1686 р. — Ліквідація автономної української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархату і встановлення Московським патріархом контролю в Україні над церквою, освітою і культурою.
1689 р. — Заборона Києво-Печерській лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха.
1690 р. — “Анафема” Московського собору на “киевские новьіе книги” — книжки П.Могили, К.Ставровецького,І.Галятовського та інших, писані тодішньою українською літературною мовою.
1708 р., листопад — Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина (з винятковою жорстокістю було замордовано всіх його мешканців — 6 тис. чоловіків, жінок і дітей, а місто дощенту зруйновано і спалено).
1720 р. — Указ Петра І про заборону друкування нових книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях, а старі книжки перед друкуванням було наказано привести у відповідність з російськими.
1721 р. — Указ Петра І про цензурування українських книжок. Знищення Чернігівської друкарні.
1729 р. — Указ царя Петра ІІ, який зобов'язував переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження.
1755,1766,1769,1775,1786 рр. — Заборони Петербурзького синоду друкувати українські книжки.
1764 р. — Інструкція Катерини ІІ князю О. В'яземському про посилення русифікації України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії.
1769 р. — Указ синоду про вилучення в населення українських букварів та українських текстів з церковних книг.
1784 р. — Русифікація початкової освіти в Україні.
1786 р. — Заборона церковних відправ українською мовою, запровадження російської вимови церковнослов'янських текстів. Наказ про обов'язковість російської мови в Київській академії.
1800 р. — Наказ Павла І про запровадження в Україні будівництва церков у московському синодальному стилі й заборона церковного будівництва в стилі козацького бароко.
1817 р. — Закриття Києво-Могилянської академії.
1831 р. — Скасування царським урядом Магдебурзького права (це поклало край неросійському судочинству, виборам урядовців та місцевій автономії в Україні).
1834 р. — Відкриття Київського імператорського університету з метою русифікації Південно-Західного краю.
1847 р., 5 квітня — Арешт і безстрокове заслання Тараса Шевченка рядовим солдатом в окремий Оренбурзький корпус за резолюцією Миколи І під найсуворіший нагляд,із забороною писати й малювати, що було рівнозначне ув'язненню (пробув там до 2 серпня 1857 р.).
1862 р. — Закриття українських недільних і безплатних шкіл для дорослих.
1863 р, 18 липня — Циркуляр міністра внутрішніх справ Росії П.Валуєва про заборону друкування книг українською мовою в Російській імперії.
1869, 1886 рр. — Укази царської адміністрації про доплати чиновникам російського походження в Україні за успіхи в русифікації.
1876, 18 травня — Таємний Ємський указ Олександра ІІ про заборону ввезення з-за кордону до імперії будь-яких українських книг і брошур, заборону українського театру й друкування українською мовою оригінальних творів художньої літератури, текстів українських пісень під нотами.
1881 р. — Циркуляр міністерства внутрішніх справ на роз'яснення Ємського указу всім губернаторам Росії.
1881 р. — Заборона виголошення церковних проповідей українською мовою.
1883 р. — Заборона Київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав українською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина,Полтавщина, Чернігівщина, Волинь і Поділля). Ця заборона діяла протягом 10 років (до 1893 р.)
1888 р. — Указ Олександра ІІІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами.
1895 р. — Заборона українських книжок для дітей.
1899, 1903 р.р. — Заборона української мови на Археологічному з'їзді в Києві та на відкритті пам'ятника І.Котляревському в Полтаві.
1907 р. — Закриття царським урядом української періодичної преси, конфіскація виданої в роки революції 1905-1907 рр. української літератури, репресії проти діячів української культури.
1908 р. — Указ сенату Російської імперії про “шкідливість” культурної та освітньої діяльності в Україні.
1910 р. — Циркуляр П.Столипіна про заборону створення неросійських асоціацій, у тому числі українських та єврейських, незалежно від їхньої мети.
1914 р., березень — Заборонення царським режимом святкування 100-річчя від дня народження Т.Шевченка.
1914 р. -Указ Миколи ІІ про скасування української преси. Заборона в окупованих російською армією Галичині та на Буковині вживання української мови, друкування книг, газет і журналів українською мовою. Розгром товариства “Просвіта”, зруйнування бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка. Депортація багатьох тисяч свідомих українців до Сибіру.
1921 р., 22 листопада — Розстріл більшовиками 359 полонених бійців армії УНР під проводом А.Тютюнника під м.Базар на Житомирщині.
1921-1923 рр. — голод у степових районах України, спричинений політикою “воєнного комунізму” та продовольчою розверсткою на селі, унаслідок якого загинуло до 1,5 млн. селян.
1929 р. вересень — Арешт визначних діячів української науки, культури, й УАПЦ — за “належність” до вигаданих ОДПУ Спілки визволення України (СВУ) та Спілки Української молоді (СУМ).
1929-1930 рр. — Перша фаза колективізації й “розкуркулення” в Україні. Виселення сотень тисяч українських заможних селян до Сибіру та на Далекий Схід.
1930 р., 28-29 січня — Надзвичайний Церковний Собор у Києві ліквідував УАПЦ — і Всеукраїнську Православну Церковну Раду (ВПЦР). Арешт митрополита М.Борецького та інших церковних діячів.
1930 р., 9 березня-19 квітня — Судовий процес у Харкові над 45-ма діячами української науки, літератури, культури,УАПЦ — за належність до так званої “Спілки Визволення України” (СВУ).
1932 р., 23 квітня — Постанова ЦК ВКП(б) про ліквідацію літературних організацій і утворення єдиної Спілки письменників СРСР.
1932-33 р.р. — Організація більшовицьким режимом штучного голодомору в Україні, унаслідок якого загинуло 8 млн. українських селян. Масове переселення росіян у вимерлі українські села.
1933 р. — Самогубство декількох культурних діячів, включаючи М.Хвильового, як протест проти погрому більшовицьким керівництвом української культури.
1933 р. — Погром українців на Кубані.
1934-41 рр. — Знищення архітектурно-культурних пам'яток у різних містах України, арешт і страта 80% української інтелігенції.
1934 р. 13-15 грудня — У зв'язку з убивством С.Кірова засудження до розстрілу діячів української культури, серед яких — письменники Г.Косинка, К.Буревій, Д.Фальківський, О.Влизько, І.Крушельницький та ін.
1936 р., жовтень-1938 р., листопад — Чергова чистка КП(б)У і масовий терор в Україні(так звана “єжовщина”).
1937 р., листопад — Масовий розстріл ув'язнених на Соловках українських письменників та інших діячів української культури (до 20-річчя жовтневого перевороту).
1938 р. — Сталінська постанова “Про обов'язкове вивчення російської мови в національних республіках СРСР”.
1938 р., 24 квітня — Впровадження російської мови як обов'язкової в усіх школах України.
1939-1941 рр. — Широкомасштабні репресії органів НКВС проти українців західних областей. Масові депортації українського населення у віддалені райони СРСР.
1941 р., січень — “Процес 59” членів ОУН у Львові.
1946 р. 8-10 березня — ліквідація греко-католицької церкви і підпорядкування її Російській православній церкві.
1946 р., березень — Закритий судовий процес у Києві над греко-католицькою церковною ієрархією на чолі з митрополитом Й.Сліпим
(ред.: Й.Сліпого було засуджено до тяжких каторжних робіт в Сибіру, де він провів 18 років, відморозив ноги та став інвалідом. Його було звільнено лише завдяки особистому втручанню Папи Римського Івана ХХІІІ та президента Кеннеді).
1946 р., 24 серпня — Постанова пленуму ЦК КП(б)У “Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури у “Нарисі історії української літератури”, різка критика часописів “Вітчизна” і “Перець” (ця постанова була згодом підтверджена 16-м зїздом КП(б)У 25-26 січня 1949 р.)
1947 р.,3 березня — Призначення Л.Кагановича першим секретарем ЦК КП(б)У і нова “чистка” серед українських культурних кадрів, звинувачених в “українському буржуазному націоналізмі”.
1949 р.- Чергова “чистка” в КП(б)У у зв'язку з рішеннями її 16-го зїзду 25-28 січня (за звинуваченням в українському націоналізмі від січня 1949 р. до вересня 1952 р. було виключено з партії 22175 її членів).
1949 р., 28 серпня — Скасування уніатської греко-католицької церкви на Закарпатті на релігійному з'їзді в Мукачеві.
1951 р., 2 липня — Погромні статті в московській газеті “Правда” проти “націоналістичних ухилів в українській літературі” (різка критика вірша В.Сосюри “Любіть Україну” та лібрето опери “Богдан Хмельницький” О.Корнійчука і В.Василевської).
1954 р. 23-24 березня — 18 з'їзд КПУ схвалив набір юнаків і дівчат з України на Cибір і до Казахстану для освоєння цілинних і перелогових земель (протягом 1952-1956 рр. туди виїхало приблизно 100 тис.осіб).
1954 р.,7 липня — Таємна постанова ЦК КПРС про посилення антирелігійної пропаганди.
1957-61 рр. — Посилені антирелігійні акції в УРСР, ліквідація приблизно половини церковно-релігійних установ (парафій, монfстирів, семінарій).
1958 р., 12 листопада — Постанова Пленуму ЦК КПРС “Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток народної освіти”, на основі якої Верховна Рада УРСР ухвалила закон від 17 квітня 1959 р., спрямований на посилену русифікацію України (зокрема, про необов'язкове, а “за бажанням батьків” вивчення української мови в російських школах України).
1959 р., 15 жовтня — Убивство C.Бандери агентом КДБ Б.Сташинським.
1961 р., січень — Закритий суд у Львові над членами Української
Робітничо-Селянської Cпілки (Л.Лук'яненко, І.Кандиба, С.Вірун та ін.), які обстоювали право виходу УРСР зі складу CРСР. Засудження Л.Лук'яненка до смертної кари.
1961 р., жовтень — Прийняття нової програми КПРС її 22-м з'їздом, яка проголошувала політику “злиття націй” і подальшу русифікацію союзних республік.
1962 р. — Судовий процес над 20 членами Львівського Українського Національного Комітету, чотирьох з яких було засуджено до розстрілу.
1963 р. — Підпорядкування національних Академій наук союзних республік московській Академії наук СРСР.
1964 р., 24 травня — Умисний підпал Державної Публічної Бібліотеки АН УРСР у Києві; протест громадськості (самвидавний матеріал “З приводу процесу над Погружальським”).
1965 р., серпень-вересень — Перша велика хвиля арештів українських діячів в Україні (Богдан і Михайло Горині, П.Заливаха, С.Караванський, В.Мороз, М.Осадчий, А.Шевчук та ін.).
1968 р., 26 листопада, 14 грудня — Зумисні підпали у Видубицькому монастирі в Києві.
1969 р., червень — Лист українських політичних в'язнів (М.Гориня, І.Кандиби, Л.Лук'яненка) до Комісії охорони прав людини в ООН про отруювання політв'язнів.
1970 р., 28 листопада — Трагічна смерть (вбивство) української художниці А.Горської у Василькові на Київщині.
1972 р., січень-травень — Друга велика хвиля арештів інтелігенції в Україні.
1972 р., травень — Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста за український націоналізм; чистка керівних кадрів КПУ.
1977 р., 5 лютого — Арешт членів Української Гельсінської групи (УГГ) М.Руденка й О.Тихого; суд над ними 23 червня — 1 липня і вирок М.Руденкові 7 років ув'язнення та 5 років заслання й О.Тихому відповідно 10 та 5 років.
1977 р., 4 квітня — Арешт членів УГГ М.Матусевича і М.Мариновича(засуджені 23-30 березня 1978 р. на 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму і 5 років заслання).
1978 р., 11 листопада — Директива колегії Міністерства освіти УРСР “Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітних школах республіки”(посилення русифікації).
1979 р., березень-жовтень — Нові арешти українських діячів в Україні: О.Бердника (6 березня), Ю.Бадзя (23 квітня), Ю.Литвина (6 серпня), М.Горбаля (23 жовтня) та ін. (усі вони були засуджені до максимальних строків ув'язнення в таборах суворого режиму й заслання у віддалені райони Росії).
1979 р., 18 травня — Загадкове вбивство композитора В.Івасюка біля Львова.
1979 р., 29 травня — Ухвала Ташкентською конференцією нових русифікаторських заходів щодо неросійських народів CРСР.
1980-81 р. — Арешт українських політичних діячів С.Набоки, Л.Мілявського, Л.Лохвицької.
1983 р. — Постанова ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови в школах і виплату 16% надбавки до платні вчителям російської мови та літератури (“Андроповський указ”) та директива колегії Міністерства освіти УРСР “Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загально-освітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки”, спрямована на посилення русифікації.
1984 р. — Померли в таборах О.Тихий, Ю.Литвин, В.Марченко.
1985 р., 4 вересня — У концтаборі помер поет В.Стус.
1986 р., 26 квітня — Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (побудованій за рішенням Москви всупереч протестам українських учених і широкої громадськості), яка призвела до тяжких наслідків, рівнозначних геноциду.
1989 р. — Постанова Пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загальнодержавну мову (російську) в СРСР.
1990 р., квітень — Постанова Верховної Ради СРСР про надання російській мові статусу офіційної мови в СРСР.
231 ответ
не понятно
Я їх теж сильно ”люблю”……..
А теперь напишите, что сделала Россия для Украины хорошего, я думаю список будет больше.Достаточно вспомнить, что большую часть нынешней территории Украина получила благодаря России. Благодаря России сколько городов и заводов было построено. Об этом Волынский почемуто забыл. И Украину от немцев освободила Красная Армия, а не УПА. А то, что в лагере умер Стус, так а что он сделал для Украины? А вот освободитель Западной Украины русский генерал Ватутин погиб от рук бендеровцев.А теперь ,, что сделали великого и хорошего украинцы для своей страны без помощи России и было бы неплохо написать, что хорошего сделано в Украине за годы независимости.
Йване не тринди. Ліпшечитай історію Світу. Написана навмимно для україножерів, українофобів і всіх ,хто не любить Україну!
В ніч на шостий день сотворив Бог першу людину, і назвав він її Богданом.Богдан огледів сотворений світ,порівняв з садом Едемським та й утік з раю, бо був дуже свободолюбивим і не хотів жити в Едемському зоопарку. Для життя він обрав собі найкрасивіше місце на землі — Карпатські гори і сказав «Моя хата скраю!».
Образився на це Господь і перетворив Богдана на неандертальця і сказав «Азм еси ти у края жити, то всея твоя нащадки зватимуться українцями!А я собі сотворю нову расу!». І сотворив він Адама. Нащадки Богдана розселились від Сяну до Дону. Вони першими приручили тварин — собак, корів та диких свиней. Вони винайшли колесо й зробили перший велосипед. Вони стали першими землеробами, винайшовши плуг, борону та комбайн. І вже подумовували про утворення Січі. На той момент Адама вже прогнали з раю і його нащадки жили в Гоморрі та Содомі займаючись розпустою. Але прийшов льодовиковий період і військові походи довелось відкласти. Українці винайшли ткацтво та прялку. А коли стало зовсім холодно молодий українець Микола Прометей вкрав у древніх греків вогонь і приніс на Вкраїну, давши людям тепло. За це давньогрецькі фашисти упіймали його та дуже катували. Древні греки були частково нащадками Адама, котрі через злягались з копитними тваринами утворили різні ібриди — кентаврів, сатирів, мінотаврів та інших пегасів. Наразі вони вимерли — потопились через всесвітній потоп, котрий розпочався після того як розтанули льодовики. Також втопились динозаври, бо Ной мав огиду до плазунів і не взяв їх на свою баржу. Українці винайшли писемництво. Передусім щоб фіксувати для нащадків та інших народів свої пісні, та поезію, бо українська мова була найспівочішою. Досі людство користувалось тільки ієрогліфами. Українці знайшли на Донбасі каміння що горить і котре плавиться, й назвали їх вугіллям та рудою. І незабаром винайшли ковальство збудувавши першу в світі кузню яку назвали
Запоріжсталлю. Досягнення в науці та техніці привертали все більшу увагу інших народів. До України потягнулись каравани купців. Євреї взагалі вирішили покинути розведення ільських крокодилів та виготовлення з них жіночих сумочок і податись всім табором ближче до культурного центру світу — України. Темної ночі вони втекли з Єгипту в бік України.
Але через 40 років зупинились на півдорозі помер Мойша-провідник, єдина людина,що знала дорогу та українську мову. В цей час в Україну приїхав Чингізхан з Улан-Батора. Він навчив українців кататись верхи на конях, а вони йому подарували собаку, свиню та корову і пояснили як їх доглядати, щоб Чингізхан більше не тинявся по Євразії, морочачи всім голову, й десь нарешті осів. Чингізхан повернувся в Азію. Наблизькому сході по дорозі додому в нього здохла свиня. Потім трохи далі втекла корова, по дорозі він зустрів корейських вчених-астрономів які повертались з Назарету. Вони спитали що це, вказавши на
собаку. Чингізхан був неписьменний, і наплутавши те що йому казали в Україні пояснив що собаку можна, або доїти, або їсти — в неї смачне сало. Корейці, які голодували через свого вождя Кім Чен Іра, купили того собакудля розплоду. Корову зустріли індуси. Вона стояла посеред шосе перегородивши рух транспорту. Індуси попадали долілиць й стали поклонятись небаченій досі тварюці. Свиня що здохла, під жарким сонцем Близького Сходу почала розкладатись й смердіти. Всі народи що там жили довго рвало через той сморід. Їх досі нудить при виді свиней. Аборигени близького Сходу вирішили що то була свиня іудеїв, котрі приперлись з Єгипту і сказали щоб ті забирались геть. Так з’явився антисемітизм. Крим стає європейською здравницею. Тут відпочивали та творили такі видатні люди як Сократ, Аристотель, Діоген. Сюди припливали аргонавти та інші алканавти щоб покращити своє здоров’я. Найбільшим курортом було кримське місто Троя. Але в надцятому році древньогрецькі москалі від заздрощів зруйнували Трою і тоді троянські українці на чолі з отаманом Енеєм заснували Древній Рим, де збудували Колізей. Тем вони годували левів москалями й насолоджувались цим видовищем. Так завдяки українцям з’явився цирк та театр. В той же час в українських заробітчан Марічки та Йосифа в невеликому ізраїльському місті Віфлеємі народився син Іісус, засновник християнської віри. Іісус проповідував любити всіх ближніх та неньку Україну. Його учні заснували Ватикан, Царгород, Нью-Йорк та багато інших міст світу. Зокрема апостол Андрій, мандруючи набережною Дніпра та обираючи де б збудувати Дніпрогес, зустрів чотирьох бурсаків, що повертались з бурси КІСІ додому. «Тут буде великемісто, з каштанами та скляними теплицями в центрі міста» — вказав він на пагорби біля дорогожицької телевежі (Колись під час її будування Бог перемішав мови народів, доти все людство говорило українською). І бурсаки Кий, Щек та Хорив заходились його будувати, а Либідь була за архітектора. Так з’явилось найбільше в ті часи місто — Київ. В ньому було повно церков, університетів та універмагів, місто стало духовним, освітнім та торговим центром.
В цей період на півночі дикі племена москалів, з’ївши останнього мамонта, вирішили, що далі так жити не можна і треба загарбати Україну й поневолити свободолюбивих нащадків Першобогдана. Вони в глухому лісі на болоті будують кілька шалашів та обносять його парканом. Паркан нарікають Дерев’яним Кремлем, а болото — Москвою. В цей час Колумб відкриває Америку. Але відкривши її думає,що потрапив до України, тільки з іншого боку, бо мистецтво вишивки інків повністю співпадає з гуцульськими орнаментами. Народ інків та індійців був започаткований древніми гуцулами, які ще до Всесвітнього потопу, коли ще не було винайдено ГрінКард, потрапили до Америки.В цей же час у Львові з’являється перший друкарський станок створений Федоровичем.
Україна навчила весь світ друкувати паперові гроші та книжки. В Києві розквітає Могилянська Академія. В котрій винаходять порох, динаміт, пеніцилін,безпечну бритву, та багато інших предметів необхідних у побуті. В Запоріжжі з’являється Запорізька Січ – наймогутніше військове формування в історії людства. Тільки через сотні років за зразком Січі буде збудовано Пентагон. Але звитягу українських військових так нікому й не вдасться повторити. В Україні розквітає культура та мистецтво. Твори Шевченка перекладають на всі мови світу. Завдяки Шекспіру, котрий перекладав твори Шевченка, Лесі Українки та Франка англомовне населення планети дізнається про романтичну історію кохання української пари Романа та Юлі. Тим часом лютим москалям не давав спокою добробут українців і вони починають все частіше й частіше шкодити Україні, забуваючи що Київ мати російських міст, а Україна виплекала для Московії таких видатних людей як Ломоносов, Гоголь, Хрущов та Мазепа. Що саме в Києві московити навчились користуватись туалетом, носити штані та краватки, та голити бороди. Москалі почали все частіше й частіше робити набіги на Україну, нищачи її. Українців вони або вбивали або гнали в полон, де русифікували та робили янучарами. Піком москальської навали стала середина 20-го століття, коли москалі разом з
фашистами захопили Україну. Тільки титанічна боротьба українських опришків під проводом ОУН-УПА звільнила Україну та інші народи Європи спершу від коричневої чуми, а згодом в 90-хх роках і від москальської. Нащадки Першобогдана зберегли його нестримну любов до Свободи та власної землі.
Слава Україні!
Полная лапша. Факты подобраны с целью манипулирорования общественным мнением. Вспомним 1991 год, когда те же дебилы рассказывали как Украина будет классно жить. и что? Для примера дата 1686 год. Ну с вспомним 1569 год ( Люблинская уния). Для кретинов-“историков” отзыв Грушевского — ” Именно Люблинская уния «широко открыла двери» полякам, которые двинулись «широким потоком» на украинские земли, неся с собой католическую веру и «пренебрежительный взгляд на все русское», православное” (Грушевський М. Iсторiя Украiни-Руси. К., 1993. Т. 4. С. 386–423.) Расшифровываю- это когда православных пускали в церковь за деньги- платили за вход ( угадайте кому).Церкви ( а не костелы) были покрыты соломой и мало чем отличались от крестьянской хаты. А при церковных обрядах использовались глиненные черепки. Это только одна дата. Так можно по каждой. Учи мат.часть.
Про “полную лапшу”.
СРСР виник без волевиявлення на те українського народу, ніякого союзного договору навіть з представниками маріонеткового уряду УРСР про створення СРСР підписано не було, стан окупації України тривав фактично до 1991 року зі всіма юридичними наслідками для українського народу.
Тому російсько-німецька війна 1941-1945 років, в якій зійшлись у двобої два колишні союзники та імперіалістичні хижаки, не була для нас “вітчизняною”, бо наша Вітчизна не Радянська Росія (СРСР), а Україна. Українці не були зобов’язані захищати окупаційний російський режим на своїх землях.
Також у 1939 році Червона армія окупувала, відповідно до ганебного пакту Молотова — Ріббентропа, Західну Україну, що перебувала в складі Польщі. СРСР потоптав принцип самовизначення нації, організувавши і провівши під контролем воєнних окупаційних властей плебісцит — так звані Народні Збори Західної України, чим намагався надати анексії Західної України вигляду законності. Цей плебісцит був юридично не чинним, оскільки СРСР провела плебісцит в умовах режиму воєнної окупації, в присутності і за допомогою власних збройних сил, чого міжнародне право не допускає.
Особливістю режиму воєнної окупації УНР з 1921 року, а Західної України з 1939 року є те, що він згідно з міжнародним правом не означає переходу цих територій до окупанта. Територіальні питання вирішуються звичайно в мирних договорах.
16 серпня 1945 р. у Москві був підписаний “Договір між СРСР і Польською Республікою про радянсько-польський державний кордон”. Обмін ратифікаційними грамотами відбувся 5 лютого 1946 року у Варшаві, після чого договір набув чинності.
Хоча цей договір укладався без участі представників населення українських територій, але з нього випливає, що Росія мовчазно згодилася, що плебісцит 1939 р. у Західній Україні був фікцією. А це означає, що українці Західної України до 5 лютого 1946 р., навіть ті, яким видали радянські паспорти, громадянами СРСР не були, і ніяких зобов’язань перед урядом СРСР не мали і були вправі збройною силою чинити опір насильствам окупаційних радянських властей і її силових структур як негромадяни СРСР. І в цьому випадку вони були не бандитами, як їх трактували й досі намагаються трактувати антиукраїнські політичні кола, а учасниками бойових дій.
Если б не пакт Риббентропа-Молотова Западную Украину окупировала б Германия.А что ксается законности или нет, то Западная Украина — это не государство, чтобы с ней считаться.А вообще, было бы лучше, если вы поднимите вопрос о незаконности этого пакта и самоопределились куда угодно. Вы не Украина и нечего себя с ней ассоциировать, без вас настоящая Украина вздохнет облегченно.
Действительно. Нечего пытаться объединять необъединимое. Пусть идут к Польше, Румынии, Венгрии, Гондурасу… если кто-то их возьмёт. Сами же с голоду подохнут.
Угу, ну как всегда-в огороде бузина, а в Киеве -дятька. Про Люблинскую унию разобрались. Будем возиться со следущим вопросом. Вранье- Сталин умел все красиво обставлять.”22 жовтня 1939 р. було проведено вибори до Народних зборів, які зібралися вже через 4 дні та прийняли звернення до верховної ради срср про приєднання до радянської україни. це прохання було задоволене 1 листопада 1939 р.” Но в принципе, я так понимаю “пану” біло бі лучше под немцами- поляков в колодцы скидывать, евреев грабить и убивать. Может вспомним, что с 1 сентября шла 2-й Мировая война?. А европейцы в Мюнхене Польшу, Чехославакию сдали, так что Молотова-Риббентропа был ответом Сталина.
Івану — безродному! Це ти не українець, якщо нас, жителів Західної України ображаєш. Ото вже придурків розвелось… Ну як Вам так хочеться — відділяйтесь, думаю — нам уже гірше не буде!
Вы и так богом обижены, ума вам не дал.
Чё вас ображать? Мы к вам в Тернополь и Львов со своими идеями не лезем, какого хера вы нам своего бандеру с крестами в Донецк и Луганск суёте? Допиздитесь со своим прыщавым ублюдком, отделимся, землю жрать будете.
А пчитайте ось цю москальсько-жидівську пиздоту, Николаевна.
Мама русская — папа юрист.
Жириновський: Україна — це штучна держава
Керівництву Росії складно налагоджувати відносини з Україною через невизначене політичне становище в цій країні.
Про це сказав голова Ліберально-демократичної партії Росії (ЛДПР) Володимир ЖИРИНОВСЬКИЙ, відповідаючи на запитання кореспондента УНІАН, що потрібно зробити керівництву Росії для налагодження відносин із Україною.
«У Вас (в Україні) становище таке, яке було з 1917 по 1921 роки. Незрозуміло, які політичні сили провладні, які опозиційні. Тому давати оцінку Президентові РФ важко. Адже даючи оцінку, ми повинні когось підтримати або виставити комусь нашу претензію», — сказав В.ЖИРИНОВСЬКИЙ.
«Для мене особисто Україна – це не іноземна держава. Там моє коріння, там вся сім
я мого батька. Я вважаю, що майбутнє, це все-таки розділення України на східну й західну частини», — сказав В.ЖИРИНОВСЬКИЙ.єктом впливу різних країн».На його думку, східна й південна частини України «повернуться» до Росії, а західні області залишаться незалежними.
Окрім цього він додав, що в різних областях України простежується вплив інших країн: в Ужгороді – Угорщини, в Чернівцях – Румунії.
На його думку, «Україна – це штучна держава, що є об
«Вам (Україні) все дали комуністи. Ваша територія – це третина нинішньої України», — сказав В.ЖИРИНОВСЬКИЙ.
Славко! Принцыпиальным моментом щитаю тот факт, што основную угрозу для украйинцев представляет не москаль, а ХОХОЛ.
А после хохла самый опасный — это украинский нацыоналист, бо нацыоналист хочет видеть красиву и вэлыку незальожну Украйину и дажэ радуетца када Ющенко едет до Папы Римского.
Чо ты радуешся? Шо два руководителя двух государств встретятца, так мне это по барабану. Вон Ющ перед этим з Каддафи встречался, ну и шо мне з этого? Ющенко и Папа Римский — да нехай хоть каждый день встречаютца, тут недалеко, можна на завтрак друг до друга лётАть. Можэ Ющенко научит Папу Римскаго как нада красиво опаздывать. Кста, чото ты не радовался када Ющ в Японии з йихним Императором встречался. А там Жывой Бог всьо-таки.
Патамушта, Славко, ще раз тибе гаварю: бойся хохлов дажэ дары приносящих, а уж хохлов Малороссии и Новороссии нада сильна боятца. И отличить йих легко: ва-первых они на суржыке все чешут и пишут з ошыбками, особенно проФФэсора йихние, а во-вторых, хохлы любят индустриализацыю, они уважают Иосифа Сталина и Рината Ахметова, патамушта верят, што шахты и заводы — этта главный смысл чилавеческой жызни.
А патаму, Славко, нету ужэ разницы разбиратца куда они ходют: в цэркву или в кабак, бо для хохлов ничего не свято. Ну, разве што любят оту “заводскую проходную, што в люди вывела меня”. Панимаеш?
Вона ты у твойом списочке пишэш про “штучный” голод 1932-33. Славко, а ведь у 1928 году голоду не было, а патаму начали первую пятилетку. И пошли хохлы у город на стройки , и потребовали “рабочий пайок” и пришло их к 1933-му аж 12 миллионов хохлов из крестян стали рабочими. Они знали што село вымирает, а в селе знали, што их грабят патамушта их односельчане на стройках и на заводах хотят жрать. Панимаеш, Славко?
А в САСШ за период 1928-1933 из заводов уволили в село 12 миллионов 800 тыщ рабочих, и они стали селянами. От! Патаму хохлы сильна америкосов не люблят, патамушта у тех голодоморов не бывает.
Славко, Территория, на которой прожывают хохлы для меня аналогична Чернобыльской зоне и даже хужэ. Это же мутанты, от которых нада отделятца колючей проволокой, по возможности минными полями. От!
И не трогай ты оту РПЦ, не уподобляйся воинствующим невеждам, рекомендую тебе, ежли ты РПЦ не любиш, просто туда не ходить.
Анекдот помниш?
Муж — Штото меня Гондурас беспокоит..
Жена- А ты не чеши его.
Славко, не трогай РПЦ и бойся хохлов, пасматри внимательно на историю Галицко-Волынского, княжества, Литовского, на историю Габсбургов.
Чо ты себе думаеш, што Киевская Русь — это Украина, а? Хто тебя этому научил?
На западе живёт народ, которому помогали сберегать самобытность и культуру, а на востоке мешали всячески, а патаму как сказал один умный чилавек: “Запад — есть Запад, а Восток — есть Восток и вместе им не сойтись никогда”. Это на форуме уже несколько раз тибе повторяю. От!
Ага! Валіть. У вас усі шахти і доменки поЗЕКриваються, будете на Галичину й Волинь тікати з голодухи як у 32-33-му. Або гризіть своє вугілля — на Донбасі тисячі нелегальних шахт. Шахтьори, а чо ви рявкаєте? Гілка ж про те “За що я “люлблю” москалів”. Донбасс! Ви — москалі?
Спецыально для
Туда же
(16.12.2008, 15:41)
Чё вас ображать? Мы к вам в Тернополь и Львов со своими идеями не лезем, какого хера вы нам своего бандеру с крестами в Донецк и Луганск суёте? Допиздитесь со своим прыщавым ублюдком, отделимся, землю жрать будете.
Это хто же через голову орденоносцев Януковвича и Колесникова, Героя Украины Звягильского к вам-шахтьорам “бендеровщину”насаживает, а?
Как ты выразился у “прыщавого ублюдка” ордена получают донецкие серьйозные мужчины, которые учат “мову” аж гай шумыть. Именно ваш Ахметов дайот бабки “прыщавому ублюдку” на “бендеровскую деятельность”, именно ваш Ахметов покупает в Америке угледобывающие компании на миллиарды долларов.
Так што не нада путать левобережных хохлов, прикрывающихся “бандеровскими лозунгами” и западных украинцев, которые тихо работают в Испании-Португалии, в Италии и Канаде и никаких лозунгов в Донбасс не объявляют.
Славко, а ты хочеш з отеми левобережными ххохлами: з Донецкими Ющом, Янучарой, Ахметовым, Юлейй сотрудничать ради объединьонной Украины? Теме войн и голодовок 20-го века недостаточно? Есчо хочеш наших наследников голодом и холодом обеспечить?
Для “Питання донбасівціям”
(16.12.2008, 16:06)
Москали ещо куда ни шло, но там ещо и ХОХЛЫ есть , и немало. Именно от хохлов исходит угроза миру. Хохлов нада посылать со старта и ни в коем разе с ними не объединятца.
Хохол — это заразная болезнь, а для наших земель — чума 20-го века.
Люди добрые, вы токо посмотрите — отэто одна и тажэ персоналия выдайот на гора:
1) “Николаевна
(16.12.2008, 15:45)
Пиздота западенская повысовывалась”.
2) “Николаевна
(16.12.2008, 16:11)
Дебилы начинают подобные темы. Играют на противоречиях, раскалывают Украину. Давайте жить дружно. Не наезжать на восточную, морально крепкую, более трудолюбивую и состоятельную часть украинского общества”.
Бачыш, Славко, з кем ты хочеш жыть дружно.
А ты ещо и Кубань пристёгуеш.
Тока колючая проволока должна нас разгоражывать с “морально крепкой частью украинского общества”. Это та часть шо по шахтам и меткомбинатам на Ахметова з америкосами пашут. А потому им западенцы виш как нелюбимы. Они ж отэти хохлы украйинцев всегда “вбываты” готовы. Для нас главное не уподоблятца отем хохлам.
Подрались как-то правая рука с левой,предварительно,ессесно получив соответствующую команду от самого мозга.Надавали одна другой тумаков, наставили друг на друге синяков.А потом подумали ,да и открутили голову на хер. И правильно.Раз тебе положено по функционалу содержать организм в безопасности, то не фиг своим рукам такие команды давать.Мораль понятна,тока руки похоронили вместе с безголовым организмом. И как всегда два извечных вопроса: кто виноват? что делать?
Не поднимать больные темы. Вспомним лучше как мочили “врагов народа”, как умирали от дистрофии политзэки на стройках фабрик,заводов, газет, пароходов. Больше позитива! В школе учили русский язык и любили его, а теперь терпеть не могу, спрашивается почему. Кто ответит? Может необельшевичка Николаевна?
Вижу, что пока Большая Драка правой и левой руки продолжается. Мозг,бля, А-У-У!!!Жалко ж организмус!!!
А прыродозавство, арифметику за што терпеть не могут хохлы такие как Николаевна? В школе арыфметику любила, а теперь терпеть ненавидит.
Почему? Такая гипотеза, што некатарые з детцтва на украинском разговарюют и не могут мову любить или не любить, ибо сначала было слово. Вот, например, я. Ненавижу суржык, но среди хохлов приходитца на суржыке разговарювать, и кому их хохлов какая разница што я разговарюю на их языке и навижу его или ненавижу, патамушта на русском языке проФФэсорско-рукаводящий состав не васпринимает.
Я ж на форум пришол без суржыка, а потом офонарел от грамотности народной. М-да.
Да, так верньомся к тому почему хохлы не любят украинский язык. Отвечаю: потому они не любят и только тогда, когда Украина для них — пройденный этап, а пока Украину могут использовать, то очень даже любят.
Николаевна вспоминаект как мочили фашыстов, а я вспоминаю как с вместе с фашыстами мочили поляков. Николаевна! А ну вспомни как мы поляков мочили вместе с фашыстами, помниш?
Как в концлагере польских офицеров расстрелливали, помниш, Николаевна? Энтузиазм испытуеш от расстрелов? А помниш как у крестьян хлеб отнимали ради ДнепроГЭСа, ради коксохимов, ради блюмингов? Николавена, ты рада, што у нас Криворожсталь, Запорожсталь, Азовсталь и тэпэ? Есть результат? Не зря мы миллионы крестьян убили, да? Энтузиазм испытуеш?
А пароходы какие в Николаеве строили — авианосцы называютца, чисто добавка к энтузиазму. Пока авианосцы строили, то ты украиску мову вчыла с удовольствием, да?
Здравствуйте,Работяга. Вот я Вас читаю, и просто радуюсь. Не суржику, конечно, а тому, что Вы снова пишите интересно,хотя и полемично. Вот только немножко запамятовала, почему Вы говорили раньше, что надо голосовать за Витренко? Она же за славянский союз.Или это другое?
Поважаємий, Роботяга. Ви,як професіонал українського етносу (разом з сусідом пишемо, бо я й таких слів не знаю, я швачка). Поясніть будьласка що означає поняття ХОХОЛ,ХОХЛИ чому вони небезпечні? Більшість східноукраїнців на таке звертання не зважають уваги. На мене, де я лиш не моталась по СССР, на мене говорили “ХОХЛУШКА”. Чому западенці ображаються, коли на них кажуть ХОХОЛ і б*ються за це? Поясність, будьласка хто такі ХОХЛИ і хто такі УКРАЇНЦІ. Яка між ними різниця?
Светелке рабоче-крестьянский пррывет! Как я рад, как я рад, што…. есть ещо жэнщины умные и внимательные и з харрошей памятью. Што, Светелка, нашла когда Витренчиху мне припомнить? Не ожидал, што этим чилавеком окажешся именно ты. Помниш, Светелка, в “Крёсном отце” когда папашка Брандо гаварит Майклу, мол тот хто прийдёт тебе предлагать переговоры — тот и есть, значит, со всеми вытекающими последствиями. Ну, значит, я и думаю: а хто же у меня про Витренчиху спросит? А тут и на тебе, прямо сходу Светелка и спросила. Чесно гаваря, у меня иногда возникает впечатление, што тебя, Светелка, спецом сюда заслали, чисто з твойим тибетским прошлым штоб хахлов вдохновлять. А потому ты на хахлов как на свойих смотриш, типа, они ручные и патаму не врубаешся в йихнюю хохляцкую сущность. А Витренчиха — эт тебе не хам мелеон Симоненко, Витренчиха — она жэнщина суровая, она понимает, што хахлов нада загонять у стойло, шоб стояли и нэ шарудилы цэпом. Потому Витренчиху и “регионы” и “симоненковцы” и “помаранчи” — все боятца. Патамушта Витренчиха резкая как электровеник. Гляди, Светелка, некатарые гонят нащот “объединения” востока и запада Украины, а Витренко и гаварит, што, мол, если объединятца, то объединятца нада вместе с русскими и бялоруссами.
И хахлы сразу гаврят: НЕ НАДА.
А почему НЕ НАДА? Почему суржыкоговорящие любители русского языка хочут жыть з “бендеровцами” и не хочут жыть с москвичами, и бацькой бялорусским, а? Этта у меня такой вапрос к хохлам. И у Витренчихи такой вапрос до хахлов имеетца.
А потому нехай Витренчиха спрашует у хохлов такие вапросы прямо как депутат Верховной Рады. От!
Панимаеш, Светелка?
Чуешъ, Колишня швачка з Іваново, была бы ты мужыком, то послал бы со старта, но так як до жэнщин отношусь з сочувствием, то для тебя поясню. Во-первых, не по СССР нада мотатца, а детей рожать и йих выращивать, и сразу меньшэ будет ненужных вапросов у галаве. Во-вторых, открой кацапский толковый словарь Даля и пасматри подробно. Ежли не можэш, то пишу тебе ВЫПИСКУ из словаря, чисто по сути:
“Хохол — малоросс (хохлушка ж). Хохол глупее вороны, а хитрее черта. Хохол не соврет, да и правды не скажет. Хохлацкий цеп на все стороны бьет”. Отак установил кацапский Даль, а Даль — авторитет признанный.
Слыш, швачка, отэто ты будеш по эсэсэсэру бегать и вапросы задавать, то тебя и послать могут, шоб ты была у курсе. Так ты можэш у меня всьо спрашывать, типа, Хто такой ХОХОЛ, Какой размах крыльев у “Шаттла”?, Шо будет есл корова съест тарантула? Что такое таблица умножэния? Ну и тэдэ. В эсэсэсэре , наверное, ответов на такие простые вапросы нету?
Держись, хохлушка, за соседа, виш, он дажэ слово “этнос” знает. Может сосед — твоя судьба?
А чому Ви мене так оскорбляєте! Я старша жінка. Ось казали на мене “Хохохлушка”, та й що такого? А як на бандерівця скажуть “хохол”, то він тому і язик відріже. Я вже набачилась. Не читаю я словників Даля. Хочу знати яка різниця між “українцем” і “хахлом”. Та я жодного разу крім паспортрного столу, один оаз не чула , що я УКРАЇНКА. ХАХЛУШКА Я! А таких як я в Іваново було сотні моїх землячок і жодна не УКАЇНКА, а ХОХЛУШКА! Якщо ви мужчина , то поясніть мені! Нас 20 років звали хохлушками, але ніхто не казав,що ми українки. Я не маю словника Даля. І хто в решті-решт от ой Даль? Від слова ”дальоко”?
Українка — це та, що живе в Україні і віддається лише українцям. А Хохлушка — то та, що живе там, де бажає і віддається тому, кому бажає:-))))
А Работяга — то той обижений судьбою чоловік, якому ні хохлушки, ні українки ні циганки не віддаються. Він тихо …сам з собою…веде бесіди по-ночам. От і злиться на тебе за все.
Хіба це не читається поміж стрічок з усіх його постів?!
Фи, гадость какую Доповнення пишут.Я конечно понимаю, что нормальный мужчина регулярно думает о женщинах, но если бы Вы,Доповнення, думали о сути, а не об оболочке, то сообразили бы о чем,собственно Работяга говорит. Мне вон дона Карлеоне припомнили, так теперь думаю, кто же предатель:)
Веточка размышлительная, о смыслах и образах. Я же еще раз повторю о своем отношении к стране,гражданкой которой являюсь. Украина — понятие психологическое,а не только и не столько географическое. Вот Моисей водил по пустыне свой народ и искали ЗЕМЛЮ обетованную.В конце-концов нашлась и земля и государство. Правда, все время неспокойно и воюют.А у нас (в этом месте Работяга мог бы задать вопрос: “У нас,это у кого?”) идея государственности преобладала над проблемой поиска местожительства. Но при этом вопрос земли решался как-бы сам-собой,но любое покушение на СВОЮ землю вызывало негодование и противодействие.