Ныне в украинских тюрьмах поднялся недетский ажиотаж. В основном среди тех, кто хоть и в тюрьме, но сидит в кабинете, а не в камере. Руководители разных рангов пенитенциарной системы ждут и волнуются: кто же придет на место недавно уволенного Кощинца и как это скажется на их, руководителей благополучии. Кто не волнуется — так это заключенные. Нужно быть очень наивным зеком, чтобы верить в то, что на это место придет человек, который сможет превратить наши исправительные учреждения в нечто хоть отдаленно цивилизованное.
А в среде сотрудников Госдепартамента тем временем идут бурные дискуссии на тему, кто из кандидатов хуже: Калашник или Ильтяй? Мы приведем некоторые фрагменты форумных дискуссий на эту тему, но сами в нее вмешиваться не будем. Потому что уверены, что без системной ломки всего нашего государства не имеет никакого значения, какого именно чиновника назначат на этот пост. Он все-равно будет воровать и плыть по проложенному его предшественниками руслу.
«ОРД»
«Кабмин отправил в отставку шефа Госдепартамента по вопросам исполнения наказаний Василия Кощинца — сослуживца Ющенко. Говорят — к выборам дело идет.В ведении Кощинца находились все исправительные учреждения страны. Слухи о его увольнении витали давно. Их подогревали побеги, самоубийства, акции неповиновения, другие ЧП в колониях. Ухода требовали харьковские и винницкие правозащитники, утверждая, что ведомство остается «закрытым рудиментом советской эпохи, где царят произвол персонала и бесправие узников». Дрогнув под натиском обращений, Виктор Ющенко поручил ГПУ провести тотальную проверку колоний и СИЗО. Но вспомнив, что некогда служил в армии с Кощинцом, перевел стрелки на изоляторы временного содержания (они подведомственны милиции), и тот удержался. А уходит вот теперь на пенсию. Среди преемников главный кандидат — Наталья Калашник (ныне — зам Кощинца). В центральном аппарате у нее стойкая репутация «железной леди». В Госдепартаменте уже возникла предвыборная версия отставки Кощинца — он предан Ющенко, а премьеру на этом посту нужен свой человек (в стране, как никак, 145 тысяч зэков-избирателей, а на этих выборах каждый голос будет на счету). «То, что сняли Кощинца, это плюс, — считает известный правозащитник Евгений Захаров. — Он был просто не на своем месте. Но если поставят Калашник, станет во много раз хуже». Другой правозащитник Эдуард Багиров согласен, что главный тюремщик надежд не оправдал, но его преемница добьется большего: она напористая, обладает бойцовскими качествами и в силах поменять систему.»
«Украинские правозащитники обращаются к премьер-министру Украины Юлии ТИМОШЕНКО с просьбой внимательно рассмотреть вопрос обновления руководства Государственного департамента Украины по вопросам исполнения наказаний. Об этом говорится в переданном агентству УНИАН открытом письме на имя Ю.ТИМОШЕНКО, которое подписали Пенитенциарное общество Украины, общественная правозащитная организация «Донецкий Мемориал» и Черниговский правозащитный женский центр. “Нас серьезно тревожит то, что за умением красноречиво провозглашать преданность европейским стандартам с одновременной имитацией заботы о правах человека лишь маскируется неспособность профессионально решать неотложные вопросы развития системы. Об этом свидетельствуют и результаты визита Европейского комитета по предотвращению пыток, и ежегодные доклады о соблюдении прав заключенных, которые издаются правозащитной организацией «Донецкий мемориал», — говорится в обращении правозащитников. По их мнению, ухудшение ситуации с соблюдением прав человека в учреждениях исполнения наказаний в Украине в значительной мере связано с уровнем компетентности руководства ведомства. “Оно возглавляется людьми, которые до назначения не имели никакого опыта работы в этой сфере. И председатель Департамента по вопросам исполнения наказаний Василий КОЩИНЕЦ, и его заместители, в частности, Наталия КАЛАШНИК были новичками в системе. Очень скоро отсутствие у них опыта работы в системе стало давать о себе знать”, — отмечают правозащитники. По их данным, из ведомства уволилось довольно много специалистов, которые “не могли воспринять дилетантство руководителей, но ощущали свою несостоятельность что-либо изменить”. “Как следствие такого управления — ухудшилось положение с соблюдением прав осужденных, стремительно увеличился разрыв в доходах высшего руководства системы и рядовых работников. Возросло количество самоубийств осужденных, увеличилось количество сообщений об избиении заключенных, о жестоком поведении. Почти на нет сведено сотрудничество с большинством ведущих правозащитных организаций. Даже стали раздаваться обвинения правозащитников в исполнении заказа криминалитета, когда они настаивают на прекращении нарушения прав человека в учреждениях системы”, — говорится в письме. В то же время Винницкая правозащитная группа, обращение которой имеется в распоряжении УНИАН, призывает премьер-министра организовать публичный отбор кандидатов на должность руководителя уголовно-исполнительной службы, поскольку, по словам правозащитников, эта должность является чрезвычайно важной, потому что “через ее жернова ежегодно проходят сотни тысяч украинских граждан”. “Надеемся, что, ликвидируя беспорядок и злоупотребления в пенитенциарной системе, правительство не будет использовать высмеянную в анекдотах тактику «передвижения коек». Верим, что у правительства хватит политической воли, чтобы наконец избавиться от таких профессионалов из команды В.КОЩИНЦА, как Николай ИЛЬТЯЙ и Н.КАЛАШНИК”, — заявляет Винницкая правозащитная группа. Как сообщал УНИАН, Кабинет министров своим распоряжением от 12 августа принял решение об освобождении В.КОЩИНЦЯ от должности председателя Государственного департамента исполнения наказаний. В.и.о. председателя Департамента на данный момент является Н.ИЛЬТЯЙ.»
«З самого початку звільнити Кощинця планували за статтею КЗОТ “у зв’язку з невідповідністю працівника займаній посаді”. Головними причинами звільнення Василя Кошенця називали недокомплектація особового складу департаменту та численні випадки загибелі засуджених. Останні два випадки загибелі засуджених у Донецькій області (чищення засолочних ям від квашеної капусти) та у Полтавській області ( нанюхались клею при проведенні поточного ремонту)безпосередньо пов’язані із злочинною бездіяльністю посадових осіб департаменту, які відповідають за ці питання, а саме куратора — заступника Кощинця В. -Височанського А. та начальника управління ресурсного та комунально-побутового забезпечення Шепеля О. По великому рахунку їх треба гнати і на гарматний постріл не допускати до департаменту, у крайньому випадку оголосили би їм неповну службову відповідність. Шепель О. так керує, що прокуратура по факту поставки неякісних консервів порушила кримінальну справу. Фігуранти цієї справи начальник відділу і його заступник, а Шепель О. нічого не знав, нічого не чув.Зеки помирають, а він нічого не знає, нічого не чує. Проте полюбляє Шепель капусту,особливо “зелену” і всі про це знають але ніхто нічого не робить. Питається навіщо такий керівник?»
«Хочу розповісти про діяльність заступника Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Калашник Н.Г. Прийшовши до влади у 2005 році Калашник Н.Г. у структурних підрозділах, які курирує (управління охорони здоров’я здоров’я Департаменту, соціально-психологічна служба Департаменту, кримінально-виконавча інспекція Департаменту, самостійний відділ по боротьбі з туберкульозом/СНІДОМ та інші) створила систему поборів. Своїми діями, зловживаючи службовим становищем, створює передумови хабарництва, своєю поведінкою негативно впливає на моральний стан персоналу органів і установ виконання покарань. Так, під час останніх візитів до територіальних управлінь Департаменту у Харківській, Чернігівській, Запорізькій, Крим та інших обласних управлінь Департаменту Калашник Н.Г. збирає податі, відвідує магазини, де змушує керівників зазначених управлінь придбавати їй особисті речи за які не розраховується. Я не кажу вже про багаточисельні генеральські букети, які придбають працівники цих областей, змушення керівників обласних підрозділів надавати їй цирульників для щоденних зачісок, постійні обіди, вечері у ресторанах. Все це безкоштовно для заступника Голови Калашник Н.Г. Використовуючи управління охорони здоров’я Департаменту (керівник Живаго С.Б.) у своїх власних цілях вимагає від його керівника гроші, які він для неї заробляє шляхом фіктивної закупки ліків (у минулому 2008 році Департамент придбав ліків на 40 мільйонів гривень). Так само працює керівник окремого відділу боротьби з СНІДОМ Департаменту Блоха О.І. який за три роки роботи цього відділу розкрав гроші. Довірена особа в управлінні охорони здоров’я Департаменту Кожан Н.Є. займається коштами що виділяють громадські організації на поліпшення стану здоров’я засуджених та осіб узятих під варту, але ці кошти витрачаються на банкети та відрядження за кордон Калашник та її наближених осіб. На теперішній час проходить перевірка витрат коштів на будівництво будинка-малютки у ВК-44 під час якого кошти на його будівництво були розкрадені. Розглядаючи діяльність соціально-психологічної служби та кримінально-виконавчої інспекції Департаменту, бачимо, що у цих службах більш всього виявлених правоохоронними органами корупціонерів та хабарників. Статистику можливо отримати у самому Департаменті. Робота зазначених управлінь провалена. Злочинною діяльністю Калашник Н.Г. вже 4 роки займається Генеральна прокуратура України за фактами вчинених нею зловживань (використання засуджених для власних потреб у Запорізькій області, незаконне отримання квартири у м. Київ, незаконна прописка своєї доньки у гуртожитку Київського слідчого ізолятору, спроба самозахвату частини коридору цього гуртожитку, крадіжка меблів з кімнати гуртожитку, примусове проведення незрозумілих занять з працівниками Департаменту у Запорізькій області, за їх гроші та інше) але рішення щодо її усунення від влади не прийнято. Більш того, кандидатура Калашник Н.Г. розглядається на призначення головою всього Департаменту виконання покарань. Цим фактом працівники Департаменту просто вражені. Прошу всіх кому небайдужа кримінально-виконавча служба довести до громадкості інші вам відомі факти злочинної діяльності Калашник»
«Тюрьмам страны ищут начальника
Временно исполняющим обязанности главы Госдепартамента по вопросам исполнения наказаний вместо отправленного в отставку Василия Кощинца назначен его первый заместитель Николай Ильтяй.
Об этом в четверг сообщил представлявший Николая Петровича Евгений Корнейчук, первый замминистра юстиции. Он уточнил, что вопрос о полноценном руководителе ведомства должен решиться ко Дню Независимости, попросил никого не расслабляться и работать в обычном режиме.
Генерал Ильтяй — один из реальных претендентов на освободившееся кресло. Кроме него, кандидатами называют двух дам — зампреда тюремного департамента Наталью Калашник, о чем «Сегодня» сообщала вчера, и Валерию Лутковскую, замминистра юстиции (в настоящий момент находится в отпуске). Об этом «Сегодня» сообщили в Харьковской правозащитной группе.
По словам главы правления Одесского комитета Центра защиты прав человека «Свобода» Андрея Диденко, ситуация в учреждениях исполнения наказаний достигла критической отметки. «Одной лишь сменой декораций здесь не обойтись, нужен не косметический, а капитальный ремонт всей пенитенциарной системы, — говорит Диденко. — Осужденные и их родственники обоснованно жалуются на невыносимые условия содержания в колониях и СИЗО, отсутствие медицинской помощи, рабскую эксплуатацию узников, другие вопиющие нарушения законности. Администрация колоний на эти сигналы не реагирует, не проявляет принципиальности и руководство департамента, а вместо проведения объективного расследования путем угроз и физического давления жалобщиков заставляют отказываться от своих претензий. Поэтому мы будем требовать новых отставок».
«Очень верно сделано ,что выгнали Кощинца.Трудно мне говорить как он управлял Долинским районом, но мне кажется он вообще неразбирается в элементарных вопросах и людях.Посмотрим какие Кащинец делал назначения: Высочанский,Саранча,Шевчук, Козак,Лукаш,Котляро и т.д. Все это люди если их так можно назвать не только далеки от уголовно исполнительной системы, но еще и имеют негативный шлейф. Практически все эти деятели были уволены прежних мест работы за не професианолизм, воровство, пьянство, интриги. У Кощинца эти клоуны не только восстановлены на службу но еще и назначены на руководящие должности. Убрав одного, Кощинца нельзя будет востановить систему только полная и беспощадная чистка кадров и новые назначения профессионалов единственный правильный путь.Кто ушел и не смог работать с подонками Пташинский, Войцеховский, Билык,Лагода,Комаров,Романенко,Скоков и многие другие, а сколько грамотных начальников управлении вынуждены были положить рапорта, сотрудников рангами пониже, которые вынуждены были уйти попав под месть и преследования кащинцовских холуев, перечислить всех практически невозможно, но мы их всех знаем. В основном это были профессионалы, за помощью к которым новое руководство обязательно обратится.»
84 ответа
Все говорят об Калашник и Ильтяе но в тени сидят Высочанский и Оленцевич, которые миллионы в карман ложили и сейчас просто смеются над этой ситуацией… Вот кого тоже надо гнать в первую очередь. Пока тут идет война о председателе они тихонько делают тендара на закупку овощей на зиму и на разнице пополняют свои счета… Если говорить об увольнении то уволить всех замов, без исключения. Срочно провести проверку и вернуть этих “деятелей” обратно но уже совсем в другой ипостаси
Всі — кому небайдужа доля кримінально-виконавчої системи України , доля понад 300 тисяч засуджених, їх рідних та близьких та доля нашої країни в цілому!!!
Правозахисні організації неодноразово звертали увагу на численні порушення в діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України та вимагали звільнення з посади керівництва департаменту.
І ось 12 серпня 2009 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 950-р «Про звільнення Кощинця В. В. з посади Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань».
Головними причинами звільнення Василя Кощинця ЗМІ називали недокомплектація особового складу департаменту та численні випадки загибелі осуджених.
Серед наступників головний кандидат — Наталія Калашник (нині — заступник Голови), яка за своїми посадовими обов
язками і керувала напрямками, за «неспроможність» по яким і звільнено Кощинця.єр-міністра України, Голови ВРУ України.Відповідно до законодавства України, Голова Департаменту несе персональну відповідальність за виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України. Однак, це не знімає жодної відповідальності й з інших керівників цієї служби.
В приєднаному файлі знаходиться відкритий лист – звернення до керівників держави з ВИМОГОЮ не допустити брутального порушення законів України, а саме — призначення на посаду Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань кандидатури, яка не відповідає вимогам норм законів та моралі.
Це звернення буде направлено офіційно до Президента України, Прем
Якщо ви не можете залишатися осторонь та бажаєте приєднатися до звернення – звертайтесь до нас. Наша електронна адреса: [email protected], телефон 8(098)7641505
Президентові України
Ющенку В. А.
Прем`єр-міністрові України
Тимошенко Ю.В.
Голові Верховної Ради України
Литвину В.М.
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
про недопущення порушень Законів України «Про державну службу», «Про Державну кримінально-виконавчу службу в Україні»
Правозахисні організації неодноразово звертали увагу на численні порушення в діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України як у оприлюдненій інформації (включаючи й через засоби масової інформації), так і у відкритих листах на адресу керівників держави. В останніх, поміж іншим, вимагалось й звільнити з посади керівництво департаменту .
І ось 12 серпня 2009 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 950-р «Про звільнення Кощинця В. В. з посади Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань». Як зазначається у засобах масової інформації, «…з самого початку звільнити Кощинця планували за статтею КЗОТ “у зв’язку з невідповідністю працівника займаній посаді”.
Стан справ у департаменті такий, що знайти формальний привід для відсторонення голови від роботи не важко. Головними причинами звільнення Василя Кощинця називали недокомплектація особового складу департаменту та численні випадки загибелі осуджених. Зокрема, наводилась інформація про загибель п’ятьох арештантів колонії №69 у Полтавської області (під Кременчугом), які отруїлись «спиртовим коктейлем» на основі клею «Дракон» .
Серед наступників головний кандидат — Наталія Калашник (нині — заступник Голови). Правозахисник Едуард Багіров вважає, що «…головний тюремник надій не виправдав, але його спадкоємиця доб’ється більшого: вона напориста, володіє бійцівськими якостями і в силах поміняти систему» .
Усвідомлюючи важливість соціальної функції, які виконує така структура як ДДУпВП, гостру занепокоєність викликає навіть припущення, що очолити Департамент може особа, яка протягом тривалого часу вже займала керівну посаду в цьому органі й довела неспроможність поліпшити стан справ в системі виконання покарань. Абсурдність цієї ситуації полягатиме в тому, що одного посадовця за допущені порушення звільнено, іншого, який здійснював безпосереднє керівництво відповідними напрямками – підвищать у посаді (мабуть для того, щоб зайвий раз підтвердити тезу: «немає жодної поганої ситуації, яка б не могла стати ще гірше…»).
Але з яких підстав можна дійти до подібного висновку? Аналіз існуючих публікацій та відкритих листів правозахисників та інших небайдужих до долі кримінально-виконавчої служби громадян дозволяє стверджувати, що в числі головних проблем у галузі виконання кримінальних покарань називались :
1. Провальна кадрова політика Департаменту.
Кадрова політика Департаменту та ставлення до підлеглих настільки викривилися, що частина компетентних працівників змушена була звільнитися. Навіть керівники управлінь Центрального апарату Департаменту, які тривалий час працювали в системі, не витримали постійного психологічного тиску, стресу та неетичного ставлення і полишили роботу. Начальники установ виконання покарань бояться проявити будь-яку ініціативу. Від них вимагається, під страхом звільнення з посади, не допустити любого витоку негативної інформації, особливо коли вона стосується брутальних порушень прав засуджених, побиття, фізичного реагування на голодування, протести. Відсутність дійового та ефективного кадрового резерву, механізму підготовки персоналу. У відомстві суттєво знизились соціальні стандарти справедливості: керівництво Департаменту виявляє особисту нескромність тим, що регулярно преміює себе в особливо великих розмірах на тлі надто невеликих доходів більшості рядових працівників служби. Така турбота керівництва лише про себе породжує все більшу соціальну нерівність між керівниками і працівниками середньої та нижчої ланок установ виконання покарань та корупційні дії .
Курує напрямок взаємодії з навчальними закладами та установами, що здійснюють підготовку кадрів для ДКВС – Калашник Н.Г.
За чотири роки перебування Калашник Н.Г. у займаній посаді ситуація тільки погіршилась. Мають місце численні скарги на принизливе поводження з персоналом цієї посадової особи, неетичну поведінку та використання службового становища для задоволення власних потреб. Молоді спеціалісти не залишаються працювати у даній службі, досвідчені працівники звільняються.
2. Неналежне медико-санітарне забезпечення засуджених, висока смертність в місцях позбавлення волі.
У місцях позбавлення волі не забезпечено безумовне дотримання прав людини і громадянина, більшість органів виконання покарань, заклади охорони здоров’я і навчальні заклади Державної кримінально-виконавчої служби функціонують у непристосованих для роботи умовах . Існування епідемії туберкульозу не заперечує й сам Департамент: «Перешкоджають подоланню епідемії туберкульозу, досягненню кращих показників ефективності впровадження протитуберкульозних заходів та потребують вирішення питання щодо прийому хворих на туберкульоз осіб до слідчих ізоляторів, оновлення матеріально-технічної бази установ, дефіцит кваліфікованих кадрів, поширення туберкульозу з медикаментозною стійкістю до протитуберкульозних препаратів та ВІЛ-інфекція» .
Департамент також визначає: «Разом з тим, залишається проблемним питання смертності в місцях позбавлення волі. Департамент постійно веде роботу щодо звільнення важкохворих засуджених за статтею 408 Кримінально-процесуального кодексу України (протягом минулого року звільнено 819 осіб)» . Станом на 1 січня 2009 року в установах Державної кримінально-виконавчої служби України померло 765 осіб при загальній кількості утримуваних — 145,9 тис. осіб (приміром, у 2001 році померла 1381 особа, а загалом утримувалось – 222,254 тис. осіб). З цього числа лише 115 особам було відмовлено у звільнені за хворобою. Отже, інші засуджені, на думку відповідних працівників, не перебували у тяжкому стані.
Курує цей напрямок Калашник Н.Г.
3. Незадовільна соціально-виховна робота з засудженими.
Виховна робота не проводиться, а підміняється насильством з боку персоналу. У переважній більшості випадків, виховна робота зводиться до двох-трьох бесід на рік (або до їх формального зазначення в Індивідуальних програмах роботи з засудженими). «Значний ріст в країні застосування насильства та погроз до засуджених з боку адміністрації установ виконання покарань відображає загальну тенденцію до фізичного та психологічного тиску на засуджених» . Постійні спалахи насильства, які регулярно трапляються в установах виконання покарань є свідченням системної кризи в роботі Департаменту. Так, у тюрмах і колоніях дійсно утримуються далеко не ангели, але випадки використання побиття засуджених в якості засобу, завдяки якому «ламають» скаржників та непокірних, є непоодинокими та не можуть мати ніякого виправдання . Брутальні порушення спонукали засуджених цілого ряду установ виконання покарань звернутись до правозахисних організацій та центральних засобів масової інформації щодо нелюдських умов тримання, катувань та жорстокого поводження, а також вдатись до акцій протесту у вигляді голодувань та самокаліцтва.
Курує цей напрямок Калашник Н.Г.
4. Кримінально-виконавча служба в останні роки стала ще більш закритою для громадського контролю та ЗМІ. Реальний стан з дотриманням прав людини в установах виконання покарань приховується керівниками відомства, а суспільству нерідко подається неправдива інформація. Є вже чимало прикладів судових рішень щодо неправомірного приховування інформації, проте керівництво Департаменту залишається байдужим до цих порушень , .
Курує напрямок взаємодії з громадськістю Калашник Н.Г.
6. Робота зі зверненням громадян та громадських організацій зведена до формального листування з адресатами. Розгляд резонансних скарг засуджених, які відбувають покарання, є непрозорим та не публічним. Адвокати та правозахисники часто не допускаються до засуджених, і це призводить до упереджених висновків, обґрунтованих сумнівів у законності дій працівників відомства. Відсутність достовірної інформації про діяльність установ системи унеможливлює об’єктивну та неупереджену оцінку стану дотримання прав людини в установах.
Курує цей напрямок Калашник Н.Г.
7. Робота кримінально-виконавчої інспекції (контроль за виконанням покарань, не пов’язаних з позбавленням волі). У численних повідомленнях Департаменту, ця структура представляється як аналог зарубіжних служб пробації, головним призначенням якої є надання соціальної допомоги засудженим і звільненим, а також забезпечення виховної роботи.
На сьогодні робота цієї структури вкрай формальна. Приміром, «Заходи що вживаються з метою працевлаштування осіб, які перебувають на обліку інспекції: з метою працевлаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі та обмеження волі, їм рекомендується (???) звернутися до центрів зайнятості населення, куди установи виконання покарань направляють відповідні повідомлення» . У результаті «станом на 16.03.2009 р. серед засуджених, які перебувають на обліку кримінально-виконавчої інспекції, трудовою діяльністю не займалися 62285 осіб (48%). Статус безробітного мали – 3329 осіб (2,6%)».
Дані про рівень повторної злочинності штучно зменшені: «Станом на 1 червня 2009 року за вчинення нових злочинів до кримінальної відповідальності притягнуто 37 засуджених до покарань у виді громадських та виправних робіт (у 2008 році – 181). У 2009 році 16 осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, вчинили нові злочини (у 2008 році облік таких осіб інспекцією не здійснювався)».Натомість, за офіційними даними Верховного Суду України, лише у першому півріччі 2008 року «Були раніше судимими і мали не зняту або непогашену судимість 16,8 тис. осіб, або 24 % [25,3 %] від загальної кількості засуджених, із них раніше було звільнено умовно-достроково 4,2 тис. осіб, або 25 % [23,5 %]. Вчинили злочин, не відбувши раніше призначене покарання, 1,1 тис. осіб, або 1,6 % [1,4 %] від числа всіх засуджених» .
Надання допомоги в отриманні документів також зводиться до звичайного «консультування».
Профілактична робота з цими особами, незважаючи на запевнення Департаменту, взагалі не ведеться. З офіційної відповіді Департаменту: «Відповідно до діючого законодавства України профілактика правопорушень та проведення індивідуально-профілактичної роботи з засудженими особами і раніше судимими віднесені до компетенції органів внутрішніх справ».
Розглядаючи діяльність соціально-психологічної служби та кримінально-виконавчої інспекції Департаменту, бачимо, що у цих службах більш всього виявлених правоохоронними органами корупціонерів та хабарників. Статистику можливо отримати у самому Департаменті. Робота зазначених управлінь провалена .
«Діяльність управління кримінально-виконавчої інспекції спрямовувалася заступником Голови Департаменту доктором педагогічних наук, професором, Заслуженим працівником освіти України Калашник Наталією Григорівною» .
Безумовно, відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» саме керівник центрального органу
виконавчої влади з питань виконання покарань (тобто, Голова Департаменту) несе персональну відповідальність за виконання завдань Державної
кримінально-виконавчої служби України. Однак, це не знімає жодної відповідальності й з інших керівників цієї служби.
Правова оцінка відповідності кандидатури пані Калашник посаді Голови Департаменту:
Відповідно до п.2 ст.14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу в Україні» — служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України.
Відповідно до ст..3 Закону України «Про державну службу», —
Державна служба грунтується на таких основних принципах:
— служіння народу України;
— демократизму і законності;
— гуманізму і соціальної справедливості;
— пріоритету прав людини і громадянина;
— професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;
— персональної відповідальності за виконання службових обов’язків і дисципліни;
Відповідно до ст..5 Закону України «Про державну службу», —
Державний службовець повинен:
сумлінно виконувати свої службові обов’язки;
шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників,
дотримуватися високої культури спілкування;
не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам
державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про державну службу», —
Переважне право на просування по службі мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень та зараховані до кадрового резерву.
На підставі вищевикладеного ВИМАГАЄМО не допустити брутального порушення вказаних вище законів та призначення на посаду Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань кандидатури яка не відповідає вимогам норм законів та моралі Калашник Наталії Григорівни.
Всеукраїнський Центр правової допомоги «Громадський захисник»
Сейчас на голову пойдет только самоубийца.Работать под прессом распоясавшихся правозащитников невозможно. Лучше сразу открыть ворота в зонах и всех на очередные “подвиги”.Люди, ситуация опасная. Это не языком молотить. Хоть кто-то в государстве есть умный?
Калашник-железная, но не леди.
Юля, як експерт з питань пенітенціарної системи (знає її зсередини,замітьте — не за політичні переконання, а за обгрунтованою підозрою у скоєнні ряду господарських і службових злочинів -барига -ге-ге)зробила дуже вірний крок перд виборами, щоб забезпечити собі близько 200 тисяч голосів. Нинішніх проблем кримінально-виконавчої системи не знаю,хоч в 90 роки в з діяльністю цієї системи був добре знайомий, але вважаю, що ті питання, які порушують численні правозахисні організації, не несуть великого конструктиву для суспільства. Гірше те, що зламана система оперативного супроводження злочинців по схемі “воля- ІТТ-СІЗО- колонія (тюрма)- (колонія-поселення)-воля і це не дає змоги здійснювати скоординовний контроль з боку держави за розвитком криміногенних процесів. Можливо, доцільно питання режиму залишити за Департаментом. а оперативно-розшукову діяльність в СІЗО і УВП передати міліції, СБУ, ДПА тощо, або запровадити інститут відряджених в розпорядження департаменту працівників правоохоронних органів. Ну не буде цікавити опера з СІЗО інформація про вчинену на волі злочинцем фінансову махінацію чи ухилення від сплати податків, яким із зони керує посаджений директор. А страдає від такої розірваності криміногенна ситуація в суспільстві, тобто ми всі.
если бандиты назначают бандитов, что может изменится?
а шо вы хотели щас наша влась будит и загоним вас мусоров
Жулику. Та ваша власть уже с 1998 г., когда в парламент поприходили Пиня, Деркаченок,Миримский,Юля, Паша,Фима и прочая шелупень, а загнали то тогда чуток вас. Пришлось масть менять на барыжную. Пока вы вроде бы у власти, вроде бы по понятиям, на на самом деле постукиваете ментам и конторщикам,маму родную готовы заложить за копейку. Не видел ни одного приблатненного или барыги, который бы не подстукивал, прикрываясь какими то благородными целями. Не про ментов базар. те уже практически скурвились, вашу инфу используют для своего бизнеса, на пока вы за копейку насрать перед алтарем готовы,найдуться те, кто и вас на вилы возьмет. Наше вам.
З цього приводу наведемо повністю висновок міжвідомчої урядової комісії, яка перевіряла діяльність Департаменту у вересні 2007 року: «При перевірці інформації стосовно зловживання заступником голови Департаменту Калашник Н.Г. службовим становищем (щодо відряджень до Запорізької області) було встановлено: за 2006 рік та 5,5 місяців поточного року заступник голови здійснив 5 службових відряджень до Запорізької області. Окрім цього, набула підтвердження інформація, що Калашник Н.Г. справді з 06.04.07 р. по 10.04.07 р. та з 27.04.07 р. по 02.05.07 р. виїжджала (всього на 11 діб) у відрядження до Запорізької області (святкові дні), на які було витрачено 2 149 грн. Порівняно з 2006 роком, коли цей заступник офіційно перебував у Запорізький області 15 діб, було витрачено 1 142 грн. Враховуючи, що рівень інфляції з початку 2006 року по червень 2007 року становив 11%, а також те, що згаданий заступник має квартиру у Запоріжжі, викликає подив збільшення майже удвічі сум на відрядження у Запорізьку область, і більш ніж утричі по Україні. Також необхідно зауважити щодо ефективності відряджень у цю область, оскільки стан дисципліни серед засуджених до позбавлення волі (напрям курує зазначений заступник) 2006 року погіршився на 4% (у розрахунку на 1 тис. засуджених), а кількість злісних порушень збільшилася на 15,4 %». До речі: ці поїздки фінансувалися і нами як платниками податків. А ось пояснення Департаменту: «Витрати, відшкодовані понад встановлену норму, не є надміру витрачені. Крім того, питання правильності оформлення підтвердних документів та законності проведення розрахунків по витратах на відрядження перевірялися фахівцями Головного контрольно-ревізійного управління України під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту. В акті ревізії від 22.06.2007 за період з 01 січня 2006 року по 31 березня 2007 року вказано, що порушень при перевірці зазначеного питання не виявлено». Панове, хто готував цю виправдальну відповідь: ви хоча б на дати глянули: йдеться про поїздки у квітні 2007 року!У всьому цивілізованому світі це розглядалося б як конфлікт інтересів, як порушення етичних норм та зловживання службовим становищем. І цей посадовець десь у Європі сам і негайно, після оприлюднення такого факту, подав би заяву про звільнення. Але ми ж не в Європі. І, напевно, не скоро з такою поведінкою посадовців там будемо. Тоді, може, й не будемо давати на підпис Президенту документ, де стверджується наше прагнення до норм європейської етики? Неетичним для керівників обласних управлінь займатися поборами з підлеглих працівників задля прийому «дорогих керівників» з центру не лише з хлібом і сіллю. Неетично заступникові голови Клашник Н.Г. їхати у відрядження в Автономну Республіку Крим для перевірки стану справ, але жити не в Сімферополі, де Управління Департаменту в АР Крим, слідчий ізолятор, виправна установа (тобто об’єкти перевірки), а в готелі «Ялта» на південному березі моря, користуватися послугами, які оплачувалися співробітниками системи, та щодня за рахунок бюджетних коштів (тобто наших податків) їздити вранці до Сімферополя у справах, а ввечері — до Ялти. Чомусь цей факт комісія не перевіряла. Але ж читаємо далі акт урядової перевірки Департаменту: «Перевіркою також встановлено, що керівництво Департаменту постійно порушувало вимоги абзацу четвертого пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663, де затверджуються норми відшкодування витрат на відрядження за кордон, коли витрати на харчування, вартість якого включено до рахунків на оплату проживання у готелях або до проїзних документів, оплачується відрядженим за рахунок добових (виїзди, що здійснювалися за рахунок коштів Ради Європи). Це призвело до незаконних виплат на закордонні відрядження за цей рік з державного бюджету в розмірі 1 195 грн». І на це Департамент дає пояснення, що у всіх випадках було дотримано вимог зазначеної постанови Кабінету Міністрів України». Звичайно, доречно було б урядовій комісії (напевно, вже наступній) перевірити ефективність службових поїздок керівництва Департаменту за кордон. Таких поїздок за останні три роки було кілька десятків. То скільки разів їздив голова Департаменту та його заступники? Щось ніяк не пригадуються якісь серйозні ініціативи та їх впровадження. Я не беру до уваги, скажімо, створення модельної установи, адже ця ідея була запропонована та фінансова урядом Швейцарської Конфедерації ще з 1997 року; чи ідея створення служби пробації, про яку так часто говорить керівництво Департаменту: вона також почала реалізовуватися з квітня 1997 року за сприяння Лондонської Служби пробації, а практичні експерименти розпочалися ще 2002 року, ще за попереднього керівництва відомства; план заходів, який був запропонований науковцями керівництву Департаменту ще в лютому 2007 року, так і не схвалено, бо, як полюбляє деколи говорити голова відомства, «не на часі». Але навіщо тоді ви так довго вивчали досвід зарубіжних пенітенціарних систем, тратили гроші вже зарубіжних платників податків, та й за наші стягнені податки вам платня нараховувалася на час поїздки? Це також питання етики.
ПЕТРО СІЧКО ПРО СЕБЕ
(Інтерв’ю взяв Василь Овсієнко на Івана Купала, 7 липня 1998 року, в Києві)
Родина
П.В.Січко: Народився я в Івано-Франківській області, Долинському районі, в селі Витвиця, 18 серпня 1926 року.
Я про це розказував одному кандидатові в депутати, коли 1994 року висували мою кандидатуру до Верховної Ради. Той кандидат сказав: «Що народ вибрав, те має». А я вважаю, що це не народ вибрав, а банда-купка, яка має доступ до тих бюлетенів, — то вона й вибирає. Бо пройшов був я, і перше повідомлення було таке, а вже через півгодини виявилося, що переміг учорашній комуніст. То довга історія. Але як підло це робилося! Він був у КУНі — у цьому КУНі, що пані Слава Стецько створила, Конґрес Українських Націоналістів. Я його називаю «Комуністи Української Нації». Бо там стільки нечистоти… У Рожнятівському районі, наприклад, КУНом керує колишній член бюро райкому компартії, а то все різна така голота. А для того, щоб йому імідж створити, показували фільм по області… Він працював головою райдержадміністрації і головою районної ради. Дві посади займав. У «Яворини», де мій командир школи похований, його машиною вивезли, він там у пластунській формі кладе вінок, а той Любко знімає з нього фільм. Коли ми як кандидати зустрілися з ним у Рожнятові, я й кажу йому: “Василю, то фарисейство. То фарисейство — в першу чергу це обов’язок кожного українця і християнина: як годен — вийти на ці Карпати, вклякнути, помолитися, покласти квіти чи вінок. Але коли ти свій тельбух…» — Пробачте, що я такими грубими словами, бо він такий жирний, спасенний, подібний до тих, котрих треба зважити, як він поступає на роботу, а також коли трохи побуде на тій роботі. — «Коли твій тельбух вивезли на «Яворини», ти кладеш вінок і з тебе фільм знімають, а ти знаєш, що тебе в корчах чекає цілий ящик горілки…» А виявляється, що на той час чекав не цілий ящик — за його розпорядженням була ціла “Колхіда” вивезена різних напоїв! Він ще буде за це в тюрмі сидіти, як буде справжня Україна! Зробили зі святого місця велику п’янку, до безтями понапивалися, як ті свині! Того навіть москалі собі не дозволили — кидали оте шампанське вгору, стріляли! Отакі оргії.
В.В.Овсієнко: Як його прізвище?
П.В.Січко: Його? Василь Кощинець.
В.В.Овсієнко: І це він став депутатом?
П.В.Січко: Він зараз депутат. Він замість мене пройшов. Ми йшли по 88-му округу, до якого входили Долина, Долинський район, Рожнятівський і Богородчанський. Я пройшов, а вже через півгодини… Там десять разів переписували ті бюлетні, шахраювали і все таке. Я йому кажу, що коли він оце фарисейство показав по обласному телебаченню і його довірені особи виступали та розказували, що ось хто націоналіст, бачите, вінок поклав, він мав смілість ще в дев’яностому чи якомусь там році… А я був офіцер УПА, я пройшов усе це кров’ю… Кажу йому: “Я тобі розкажу, Василю, як з мене Бог фільм знімав”.
То я тому Василеві Кощинцю кажу: “То бачиш, я тобі розказав епізод не цілої доби, бо мене привели на камеру ввечері, а їх винесли до обіду. Ось бачиш — то Бог знімав фільм з мене. А ото, що там Любко знімає з тебе фільм і на тебе чекає ящик горілки (а то ж не ящик був, вони “Колхіду” вивезли, хоч то я дізнався пізніше) — то фарисейство. А твоя довірена особа викрикує, що ось хто патрійот!”
Мені було дуже болісно, що оці наші колишні політв’язні, які поступили в КУН, голосували проти мене, хоч їхнє значення було мале. Бо народ був за мене. Коли я йшов до виступу, то мені плескали. Звичайний простий народ масово голосував за мене. Але оскільки оці колишні політв’язні в КУНі — хай це буде записано — вони пішли проти мене тому, що цей Кощинець був.
Едуард Багіров:
Голова «Міжнародної ліги захисту прав громадян». Прес-конференція. 8 червня / 08.06.2006 18:08
Ми бачили в Кощинці людину, яка виведе систему з кризи, але ми помилилися.
В прес-конференції також брав участь генерал-лейтенант внутрішньої служби Олександр Пташинський
Багіров: 10 років наша організація проводить моніторинг діяльності системи виконання покарань і знаходить порушення в системі. За останній рік, коли до Департаменту прийшов новий керівник (В.Кощинець — «proUA» ), ми проводили моніторинг і виявили численні факти порушень прав людини у виправних установах, що свідчить про небажання керівництва Департаменту змінити умови утримання засуджених. Ми маємо реальні докази порушення кадрової політики, коли призначаються люди без достатніх знань та досвіду; відповідно до Указу Президента не затверджено положення про колегію цього органу, тому всі її рішення можуть бути поставлені під сумнів і можуть не мати юридичної сили. Зафіксовані порушення і при організації тендерних процедур. Ми подали звернення до Генпрокуратури і Кабміну, зокрема у 2005 році через закупівлю товарів за завищеними цінами держава зазнала збитків на 2 млн. грн. Тому ми звернулися до Президента з проханням звільнити Кощинця з посади Голови Державного департаменту з питань виконання покарань.
Пташинський : Департамент було створено в 1998 році на вимоги Ради Європи. Недавно його було підпорядковано Міністерству юстиції. Робити її самостійною, незалежною ні від кого не можна, бо така система не може бути закритою.
Журналіст: в Україні досі існує система ЛТП. Що ви можете сказати з цього приводу?
Пташинський: Збереження таких установ, як ЛТП, не відповідає міжнародним нормам про права людини. Алкоголізм — це хвороба. І людина з такою хворобою, якщо вона не є суспільно небезпечною, не повинна бути ізольованою. Сьогодні в Україні два ЛТП — в Харківській та Одеській області, там зараз 300 людей, умови не відповідають нормам законодавства…
Журналіст: … але це не провина Кощинця, а справа нашого законодавства….
Пташинський: … ні в одній країні СНД такого інституту, як примусове лікування хворих на алкоголізм, нема. На жаль, в цьому питанні ми користуємося ще постановами Президії ВР УРСР.
Багіров : В ЛТП жахливі умови, там грубі порушення прав людини…Ми ініціювали ще минулого року зміни до законодавства, щоб це скасувати…
Журналіст: ці люди мають бути покинуті самі на себе? Хто має ними займатися?
Багіров: в жодному разі не правоохоронні органи. Першим чином медичні установи, церква, громадські організації, аж ніяк не пенітенціарні установи чи установи покарання.
Журналіст : Ви звинувачуєте керівництво Держдепартаменту у неправильній кадровій політиці. На підставі чого?
Багіров: За минулий рік було звільнено близько 4170 працівників виправних установ. До нас та в інші організації надійшли звернення від половини цих людей. Людей звільняють не через те, що вони не відповідають своїм посадам, а якраз навпаки. Люди скаржаться, що їх звільняють безпідставно. Бо нема порушень, нема ніяких стягнень чи доган. А причина в тому, що хочуть на їх місця влаштувати своїх людей. Робота в таких установах складна, щоб навчити фахівця потрібно 5-7, а то й 10 років.
Журналіст. Минулого року ви схвально поставилися до призначення Кощинця головою Держдепартаменту, а сьогодні вимагаєте його звільнення?
Багіров: Минув рік, а проблеми лишилися. Ми не можемо сказати, що змін нема, але зміни в колоніях йдуть занадто повільно. Ми бачили в Кощинці ту людину, яка виведе систему з кризи, але ми помилилися. Нам однаково, хто буде керівником, але він має вболівати душею за систему, за права людини в цих установах. Кощинець хороший економіст. Я не скажу, що він гірший за тих, хто був до нього, але в будь якому разі треба враховувати професійні якості.
Журналіст: Ким за фахом має бути керівник такого Департаменту?
Пташинський: В кожній справі має бути професіонал, а особливо в сфері системи позбавлення волі. Я розумію, що міністром може бути політична особа, то, приміром, те що стосується системи покарань… я знаю, зокрема, про Німеччину, в федеральній землі «Берлін» керівник колишній суддя. Думаю, що більше підходить сюди юрист, бо багато питань пов’ язані з правом.
Журналіст: Історія з Карпачовою показала, що механізм призначення на таку посаду, вироблений у нас, не є ефективним?
Пташинський: Так, можливо, вибори на таку посаду, а не призначення будуть набагато кращим способом
Эти подонки Кощинец и его банда ( Высочанский,Калашник, Оленцевич, Ильтяй, Суботенко, и др) просто издевались все это время не только над з/к но восновном над сотрудниками.Они нанесли обществу непоправимый урон дескретитировав влась,президента .Люди перестали верить, что есть справедливость и бог. Эти деятели набивали свои карманы не стесняясь вымогали на всех уровнях ( принятие на службу, присвоение очередных званий, продажа должностей, восстановление ранее уволенных, основном подонков , проведении тендеров, освобождение и переводы осужденных ) всех кого, эти барыги восстановили на службе должны быть подвергнуты тщательному изучению, как на предмет проф. пригодности, так и на правомерность их восстановления. Эти деятели были уволены из различных силовых ведомств при этом как правило при увольнении уходили по болезни получив при этом все причитающиеся компенсации, а сейчас резко выздоровев, купив справки готовы типа ради отечества поработать, на самом деле цель отработать уплаченные Кощинцу за должности деньги и набить как можно больше свои карманы. О какой кадровой работе можно говорить, если управление кадров возглавляет алкоголик. Не стесняясь подчиненных это, чудо пьет, обсекает штаны бегает по департаменту и рассказывает, что Кащинец пьет еще больше и нечего работает. Начать проверки с управления кадров просто необходимо провести чистку кадрового аппарата, изучить списки уволенных этими деятелями сотрудников(возраст которых 35 – 45 лет) которые всю жизнь служили системе имели поощрения, авторитет в коллективах, знания, опыт, силу и желание работать.
кто знаком с неким Котляровы он в Донецке должность заместителя начальника упровления купил.Красиво рассказывает как в БЮТ попал и какой он деловой,может любые вопросы решить в депортаменте и кабмине.Правда это или треп.Слышал Штанько И.В. его выгнал с системы еще в 90годах.
Перед тим як особи рядового та начальницького складу потрапляють на роботу до департаменту вони обов
язково проходять лікарську комісію. Неможливо щоб психічно нездорова людина працювала із засудженими, носила зброю.є по голові. Якщо вона зараз себе називає заступником міністра, генерал полковником, то що буде коли вона стане Головою — стане “Наполеоном”.Чому не проходять лікарську комісію особи перед призначенням на посаду Голови, заступника Голови.
Візьміть пані Наталю. Це дуже хвора людина. Окрім соматичних захворювань,у неї ярко виражена, гостра форма параної, окрім того клімакс постійно б
Цю людину не можна ображати, вона психічно хвора, її необхідно лікувати, при тому у примусовому порядку.
Калашник-Голова це бомба, яка обовязково вибухне і осколки та вибухова хвиля від якої дістануть тих хто її призначить.
У неё еще кроме паранои и климакса сахарный диабет она на инсулине сидит. Представте себе больной человек и как рвется к власти все ради бабла……..
Наталья Григорьевна если Вы читаете эти строки очнитесь бросте эти затеи идите к детям внукам………
Да,КВС трясет основательно. Согласен,профи в системе-единицы. Ильтяй, Полевой,Кислов. Но это все еще “старая гвардия” На их плечах система выстояла.А все, что назначены после майдана-протирающие штаны.Про Калашник вообще слов нет. Говорят,очень верующая,и, в то же время любит по ресторанам таскаться. Какая_то нестыковка.У нас любят религией манипулировать. А по поводу климакса-так и у мужиков бывает климакс. И еще похлеще. Значит,всех,начиная от президента-на свалку.И не климакс это вовсе, а обыкновенная жажда власти.
если Сурожка Полевой професионал тогда и Шепель профисионал и Высочанский с таким мнением нам и Кощинца оставят.Полевой это подонок и вор опера наркоту постовляют и он об этом знает.А где владение обстановкой в зонах СИЗО,благодоря Полевым уколовные дела разваливаются и З/к руководят администрацией.Полевого первого надо гнать в шею та еще и спросить как он оперативное обслуживал депортамент с его тендерами,продажей званий и должностей,этот професионал мозгов не имеет
Действительно можно обосраться Полевой и Кислов. Не смешите людей.
Прочитав статью в “Украине молодой”, где Кощей вместе с Калашник оправдываются, можно подумать что они святые. Только они смогли “реформировать” систему которая еле-еле существовала. Бред полнейший. Самое главное они в это верят. Это напоминает “12 стульев” где один из героев все время варовал и стеснялся. Вот так и здесь — проворовали, все угробили, практически уничтожили систему и тут стесняясь рассказывают о том как они подняли с колен службу. Кто в это поверит? Но не это главное. В статье, как я понял, Кощей решил поставить на Калашник. Он что — прикалывается. Или специально делает хреново всем, чтоб потом сказать, что вот видите, а вы говорили что Кощинец плохой. Хотели меня снять поставить другого вот и получите… поработайте с Калашник. Ужас что творится. Но посмотрим. Не долго осталось. Кто-то сказал что до Дня Независимости все решиться. Посмотрим.
Коллеги предлагаю всем объединить усилия по наведению порядка в укголовно исполнительной системе. Просить полковника Беца возглавить этот почин. Требовать от генпрокуратуры возбуждение уголовных дел в отношении Кощинца, Высочанского, Калашник, Ильтяя, Полевого, Шепеля, Шевчука, за причиненный вред имиджу государству, разворовыванию бюджетных средств. Немедленному отстранению от исполнения служебных обязанностей всех лиц причастных к разворовыванию и уничтожению государственного института. Подготовить соответствующее обращение в КМУ
Беца!?!? Это у кого же такая махровая шизофрения?
Дайте сюда статтю или силку почитать
Ежова, Берию ….. и т. д. тоже не мешало бы ввернуть. А ?
Всех на гильотину! А зона пусть гуляет!
даааааааа
всех на пенсию любой пенсионер системы баласт хорошо если не вредит но точно ничего не делает зато зарплату от 2 до 4 молодых офицеров седает про что говорить и что быстрей молодого офицера работу делать будет
Да недавна общался с тюремщиками России зарплата ну точно раза в три повыше, в переводе на уе да и проблем таких там очень мало, типа сами за свои бабки ремонты делают итд, компики меняют через 5 рет работы, для нас фантастика. Были на зборах в Полтаве попили водки опять ж за свои бабульки в командировку сьездили. Височанский за стул держится не приехал. Киевляне хорошие ребята, но что они решают, что сказали, да нифига умного, ваще ноль!!! Бедные Полтавчане потратили кучу бабок и что ?
Всетаки есть надежда, что после писем правозащитников эту дуру не пропостят.
Она ж страшнее чёрта лысого…………..
Сотрудники ЦА, что скажете как там она себя чухает маршалом еще не называет??????
Этому “так к слову”. Дурачок вы батенька с Днепра в Полтаву водку жрать”с да еще за свои бабульки, шизас. Но ничего пройдет. А киевлян — то вы зря, они же вам эти бабульки на блюдечке то и поднесли. НЕ цените, не цените …. А умненькое от киевлян не все дурачки то и понимают, а умным и говорить не надо. Ребята смотрели высочанского — мозолей на руках от удерживания за стул не углядели, спокоен, вещи вынес, готов к уходу, говорят работать с такими дурачками как вы батенька”с нет желания. Ну и скатертью дорожка ….