяну из конго, которую нашли зарезанной на улице.
И не одно тупое правозащитное бы дло никакого интереса к нему не проявляют-наоборот, за дохлую макаку все это отродье-бы визжало.
Зато за кавказских преступников и бандитов тут копья ломают.