Смотрел передачу Шустера с участием Луценко. Были там двое представителей профсоюза — Бондарчук и Кабанченко. За кого они и что редставляют? Что подрались Стогный с Луценко и нардепом — ясно. А что делали, да еще двое представителей профсоюза с умными лицами и речами — ничего не понял. На форуме МВС непонятные сложности, сплошной контроль. Кто может просветить?
Важное
27 апреля, 2025
18 ноября, 2024
28 августа, 2024
220 ответов
Искренние поздравления председателю комитета профсоюза аттестованных работников (ПАП)органов внутренних дел (ОВД) Николаевской области Пике В.М. и его товарищам-соратникам по случаю отмены Одесским апеляционным административным судом после 4-х летней судебной тяжбы решения Главного управления юстиции Украины в Николаевской области о легализации (взятия к сведению) результатов рейдерского захвата профсоюза представителями администрации (УКЗ)УМВД УКраины в Николаевской области в июле 2008 года.
Успехов в отстаивании социально-правовых интересов работников органов внутренних дел не только своей области но и всей Украины.
Думаю, что всех представителей силових структур, посещающих уважаемый сайт ОРД, должно особенно заинтересовать образование КПСС Украины — Конгресс Профсоюзов Силовых Структур.
Профсоюзы по своей природе не могут быть не левыми и в
оппозиции к любой власти. И это хорошо.
Учитывая, что незыблемым принципом любой власти есть “раздели и властвуй”, а сегодняшние правители наплодили множество “самостийных” силовых ведомств, задачей которых есть “в случае чего — настучать друг-другу, а все вместе — народу по безтолковкам”, энтузиастам и инициаторам образования КПССУ следует отдать должное и поддержать их всячески.
КПСС в сочетании с другими общественными организациями — это
действительно сила, способная многого добиться в социальном плане и даже обеспечить действенный общественный контроль деятельности самых высоких чиновников государства. При условии, что их лидеров не прикормят или не не превратят в придатки определенной провластной политической силы.
В канун выборов, политические партии и особенно ПаРтия власти,
несомненно постараются иметь влияние в отом общественном обьединении.
Другим партиям, особенно левым, также будет большой грех пройти мимо этих ребят.
НЕЗАЛЕЖНІ ПРОФСПІЛКИ: СИЛОВИКИ БУДУТЬ МАТИ ПІДВИЩЕНІ ПЕНСІЇ.
Така домоленність досягнута між представниками Всеукраїнського Конгресу профспілок силових структур, лідерами військової громадськості та членами робочої групи з боку Міністерства соціальної політики.
Починаючи з 05.12.2011 року по 23.03.2012 року, між лідерами професійних та громадських організацій військовослужбовців та інших силових структур України (В.Шуба, Г.Кабанченко та О.Лалак) і посадовими особами міністерства соціальної політики України на чолі з першим віце-прем”єр-міністром України С.Тигипко, було проведено три раунди переговорів з питань відновлення соціальної справедливості, законності та усунення дисбалансу у пенсійному забезпеченні військовослужбовців ЗСУ та службовців всіх інших силових структур України.
Переговори відбувались в напруженій обстановці. Члени профспілкових та громадських організацій силовиків на чолі з вище переліченими особами неодноразово вдавались до проведенні мітингів військових пенсіонерів, які ухвалювали відповідні звернення та заяви на адреси вищих посадових осіб держави, а також доручили трьом вище переліченим лідерам організацій відстоювати їх права в переговорному процесі з вищими представниками влади України.
Перший віце-прем”єр-міністр України С.Л.Тигипко підійшов до цього переговорного процесу максимально оперативно, доручив його підготовку з боку підпорядкованого йому міністерства найкращим фахівцям, внаслідок чого, в межах своїх повноважень, зазначене міністерство позитивно вирішило проблемні питання з пенсійного забезпечення всіх силовиків…
Такій оперативній і злагодженій роботі по вирішенню вище зазначених проблем максимально посприяв своєчасний Наказ першого віце-прем”єр-міністра України — міністра соціальної політики С.Л.Тигипка від 13.03.2012 року № 131 Про створення відповідної робочої групи… До складу цієї групи були також введені і вище перелічені профспілкові та громадські діячі…
Підготовлений відповідний проект Постанови Кабінету Міністрів України…
На даному етапі Уряд України готовий поетапно, до 01.01.2013 року (в межах наявних фінансових можливостей…) задовільнити вимоги громадськості із числа пенсіонерів силових міністерств та відомств на 50%…
Переговорний процес триває. Поки між переліченими лідерами військової громадськості та членами робочої групи з боку міністерства соціальної політики знайдено повне взаємопорозуміння і налагоджена конструктивна співпраця.
Про його наслідки буде повідомлено додатково.
Анекдот вспомнился. При советах дело было. В новом доме получили квартиры директор шахты и известный стахановец. Ну, за директором по утрам машина приходит, вечером привозит. И решил стахановец, чего мол месту в машине пустовать — напишу заяву в профком, чтобы и меня брали. Написал. Через пару дней заходит в профком, интересуется результатом. Ему говорят — директор приказал удовлетворить на 50%. Это как — недоумевает стахановец, — только утром будут возить или только вечером, — спрашивает он у профсоюзного бога. А вот так, — засмеялся бог и показал ему полусогнутую руку до локтя…
На 1 мая профсоюзы готовят массовые акции протеста
Председатель Днепропетровского профсоюза «Стачечный комитет», председатель Общественной палаты Днепропетровской области Андрей Туяков сообщил, что 1 мая в Украине возможны массовые акции протеста против принятия Трудового кодекса, который Верховная Рада собирается рассматривать 27-28 апреля.
Об этом он заявил на пресс-конференции в ИА «Мост-Днепр».
«В случае принятия проекта Трудового кодекса Украины, он может стать орудием насилия над работниками как со стороны работодателей, так и со стороны государства. Украинские депутаты сделали все от себя зависящее, чтобы 1 мая 2012 года стало днем всеобщей мобилизации трудящихся на защиту своих трудовых прав и достоинства. Мы будем действовать по обстановке, но готовим массовые акции протеста по всей Украине и апогеем и этого недовольства будет День солидарности трудящихся 1 мая», — сказал он.
Как сообщалось ранее, Днепропетровская областная профсоюзная организация поддерживает предложение провести массовую манифестацию и выступить единым солидарным фронтом в поддержку общих трудовых интересов и прав трудящихся на демонстрации 1 мая 2012 года.
Жизнь диктует необходимость провести эту акцию сключительно вместе с Левыми политическими силами, ибо за 20 последних лет уркаинский капитализм дискредитировал себя до невозможности.
Пика В.М. — председатель ментовского профсоюза в Николаеве, бывший депутат облсовета, который в свое время не дал меру А.Бердникову прихватизировать центральную улицу города Советскую вместе с жильцами?.
Так это его (или однофамильца) тещу в местном морге “на запчасти” разобрали”? (см.ветку “Бизнес на смерти”)
Ужас, что твориться.
А профсоюзу ментовскому действительно “крышка”, он — полнейший придаток администрации.
Не смотря на массу обращений в МВС и Минюст — профсоюз под главенством фальификаторов, паразитирующих на взносах даже процветает: министр Захарченко поздравил не Кабанченка, а отстраненного и переизбранного Онищука с 20-летием профсоюза.
Почему?
Потому, что Минюст противоправно не легализует отстранение и переизбрание Онищука, перебежавшего (тушка) от Ю до Я (через Хмару).
Мерцалов (председатель Крымской организации) через суд ТРЕТИЙ раз востановлен на службе: кто-то ответит? Никто и никогда!
А вы говорите : правовая и демократическая держава.
Одним словом: ВСЕ…
для Ужаса: а Пика еще и уже давно не председатель николаевского профсоюза. Он даже еще не получил решение суда. Решение одесский суд везет волами в Николаев. А юстиция еще неизвестно как выполнить это решение. Добют его кадровики. Кабанченко сидит и нос не показывает. а Мерцалов — идут розговоры. что уже сдался Онищуку.
Милицейскому профсоюзу полный капец — в Соломенский суд Киева подан иск о защите деловой репутации этого профсоюза (ПАП ОВС Украины), где ответчики Кабанченко Г.В. и Пика В.М..
Интересно — удалось ли защитить деловую репутацию милицейского профсоюза в суде по иску, где ответчиком является народный депутат Г.Москаль?
П О С Т А Н О В А
Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012.
(витяг) справа № 2-а-1586/09/1470
П О С Т А Н О В И В:
……
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2009 року скасувати та прийняти нове рішення.
Адміністративний позов Піки Володимира Матвійовича до Головного управління юстиції у Миколаївській області задовольнити …
Скасувати Наказ Головного управління юстиції у Миколаївській області”Про взяття до відома інформації про зміну керівних органів № 470/10-0 від 28 серпня 2008 року.
……..
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку ….
Головуючий суддя Єщенко О.В.
судді: Димерлій О.О., Зуєва Л.Є.
для Яторчу от 21.04.2012 18:24
8 мая 2012 года суд не состоялся — не явился ответчик.
Онищук почему-то заменил своего представителя Столбового (кандидат юридических наук) на малоизвестную девченку. Но никто не прибыл.
Шоу продолжается — Онищук пиарится. Наверное метит в депутаты.
Бедная та партия, что его возмет.
для Яторчу от 21.04.2012 18:24
8 мая 2012 года суд не состоялся — не явился (выбачаюсь) позывач.
Онищук почему-то заменил своего представителя Столбового (кандидат юридических наук) на малоизвестную девченку. Но никто не прибыл.
Шоу продолжается — Онищук пиарится. Наверное метит в депутаты.
Бедная та партия, что его возмет.
Реєстраційна служба головного управліннястиії у Миколаївській області повідомла голову обласної організації профспілки атестованих працівників ОВС України ПІКУ В.М., що на виконання Постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 скасовано наказ управління юстиції “про взяття до відома інформації про зміну керівних органів” обласної міліцкйської профспілки за результатами рейдерства, скоєного управління кадрового забезпечення.
12 июня 2012 Соломенский райсуд Киева иск Онищука к Пике и Кабанченко оставил без рассмотрения ибо истец, осознавая отсутствие судебной перспективы — повторно не явился в суд. Видимо важным для Онищука было “отбить понты”, создав илюзию своей правоты и в порядке обеспечения иска добиться запрета для Кабанченка и других выступать от имени милицейского профсоюза.
Номер не прошел. Еще 24 мая суд отказал в обеспечении иска.
А чем закончился суд Онищука с Г.Москалем? Интересно.
Кто знает?
15.06.2012 Шевченковський райсуд г. Черновцы в удовлетворении иска к Г.Москалю и 5-му каналу откаал. Остался А.Онищук без 50 тыс. гривнев. А нужно было в $-зеленых просить или Эвриках.
Заслухавши та обговоривши підсумки розгляду судом Солом’янського району м. Києва справи за позовом гр-на Онищука А.С. від імені ПАП ОВС України до Кабанченка Г.В. та Піки В.М. про зобов’язання вчинити певні дії (захист честі та ділової репутації), профактив ПАП ОВС України зазначила, що основною метою заявника було створення позовом ілюзії своєї правоти в очах громадськості (своїх колег) та перш за все — керівництва МВС України та особисто Міністра Захарченка. Одночасно, шляхом подання заяви про забезпечення позову гр-н Онищук намагався рішенням суду заборонити законним представникам ПАП ОВС України Кабанченку Г.В. та Піки В.М. виступати від імені Профспілки атестованих працівників ОВС України. Проте, чергова авантюра Онищука і Ко не вдалася. Розуміючи та визнаючи безперспективність свого позову, ні позивач, ні його представники до суду не з’явилися. Заява про забезпечення позову судом 24 травня 2012 року повернута позивачу, а 12 червня 2012 року судом прийнято рішення про залишення позову без розгляду.
Проте, прийнявши участь у нараді, яку проведено 4 травня 2012 року в Міністерстві внутрішніх справ України під головуванням начальника Департаменту кадрового забезпечення Дивака М.М. за участю заступника міністра — керівник апарату МВС Лекарь С.І. з начальниками кадрових апаратів ГУ-УМВС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, ДДСО, вищих навчальних закладів МВС за підсумками роботи протягом 3-х місяців 2012 року, де одночасно розглядалося питання “Про взаємодію Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України з органами та підрозділами внутрішніх справ”, саме тут А.Онищук, як фаховий шахрай, видавши надії неперспективного позову за завершений факт, створив ілюзію свого верховенства та знову став неправомірно залучати представників ДКЗ УМВС областей у незаконне втручання в діяльність профспілок. Мабуть домовився Онищук з кадровиками, адже в деяких областях навіть генерали-начальники раптом стали членами профспілки. Саме їх, міліцейських генералів сьогодні потрібно захищати від їх власної сваволі. А якже.
“Історія створення ПАП ОВС України
Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ України (Профспілка) зареєстрована у Міністерстві юстиції України 19 квітня 2000 року, свідоцтво № 1406, має реєстрацію в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Останні доповнення 19.04.2007, свідоцтво серії А01 № 158041.
На третьому з’їзді ПАП ОВС України, на якому обрано членів керівних органів Профспілки − Ради та президії Ради, а також затверджено Статут. Головою Профспілки таємним голосуванням обрано Анатолія Семеновича Онищука.” — так розпочинається на сайти ПАП ОВС України історія міліцейської профспілки.
Звичайно, що до обрання Онищука головою — історії профспілки не було.
Дякуючи тісній співпраці профспілки з начальством, каже Онищук, сьогодні 50 тисяч міліціонерів сплачують йому профспілкові внески. Цікаво, на що він їх тратить?
Запит про стан та витрати членських внесків все ж надіслано.
У відповідності до положень Закону України про профспілки та Статуту члени профспілки мають право отримувати вичерпну інформацію про роботу профспілки у т.ч. про надходження і витрати профспілкових внесків.
На підставі Законодавства України про профспілки та публічну інформацію у 5-денний термін потрібно надати повну інформацію про надходження та витрати членських внесків.
Слід було б поцікавитися у Онищука: скільки і в яких банках він відкрив рахунки профспілки і хто контролює витрати? А чи хтось мае сумнів, що крім профспілкових внесків там ще якісь гроші?
Если вы надеетесь одной Николаевской пикой навести лад в вашем профсоюзе — вы ошибаетесь.
Мне искренне жаль вас и ваших усилий.
Батька ГУРТОМ бють.
Працівникам підрозділів «Беркут» України
Шановні колеги!
Звертається до вас особовий склад роти «Беркут» УМВС України в Сумській області з проханням допомогти та зрозуміти нашу ситуацію, котра склалася в нашій області. Під загрозою звільнення опинився весь сержантський склад, котрий повстав проти корупції. Сьогодні така складна ситуація склалася у нас, а в майбутньому може статися в любому підрозділі нашої країни, адже корумпованому керівництву не потрібні ті співробітники, які можуть сказати «Ні» корупції та сказати своє слово.
Нам потрібно якось захистити себе та разом створити громадські органи захисту своїх колег. Тому частина наших колег (20 осіб) прийняли рішення вийти з організації ПАП ОВС України, яка не вирішує наші соціально-правові проблеми, а занята виключно збором профспілкових внесків, які тратяться невідомо ким і на що. Ми створили свою окрему та незалежну профспілкову організацію. Пропонуємо і вам зробити подібне та створити всеукраїнську профспілкову організацію «БЕРКУТ» для захисту своїх законних трудових та моральних інтересів. Всі свої пропозиції скидайте на електронну адресу: [email protected] , а листи відправляти на адресу: м. Суми, вул. Леваневського 22 кв.89
Голова профспілкової организації «БЕРКУТ» Голуб В.М.
По поступающим сведениям, до сегодняшнего дня кадровой службой МВД не проводится какая-либо работа относительно обеспечения реализации Конституционного права на участие в выборах и голосовании работников милиции, задействованих в охране общественного порядка и обеспечении охраны избирательных документов на избирательных участках в период виборов народних депутатов Украины 28 октября 2012 года.
Подобная порочная практика лишения возможности реализовать свое избирательное право работниками милиции повторяется на каждых выборах: президентських, парламентських, выборах депутатов местных Советов.
Законом Украины о выборах народних депутатов Украины предусмотрена возможность гажданам-избирателям, а таковыми несомненно являються работники ОВД Украины, голосовать за пределами своих избирательных участков при условии подачи соответствующего заявления в участковую комиссию по месту жительства или органу ведения Державного реестра избирателей, подтвержденного соответствующим документом о невозможности голосовать по месту жительства (регистрации).
Отдельные комитеты профсоюза аттестованных работников ОВД все же обратились к начальникам УМВД дать соответствующие распоряжения кадровой службе обеспечить реализацию права на участие в голосовании граждан Украины – работников милиции, задействованых на охране общественного порядка в период голосования на избирательных участках 28 октября 2012 года, предложили заблаговременно обеспечить их соответствующими виписками из приказа для подачи заявления в участковую комисию или орган ведения Державного реестра избирателей по месту несения службы в день выборов.
Сайт “papovs.at.ua” (Онищука)отключен за неактивность и будет удален через несколько дней. Инструкции по восстановлению отправлены на регистрационный e-mail владельца сайта.
Під час судового розгляду справи за позовом про захист честі та ділової репутації стало відомо, що гр. Онищук А.С. сфальсифікував документи про створенні Рівненської обласної організації міліцейської профспілки та незаконно був відряджений до Ради профспілки. Аналогічним чином він сфальсифікував документи щодо делегатів з’їзду, на якому його обрали головою. Суду заявлено, що про фальсифікації відомо зокрема Васюку, Яворському, Хірному, Вареничеву та іншим «старим представникам гвардії Онищука». Про зазначене стало відомо зокрема з листа Головного управління юстиції в Рівненській області від 18.10.2012)., тому суду заявлено клопотання про їх витребування та направлення прокурору для прийняття рішення.
Враховуючи викладене, характеристику гр. Онищука, зокрема він нагороджений профспілковими медалями та орденами, йому запропоновано до 29.10.2012 передати печатку, документи законному наступнику, добровільно припинити незаконну діяльність (скласти повноваження).
«Членам Онищукової Ради» пропонується визнати його нелигитивність і діяти далі лише в правовому руслі, згідно рішень 5-го з’їзду ПАП ОВС України, про що повідомити Мандатну комісію. Тим хто був «змушений» допомагати гр. Онишуку фальсифікувати документи профспілки — пропонується негайно надати письмові пояснення Мандатній комісії.
В разі не виконання запропонованих заходів до 10.11.2012 Мандатна комісія вимушена буде всі матеріали щодо фальсифікацій документів про створення профспілок, проведення їх статутних заходів, відрядження до Ради профспілки передати керівництву МВС України, Пенсійного фонду та до Генеральної прокуратури.
видь эту информацию знали все предедущие начальники -почему никто нешолохнулся: И как будут развиватся события суммы то нехилые-да и люди кругом его клюв вмочили
Знать-то знали, да стригет он взносы официально по 1% с ментовской зарплаты ежемесячно через бухгалтерию. Посчитать не трудно: примерно 40 тыс. ментов по 15 грн. в месяц, получается железно поллимона. 5-6 лимонов в год и никакого скандала. За что его так кадровики МВДешные опекают? А “зеленые” Онищука за какие заслуги в свой список седьмым взяли?
Это вам не дурак-начальник сумского беркута. Онищук негодяй всеМВДешного маштаба.
Видимо поэтому Кабанченко и Пика все суды проиграли с Минюстом. Там также был министр Онищук и также родом ровенский.
почему это ваш Карасик Володя на эту тему помалкивает? он ведь первый председатель ментовского профсоюза. или его волнуют более глобальные проблемы, например — как переименовать милицию в полицию?
Головам АР Крим, обласних, м.м.
Києва та Севастополя організацій
ПАП ОВС України.
Про припинення підтримки незаконного
профактиву ПАП ОВС України.
Шановні колеги!
Під час судового розгляду справи за позовом про захист честі та ділової репутації нашої Профспілки стало відомо, що після звільнення з посади в міліції м. Рівне, гр-н Онищук А.С. сфальсифікував документи про створення Рівненської обласної організації ПАП ОВС України та обрання себе її головою, тому незаконно був відряджений до Ради профспілки, незаконно приймав участь у 2-му з’їзді Профспілки.
Продовжуючи свої незаконні діяння, таким же чином Онищук сфальсифікував документи щодо делегатів 3-го профспілкового з’їзду, хоча Рівненська обласна організація не є такою до сьогодні. Одночасно він змушував аналогічно фальсифікувати профспілкові документи керівників інших обласних організацій. На жаль, деякі з них проявили слабкість та легковажно піддалися провокаціям фальсифікатора.
Про зазначене стало відомо зокрема з листа від 18.10.2012 Головного управління юстиції в Рівненській області та інших областей, тому суду заявлено клопотання про витребування зазначених матеріалів і направлення їх прокурору для прийняття відповідного рішення. Самого Онищука судом залучено до участі у розгляді справи особисто.
Вам також достеменно відомо про те, що Печерським районним судом м. Києва ще у 2010 році доведено невідповідність протоколу 3-го з’їзду стосовно представника Миколаївської обласної організації та визнано неправомірним направлення недостовірних відомостей до Мін’юсту України. Тому з великим задоволенням до зазначеного повідомляю, що 01 березня 2012 року рішенням Одеського адміністративного суду скасовано легалізацію рейдерської конференції 2008 року, проведеної особисто Онищуком та УКЗ УМВС України в Миколаївській області. Станом на сьогодні легалізуючим органом поновлено повноваження попереднього складу комітету ПАП ОВС Миколаївської області та його голови Піки В.М., проводяться заходи по ліквідації наслідків рейдерства у якому, нажаль, брали участь посіпаки Онищука з інших областей.
Профактив Миколаївської обласної організації, як і тих обласних організацій, що законно провели 4-й та 5-й з’їзди нашої Профспілки твердо впевнені, що з фальсифікатом та шахрайством в ПАП ОВС України рано чи пізно буде покінчено. Проте, без визначення позиції інших обласних організацій цей процес затягнеться значно довше. Тому вам ще раз пропонується розглянути ситуацію, без наслідків визнати законні рішення 5-го з’їзду ПАП ОВС України і приступити до їх виконання.
Тим, хто був «змушений» допомагати гр. Онищуку фальсифікувати документи Профспілки – пропонується негайно надати свої письмові пояснення до Мандатної комісії ПАП ОВС України.
В разі невиконання запропонованого до 13.11.2012, відмови приведення діяльності Профспілки у правове русло — Мандатна комісія вимушена буде всі наявні матеріали щодо фальсифікації матеріалів про створення профспілок, проведення нестатутних заходів та незаконні відрядження до Ради профспілки передати Міністру внутрішніх справ, Пенсійному фонду та до Генеральної прокуратури.
Голова комітету ПАП ОВС Миколаївської області – голова
Мандатної комісії ПАП ОВС України В.М.Піка
Підготовлено Всеукраїнською спілкою громадських об’єднань
«Громадянська солідарність» та Національним форумом профспілок України
Аналіз
стану реалізації державної політики соціального захисту ветеранів війни, військової служи, правоохоронних органів та учасників бойових дій
Соціальний захист військовослужбовців та співробітників правоохоронних органів – це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення їх матеріальних і духовних потреб відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, а також підтримання соціальної стабільності у цьому специфічному середовищі організованих й дисциплінованих людей. Його важливою складовою є право військовослужбовців та співробітників правоохоронних органів на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 1-2 Закону від 20 грудня 1991 року N 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” однозначно визначає, що нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними.
Але маємо усі підстави констатувати, що ми і наші сім’ї обмануті державою, котра законами гарантувала нам достойний соціальний захист.
Конституційні права людей літнього віку в частині забезпечення гідного життя нашою державою реалізуються недостатньо, законодавчі акти виконуються незадовільно, більш того, владою допускається постійне звуження прав ветеранів цієї категорії на фоні надання значно більших привілегій, пільг та компенсації окремим прошаркам населення, що не мають на це права. Влада тепер навіть не вважає військовослужбовців такими, що служать державі та виключила їх з числа тих, на кого розповсюджується дія Закону «Про державну службу» в редакції 2011 року.
Пенсіонери з числа колишніх військовослужбовців та працівників правоохоронних органів не мають належного рівня пенсійного забезпечення та соціального захисту, хоча своєю нелегкою та небезпечною, пов’язаною зі щоденним ризиком для здоров’я та життя службою, вони цього заслужили.
Та рівень свого соціального захисту військовослужбовці контролювати і відстоювати не можуть, оскільки обмежені статутом та є єдиною соціальною групою, що не має своєї професійної спілки, хоча такі органи є в усіх арміях демократичних держав, існують навіть міжнародні об’єднання.
Україна так і не ратифікувала більшість базових конвенцій Міжнародної організації праці стосовно соціального забезпечення. Кабінетом Міністрів так і не затверджені державні соціальні стандарти і нормативи (п.10 Прикінцевих положень Податкового кодексу).
Найбільш загрозливими для системи соціального захисту пільгових категорій громадян стали кроки влади, спрямовані на вибудовування системи законодавчо виправданого самоусунення держави від виконання її соціально-захисної функції. Як наслідок, зараз маємо найвищий за усі два десятка років темп люмпенізації старіючого населення. Останні роки відзначаються масштабним наступом на соціальні права також і військовослужбовців, як наслідок фактичної відмови держави від своїх соціальних зобов’язань.
Усі уряди, без виключення, не виділяють у повному обсязі кошти на повне виконання соціальних гарантій, передбачених Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України від 15 червня 2004 року N 1763-IV «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та Законом України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших законів, що встановлюють підвищений рівень соціальних гарантій і соціальної підтримки для забезпечення достатнього життєвого рівня ветеранам війни і військової служби, учасникам бойових дій, ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дітей війни, пенсіонерів за віком, інвалідів загального захворювання, потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Продовжує цю недостойну традицію й чинна влада. Так, уже на 2012 рік Верховна Рада у порушення трьох рішень (у 2007-2009 рр.) Конституційного суду, чинних на той час, встановила у законі про Держбюджет норму про те, що пільгові положення щодо чорнобильців, дітей-війни, пенсіонерів-військовослужбовців фінансуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом міністрів України виходячи з фінансового ресурсу бюджету. Після ухвалення закону про державний бюджет України на 2012 рік, соціальних виплат у розмірах, визначених законодавством, позбулися 34 категорії громадян.
А 27.12.2011 «ручний» Конституційний Суд вирішив не «помітити» ст. 22 Конституції України, власних рішень та присудив, що уряд має право в ручному режимі встановлювати розмір і порядок соціальних виплат у відповідності до наявності грошей. Таким чином, Конституція трактується в інтересах легітимізації законів й урядових рішень, які запроваджують ручне керування системою соціального забезпечення, а також усувають можливість законодавчо-судового регулювання цієї сфери.
По суті дискримінаційними і такими, що унеможливлюють захист прав пенсіонерів, звільнених з військової служби та правоохоронних органів є також Постанова Верховної Ради від 28.11.2002г. № 278-IV і Постанова Верховного Суду від 15.04.2005 №4. Внаслідок цих та подібних рішень судова система паралізована, органи державної влади зобов’язуються оскаржувати рішення, винесені не на їхню користь, виплати практично є заблокованими, більшості громадян не виплачуються, тож літні люди несуть моральні і матеріальні втрати та все частіше протестують проти невиконання судових рішень.
Тож складається враження, що наші уряди ведуть постійну війну проти власного народу, знищуючи економічно виправдані, перевірені десятиріччями фінансові механізми забезпечення соціальних пільг та гарантій.
Місцеві органи виконавчої влади та місцеве самоврядування також не мають можливостей для створення додаткових умов соціальної підтримки ветеранів війни, військової служи, правоохоронних органів та учасників бойових дій. Обсяг субвенцій з державного бюджету не в повній мірі забезпечує пільги і компенсації ветеранам цієї категорії на оплату житлово-комунальних послуг, послуг зв’язку, безкоштовне санаторно-курортне лікування, безоплатний проїзд у міському, приміському та міжміському транспорті, безоплатне отримання ліків, зубопротезування тощо. Ветерани не захищені від спекулятивного підвищення цін на ліки, продукти харчування, послуги. Безкоштовно ветерани мають можливість користуватись лише комунальним транспортом, приватні перевізники відкрито ігнорують вимоги законодавства, безкарно ображають та принижують літніх людей. Прозорість проходження бюджетних коштів, адресність фінансування пільг та їх ефективне використання державними органами слабо контролюється.
Ветерани позбавляються підтримки від підприємств при зміні форми власності, в країні ще не набула поширення благодійна допомога немічним та інвалідам.
Центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування повсюдно не виконують вимоги статті 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що містить вимогу надавати ветеранським організаціям фінансову підтримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безплатно надавати будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань. Не скасовані диспропорцій під час розподілу коштів на сприяння діяльності організацій ветеранів війни, до цього часу кошти з державного та місцевих бюджетів деколи отримують організації, що не мають фіксованого членства, чим створені умови для зловживань.
Фактично недоступною для ветеранів війни й військової служби є значна частина медичних послуг, ніби гарантованих законодавством. Обіцяне державою щорічне безкоштовне санаторно-курортне лікування фінансується лише на 8-10% від числа осіб, що мають на це право. Залишається не розв’язаною ще одна болюча проблема – забезпечення інвалідів війни засобами реабілітації. До недавнього часу в черзі на забезпечення спецавтотранспортом перебували понад 150 тис. інвалідів різних категорій, з яких майже 45 тисяч інвалідів війни.
Президент, Верховна Рада та Кабінет Міністрів України вирішили змінити організаційно-правові форми господарювання державних та комунальних лікувально-профілактичних закладів та передачу відомчих установ та закладів охорони здоров’я до сфери управління центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я (п.11 прикінцевих положень Бюджетного кодексу).
Цю негативну, на нашу думку ініціативу уже підхопили місцеві керівники. Листом від 28 вересня 2010 року (вих. № 26001 46) голова Ради Міністрів АРК підготував проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу санаторно-курортних закладів до сфери управління Ради Міністрів АРК», яким передбачається передача 44 санаторіїв (у тому числі тих, які належать МОУ, МВС, МНС, СБУ, ДПС та іншим відомствам) у власність АРК. І Кабінет Міністрів України вже підготував проект постанови про передачу вказаних курортних закладів.
В той же час, тільки у Міністерстві оборони України на санаторно-курортному забезпеченні знаходиться 1 млн. 183,4 тис. осіб, але із-за недофінансування, щорічно тільки 7% має можливість отримати санаторно-курортне лікування. Санаторно-курортні заклади Міністерства оборони України є військовими частинами, на які покладено мобілізаційні завдання, які в особливий період повинні перетворитися у військові госпіталі та використовуватися за призначенням. Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» заборонено зміну підпорядкування, перепрофілювання військово-медичних закладів охорони здоров’я, санаторно-курортних та оздоровчих закладів Міністерства оборони, Служби безпеки та Державної прикордонної служби України.
Ми і наші сім’ї законодавством і нормативними актами Уряду віднесені до категорії, що зазнає невиправданої дискримінації. Середнє грошове забезпечення офіцера зараз нижче середньої заробітної плати по країні, що впливає на розмір пенсії. А з огляду на те, що в наслідок частих переїздів, дружини військових стають неконкурентними на ринку праці, часто є безробітними або низькооплачуваними, тож в розрахунку на одного члена сім’ї дохід офіцерів та пенсіонерів з їх числа дуже часто є за межею бідності.
Система (таблиця, сітка) посадових окладів військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів не прирівняна до системи посадових окладів держслужбовців, а окладів за військовим званням – до оплати за ранги держслужбовців. Підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, а, відповідно, і пенсій, не врегульоване й залежить від суб’єктивних рішень керівників держави («Коли захочу – тоді й підвищу» та «Грошей нема»).
Кабінет Міністрів знайшов кошти на підвищення посадових окладів державним службовцям, внаслідок чого їх посадові оклади стали майже на 55% вищі від посадових окладів військовослужбовців за порівняними посадами. Дійшло до того, що підпорядковані військовослужбовцям державні службовці отримують заробітну платню вище чим їх начальники – військовослужбовці. У той же час, у ст.2 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ виписана рівність прав військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, органів та підрозділів цивільного захисту та прав держслужбовців. Оклади за військові (спеціальні) звання не підвищувались давно і є ганебними та знущанням над військовиками (генерал армії України «коштує» аж 160 гривень).
Уряд, на нашу думку, має терміново прийняти рішення щоби прирівняти систему посадових окладів військовослужбовців до системи посадових окладів держслужбовців, а окладів за військовим званням – до оплати за ранги держслужбовців, при цьому прирівняти посадові оклади військовослужбовців до посадових окладів державних службовців, а посадові оклади військовослужбовця-контрактника першого тарифного розряду першого року служби до посадового окладу держслужбовця 15 рангу першого року роботи. Збільшити розмір окладів за військовим званням до рівня посадових окладів та встановити їх взаємозв’язок з доплатою за ранги держслужбовців.
Чинне законодавство містить дискримінаційні норми по відношенню до сімей військовослужбовців та співробітників правоохоронних органів. Нині пенсія у разі втрати годувальника за померлого державного службовця призначається у розмірі 70% від його заробітної платні, а за військовослужбовця, правоохоронця тільки 30% (учасників б/д — 40 %).
Що образливо, пенсії у таких розмірах отримують крім держслужбовців теж сім’ї депутатів, прокурорів, суддів. Попри явну дискримінацію діючих норм, депутатська більшість ВР в черговий раз 19.06.2012 не захотіла прийняти законопроект від 16.01.2012 № 9724 про внесення змін до статті 36 Закону України від 9.04.1992. №2262 – XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо розміру пенсій в разі втрати годувальника. Цим законопроектом пропонується всього усунути несправедливість та встановити пенсію у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї та у розмірі 90 процентів на двох і більше членів сім’ї..
Ми привертаємо увагу урядовців на недостойні, шахрайські способи підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, що відбувається нині. Так, з 1 грудня 2010 р. військовослужбовцям підвищено середній розмір щомісячної премії з 10 до 55 % посадового окладу, а контрактникам з 35 до 70 %. Міноборони ж це підвищення оформило так, що пенсії звільненим з військової служби у минулі роки, всупереч законодавству не перераховуються. Таким чином, знову утворюється розрив у розмірах пенсій у залежності від року звільнення.
А цьогоріч уже уряд вирішив економити кошти за рахунок військових пенсіонерів та прийняв Постанову від 23 квітня 2012 р. № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що встановлює якісь волюнтариськи визначені розміри збільшення пенсій. Але, за законом, збільшення любого зі складових грошового забезпечення військовослужбовців має автоматично поширюватись на перерахунок пенсій військовим пенсіонерам.
Тож, ветеранська спільнота постійно ще раз привертає увагу до порушення владою Закону від 9.04.1992. №2262 – XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; Постанови КМ від 17.07.1992 №393; ст.1 Положення «Про порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовців України», затвердженого наказом МО від 5.03.1994 №75; ст. 118 Положення «Про порядок призначення і виплату у Міністерстві оборони України державних пенсій и доплат військовослужбовцям і членам їх сімей», затвердженого наказом МО від 8.08.1994 №205.
Попри те, що Україна є лідером серед країн Європи за обсягами витрат на виплату пенсій у співвідношенні до обсягів економіки, рівень наших пенсій є одним з найнижчих. Наша середня пенсія менша у 14 разів аніж у Фінляндії, у 9 разів ніж в США чи Німеччині, у четверо — ніж у Польщі і навіть удвічі менша за середню російську пенсію. Але, прийнятий Закон “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” є порушенням Конституції України, Закону України “Основи загальнообов’язкового державного соціального страхування”, Указу Президента України від 13 квітня 1998 року № 29198 “Про Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні” та суперечить міжнародним зобов’язанням держави (Угода «Про порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей і державного страхування військовослужбовців держав – учасниць СНД», підписана у Ташкенті 15.05.1992 р.).
Закон неправомірно встановлює такі новації: календарний порядок обрахування вислуги років для призначення пенсій та іі розміру збільшено до 25 календарних років; максимальний розмір пенсій зменшено з 90% до 80% відповідних сум грошового забезпечення; введено обмеження сум нарахованої пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; підвищення віку для призначення пенсії батькам та дружинам військовослужбовців, які загинули під час проходження військової служби з 50 до 55 років; загальнообов’язкове державне соціальне страхування осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом; обмеження розміру вихідної допомоги особам офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та мають вислугу менше 10 років.
Державні службовці за 20 років служби (роботи) на посадах державних службовців отримують 80% від заробітку за останньою посадою , а військовослужбовець тільки 50%.
Обчислення пенсій з грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби призводить до виникнення диспропорцій в системі пенсійного забезпечення, можливості штучного завищення розміру виплачуваних премій окремим військовослужбовцям та виникнення ситуацій коли військовослужбовці звільнені з однакових посад, однаковою вислугою років мають різні розміри пенсій.
На військовослужбовців розповсюдили загальнообов’язкове державне соціальне страхування, тим самим зменшили їх грошові доходи та майже 40 відсотків фонду грошового забезпечення військовослужбовців (а це бюджетні кошти) проходять транзитом через силові міністерства. Але ж, військовослужбовці не отримують пенсію від Пенсійного фонду, їх пенсія виплачується за рахунок держбюджету. Не можуть вони отримати і допомогу по безробіттю, тому що призначення пенсії або люба грошова виплата звільненому військовослужбовцю позбавляє його права на отримання виплат по безробіттю. То для чого військовослужбовці сплачують страховий внесок до фонду соціального страхування на випадок по безробіттю?
Ветеранська громадськість вимагає — в ході подальшого реформування пенсійної системи в Україні, розділити її на два окремі напрямки: пенсійне забезпечення працівників (кошти Пенсійного фонду), які знаходяться в трудових відносинах з роботодавцями, та пенсійне забезпечення (кошти держбюджету) військовослужбовців й осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, органів та підрозділів цивільного захисту. При цьому, припинити незаконне утримання з військовослужбовців сум єдиного соціального внеску, оскільки це та повернути військовослужбовцям всі незаконно утримані суми страхових внесків.
Ветерани констатують відсутність політичної волі для вирішення житлової проблеми військовослужбовців та правоохоронців. На квартирному обліку лише у Міністерстві оборони нині перебуває 44,9 тисяч сімей. При цьому, понад 10 років чекають житла більше 18,5 тисяч осіб, у списках для позачергового та першочергового забезпечення житлом налічується 15,6 тисяч соціально незахищених сімей (загиблих, померлих, інвалідів, багатодітних). На квартирному обліку в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення та Держспецтрансслужбі теж перебуває більше 28 тисяч безквартирних. А ще на квартирному обліку у виконавчих органах місцевої влади перебували звільнені у запас та у відставку з МОУ, МВС, МНС, СБУ та інших силових структур у кількості 26 тисяч осіб. Загалом маємо майже стотисячну армію безквартирних.
Та, попри обіцянки вже нинішньої влади, стан фінансування житлового будівництва залишається вкрай недостатнім. Так, обсяги фінансування «Комплексної програма забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів Внутрішніх справ, Державної кримінально–виконавчої служби, службових митних органів та членів їх сімей» (постанова КМ № 1191 від 15 грудня 2010 року) не забезпечать вирішення проблеми. Для реалізації програми потрібно будувати щорічно не менше 6 000 квартир.
Але, за 2011 рік Міноборони спромоглося добудувати та отримати за рахунок усіх джерел фінансування лише 1 454 квартири при плані введення 2 174 квартири. У 2012 році передбачено профінансувати будівництво (придбання) лише 2 300 квартир. Такий рівень фінансування навіть не покриває щорічне збільшення черги (у 2010 році взято на облік 2,95 тис, а знято з обліку – 2,86 тис.). Тобто, навіть якщо заморозити чергу, то останні з неї отримають житло через 20 років!!!
Попри такий катастрофічний та ганебний для держави стан забезпечення військовиків житлом, усі без виключення гілки влади, по суті проявляють повну бездіяльність, але продовжують продукувати чергові пусті ініціативи перед виборами.
Указом Президента від 08.09.2010 № 895 оголошені національні проекти, серед яких національний проект «Доступне житло» передбачає будівництво житла у тому числі й для військовослужбовців, але змістом він не наповнений.
Верховною Радою прийнято і Президентом підписано Закон України № 1510. Згідно цього Закону, який вступив у дію з 1 січня 2010 року, військовослужбовці отримали право на грошову компенсацію вартості житла, за їхнім бажанням, замість самого житла, яке їм держава гарантує. Але Кабміном донині не прийнято відповідну постанову, яка б визначала порядок надання військовослужбовцям грошової компенсації. Хоча у Кабінеті Міністрів України знаходиться на розгляді проект постанови “Про розміри і порядок виплати грошової компенсації деяким категоріям військовослужбовців Збройних Сил України за піднайом (найом) ними житлових приміщень”, її прийняття блокується.
16.02.2010 Верховною Радою прийнятий у першому читанні (За-307) проект Закону № 2478 про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань військової служби, соціального захисту військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у питаннях їхнього житлового забезпечення. Законопроект дає можливість вирішити питання забезпечення військовослужбовців службовими жилими приміщеннями або гуртожитками, жилими приміщеннями для постійного проживання, запровадження та використання накопичувальної системи коштів під відсотки, які після звільнення військовослужбовців з військової служби вони мають використати на будівництво або придбання житла, запровадження та використання житлових сертифікатів на будівництво або придбання житла, придбання житла на умовах дольової участі. 06.07.2010 Рада проголосувала рішення про перенесення розгляду законопроекту.
01.07.2011 Верховною Радою повернутий на доопрацювання законопроект № 6644 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму використання земель оборони», ветеранська спільнота просить прискорити його розгляд.
Міноборони продовжує позбавлятись функцій соціального захисту звільнених з військової служби. Ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає, що «… держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців…». Але, рішеннями Президента та Уряду (постанова Кабінету Міністрів №346 від 28.03.2011 р.) у Міністерства оборони чомусь вилучена й передана Мінсоцполітики функція реалізації державної політики у сфері соціальної адаптації осіб, звільнених з військової служби та ліквідований призначений для цього орган – Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку Міноборони. Закінчилась дія Державної програми соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, що підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби, на період до 2011 року, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів від 12 травня 2007 р. N 720. Нової програми нема.
Вважаємо, що оскільки звільнює військовослужбовців Міноборони, а здійснювати їх перенавчання має Мінсоцполітики, доцільним буде з боку Міноборони здійснювати щорічне держзамовлення на перепідготовку. Тоді перенавчання буде фінансуватись гарантовано. Для цього треба внести зміни в урядові акти, що регламентують порядок формування держзамовлення (Постанова Кабінету Міністрів України від 29.02.96 р. №266 “Про Порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням”, Наказ Мінекономіки від 03.10.2005 р. №314 “Про затвердження критеріїв формування державного замовлення на поставку продукції для державних потреб”) та використати норму з п.5-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.96 р. №266, згідно з якою державне замовлення за пріоритетними напрямами, серед яких числиться й …підвищення кваліфікації, перепідготовка та підготовка кадрів (післядипломна освіта) може затверджуватися окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.
Вищевикладений незадовільний стан соціального захисту ветеранів, окрім економічних причин є наслідком низької відповідальності органів державної влади усіх рівнів та недостатньої координації їх діяльності.
Таким чином, маємо право констатувати, що для державних органів не є пріоритетом формування, реалізація та правове забезпечення державної політики у сфері соціального захисту ветеранів, особливо інвалідів, учасників бойових дій та сімей загиблих військовослужбовців.
Показово, що таке відбувається навіть всупереч визначених у зверненні до ветеранів Президента України Віктора Януковича 05.05.2011 зобов’язань «…Ми в цілому змінили ставлення влади до ветеранів. Скасовано ганебну практику календарного святкування. Влада буде опікуватися ветеранами, як кажуть, щодня. А якщо хтось із чиновників цього не зрозумів, то безумовно він це зрозуміє, але буде пізно».
Ветеранські організації ветеранів війни, військової служи, правоохоронних органів та учасників бойових дій, розуміючи непросту економічну ситуацію у світі й країні та сприймаючи дії Президента й Уряду, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності нашої держави, а також надання допомоги, перш за все, найбіднішим верствам громадян, пропонують Міністерству соціальної політики свої заходи для вирішення проблем у сфері соціального захисту:
*Затвердити державні соціальні стандарти і нормативи (відповідно до п.10 Прикінцевих положень Податкового кодексу) у тому числі й життєзабезпечення та підвищення матеріального статку ветеранів з урахуванням похилого віку та стану їх здоров’я. Створити в державі систему паліативної допомоги та медико-соціальної опіки, сестринського догляду та довгострокового лікування хронічно хворих ветеранів, впровадити в практику нові форми геріатричної допомоги.
*Для реалізації соціальних ініціатив Президента України Януковича В.Ф. та рішень, оголошених ним у зверненні до ветеранів 05.05.2011 року розробити середньостроковий системний план дій щодо підвищення рівня соціального захисту людей поважного віку. План, серед іншого має забезпечити формування в суспільстві шанобливого ставлення до ветеранів та визначати поступове (поетапне) повне забезпечення фінансами державних гарантій, встановлених законами для ветеранів війни і військової служби, інвалідів, дітей війни, учасників бойових дій та ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, жертв нацистських переслідувань, політичних репресії та депортацій за національною ознакою, інших категорій пенсіонерів. При цьому знайти можливість здійснити повне фінансування пільг і компенсацій: інвалідам війни і Збройних Сил 1 і 2 груп, учасникам війни — у найближчі 1-2 роки, іншим інвалідам та учасникам бойових дій – у найближчі 2-3 роки. Сформувати сучасну систему моніторингу та оцінки умов проживання й соціального становища ветеранів для виявлення їх потреб та своєчасного надання допомоги, запровадити соціальну картку соціального становища та потреб ветеранів.
*Провести аналіз законів та нормативно-правових актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що регламентують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб ветеранів й виключити з них норми, що обмежують рівень їх соціального захисту. Виконати вимоги статті 1-2 Закону від 20 грудня 1991 року N 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, котра однозначно встановлює, що нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними. Організувати розробку змін до законів і нормативних актів Президента України та Уряду стосовно усунення дискримінаційних положень щодо прав і пільг ветеранів війни, військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей по відношенню до інших категорій державних службовців й приведення їх у відповідність до міждержавних угод держав-учасниць СНД
*В ході подальшого реформування пенсійної системи в Україні, розділити її на два окремі напрямки: пенсійне забезпечення працівників (кошти Пенсійного фонду), які знаходяться в трудових відносинах з роботодавцями, та пенсійне забезпечення (кошти держбюджету) військовослужбовців й осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, органів та підрозділів цивільного захисту. При цьому, припинити незаконне утримання з військовослужбовців сум єдиного соціального внеску, оскільки це та повернути військовослужбовцям всі незаконно утримані суми страхових внесків.
*Надати лікувальним закладам та спеціалізованим санаторіям для ветеранів війни і праці статус всеукраїнських та забезпечити їх фінансування з державного бюджету, запланувати капітальний ремонт та зміцнення матеріально-технічної бази ветеранських оздоровчих закладів. Запровадити палати (місця) для ветеранів праці у загальних лікувальних закладах та мережу кімнат медико-соціальної допомоги та пунктів з надання першої медичної допомоги ветеранам, які мешкають у віддалених населених пунктах, де відсутні заклади охорони здоров’я. Привести закони й інші нормативні акти у відповідність до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», котрим заборонено зміну підпорядкування, перепрофілювання військово-медичних закладів охорони здоров’я, санаторно-курортних та оздоровчих закладів.
*Передбачити у 2013 та наступних роках достатній обсяг субвенцій з державного бюджету для місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування для забезпечення в повній мірі пільг і компенсацій ветеранам, у тому числі:
на оплату житлово-комунальних послуг, послуг зв’язку ветеранам та мобільного зв’язку інвалідам війни та учасникам бойових дій;
на безкоштовне цільове медичне й санаторно-курортне лікування, отримання ліків, зубопротезування, забезпечення засобами реабілітації, виробами медичного призначення та спецавтотранспортом;
на запровадження щомісячної стипендії інвалідам війни та учасникам бойових дій, яким виповнилося 90 років і більше, за рахунок місцевих бюджетів;
на безоплатний проїзд у міському, приміському та міжміському транспорті усіх форм власності, перевезення ветеранів до закладів охорони здоров’я, місцевих органів влади й установ соціального захисту, підвищення рівня комфортності пересування ветеранів на транспорті шляхом організації проміжних зупинок, пристосованих пішохідних переходів, визначення місць для сидіння у транспортних засобах тощо;
на створення можливостей для відвідування ветеранами закладів дозвілля, культури і мистецтва, організації їх культурного дозвілля, розвиткові культурно-просвітніх форм роботи з ними — організацію концертів, тематичних зустрічей з нагоди відзначення святкових та пам’ятних дат, сприяння розвиткові художньої самодіяльності, об’єднань за інтересами та клубів ветеранів, а також для створення додаткових умов соціальної підтримки ветеранів війни і праці.
Зобов’язати місцеві адміністрації під це фінансування розробити регіональні програми поліпшення життєзабезпечення ветеранів, включити до них й заходи щодо забезпечення житлом ветеранів війни і праці, які потребують поліпшення житлових умов.
*Гарантовано виконати вимоги ст.2 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ щодо рівності прав військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, органів та підрозділів цивільного захисту та держслужбовців. Організувати розробку змін до законів та нормативних актів Президента й Уряду стосовно усунення дискримінаційних положень щодо прав та пільг військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби та членів їх сімей по відношенню до інших категорій державних службовців й приведення їх у відповідність до міждержавних угод держав-учасниць СНД, у тому числі:
— прирівняти систему (таблиця, сітка) посадових окладів військовослужбовців до системи посадових окладів держслужбовців, а окладів за військовим званням – до оплати за ранги держслужбовців, при цьому прирівняти посадові оклади військовослужбовців до посадових окладів державних службовців, а посадові оклади військовослужбовця-контрактника першого тарифного розряду першого року служби до посадового окладу держслужбовця 15 рангу першого року роботи;
— збільшити розмір окладів за військовим званням до рівня посадових окладів та встановити їх взаємозв’язок з доплатою за ранги держслужбовців;
— усунути несправедливість, коли нині за померлого державного службовця пенсія у разі втрати годувальника призначається у розмірі мінімум 70% від його заробітної платні, а за військовослужбовця тільки 30% (учасників б/д – 40 %).
*Встановити у державному бюджеті на 2012 і наступні роки повне фінансування «Комплексної програма забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів Внутрішніх справ, Державної кримінально–виконавчої служби, службових митних органів та членів їх сімей» (постанова КМ № 1191 від 15 грудня 2010 року) та будувати щорічно не менше 6 000 квартир. Передбачити конкретні обсяги будівництво житла для військовослужбовців у національному проекті «Доступне житло» передбачає (Указ Президента від 08.09.2010 № 895).
*Внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.96 р. №266 “Про Порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням” та до Наказу Мінекономіки від 03.10.2005 р. №314 “Про затвердження критеріїв формування державного замовлення на поставку продукції для державних потреб” стосовно включення до державного замовлення перенавчання на цивільні спеціальності військовослужбовців, що заплановані до звільнення з військової служби. До прийняття відповідної Державної програми для їх перенавчання т використати норму з п.5-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.96 р. №266, згідно з якою державне замовлення за пріоритетними напрямами, серед яких числиться й …підвищення кваліфікації, перепідготовка та підготовка кадрів (післядипломна освіта) може затверджуватися окремими рішеннями Кабінету Міністрів України. При розробці проекту закону про чисельність Збройних Сил на черговий рік включати до нього положення щодо професійної адаптації військовослужбовців, що заплановані до звільнення у цьому періоді.
Начальнику УМВС України в Сумській області
полковнику міліції Демченку О. М.
Шановний Олеже Михайловичу!
Після звернення до керівництва УМВС профспілкової організації «Беркут» зазначені проблеми почали вирішуватися, тиск на співробітників припинився.
Після зміни керівництва підрозділу клімат в підрозділі покращився, почалися позитивні зрушення, співробітники підрозділу повірили у верховенство права та впевнилися на прикладі свого підрозділу у виконання тих положень які задекларовані в програмі розвитку суспільства Президентом України та Міністром внутрішніх справ України.
Ми маємо надію на подальшу співпрацю у всіх напрямках службової діяльності нашого підрозділу.
Дякую Вам за розуміння та допомогу у вирішені наших питань.
За дорученням колег-профспільчан —
Голова профспілкової організації «БЕРКУТ” В.М. Голуб