Шановний Юрію Віталійовичу!
Звернутися до Вас таким чином нас змусило те, що інакше неможливо до Вашого відома донести інформацію про стан справ в окремих підрозділах органів внутрішніх справ.
Справжні офіцери мають захищати свою честь до останнього, і тому їх поважають за це не лише колектив, у якому вони працюють, але й цивільні люди.
В першу чергу хочеться, щоб Ви особисто знали, що є ще люди в погонах, яких незаконні дії “карманних” генералів не зламали, і це не вдасться їм зробити ні за яку ціну.
Ми не маємо права оцінювати результати роботи всієї міліції, а тільки з огляду на наш досвід можемо зробити висновки про так звані успіхи в підрозділах Державтоінспекції МВС України.
На сьогодні той стан справ, який існує в Державтоінспекції ніяк інакше назвати неможливо, як безлад і безвідповідальність керівництва Департаменту ДАІ МВС України не тільки перед Вами особисто, а й перед усіма учасниками дорожнього руху.
Складається таке враження, що керівництво Департаменту користується імунітетом, наданим Вами особисто і має найвищу індульгенцію робити так, як їм заманеться. Невже Ви особисто вірите тим цифрам, які Вам доповідають і не маєте сумнівів в їх достовірності? Відкрито хочемо заявити, що Вас обманюють так, як вводять в оману, маніпулюючи статистичними даними, і всіх громадян України.
Навіть статист-першокурсник Вам скаже, що на фоні загального зростання ДТП (на 21%) не може зменшуватися кількість загиблих (на 16,2%) і травмованим (на 14,8%) учасників дорожнього руху!
Пройшло небагато часу з того моменту, коли за підсумками колегії МВС України було вчинено розправу над „незручними” керівниками обласних управлінь Державтоінспекції. З ними розправилися тільки тому, що їх думка щодо організації діяльності підрозділів відрізнялась від думки „генералітету” МВС, їх звільнили за те, що через принципову позицію вони відмовилися збирати гроші з підлеглих та проводити сумнівні операції з коштами державного бюджету, щоб потім заносити „відкати” генералам на місця та керівництву Департаменту.
Невже Вам з висоти посади цього не видно, а можливо хтось зацікавлений щоб ви цього не бачили і нічого не знали?
Чому під час показового вручення автомобілів для підрозділів ДАІ МВС ніхто не сказав, що це — заслуга не генерала Коломійця і його заступників, а його попередників?
Чому жодного разу Ви не запитали, що зроблено нинішнім керівництвом Департаменту для поліпшення стосунків між працівниками ДАІ та учасниками дорожнього руху? Запитайте у них, чи розробили вони за час своєї каденції хоча б один нормативний документ? Відповідь відома – ні. Навіть ухвалені Верховною Радою України зміни до законів у сфері безпеки дорожнього руху були розроблені, підготовлені та погоджені попереднім керівництвом Департаменту ДАІ.
Повертаючись до звільнених керівників управлінь ДАІ в областях, хочеться наголосити, що вже сьогодні існує багато судових рішень з поновлення незаконно звільнених на своїх посадах, але окремі генерали вважають, що судові рішення не є обов`язковими для виконання. Виникає дуже просте запитання, якщо генерали – керівники обласних управлінь, не виконують рішень суду і не стоять на засадах принципового дотримання законності, то що можна говорити про їх підлеглих, а це тисячі працівників міліції? Який приклад вони подають і чому вчиться у них особовий склад?
Якщо генерали нехтують законами і не вважають за необхідне виконувати рішення судів, до якої межі вони доходять у своїх діях при спілкуванні з підлеглими та простими громадянами, які звертаються за захистом до правоохоронних органів? Не дивно, що міліції довіряє лише четверть населення України.
Чому генерали обласних управлінь вважають, що вони приватизували свої кабінети і приймальні та можуть собі дозволити за допомогою сили виштовхувати звідти офіцера вищого складу, який має на руках виконавчий лист суду з негайного поновлення на роботі? Невже це приниження можна залишити поза увагою?
Чому призначені Вами генерали не усвідомлюють, що незаконно розправляючись з офіцерами за принципом революційної доцільності, вони не мають право принижувати принципових і чесних працівників? Чому революційна доцільність стоїть вище, ніж професіоналізм, чесність і сумлінність?
Чому незаконно звільняючи з посад, генерали не беруть до уваги, що у офіцерів є сім`я, маленькі діти, старенькі батьки? Куди йти молодому, досвідченому і чесному офіцеру, якщо він більшу частину свого життя присвятив правоохоронній діяльності?
Поясніть будь ласка, чому проводяться організаційно – штатні зміни міліцейських підрозділів та під цим приводом здійснюється розправа над чесними і порядними офіцерами?
Поясніть, чому кумівство і родинні зв`язки при призначенні на посади переважають досвід, принциповість і чесність?
Сподіваємось, що цей відкритий лист допоможе відновити справедливість і законність стосовно незаконно звільнених офіцерів.
Ми завжди готові до відкритого і чесного спілкування з Вами.
Маємо честь,
Василенко Андрій (Полтавська область)
Дубасов Сергій (Одеська область)
Ткаченко Олександр (Київська область)
Тищенко Віктор (ДДАІ МВС України)
Шкурко Андрій (Чернігівська область)
та ін.
