На початку весни я мав довгу розмову про політичну обстановку з одним відомим депутатом-опозиціонером. Людина доволі радикальних поглядів неодноразово підкреслювала, що найважливішим завданням опозиції є утримання людей від стихійних соціальних протестів, щоб, не дай Боже, не спровокувати владу на силовий сценарій та повний розгром опозиції. Головне – дотягнути до парламентських виборів, а там… «Навіть донецька влада, при всьому своєму цинізмові, не зможе сфальсифікувати більше 15-20%, а тому, враховуючи стрімке падіння рейтингу Партії регіонів, ми можемо розраховувати на більшість», — палко переконував він мене.
Розмова була ще до того, як стало очевидним, що Юлі таки влаштують «жорстку посадку» з усіма негативними для майбутніх парламентських (та й президентських) виборів наслідками. Тепер я впевнений, що мій співрозмовник вніс серйозні корективи у свої політичні мрії. Але навіть і без того я мав, що заперечити. Хоча не став, бо не хотів вбивати наївну, як на народного обранця, віру.
По-перше, є великі сумніви відносно реальної «стелі» в справі фальсифікацій. Нам не слід занадто захоплюватися «подяками» мешканцям Донбасу за їх вибір. Адже лише одному Богові відомо, як насправді проходять вибори в Донецькій і Луганській області — вони й досі так і не піддалися справжньому контролю з боку опозиції та міжнародних спостерігачів. На останніх взагалі покладатися не можна: вибори пройшли зовні спокійно – ну й добре! А що там відбувається під час підрахунку голосів чи доставки бюлетенів до окружної виборчої комісії , нас не обходить.
По-друге, розмова відбулася, коли ще не вщухли пристрасті довкола місцевих виборів, які слід було розглядати як своєрідну пробну кулю в плані застосування різних політтехнологій на майбутніх парламентських виборах. Всі пам’ятають, що буквально напередодні були внесені суттєві корективи до закону про місцеві вибори. Головною зміною можна вважати обрання половини складу рад на мажоритарній основі. Також законодавство відкривало партії влади широкий простір для зловживань. Це — формування під себе виборчих комісій, зняття неугодних кандидатів та неможливість оскарження результатів самих виборів. Всім цим влада скористалася повною мірою.
Але не менш важливим фактором стали настрої виборців. Для прикладу наведу тенденції та середньостатистичні дані на місцевих виборах до Київської обласної ради. Скажімо, на одній з дільниць було зареєстровано більше трьох з половиною тисяч виборців. Отримали бюлетені — приблизно півтори. Тобто більшість виборців просто проігнорувало вибори. Чому? А тому, що «політика – справа брудна, всі вони однакові, тільки те й роблять, що обіцяють та нічого не виконують». Тобто, знову переміг «противсіх».
Ті, що прийшли на дільниці побачили бюлетені, де було більше п’яти десятків політичних сил, а також безліч мажоритарних кандидатів, політичну приналежність яких можна визначити, лише довго покопирсавшись в папірцях. Ця строкатість розпорошувала симпатії та створювала черги. Оскільки черги були не за пивом чи дешевою ковбасою, багато хто йшов додому, збільшуючи кількість «противсіхів».
Після опрацювання бюлетенів виявлялося, що за лідера перегонів — Партію регіонів або їх кандидатів — люди віддавали не більше 400 голосів, тобто менше 15 %. Що, в цілому, відповідало настроям мешканців Київської області, які щось подібне видавали і на президентських виборах 2004 року. Однак при остаточному розподілі, коли враховувалися результати політичних сил, які не подолали 3% бар’єр, Партія регіонів уже мала 20 %. Зайвим було б говорити, що по мажоритарних округах переможцями стали саме представники цієї партії. В результаті, політична сила, яка має 12-15 % симпатій серед мешканців області, отримала абсолютну більшість у обласній раді – 103 депутати із 150. Плюс 9 депутатів від «Сильної України» та 3 – від Народної партії імені Литвина. В той час, як демократичні сили («Фронт змін», «Удар», «Свобода» та «Наша Україна»), маючи симпатії більшості населення, знаходяться у глухій меншості. Ось така чудова арифметика…
Чому я взяв за приклад саме Київську область? А тому, що саме тут, а також на Львівщині (цікаво було б проаналізувати результати виборів і там) у перегонах не брав участь БЮТ. Тобто, ще тоді відпрацьовувалася модель, коли ця політична сила вилучалася з виборчого процесу. Навіть не вникаючи в суть судового процесу над Юлією Тимошенко, а просто проаналізувавши місцеві вибори, можна зробити висновок про суто політичні мотиви цього суду. А ще стає більш зрозумілою позиція ЄС, який вважає, що майбутні парламентські вибори без участі Тимошенко можна вже відразу вважати недемократичними.
Тут і до ворожки не ходи – Партія регіонів та її сателіти в парламенті обов’язкову внесуть такі ж правки тепер уже до закону про вибори до Верховної Ради. Вже зараз очевидно, що більшість у виборчих комісіях буде належати провладним силам, що багатьох неугодних кандидатів по мажоритарних округах будуть знімати ще до голосування. Треба готуватися до того, що «мажоритарну» половину складу вищого законодавчого органу можуть посісти потенційні «тушки», навіть, якщо їх обиратимуть на батьківщині Степана Бандери. Адже на окремого «мажоритарника» завжди легше тиснути.
Але головне — настрої виборців. Для того, щоб хоч якось зламати затіяну владою гру, всім опозиційним силам треба дійсно об’єднатися, як не банально та нереально це звучить. А ще переконати палких прихильників Тимошенко, що на вибори треба ходити, навіть, якщо вона не бере в них участь. Що «Сеня» може бути таким же полум’яним опозиціонером, а не маріонеткою в руках влади. Й, одночасно, пояснити «противсіхам», яких стає все більше й більше, що їхня думка про те, що «політики всі однакові» заслуговує на повагу. Але зовсім не конструктивна (якщо не сказати більш образливо), бо дозволяє залишатися при владі найгіршим з них.
Наскільки це реально, судіть самі. Але особисто мені здається, що парламентські вибори – це зовсім не те, що допоможе докорінно змінити політичну ситуацію в країні. Почекаємо до виборів президентських?
Максим Назаренко, для “ОРД”
32 ответа
Адже на окремого «мажоритарника» завжди легше тиснути.. І на окремого члена ЦВК завжди легше тиснути. Чим далі, тим видніше, що жителі Донбасу, Запоріжжя, Кривого Рогу, Криму, Севастополя, Одеси.. голосують не за Україну. Вони голосують за покращення життя вже сьогодні, за російську мову. Вони голосують проти бандерівців, а за Україну вони не голосують. І голосувати не будуть. Жалкую, що не розумів цього раніше.
lпротивсіхи можуть і бойкотувати вибори оформившись у громадський рух
і таким чином чинити тиск на владу щодо проведення чесних видорів. а про
ти всіх вони тому що не бачать політиків державників. на першому плані у
нинішніх політиків як отримати владу кинувши виборців.
Президентских всенародных уже не будет — новый парламент подгонит законодательство и будет избирать президентов — януковичей. Таков план
Да , эта власть законно не уйдет, да они и не знают , что это такое -закон…Обидно ,но надо всем думать головой перед выборами.
Но выбирает каждый своего Лидера.
Ніяка опиозиція не існує для боротьби З ВЛАДОЮ.
У боротьбі ПРОТИ ВЛАДИ можуть об’єднатися лише підвладні. Однак, усе, чого вони можуть досягти, поваливши владу — це безвладдя, або анархія грецькою. Політична опозиція повинна боротися ЗА ВЛАДУ. У цій боротьбі, як сам автор повинен розуміти, об’єднатися вкрай важко, якщо взагалі можливо.
За роки незалежності у нас склалася “реєстрова опозиція”, яка себе чудово почуває саме у такій поставі ще з часів внтисовєцького дисидентства, тим більше, що сидіти доводиться не у тюрмах, а на державних дачах, чи депутатських квартирах.
Для боротьби ЗА ВЛАДУ в нинішніх умовах потрібен інший підхід та й переважно інші “борці”.
А для підвладних найважливіше зараз визначитися ЗА ЩО боротися, а не ЗА КОГО.
На жаль, жодна політична сила досі не спромоглася нічого конкретного запропонувати у цьому плані. Тому їм лиш те й залишається, що боротися ЗА ЄДНАННЯ у боротьбі ПРОТИ ВЛАДИ. Так вони можуть боротися вічно…
Точно! Крадуны! А почему? Патамушта для всех народов, для населений всех краёв государство Украина является чужим. У донецких понятия родного края вообще нету.
Донбасс создавался и развивался как часть Кремльовской империи. Шахты, заводы, Днепрогэсы — не баран чихнул, с подольскими-волынскими полями-огородами Донбасс-Кривой Рог никак не связаны. Совершенно прав Святослав — ПРОТИВ Хох_ляндийи можно бороться вечно, но людЯм облом боротца ПРОТИВ и не видеть перспективы. А перспектива одна — родной КРАЙ. Только в родном Крае можно построить государство, в котором будет демократия и патриотизм.
Шановний Святославе, погодитися з Вами неможливо щодо тези: “..жодна політична сила досі не спромоглася нічого конкретного запропонувати у плані за ЩО боротися”. Адже боротьба за ВЛАДУ і є саме те “ЩО” для тих, хто при владі і тих, хто в “опозиції”. Вони лишень стидливо замовчують більш велике “ЩО”: для чого, для досягнення якої великої мети їм потрібна влада і держава. Алеж вони ніколи і не скажуть, що виключно для набиття своїх кишень, для грабунку народу і самої держави. Вони розривають один одного на телешустрих шоу, переконуючи народ, що грабують його та обкрадують державу виключно для блага та счастя народу і іншого не існує.
Проте ми з Вами добре знаємо, що є така політична сила, яка чітко пояснює, ЩО влада та держава є лишень інструменти для досягнення МЕТИ шляхом припинення грабунку народу тими, хто сьогодні ПРи владі і тими, хто в “опозиції”. Адже незалежно від того у кого в руках, у Ю або у Я, влада і держава — ніколи нічого не зміниться.
І саме цю, реально існуючу політичну силу — Комуністичну партію, автор не згадує жодним словом. Саме комуністи осолосили справедливу МЕТУ — зробити життя народу кращим за рахунок олігархів-капиталістів, за рахунок припинення нещадної єксплуатації-грабунку народу і держави. На превеликий жаль і Ви робите вигляд, що такої політичної сили (комуністів) не існує.
Для чого Вам брехати собі і людям?
94 роки комуністи живуть за рахунок трудового народу у коаліціях з капіталістами, але деякі роблять вигляд, що не розуміють, що комуністи завжди були партією експлуататорів.
Ви вважаєте, що при коммуністах було менше справедливості, що людям жилося гірше ніж зараз? Я маю на увазі наші, після воєнні покоління, тому що раніше нас не було і ми не маємо права судити. Ми зобовязані пройдене лише знати. Чи комуністи-чиновники крали більше ніж зараз і чи їх так прощали як нині? Ордена, як сьогодні за обкрадання людей та держави, при комуністах давали?
Щось ви, шановний не те … собі і людям.
Шановному любителю побороцца за мір во всьом мірє та за єднання усіх пролєтаріїв можу сказати лиш те, що вдруге на цю туфту у нас ніхто не поведеться. Мушу, однак, зазначити, що ви вірно зрозуміли суть проблеми. Компартія є одним з прикладів такої організації, лиш збанкрутілим. Не згадував я про неї ще й тому, що у незвичного до демократичних традицій українського постсовкового суспільства саме лиш згадування слів “партія” та “ідеологія” одразу викликає асоціації з політбюро цекакапеесес та політінформацією. Про існування інших партій та інших ідеологій більшість все ж здогадується, але конкретно нічого сказати не може. Того гляди, почнуть згадувати про “буржуазну демократію” на відміну від демократії “народної”. Так і до “антинародної демократії” можна докотитися.
Не згадував я і про націоналістичні партії, позаяк ідеологія націоналізму спрямована на самовизначення нації і утворення незалежної держави. До самого ж політичного устрою тієї держави вона жодного стосунку не має і фактично з її утворенням втрачає сенс.
припустімо, що комуністи хороші, але чому вони всюди, де мають владу, так беззастережно брешуть своїм народам?
А яке відношення це має до пропагованої автором статті ідеї єднання вічної опозиції?
Сімоністів туди теж скоро запишуть (чи направлять у відрядження), адже за їх присутності у правлячій коаліції справжнє єднання еліти нації буде некошерним.
В демократических странах смена власти происходит при помощи честных и прозрачных выборах, а в банановых, с помощью революции. Банда нам не оставляет ни каких шансов на выборах, быть революции. И не видитесь на разговоры о бескровной смене власти — не отдадут. Вспомните, как меняется мимика у овоща, когда разговор заходит о Межигорье. А тут на выборах добровольно они отдадут все денежные потоки, лишая себя такого счастья.
Вопросу. Уважаемый не могли бы вы конкретно сказать,каким образом после вашей гипотетической победы на выборах вы собираетесь навести порядок в полностью коррумпированой стране. Только прошу не грузить нас рассказами о том что вы напринимаете нужных законов и всё наладится — ваши законы никто не будет выполнять с нашим уровнем коррупции,тем более что в ваших рядах тоже не всё чисто.
И я уверен, что проиграют ! Я больше скажу кто у нас демократы??? У нас воры! И пустомели!!! Одни лапшу вешали пока шли к власти теперь только крадут и покращують життя вже тількі собі, другие в палатках брешут и ждут когда сами к кормушке попадут (а ведь были при власти данной народом да просрали всё магко говоря, потому что воровать сразу начали , а не работать…) Потому и люди на выборы не пойдут и плевать всем на фальсификации ибо Я ТЫ ОН И ОНА НИЧЕГО НЕ РЕШАЮТ!!! От нас НИЧЕГО не зависит, и если даже соберётся десяток идейных желающих изменить чтото сознательных граждан то завтра по месту их жительства проведут обыска, найдут болсанки и обвинят в тераризьме… а опозиционеры на трибуне пукнут и ещё раз шёпотом попросят выпустить Йулю и только Йулю (остальные им неинтересны))) Бабло победило всех короче! Да здравствует авторитарный режим Семьи Януковича! Спасибо не только жителям Донбасса но и всем кто не ходит на выборы ! Вы и дальше не ходите протестуйте молча может когда дустом травить начнут так сходите… Но ведь реально не за кого голосовать! Н Е З А К О Г О ! ! ! Вообще не вижу выхода. Хотя в итоге Кличко будет президентом этот хоть и боксёр ну так хоть деньги своим трудом зарабатывать начал… а людям только и останется что поверить в очередные басни.
А вообще Ларису поддерживаю на 100% одно плохо, что при смене власти силовым путём (ждать его лет 10-15 не меньше, а то и все 50 При Януковиче внуке) все обладатели бабла свалят за кордон, а пьяная матросня (образно) будет на кол сажать СПДшников, ППСников, ГАИшников(последних не жалко по чему то), Будут насиловать простых девочек живущих с нами во дворах, топить в колодцах детей зажиточных родителей (ну телик у него с плоским экраном — буржуй и в топку), короче до прихода войск ООН за три дня гражданское население (и мы с Вами в том числе если окажемся сильнее и по нужнуюсторону баррикад) натворит такого в этой стране, что от крови мы не отмоемся ещё долгие годы ибо надо знать, суть Украинца — у него всегда сусідська жінка краща, всегда винават в его неудачах ктото, а не он сам, всегда ему чего то мало и всегда надо всё, сразу и НА ХАЛЯВУ… и после революции ко власти снова придут воры…
В мире есть всего несколько стран, в которых нет никакой борьбы за свободу слова и честные выборы, однако они и так являются технологическими сверхдержавами. Например, Сингапур. Объясняется это тем, что этим странам страшно повезло, и руководители этих стран мудрые и честные люди. Причем, их мудрость и честность не теряются с годами. А в Украине прогрессирует силовая модель управления: в экономике, политике и т. д. И уровень насилия растет на фоне падения уровня жизни.
Да, люди везде недовольны жизнью: и в Бангладеш, где при доходе 100 долл. в год люди хотят больше денег, и в Германии при доходе 4000 евро в месяц люди тоже недовольны. Но согласитесь – это разные условия и разное недовольство! Все в этом мире относительно.
Помните, как в фильме с Ильинским: «А как все начиналось! Вызывают в Москву!» Так и в начале 90-х в Киев вызвали ребят в спортивных костюмах из парашютного шелка и сказали: «Ты будешь заниматься сталью, ты – нефтью, а ты – газом». Никто из них ничего из себя не представлял как предприниматель. Заурядные пацаны из комсомола! Единственное, что их сделало богатеями – это красный директорат, абсолютно экономически импотентный в новых экономических условиях, а также отсутствие реальной конкуренции.
Таким вот образом и появились естественные монополии, что в нашей стране означает слияние чиновничьего и олигархического капитала. Кстати, в той же Америке 40% нефти добывается малыми и средними предприятиями.
В Канаде – 30%. А сколько малых и средних в Украине задействовано в металлургии или добывающей промышленности? Просто в США и Канаде страной и экономикой рулят не выходцы из «ихнего» комсомола. Поэтому и воровства там нет! Как говорит мой сосед по квартире, «в связи с подобным руководством страной свет в конце тоннеля отключен на неопределенное время». Похоже, вскоре коалицианты введут закон о налоге на бедность. Тогда народу будет не выгодно быть бедным.//
Язык руководителя страны – это язык внятных поступков, в том числе и кадровых решений. «Комсомольцы» за последние 20 лет себя полностью дискредитировали, развалив все, что можно было развалить. Но партийный признак продолжает действовать вопреки уверениям власти о неприемлемости политической люстрации. Вопреки здравому смыслу работает не принцип профессионализма, а политическая целесообразность и личная преданность. Впрочем, преданность – понятие непостоянное. Помните, как в Библии: «И вдруг запел петух. И вспомнил Петр слово, сказанное ему Иисусом: прежде, нежели пропоет петух, трижды отречешься от Меня…» – Евангелие от Матфея. Такая перспектива есть и у властной коалиции.
«Комсомольцы» убеждают в гениальности подписанных с Россией договоров. Но все это фокусы.
Украина невыгодно сдала землю в Крыму под ЧФ. Американские 1,5 млрд евро только за немецкий Рамштайн трудно сравнить со 100 млн «российских». Выигрыш у тех, кто получит «откаты». А реальных денег Украина не получит.
Украине нужно снижать потребление газа в металлургии, на предприятиях химии. Это разумно. Остальное – братская помощь украинского народа Российской Федерации, для которой наше снижение потребления энергоносителей смерти подобно. Вот и получается, что Украина кормит «Газпром» и Россию!
Тем временем средний украинец живет сиюминутно, а демократы пытаются требовать от него сознательности. Это неправильно. Гражданское общество будет востребованным у нас тогда, когда она станет необходимостью для масс. А для этого люди должны стать богаче, чтобы для них стал актуальным вопрос о неприкосновенности их собственности. Отсюда: гражданское общество – это жизненная необходимость для экономически развитых стран и лишь для отдельных людей – с идеологической точки зрения. А зачем демократия, скажем, в каком-то пигмейском племени?
Нет пока у украинцев ресурса для решающей мобилизации народа по политическим причинам, даже если власть продаст пол-Украины. Только экономика даст им шанс. Те же харьковские соглашения, если быть реалистами, вызвали очень слабый резонанс. Западные народы этот путь прошли чуть раньше нас. История помнит, что шестерых спикеров казнили в Великобритании, прежде чем договорились. Это нужно учитывать.
Правонаследник Леонида Даниловича, свежеизбранный Виктор Федорович, тоже пытается позиционировать себя как политика с мультивекторной ориентацией в международных отношениях. Его команда, кажется, совершенно искренне полагает, что Черноморский флот можно легко, и не посоветовавшись с собственными гражданами, выставить субъектом торга в газовых переговорах, проигнорировав вопрос независимости государства. Или выкупить для нужд собственной фракции «энное» количество депутатских «тушек», застращать главу оппозиции уголовным преследованием, не заморачиваясь особенно последствиями.
Прикормленные телеканалы ежеминутно вдалбливают в и без того опухшие от избирательной истерии головы электората страшные картины коррупции и невероятных хищений в предыдущем правительстве. Для убедительности подкрепляют это информацией «о расстрельных уголовных делах», возбужденных Генеральной прокуратурой. Клянутся, что непременно доведут эти дела до суда. Правда, как говорят в народе, «и хочется, и колется, и мама не велит!» С одной стороны, упечь бывшую коллегу за решетку – дело святое, но проклятая мировая общественность ведь обязательно потребует аргументированного объяснения! Да и ситуация пикантная. Случись она в любой из стран Евросоюза: оппозиционер всегда будет выглядеть жертвой, попав за решетку. Нельзя не отметить стойкость Юлии Тимошенко.
А это, как ни странно, не настораживает Криминальную власть. Может быть, власть потеряла нюх? Может быть, власть, извините, мышей не ловит? Может быть, власть не понимает, что балансировать подобно Леониду Даниловичу — уже не удастся?
Ведь он балансировал лишь на одном канате, соединяющем Америку и Россию. Нынешняя же Жидовско-Пророссийская власть (ни в коем случае не украинская) натянула столь неосмотрительно еще один канат: между Западной Украиной и Донбассом. Чем заканчивается война на два фронта, хорошо известно из истории. Внутренняя оппозиция и внешнеполитические контрагенты взорвут ситуацию. И к бабке можно не ходить!
Эпоха обещанной стабильности может обернуться новым гражданским противостоянием на фоне невосполнимых потерь на мировой арене. Создастся ситуция, когда акция «Украина без Кучмы» покажется детским лепетом, а майдан 2004-го – просто детской шалостью.
Все это нынешняя Жидовская власть, с настойчивостью пьячужки, тормошащего телефон-автомат, выстраивает своими руками. И для начала цепной реакции уже хватает свежей Жанны Д’Арк в Лукьяновском СИЗО и подписания новых соглашений по сдаче России того, что еще не сдано. Похоже, что под крики горластых баб Яхуновича на передачах у Шустера, скучные «региональные» обещания и недоумение Европы может начаться — Новый Юльский Период…
Rак вы думаете с лозунгом :”мы отменим Антинародную Пенсионную Реформу” сколько Оппозиция возьмёт на выборах?…
Как вы думаете с лозунгом :”мы отменим антинародную пенсионную реформу” сколько оппозиция возьмёт на выборах?
Сказка про Сингапур умиляет. Другими “везунчиками”, судя по-всему, являються Монако и Бруней. С населением не больше Киева и пригородов.
Все это, к сожалению, демонстрирует глубокую дремучесть “политического сознания”. Видимо из-за успешного укоренения совкового мЫшления на глубокой хуторянской основе.
Любая преступная организация строится и управляется по тоталитарному принципу.Поскольку в Украине к власти пришли преступники,то надеюсь,объяснять никому не нужно,что они будут строить и к чему стремиться?А каким образом устраняются преступные организации? То-то.Делайте выводы и ваши ставки господа,а то игра будет сделана и мы вместе с нею. Очень скоро получим восьмое чудо Украины:лукьяновский СИЗО с Н.Томенко.Шутка.
“…идніше, що жителі Донбасу, Запоріжжя, Кривого Рогу, Криму, !”
Так написал ТАРАС МИРНЫЙ. Ошибаешься ,Тарасэ, мы голосуем за УКРАИНУ ! И разговариваем на украинском языке . И сорочки носим вышитые , и дети в школах на 1-е сентября одели вышиванки . Да , не везде , не во всех школах, но там , где влияние на директора и районо ПР незначительное и ли директор способен сопротивляться- там дети живут УКРАИНОЙ Подсчет голосов в прошлый раз можно ставить под сомнение, как в сей раз организуется подсчет ? А за обещальщиков , что не сдержали обещания в этот раз проголосует меньшее количество обманутых. Да и несколько поубавилось тех , кто видел в президенте Брежнева, доброго дедушку с колбасой по 2.10 Думается , что к новым выборам с такой политикой таких мечтателей станет ЕЩЕ меньше. А Восток и Центр не хотят отсоединяться от УКРАИНЫ , Ты не прав
Демократия…власть…оппозиция… Проблема в том, что за 20 лет во власти и оппозиции побывали уже все — и помаранчевые, и белые и синие. Для народа демонстрируются спектакли в виде — мы самые лучшие и за вас порвем майку на груди, а в реалиях -воруют и те и другие, прикрываясь пустыми лозунгами. Пока не вырастет новое поколение политиков (Сеню не в счет), рожденное в самостийной Украине, толку у нас не будет.
ЯнукОвоч може змінити лише географію своїх злочинів. Тобто підворотню в Єнакієво на затишний кабінет в Київі. Суть Гопника не зміниться при цьому!
Не успела страна отсмеяться над Енакиевским Инаугурантом, едва не прихлопнутым дверью Верховной зРады, как всем экспертам стало не до смеха, когда в кратчайшие сроки «Рыги», словно матерые волки, играючи перепрыгнули через ограничительные флажки действующего законодательства и умудрились сначала НЕЗАКОННО сформировать “парламентское большинство”, а потому тупо переписать Конституцию…
За последние полтора года единственный «прокол» рыго-режима случился с отношениях с Кремлем. Отдав Севастополь ни за понюшку табаку (пролонгировав на 25 лет действие соглашения между Украиной и РФ о статусе и условиях пребывания ЧФ России на нашей территории), «рыги» рассчитывали вернуть время вспять и паразитировать на газовом рынке на прежних условиях. Если кто не в курсах, то поясню, что основная прибыль такой мутной конторы, как РУЭ, заключалась в том, что часть объемов газа, поставляемого якобы для нужд Украины (по заниженным ценам), реализовывалась по завышенным ценам в европейских странах. А полученная «маржа» шла прямо в карман российско-украинских «партнеров». Однако времена изменились и нынешних хозяев Кремля прежняя схема уже не устраивала. У россиян и собственных проблем «по горло», а потому делиться с «рыгами» выручкой от реализации газа на европейском рынке нет ни малейшего резона…
Так что, «рыги», расписывая «газовую пулю» и строя планы поймать Кремль на мизере, сами попали в халепу. Севастополь почем зря отдали, а взамен реально ни хрена не получили да еще и договор Тимошенко де-факто легализировали. В то время когда европейские газовые трейдеры умудрились добиться от «Газпрома» пересмотра базовой цены в старой формуле, «рыги» умудрились подписать новые соглашения со старой базовой ценой. Но когда чуть позже подсчитали «экономический эффект» от мифической скидки, то прослезились.
Даже не знаю, как бы попонятней объяснить тонкие нюансы прокола «рыгов»? В общем, их чувства были сродни ощущениям того хитреца, который одолжил у соседа баксы, чтобы спихнуть их по завышенному курсу и получить свой навар. Но когда настала пора покупать доллары для расчета с соседом, то курс гривны рухнул и наш «бизнесмен» в итоге перехитрил самого себя – получив «попадалово» вместо прибыли.
И чем больше собственные грехи, тем больней «рыги» будут бить по Тимошенко. Рыгам по фигу как наличие каких-либо правовых оснований для привлечения экс-премьера и экс-министра МВД к уголовной ответственности, так и их полнейшее отсутствие. Вопрос в политической целесообразности изоляции лидеров оппозиции. И на это вопрос «рыги» давно дали ответ в виде троекратного «Да!!!».
Возможно, у кого-то возникнет логичный вопрос: о какой эффективности «рыгов» я тогда говорю? Ну ясен пень, что не об экономической и политической эффективности для Украины, а для самого бандформирования. Чтобы вы даже не сомневались в том, что когда смертник-судья Киреев «нарисует» срок Тимошенко, то значительная часть обывателей из Гнило-Донецка взвоет от восторга…. А потом еще раз – когда узнает новые тарифы на газ. Однако, обывателю пояснят, что в этом виноваты не Донецкие Урки, а конечно же «клята Юлька»…
Без дебатів і самовідводу
В результаті людських помилòк
Народилася хùба природи –
Березанський судòвий братòк.
Флуктуацій в природі багато,
І на сорок мільйонів подій
Припустили чи мама, чи тато
Березанський небажаний збій.
Працювали натужено руки
Гінекологів в УРСР.
Проколовся лише недолугий
Березанський сільський акушер.
Підрослá акушерська помилка,
І пішла посерéд діточòк,
На малят поглядаючи бридко,
В березанський дитячий садок.
А вже потім, шукаючи долі
Серед знань і шкільних почуттів,
Гарбузòву мордяку повòлі
Березанець у школі наїв.
У райцентрі професій багато:
Агроном, будівельник, бджоляр…
Та подався у судді пихáто
Березанський мордатий школяр.
Гіркотý проковтнувши огùдно
Можновладних інтриг та нарýг,
Прийняла березанця Феміда
У печерський зашуганий суд.
І хапáлась за сердце країна,
Валідолом долаючи стрес,
Дивлячùсь, як фемідна дитина
Каламутить судòвий процес.
Біло-синім обличчям держави,
Де до глузду нема вороття,
Відзеркалився в розгляді справи
Березансько-печерський суддя.
На очах у всієї країни
З подання голубих пацанів
Катував безпровинну людину
Нелюдяк з березанських країв.
Не здобувши ні честі, ні слави,
Не знімаючи блазня ковпак,
Заганьбùвся у розгляді справи
Правосудно-судòвий кріпак.
Березанська судова повія
Щось боїться зробити не так,
Бо її по-батьківські зігріє
Межигірський пудòвий кулак!
НА ЩО СПОДІВАТИСЬ НАСЕЛЕННЮ УКРАЇНИ ВІД ВЛАДИ?
Відповідаючи на поставлене запитання у заголовку, слід сказати, що населенню від влади нічого доброго чекати. Вона зайнята своїми питаннями покращення свого життя. А населення України змушене буде виживати самотужки, обманюючи цю владу з її законами та поняттями…
Коли нинішня ПРАВЛЯЧА КРИМІНАЛЬНА ВЛАДА боролась за важелі управління у державі то обіцяли покращення „вже сьогодні” Коли ж цю владу вони захопили, то закликають населення почекати хоча би ще 10-20 років того покращення. Протягом цього часу ще можна неприватизовані суспільні ресурси прибрати до липких рук. Особливо, це слід віднести до української землі. Якість життя українців в таких умовах на останніх позиціях.
За останні роки динаміка зростання Прожиткового Мінімуму спостерігається аналогічно до динаміки зростання мінімальної зарплати. Найбільше зростання відбулось у 2005, 2008 і 2009 роках. Нинішня Кримінальна влада вже другий рік поспіль утримує його на мінімальному рівні. Що свідчить про остаточне заморожування зростання Добробуту Населення і в наступному році. І населенню не слід очікувати якогось покращення свого життя.
Набір споживчого кошика формувавсь ще в 2000 році, коли мінімальна зарплата була 90 гривень, а вартість прожиткового мінімуму – 270,10 грн. В той час, при забезпеченні цього мінімуму, можливо було прожити місяць при тих тарифах за комунальні послуги та цінах і, взагалі, вартості життя громадянина.
А зараз — зараз — ні!!!